На слова співчуття Президента США Байдена

Ми вдячні панові Президенту Сполучених Штатів Америки Джо Байдену за його слова співчуття Українському народу з приводу голодовки 1932-1933 рр. та за підтримку Американського народу у нинішній боротьбі Української нації проти московської тиранії.

Мої св. п. бабця Степаня Піддубняк і малолітній дядько Іван теж загинули від голоду у Малій Мочулці у 1933 р.. Царство Небесне їхнім невинним душам!

А св. п. бабця Дарка Семенюк, мамина тітка, померла у 1946 або 1947 р. Бачили її на станції Вапнярка опухлу від голоду. Царство їй Небесне.

Св. п. Іван Воловодівський, дядько моєї дружини, хлопцем помер у Теплику від голоду у 1932 чи 1933 р. Царство йому Небесне.

Ядерне роззброєння РФ - умова повоєнних домовленостей, - Данілов

Повністю підтримуємо пана Олексія Данілова!

Новий збірник документів до історії Східного Поділля

Нещодавно вийшлов з друку другий том "Документів Брацлавського воєводства".

Ось який вигляд має цей фоліант:

Книгу можна буде придбати в Книгарні НТШ у Львові:

79005, м. Львів, просп. Шевченка, 8; Телефони:(032) 2358739

Документ до історії Кам'яногірки, Брусленова і Яцківців

 1629 р., листопада 20. Помешкання комісара Стефана Четвертенського в його маєтку Животові. -

Іннотестенція (звернення) земських урядників Брацлавського воєводства підкоморія Стефана Четвертенського, граничного коморника Даніеля Боруховського, судді Ольбрихта Кохановського, підсудка Михайла Кропивницького, писаря Сильвестра Черленковського, стольника Івана Клещовського, членів призначеної королем Сиґізмундом ІІІ комісії (комісарів) для розмежування дідичного маєтку брацлавського чашника Якуба Пісочинського с.Кам’яногірки і королівського маєтку м.Брусленова, держави брацлавського воєводи, кам’янецького і летичівського старости Стефана Потоцького до Василя Ободенського, Григорія та Івана Яцковських про необхідність їм бути присутніми під час цього розмежування, оскільки їхній дідичний маєток с. Яцківці межує з землями зазначених поселень (за виписом з вінницької ґродської книги 7 грудня 1629 р.)

Выпис с книг кгродских в™ницких во\водства Браславского

Л™тџ БЅог(о) нарожєн‡ тисєча шєстсот двадцат дєв‡того мсца д\кабра сємого дњ‡

Нџ вр‡дє \го кр. мл. кгродском в™ницком пєрєдо мною, Михаилом Ласком, подстаростим кгродским в™ницъким, постановившис ґчєвисто, шл‡хєтныи пан Станислав Косницкии, иннотєстєнцию ихъ млсти пњвъ комисаровъ, ґт \го кр. мл. до розграничєн‡ добръ Камєногорки џ мєстєчка Брuслєнова, дєржавы вєлможного \го мл. пња Стєфана Потоцког(о), камєнєцкого, л‡тичовского etc. старосты, назначоныхъ, в справє uрожоного \го мл. пња ˆкуба Пєсочинского, чашника браславского, повода, по uрожоныхъ пњов Васил‡ ©бодєнского, Грєгори‡ и Ивана ˆцъковскихъ, сєла ˆцъковєцъ дєдичовъ, ‡ко стєнниковъ, выданuю, дл‡ вписан‡ до книг нинєшних кгродскихъ в™ницъкихъ пєр ґбл‡там подалъ, котора‡ по-полску так с‡ в собє ма\тъ:

My, Stephan Czetwerteńsky, podkomorzy woiewódstwa Bracławskiego, Daniel Boruchowsky, komornik graniczny tegoż woiewódstwa, Olbrycht Kochanowsky, sędzia, Michal Kropiwnicky, podsędek, Sylwester Czerlenkowski, pisarz, Jwan Klesczowski, stolnik, vrzędnicy ziemscy tegoż woiewódstwa Bracławskiego a commissarze, natenczas od J. K. Mści do sprawy, niżey mianowaney, naznaczeni, vrodzonym panom Wasilowi Obodeńskie(mu), a Hrehore(mu) y Jwanowi Jackowskim, sioła Jaskowiec dziedzicom y ściennikom z gruntami vrodzonego pana Jakuba Piaseczyńskiego, czesznika bracławskiego, dziedzicznemi kamienohorskiemi y gruntami dóbr Je° Kr. Mści dzierżawy wielmożnego je° mści pana Stephana Potockiego, kamienieckiego, latyczowskiego etc. starosty, miasteczka Brusłenowawa¹, władzą J. Kr. Mści y powagą vrzędu naszego commissarskiego, na nas od Je° Kr. Mści włożonego, oznaymuiemy // w. mściom y obwiesczamy, iż iesteśmy naznaczeni y wysadzeni od Je° Kr. Mści, pana naszego mścwe°, commisarzmi do rozgraniczenia gruntów między dobrami pomienionego pana czesznika bracławskiego dziedzicznemi kamienohorskiemi a dobrami Je° Kr. Mści, mianowanymi Brusłenowem, y vczynienia znaków granicznych wieczystych według dowodów prawnych oboiey strony, jako szyrzey commissy(a) y mandaty, od Je° Kr. Mści do nas wydane, w sobie obmawiaią. Którym dosyć czyniąc s powinności, na nas włożoney, na różnicy y rozgraniczenia gruntów, wysz mianowanych, na dzień dwudziesty dziewiąty msca stycznia w roku, da Bóg, przyszłym tysiąc sześćseth trzydziestym ziachać tego dnia y inszych, po tem nastempuiących, ażby się te różnicy vspokoili y granice między dobrami, wysz mianowanymi pewne, wieczne skończyli się, stawić się vmyślili. Przeto obwiesczamy w. mściów zwierchnością Je° Kr. Mści a władzą naszą napominami y roskazuiemy w. mścióm, abyście w. m. na ścianie albo piętę gruntu swego jackowskiego, ieśliby się ku gruntom, wysz mianowanym kamienohorskie(mu) y brusłenowskie(mu) przyległe, być rozumieli, na ścianie y piętę gruntu swego stawili, terminu onego pilnowali y grunty, któreby do Kamienohorki, maiętności dziedziczney je° mści pana Piaseczyńskiego, iako ^2-grunt, któryby^-2 do dóbr Je° Kr. Mści Brusłenowa zdawna przynależali, sprawiedliwie vkazaliście y przyznali. Jednak lub staniecie albo nie staniecie, my, sąd kommisarski, co s prawa będzie należało, postępować y vkazować będziem(y). Pisan na mieyscu mieszkania naszego kommisarskiego w maiętności Żywotowie commisarza pierwszego roku Pańskiego tysiąc sześćseth dwudziestego dziewiątego msca nowembra dwudziestego dnia.

U тоє иннотєстєнции пєчатєи притиснєныхъ ш\ст и подпис рук тыми словы: // Steph. x. Czetwertensky, podkomorzj w. Bra. Daniel Boruchowski, komornik graniczny ww. Bra°. Olbrycht Kochanowski, sędzia zy. bra. Michałł Kropiwnicky, pod. zy. bracławski. Czerlenkowski Syłwester, woiewodstwa Bracławskie° ziemski pisarz. Jwan Klesczowski, stolnik bracławski.

Котора‡ ж то иннотєстєнци‡ за поданєм вышъ мєнованоє ґсобы џ за прин‡тєм моим uр‡довым до книг кгродских в™ницъкихъ \ст uписана, с которыхъ и сєс выпис \ст выдан. Писанъ в замку в™ницком, mpia.

Печатка

Михаило Ласко, подстаростии

Корыкговџлъ Постоловъскии, mpia

 Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, відділ рукописів, фонд 5, опис 1, справа 4059 II, арк. 103-104. Засвідчена копія. Ориґінал іннотестенції з шістьома печатками і шістьома підписами, пошкоджений: Там само. Спр. 4138 ІІІ, арк. 129, 130. 

 ¹ Brusłenowa    ^{2- -2} Має бути grunty, któreby.

Підготували: Микола Крикун, Олекса Піддубняк 

Натюрморт Анельки

 Анеля Піддубняк (15 років)

Натюрморт

(акварель, картон, 40×50 см)

Документ з міжмаєткових стосунків брацлавської шляхти

1578 р., грудня 7. Брацлав. -

Зізнання возного Брацлавського воєводства Дмитра Щикитинського про ув’язання Миколая і Яна Жоравецьких в ґрунти на урочищах Боблові, Манчовій Криниці і Березовиці

Wypis s księg grodzkich zamku hospodarsie° Bracławskie°

Anno Dni 1578 mcz҃a decembr(a) dwudzieste° ósmiego dnia

Stawszy oczewisto na vrzędzie Ie° K. M. w za(m)ku hospodarskim Bracsławskim pzrede mną, Hrihorem Czeczeliem, podstaroścziem bracsławskim, woźny woiewództwa Bracsławskie° Dmitr Szczikiczyńsky thymi słowy ku zapisowaniu do xiąg grodzkich zaznał:     będącz ia, panie podstarośczy, od wm. panu Mikołaiu ÿ panu Ianu Żorawieckim dla wwięzowania przydanym, a thak ia, maiącz przi sobie szliachthe liudzy dobrych, w ten grunt od was, sądu, panom Żorawieckim na panu starośczie horszańkim przysądzony, vroczysczem na Bobliowie, na Manczowey Kriniczy, na Brzezowiczy wwiązał y panom Żorawieckim do rąk oddał, ktore° wwiązania nikto nie bronił, y namieśnik pana starosty horszańkie° pana Prosińskie° gdym oznaymował, thedy tho pan Prosińsky powiedział: pan starosto horszański, w grunth panów Żorawieckÿch nie wstupuię się a swe° grunthu bronicz będzie.

Którę zeznanie wożne° do xięg grodzkich iesth zapisano, na sczo ÿ wypis z ksiąg panom Żorawieckim pod moią pieczęcią iesth wydan. Pisan w Braczławiu, mp.

 Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, відділ рукописів, фонд 5, опис 1, справа 4108 ІІІ, арк. 1. Незасвідчена копія. Переклад з руської.

Підготували: Микола Крикун, Олекса Піддубняк

 

Репліка з приводу вшанування пам'яті вояків дивізії "Галичина"

 Мета українських організаторів дивізії була боротьба з комунізмом в усіх його проявах. Подібно як і військових формувань з інших країн, що перебували під впливом Німеччини. Була певна неув'язка, оскільки альянти підтримували Росію. Але це явище, як ми знаємо, було тимчасовим. Так само тимчасовим було співробітництво дивізіоністів з Німеччиною. Згодом вони перейшли на сторону західних держав. Для України це була одна із спроб організації власного війська, здатного захистити Самостійну Соборну Українську державу, якби вона повстала. Це розуміли на Заході на той час, особливо Великобританія. Сьогоднішній марш мав показати тяглість здатності і права Українського народу стати на захист своєї держави військовим чином. А хто ще захистить її як не ми - Українці?