Ще відносно нова книжка

Польська Академія Наук

Лодзьке відділення

Комісія з Охорони Середовища

ВЛАДИСЛАВ  КАМІНСЬКИЙ

ПАВЕЛ  СТРУМІЛЛО

ЕЛЬВІРА  ТОМЧАК

ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ

ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ДО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ

ВИБРАНИХ ЗАДАЧ

OХОРОНИ АТМОСФЕРИ

(Переклад з польської і наукове редагування

д-ра фіз.-мат. наук., проф. Олекси Піддубняка)

Лодзь 2013

Вступне слово до українського читача

За останні роки число мешканців Землі, які живуть на урбанізованих територіях, перевищило 50 відсотків народонаселення. Для країн Європи цей показник перевищує 60% i постійно збільшується. Така тенденція утримуватиметься й надалі і вона особливо помітна в країнах, що розвиваються. Життя у місті вважається вигіднішим в сенсі кращого доступу до послуг (в тому числі й до медичного обслуговування, здобуття освіти), засобів зв’язку і пропозиції праці. Але з другого боку, велика скупченість людей пов’язана з загрозами здоров’ю, спричиненими забрудненням повітря і шумом.

Транспорт, промисловість і значною мірою індивідуальне обігрівання будинків – головні причини т. зв. низької емісії шкідливих сполук до атмосфери при спалюванні, таких як пил, окис вуглецю, сполуки сірки й азоту. Внаслідок щільної міської забудови ці сполуки накопичуються і досягають значних, шкідливих для здоров’я концентрацій.

Моніторування і моделювання концентрації забруднень повітря у містах – це складна, погано зумовлена обчислювальна проблема. Класичні методи інтерполяції й апроксимації тут не оправдовують себе, не спрацьовують і статистичні моделі. Основні причини при цьому потрібно вбачати у нерегулярності міської забудови, спонтанічній емісії забруднень у просторі й часі, а також у складних для передбачення змін циркуляції повітря.

Пропонуємо до рук українського читача книгу, в якій представлено оригінальні підходи до проблеми моніторування якості повітря на урбанізованому терені з застосуванням обчислювального інтелекту (aнгл. computational intelligence). Це – обчислювальні методи, на створення яких наштовхнула діяльність живих організмів. Вони охоплюють нейронні мережі (як моделі біологічних нейронних мереж), еволюційне програмування (як модель відомого в біології механізму природного відбору) і методи перетворення й аналізу неточних даних і вимірювань, відомих як розмита логіка.

Книга адресована як дослідникам, які професійно займаються проблемами охорони середовища і атмосфери, так і науковцям, зацікавлених парадигмою інтелектуальних обчислень, що є універсальними методами розв’язування широкого класу задач моделювання й аналізу великих множин даних.

Книга також дуже добре вписується у проблематику побудови інтелектуальних інфраструктур міст (aнгл. smart cities), більш безпечних та приязних до їхніх мешканців.

Бажаємо цікавого читання.

Aвтори

Мала Мочулка (XVIII-XIX ст.): Матеріали до історичного краєзнавства

У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігається метрична книга церкви святого Апостола Євангеліста Iоана Богослова с. Малої Мочулки, 1764-1796 рр.  - ЦДІАУ. - Фонд 224. Опис 1. Справа 844).

Одна з перших письмових згадок про село Малу Мочулку (польськ.: wieś Moczułka Mała) міститься в подимному реєстрі 1775 р. Брацлавського воєводства (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22), де зазначено, що у ньому нараховується 113 димів і належить воно до Обозівського ключа.

В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), вказано, що село Мочулки Малі (Moczułki Małe) належить до Уманської парафії.

Подібно реєстр Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив) повідомляє, що село (рос.: Мочулки Малые) містить 109 димів і належить до Ольгопільського уїзду.

На рубежі XVIII-XIX ст. у селі Мочулки Малі нараховувалося 117 дворів і підпорядковувалося воно Гайсинському уїзду.

У 1784 р. село було адміністративно підпорядковане Брацлавському повітові, а в 1791 р. – Надбузькому повітові.

Село фігурує також в жидівських реєстрах 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 під назвою Moczułki Małe (Див.: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890)

Мала Мочулка зазначена також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт., № 700) і Олександра Яблоновського (під назвою Ma[ła] Moczułka) (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).

Фрагмент мапи Яблоновського
(фотокопія з оригіналу мапи, яка зберігається у відділі картографії Наукової бібліотеки Лодзького університету, з люб'язного дозволу завідуючої цим відділом п. Дороти Бортник)

 

Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 4. с. Мочулка Мала (Moczułka Mała): сповідалося 481 особа; не сповідалося – 186; охрещено – 24; померли - 8; шлюбів – 10.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1782, дня 12/23 травня в Радомишлі.

Парафія: <...> 30. Малі Мочулки (Małe Moczułki), церква Івана Богослова: будинків - 103, сповідалося 487 осіб; дітей - 78; народилося: хлопчиків - 20, дівчаток - 18; шлюбів – 7; померло: чоловіків - 3, жінок - 5.

(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з примірником, одержаним із Консисторії.

Парафія: <...> 33. Малі Мочулки: будинків - 70, сповідалося 500 осіб; дітей - 90; народилося: хлопчиків - 8, дівчаток - 8; шлюбів – 1; померло: чоловіків - 13, жінок - 4.

(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня (за н.ст.) в Радомишлі.

Парафія: <...> 33. Малі Мочулки: будинків - 85, сповідалося 433 осіб; не сповідалась 1 особа; дітей - 45; народилося: хлопчиків - 5, дівчаток - 7; шлюбів – 6; померло: чоловіків - 4, жінок - 4.

(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.

VI. Гайсинський повіт.

<...> 69. Мочулки Малі (Мочулки Малые): дворів: у 1775 р. - 113, у 1797 р. - 117, осіб - 327.

(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).

 (Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г. Крикуном і публікуються за його люб'язною згодою).

Гайсинський повіт.

<...> § ІІІ. Міста і села з правом громади.<...> Потоцького Станіслава, Графа, Генерал-Ад’ютанта і Кавалера.

<...> Ключ Бубнівський:
<...> у Малій Мочулці душ чоловік 329.

(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 179).

За указом Святійшого Врядувального Синоду від 12-го жовтня за № 3388 нагороджені срібними медалами для ношення на грудях на Аннинській стрічці Церковні Старости: <...> Села Малої Мочулки тимчасово зобов’язаний Селянин Юхим Лебідь <...>

(Джерело: Подольскія епархіальныя ведомости, 1864, Часть оффициальная, 1 янв., № 1, с. 6-7).

Архипастирське благословіння

Його Преосвященством, Преосвященнійшим Тихоном, Єпископом Балтським, подано Архипастирське від Господа Благословення за офірування в церкві: вдови священика Іоанно-Богословської церкви села Малої-Мочулки Гайсинського уїзду Олександрі Пашуті <...>

(Джерело: Те саме, 1865, Часть оффициальная, 18 дек., № 51, с. 741).

Переписані парафії: у Гайсинському уїзді, села Орлівка, Петрашівка і Мала Мочулкв – у 5-ту округу благочиння; замість них відчислені з 5-ї до 2-ї округи села: Кам’янка, Росоше і Вищий Ташлик.

(Джерело: Те саме, 1875, Отдел I, 1 апр., № 7, с. 141).

Розпорядження по Духовно-Училищному Відомству.

Від Правління Подільської Духовної Семінарії

Список вихованців, які тримали у Вересні місяці 1875 р. вступні іспити для вступу до Подільської Духовної Семінарії.

1) Кам’янецького училища. Розряд I-й.

1. Юхим Сіцінський.<...>

Прийняті до першого Класу Семінарії, як такі, що задовільно витримали вступні іспити.

1) Кам’янецького училища.

1. Микола Пашута <...>

4) Приворотського училища. <...>

14. Феодосій Кричковський.

(Джерело: Те саме, 1875, Отдел I, 15 окт., № 20, с. 420, 421, 422).

Мочулка Мала (Moczułka Mała), село над річкою під тією ж назвою, Гайсинський повіт, волость М’ягкоходи (Mjahkochody), парафія Гранів, 174 будинків, 1030 мешканців, в тому числі 40 однодвірців, 1363 десятин селянської землі, 66 десятин землі церковної. Фільварок належитьдо маєтку Теплик, має 790 десятин уживаної землі. Належить до Олександри графині Потоцької. (Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Filipa Sulimierskiego, magistra nauk fizyczno-matematycznych b[yłej] Szkoły Głównej Warszawskiej, Bronisława Clebowskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównej Warszawskiej, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego. Tom VI. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1885, s. 562).

Примітка: Однодвірці, це окрема група державних селян у Росії, що вийшла з дрібних „служилих людей”, які у XVI-XVII ст. охороняли південні і південно-східні кордони Московщини. Деякі з них мали кріпаків, але більшість були власниками лише одного двору. В Україні однодвірці з’явились у XVIII ст. як переселенці у п’яти українських губерніях: Харківській, Полтавській, Катеринославській, Херсонській і Таврійській. У 1866 р. однодвірці були зрівняні з селянами.(Див.: Енциклопедія Українознавства. Львів, 1996, т. 5).

<...> Волосні управи.
<...> 2-га мирова дільниця:
<...> 2) М'ягкохідська волость. Волосний старшина - Яків Маркович Романджа, волосний писар - міщанин Олександр Іванович Індисов. - Поштова адреса - м-ко Теплик.

<...> Гайсинське відділення Подільскої єпархіальної училищної ради.
Отці благочинні православних церков в уїзді.
Благочинний 4-го округи - священик Яків Комарницький (в с. Росоше, поштова адреса - м-ко Теплик).

<...> Отці настоятелі православних парафіяльних церков в уїзді.
<...> IV-та благочинна округа: <...> 7) с. Мочулка Мала - священик Теофан Шумилевич (пошт. адреса - м-ко Теплик).

(Джерело: Подольский адрес-календарь / Составил Гульдман В.К.; Подольский губ. стастистич. комитет. - Каменец-Подольский, 1895, с. 90, 184-187, 189-195).

Мочулка Мала, село, по обох боках досить глибокої долини, на дні якої протікає невеликий струмок, який віддавна загачувався у кількох містях і утворював декілька невеликих ставків; на даний час таких ставків чотири. Місцевість села, що була колись глухою, на даний час перерізана віткою залізниці, що йде від станції „Вапнярка” на Шполу і Умань; за три версти від села розташована залізнична станція „Кублич”, яка оживляє дану місцевість торговим рухом, особливо восени, при перевезенні до неї зернового хліба. Кліматичні умови місцевості сприятливі для здоров’я. Селянські хати розміщені на досить великому протязі долини і не дуже скупчені. Ґрунт чорноземний і при достатку дощів дає розкішні врожаї пшениці і цукрового буряка. Назву свою село одержало від розташованого неподалік села „Велика-Мочулка”, з якого була переселена частина мешканців, і нове поселення дістало назву „Малої-Мочулки”. На даний час в Малій-Мочулці нараховується жителів обох статей понад 1500 осіб. Всі мешканці села, крім двох родин римо-католиків і трьох родин Жидів, православні, за зайнятістю майже всі хлібороби, крім декількох осіб, які займаються теслярством, ковальством, малярством і шевством, хоча й вони не полишають цілком землеробської праці. Існуюча нині в Малій-Мочулці дерев’яна церква – перша в парафії. Вона побудована у 1767 р. старанням парафіян за допомогою поміщика. Церква – трикупольна, спочатку вона мала продовгуватий вигляд, але у 1857 р. були прибудовані з обох боків бічні вівтарі, внаслідок чого вона отримала хрестоподібний вигляд. Церква – однопрестольна, в ім’я святого Апостола Іоанна Богослова. Іконостас дерев’яний, чотириярусний; в 1857 р. оновлений позолотою без зміни живопису. Церковної землі 66 десятин 675 сажнів, в тому числі садибної – 3 десятини 1669 сажнів, орної у 1-й зміні – 15 десятин 1288 сажнів, у 2-й – 15 десятин 1440 сажнів і в 3-й – 16 десятин 1120 сажнів, сінокісної – 13 десятин 183 сажнів, хутору – 2175 сажнів. Причтові приміщення побудовані коштом поземельного збору у 1890 р. Церковно-парафіяльна школа існує з 1865 року: розташовувалась вона у старому церковному приміщенні, яке тепер коштом селян перебудовано заново.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. – Каменец-Подольск, 1901. С. 349-350. № 480; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).

Поради тим, хто хоче вчитись

Поради студентам, які дав доктор фізико-математичних наук

професор Львівського університету імені Івана Франка

ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ КОВАНЬКО

у своїй статті „Режим, економія часу”,

опублікованій в університетській багатотиражці

"За радянську науку" (Львів) 14 листопада 1964 р.

У ту пору, коли я був студентом (до 1917 р.), відвідування лекцій не вважалось обов’язковим.

Незважаючи на це, я не пропустив жодної лекції за чотири роки мого навчання в Московському університеті. Практичні заняття з математичного аналізу, аналітичної геометрії та інших предметів я не відвідував, вважаючи за краще зайнятися цим самостійно вдома або у бібліотеці. Я строго дотримувався режиму самостійної роботи, щоденно опрацьовував матеріал прослуханих лекцій за записаним мною конспектом або підручником для того, щоб ясно сприйняти матеріал наступної лекції.

Завдяки такій постановці свого навчання я майже не готувався до екзаменів, одержуючи завжди вищу оцінку. Крім того, я знаходив час займатися музикою, давати приватні уроки і нормально відпочивати. Ті, хто не систематично відвідував лекції і не готувався до них, в більшості невпевнено почували себе на екзаменах і часто одержували незадовільні оцінки.

Працюючи багато років педагогом, спочатку в середній, а потім у вищій школі, я зберіг звичку строго дотримуватися в роботі режиму економії часу. На основі особистого досвіду хочу дати пораду студентам, як потрібно організувати свій час.

Після обов’язкового шестигодинного завантаження потрібно спочатку відпочити (сюди належить обід) близько двох годин, а потім опрацьовувати прослухані лекції і на це відвести не менше трьох годин. Бажано, щоб навчальна частина університету звернула увагу на планування цих годин самостійної роботи в бібліотеці, у вільних аудиторіях чи кімнатах гуртожитку. Важливо, щоб у ці години ніхто не відвертав уваги студентів від занять. Тільки після цього студенти можуть зайнятися виконанням громадських доручень, спортом та ін.

Вивчення математики потребує виключно чіткої послідовності. Одна пропущена лекція порушує нормальний процес роботи над даною дисципліною, якщо зовсім не паралізує дальше розуміння лекцій. Шість годин обов’язкових занять пропадуть даремно, якщо їх не підкріпити, не доповнити щоденною працею. Кожен студент повинен поставити своєю першою метою навчання, раціональне використання часу. Якщо він зуміє правильно організувати його, то матиме час на відпочинок і на культурні розваги.

Погано, коли студент розраховує на час екзаменаційної сесії і думає за ці дні одержати потрібну підготовку. Часто йде суперечка з деканатом за кожен такий день. Відповідь деканату може бути лише одна: „Ви мали час для підготовки на протязі цілого семестру”.

Дуже прикро, коли на екзамені виявляється не тільки незнання, але навіть повне нерозуміння предмету. Виявлено, що на консультації (щотижневі) приходить дуже мало студентів. Це свідчить про відсутність зацікавленості, про відсутність питань.

Чому це так? Тому, що все зрозуміло, чи тому, що студенти не починали працювати над даним предметом? Прикро, але я думаю, що не помилюсь, коли погоджусь із другим висновком.

О. С. Кованько, професор

Математика - це мистецтво

Поради тим, хто хоче серйозно працювати в царині науки,

які дав колишній аспірант Львівського університету імені Івана Франка,

а тепер відомий вчений-математик - доктор фізико-математичних наук, професор

ОЛЕКСАНДР КОПИЛОВ

у своїй статті „Це - мистецтво”, опублікованій 18 червня 1965 р. в університетській багатотиражці "За радянську науку" (Львів)

Що мене приваблює у математиці? Я не берусь давати тут вичерпну відповідь на це запитання. Математика для мене - настільки великий світ, що я сумніваюсь, чи зможу будь-коли зробити це. Але тому, що ця проблема дуже важлива для тих, хто хоче поступати на відділення математики, я вважаю своїм обов’язком поділитися з абітурієнтами своїми враженнями.

Математика - це мистецтво, мистецтво не менш хвилююче й прекрасне, ніж музика, література, живопис. Мені може спробувати заперечити дехто з тих людей, знайомство яких з математикою закінчилося екзаменами на атестат зрілості і котрі не намагались пізніше розширити свій математичний кругозір. Але заперечення такого роду не можна приймати серйозно. Людина, яка не має достатньо широкої математичної культури, не в стані судити про високу вартість математики. Дуже вдало висловився з цього приводу видатний американський математик Норберт Вінер у книзі „Я - математик”. Він вважає, що „творчість математика ... не знаходить того відголосу, який викликають твори скульптора чи музиканта. Але пов’язано це зовсім не з більшою чи меншою емоційністю аудиторії, до якої вони звертаються. Справа просто в тому, що навчитися хоча б елементарно розумітися в математиці набагато складніше, аніж навчитися отримувати певне задоволення від музики.” „...Для того, щоб скласти хоча б деяку уяву про зміст тієї чи іншої математичної роботи, - говорить далі Норберт Вінер, - і вирішити, подобається вона йому чи ні, любитель математики повинен володіти достатньо високою спеціальною підготовкою, без якої він просто позбавлений можливості сприймати щоб то не було, хоч би навіть і зовсім пасивно...”

Математика - складне мистецтво, але надзвичайно красиве. Мені часом творіння математика здається роботою скульптора чи ювеліра.

На закінчення я звертаюсь до тих, кого приваблює математика і не лякають труднощі та копітка робота. Глибше знайомтесь з математикою і наполегливо вивчайте її. Перед вами відкриється захоплюючий світ з величезним полем для застосування ваших сил і талантів.

О. Копилов аспірант кафедри теорії функцій і теорії ймовірностей Львівського університету імені Івана Франка