Поради тим, хто хоче вчитись

Поради студентам, які дав доктор фізико-математичних наук

професор Львівського університету імені Івана Франка

ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ КОВАНЬКО

у своїй статті „Режим, економія часу”,

опублікованій в університетській багатотиражці

"За радянську науку" (Львів) 14 листопада 1964 р.

У ту пору, коли я був студентом (до 1917 р.), відвідування лекцій не вважалось обов’язковим.

Незважаючи на це, я не пропустив жодної лекції за чотири роки мого навчання в Московському університеті. Практичні заняття з математичного аналізу, аналітичної геометрії та інших предметів я не відвідував, вважаючи за краще зайнятися цим самостійно вдома або у бібліотеці. Я строго дотримувався режиму самостійної роботи, щоденно опрацьовував матеріал прослуханих лекцій за записаним мною конспектом або підручником для того, щоб ясно сприйняти матеріал наступної лекції.

Завдяки такій постановці свого навчання я майже не готувався до екзаменів, одержуючи завжди вищу оцінку. Крім того, я знаходив час займатися музикою, давати приватні уроки і нормально відпочивати. Ті, хто не систематично відвідував лекції і не готувався до них, в більшості невпевнено почували себе на екзаменах і часто одержували незадовільні оцінки.

Працюючи багато років педагогом, спочатку в середній, а потім у вищій школі, я зберіг звичку строго дотримуватися в роботі режиму економії часу. На основі особистого досвіду хочу дати пораду студентам, як потрібно організувати свій час.

Після обов’язкового шестигодинного завантаження потрібно спочатку відпочити (сюди належить обід) близько двох годин, а потім опрацьовувати прослухані лекції і на це відвести не менше трьох годин. Бажано, щоб навчальна частина університету звернула увагу на планування цих годин самостійної роботи в бібліотеці, у вільних аудиторіях чи кімнатах гуртожитку. Важливо, щоб у ці години ніхто не відвертав уваги студентів від занять. Тільки після цього студенти можуть зайнятися виконанням громадських доручень, спортом та ін.

Вивчення математики потребує виключно чіткої послідовності. Одна пропущена лекція порушує нормальний процес роботи над даною дисципліною, якщо зовсім не паралізує дальше розуміння лекцій. Шість годин обов’язкових занять пропадуть даремно, якщо їх не підкріпити, не доповнити щоденною працею. Кожен студент повинен поставити своєю першою метою навчання, раціональне використання часу. Якщо він зуміє правильно організувати його, то матиме час на відпочинок і на культурні розваги.

Погано, коли студент розраховує на час екзаменаційної сесії і думає за ці дні одержати потрібну підготовку. Часто йде суперечка з деканатом за кожен такий день. Відповідь деканату може бути лише одна: „Ви мали час для підготовки на протязі цілого семестру”.

Дуже прикро, коли на екзамені виявляється не тільки незнання, але навіть повне нерозуміння предмету. Виявлено, що на консультації (щотижневі) приходить дуже мало студентів. Це свідчить про відсутність зацікавленості, про відсутність питань.

Чому це так? Тому, що все зрозуміло, чи тому, що студенти не починали працювати над даним предметом? Прикро, але я думаю, що не помилюсь, коли погоджусь із другим висновком.

О. С. Кованько, професор

Математика - це мистецтво

Поради тим, хто хоче серйозно працювати в царині науки,

які дав колишній аспірант Львівського університету імені Івана Франка,

а тепер відомий вчений-математик - доктор фізико-математичних наук, професор

ОЛЕКСАНДР КОПИЛОВ

у своїй статті „Це - мистецтво”, опублікованій 18 червня 1965 р. в університетській багатотиражці "За радянську науку" (Львів)

Що мене приваблює у математиці? Я не берусь давати тут вичерпну відповідь на це запитання. Математика для мене - настільки великий світ, що я сумніваюсь, чи зможу будь-коли зробити це. Але тому, що ця проблема дуже важлива для тих, хто хоче поступати на відділення математики, я вважаю своїм обов’язком поділитися з абітурієнтами своїми враженнями.

Математика - це мистецтво, мистецтво не менш хвилююче й прекрасне, ніж музика, література, живопис. Мені може спробувати заперечити дехто з тих людей, знайомство яких з математикою закінчилося екзаменами на атестат зрілості і котрі не намагались пізніше розширити свій математичний кругозір. Але заперечення такого роду не можна приймати серйозно. Людина, яка не має достатньо широкої математичної культури, не в стані судити про високу вартість математики. Дуже вдало висловився з цього приводу видатний американський математик Норберт Вінер у книзі „Я - математик”. Він вважає, що „творчість математика ... не знаходить того відголосу, який викликають твори скульптора чи музиканта. Але пов’язано це зовсім не з більшою чи меншою емоційністю аудиторії, до якої вони звертаються. Справа просто в тому, що навчитися хоча б елементарно розумітися в математиці набагато складніше, аніж навчитися отримувати певне задоволення від музики.” „...Для того, щоб скласти хоча б деяку уяву про зміст тієї чи іншої математичної роботи, - говорить далі Норберт Вінер, - і вирішити, подобається вона йому чи ні, любитель математики повинен володіти достатньо високою спеціальною підготовкою, без якої він просто позбавлений можливості сприймати щоб то не було, хоч би навіть і зовсім пасивно...”

Математика - складне мистецтво, але надзвичайно красиве. Мені часом творіння математика здається роботою скульптора чи ювеліра.

На закінчення я звертаюсь до тих, кого приваблює математика і не лякають труднощі та копітка робота. Глибше знайомтесь з математикою і наполегливо вивчайте її. Перед вами відкриється захоплюючий світ з величезним полем для застосування ваших сил і талантів.

О. Копилов аспірант кафедри теорії функцій і теорії ймовірностей Львівського університету імені Івана Франка

Мала Мочулка (1940-1941-ті рр.): Матеріали до історичного краєзнавства

Нагородження колгоспу "Дніпробуд".
Мало-мочульський колгосп "Дніпробуд" одержав у середньому за 1937-1938 рр. урожай цукрових буряків по 281,12 цнт. і зернових по 16,46 цнт. з гектара. За видатні успіхи в сільському господарстві і перевиконання показників, установлених для учасників Всесоюзної сільськогосподарської виставки, Головний виставком присудив колгоспові "Дніпробуд" диплом першого ступеня, премію 10 тисяч карбованців і легкову автомашину.
[Джерело: "За більшовицьку перемогу" (Теплик), 1940, 8 січня., № 4 (1148), с. 2].

Антирелегійні вистави.
Напередодні попівського свята різдва драматичний гурток при мало-мочульському колбуді поставив п'єсу "Посланець бога". На вечорі було присутніх понад 200 колгоспників. Драмгурток намітив цими днями поставити цю п'єсу також у с. Орлівці.
(Джерело: Те саме, с. 2).

Передова: 
<...>Особливо визначились у боротьбі за врожай колгоспи сіл: М.-Мочулки, Пологів, Сокирян - ім. Леніна, Кивачівки, Побірки - ім. Ворошилова, Залужжя, Теплика - ім. Котовського, Орлівки - ім. Сталіна та інші, зібравши з кожного гектара від 18 до 23 центнерів зернових і від 180 до 260 центнерів цукрових буряків. Колгоспи, організувавши 284 тваринницьких ферм, поставили більше 22 тисяч голів худоби, виконавши рішення партії про розвиток громадського тваринництва.
(Джерело: Те саме, 1941, 1 січня, с. 1).
 
<Фотопортрет>: Рекута Іван Микитович, бригадир колгоспу "Дніпробуд", учасник виставки 1939 і 1940 рр. і кандидат на виставку 1941 р. Його бригада з 10 га зібрала по 41 цнт проса з гектара.
(Джерело: Те саме, с. 3).

Розгортаймо змагання за виконання натурпоставок.
 <...> На нараді по звітах сільвиконкомів Глибочка, Побірки, М.-Мочулки різко критикували голів тт. Терепу, Піддубняка і Паламарчука, які фактично провалили виконання молоко і м'ясопоставки колгоспниками <...> 
Татамір.
(Джерело: Те саме, 17 січня, с. 4).

Розгортаймо змагання на будівництво шляхів.
<...> Голови сільвиконкомів<...>, голови колгоспів тт. <...> Дмитренко (с. М.-Мочулка) <...> першими розпочали підготовчі роботи; організували своїх колгоспників на заготовку жорстви, піску, вивезли їх на трасу в кілька раз більше, ніж належало по плану – показали зразок організаційної роботи для всіх сіл і колгоспів району <...>
Я.І. Розкошенко, голова райради депутатів трудящих.
(Джерело: Те саме, 1941, 19 січ., с. 1).

На районній раді по шляхівному будівництву.

 <...> Від світанку до темної ночі <...> працювали на шляху, не відчуваючи втоми. По півтори – дві і більше норми виробили колгоспники артелей сіл Комарівки, М-Мочулки, Теплик – <колгосп ім. Ворошилова>, Карабелівки. Голови сільвиконкомів цих сіл тт. Кучер, Бондар (Комарівка), Грабчак, Клапчук Д. (Карабелівка), Ільченко, Кіт, Левченко (Теплик), Дмитренко (М.-Мочулка), Трачук, Качуришин (Скарженівка) безпосередньо керували роботою своїх колгоспників.
<...> У 1941 році ми повинні закінчити будівництво жорств’янки на маршруту Теплик – Соболівка і Теплик – Степанівка. Нам треба збудувати по цих маршрутах 2 клм бруківки і 6 клм жорств’янки та зробити капітальний ремонт жорств’янки 4,5 клм, для чого потрібно заготовити каменю 2600, жорстви 12750 і піску 3350 кубометрів, підняти 48 тис. кубометрів землі. <...>
І. Мудрик.
(Джерело: Те саме, 1941, 22 січ., с. 2).

У лютому минулого року партія і уряд винесли рішення про обов’язкову посадку плодових дерев кожним колгоспним двором не менше 20 штук. Ця важлива постанова в нашому районі залишилась не виконаною. За планом райземвідділу треба було посадити 10 тисяч дерев, посаджено ж тільки 2930, тобто 29,3 процента. <...>
К. Корнійчук.
(Джерело: Те саме).

З передової про сівбу:
<...> Якщо колгосп ім. Котовського <Теплик> зміг зробити зерноочисну машину „Горка” за методом еланських колгоспників і вже закінчив очистку, то такі колгоспи, як сашанський, сокирянський, <...>, м.-мочульський насіння не чистять і не здають в насіннєву лабораторію для аналізу. <...>
(Джерело: Те саме, 1941, 26 січ., с. 1).

Чекають представників з райкому комсомолу
Останнім часом у м.-мочульській первинній КСМ організації припинилася робота. Ось уже більше двох місяців не проводяться комсомольські збори, ще більше часу не сплачуються членські внески. В колбуді збирається молодь, але з нею масової роботи не проводиться – комсомольців тут не чути. Секретар т. Легойда байдикує. <...>
Автор: Т. І.
(Джерело: Те саме, с. 2).

Краще організувати шкільні буфети.
<...> Продукти, які видаються райспоживспілкою для дітей, сільські споживчі товариства розпродують в своїх крамниця кому завгодно. Такі випадки є в Соболівці і М.-Мочулці. Більшість буфетів в антисанітароному стані. <...>
К. Корнійчук
(Джерело: Те саме, с. 2).

Недавно в селі М.-Мочулці відбулися загальні збори виборців по питанню самообкладання. Після зборів виборці тут же в колбуді сплатили 1400 крб. цього податку. Загальні збори вирішили повністю сплатити самообкладання до 1 лютого цього року.
Трачук
(Джерело: Те саме, 31 січня, с. 2).

З передової:
<...> В М.-Мочулці <...> досі не обмолочено 150 га хліба і з 15 кандидатів на виставку оформлено тільки 2 чоловіка <...>
(Джерело: Те саме, 9 лютого, с. 1).

<Районна нарада 7 березня 1941 р.>
Виступ ланкової колгоспу „Дніпробуд” тов. Паламарчук Оляни
У 1940 році моя ланка зібрала по 280 цнт. цукрових буряків. <...> Вирішили <...> зібрати <...> по 500 цнт. цукрових буряків, 20 цнт. соняшника, 50 цнт. кукурудзи.

Колгоспниці нашої ланки вже заготовили 12 цнт. курячого помету, 20 цнт. попелу, виділили 25 курок, які допоможуть нам в боротьбі з довгоносиком.
(Джерело: Те саме, 8 березня, с. 2).

З передової: 

<...> Колгоспи сіл М.-Мочулки, Пологів, Сокирян, Побірки, Кивачівки та інші з настанням першої можливості протягом двох днів заборонували зяблю <...>
(Джерело: Те саме, 4 квітня, с. 1).

З передової: 

<...> За останні 2-3 роки поліпшилось будівництво шляхів. З ініціативи колгоспників сіл Залужжя, М.-Мочулки, в.-мочульскої автілі ім. 12-річчя Жовтня було збудовано кілька кілометрів жорствянки. <...>
(Джерело: Те саме, 16 квітня, с. 1).

М.-Мочульський колгосп один з передових в районі по рільництву <...>. Однак з розвитком тваринництва тут не все гаразд. Ця галузь господарства далеко відстала. На фермах брудно, жолуби стоять на сантиметрів 10 нижче підлоги і коровам приходиться дуже низько пригинатися, щоб дістати їжу, соціалістичне змагання тваринників відстає. <...> Головним винуватцем в такому стані на фермі є завідуючий т. Неміровський, який байдуже відноситься до дорученої роботи. Правління колгоспу з ним чомусь панькається. 

Трачук.
(Джерело: Те саме, 23 квітня, с. 1).

<...> Продукти, які видаються райспоживспілкою для дітей, сільські споживчі товариства розпродують в своїх крамниця кому завгодно. Такі випадки є в Соболівці і М.-Мочулці. Більшість буфетів в антисанітароному стані. <...>
К. Корнійчук
(Джерело: Те саме, с. 2).

Розмова про шляхи.
За мостом машина звернула на грунтовий шлях.. І раптом нею почало кидати, наче в лихоманці. Мотор жалібно загудів. З кабіни висунув голову колгоспний шофер Якимець Кирило.
- Гей там, шляховики, - гукнув він до тих, що сиділи у кузові, - бачите, які у нас дороги?
Цей докір попав у ціль і задів деяких за живе.
- Ну, судіть ви самі: кожен раз їздимо на Губник камінь грузити і тільки час марно тратимо. Та що то за робота вже, коли під погрузку 1-2 вагони подадуть? - поскаржився один з присутніх.
За селом, край дороги лежало кілька купок жорстви. Ми звернули увагу шляховиків, що при таких млявих темпах вивозки матеріалу будівництво траси Теплик - Соболівка може затягтись.
- З вивозкою, справді, погано, - каже шляховий бригадир тов. Тонкопій. - Ось у нас, в "Більшовику", з минулого року лежить 500 кубометрів жорстви, тепер теж трохи набили. Цілі гори жорстви, а її не вивозять. Каже наш голова, що після сівби перекине нам тягло.
- А як Остроушко, не смикає людей з шляхової бригади на інші роботи? - запитали.
- Смикає. Обіцяє після дати підмогу. Але, знаєте, я кожний раз беру в нього письмове розпорядження, пригодиться.
Обабіч шляху, до самої велико-мочульської границі розтягнулись поля соболівських колгоспів, але майже ніде не зустріли уцілілого деревця. З землі то тут, то там торчали одні патики - сліди деревонасаджень минулих років.Скільки коштів і сил тратили держава і колгоспи на озеленення шляхів - не перелічити.
- Не тримаються у нас дерева. Поперше, садять яке попало; подруге, ламають. Навіть рільничі бригади, коли сіють, чи то орють, не слідкують за тим, щоб обережно обминути деревце, - говорить тов. Тонкопій.
Куди приємніше було проїжджати біля М.-Мочулки. Тут зразу почувається дбайливість керівників артілі "Дніпробуд" про культурні шляхи. В два ряди шлях обсаджено черешнями та декоративними деревами. Місцями пороблені клумби для квітників, вкопані скамейки, де можуть сісти і відпочити прохожі. Цим шляхом машина їде швидко, без стрибків.
- А це правда, що в "Дніпробуді" спеціально виділяють сторожів для охорони шляхів? - запитав хтось з колгоспників.
Не доїжджаючи до залужанського лісу, автомашину знову почало підкидати. Шофер зменшив хід.
- Помало їде, - невдоволено зауважив бригадир шляхової бригади колгоспу ім. Комінтерну Михайло Торохтій. - Он та підвода, що минали, нас скоро дожене.
Але інший заступився за шофера. Він погоджується з тим, що машина призначена для швидких перевозок, але для цього потрібні справні шляхи. При поганій дорозі краще їхати помало, щоб ресори не ломались, запобігти аварії.
Шкода, що з нами ніхто не їхав з керівників соболівських колгоспів. Хай би вони почули від своїх колгоспників, як треба дбати про шляхи, щоб ними було зручно їздити, щоб машини і вози не ламались.
І. Мудрик. Соболівка - Теплик.
(Джерело: Те саме, 24 квітня, с. 2). 

На районній сесії:
<...> Тов. Дмитренко говорить:
- Ці успіхи могли б бути ще кращими, якби за тваринництво від голів колгоспів вимагали роботи так, як за рільництво. По справі сівби нас кілька раз викликали в райвиконком, даємо щоденні інформації, а ось про тваринництво ні слова. Це свідчить про те, що тваринництво ще не стало в центрі уваги як для районних організацій, так для колгоспів <...>
(Джерело: Те саме, 30 квітня, с. 2).

Ковальчук веде перед.
У м.-мочульському колгоспі "Дніпробуд" працює дві тракторні бригади. Між ними і всіма трактористами складено договори на соціалістичне змагання. Трактористи борються за виробку на умовний трактор по 600 га на рік і заощадження пального.
В соцзмаганні веде перед тракторист т. Ковальчук Пилип. На весняній сівбі він систематично перевиконував норми на 150 проц. і протягом 15 днів заробив 80 трудоднів та 200 крб. грішми. <...> 
І. Трачук.
(Джерело: Те саме, 8 трав., с. 2)

На будівництві автогужового шляху Теплик – Соболівка кипить робота ... Колгоспники села М<алої>-Мочулки Гаврило Грабчук, Профир Лебедюк приступають до роботи, коли надворі лише починає сіріти. Кожний з них вивозить щодня по 4 кубометри каменю, проти норми 2,7 <...>
(Джерело: Те саме, 1941, 12 трав., с. 2).

З передової:
<...> Вкрилися посіви бур'янами і в колгоспах сіл Кожухівки, М.-Мочулки. Але керівники тт. Гарбуз і Дмитренко негайно організували ручну прополку <...>
(Джерело: Те саме, 1941, 21 трав., с. 2).

У колгоспі "Дніпробуд":
Стаття практиканта-агронома Т. Пилипенка про шарування буряків, про передові ланки Вдовиченко М., Немировської Т., Гарди М.
(Джерело: Те саме, с. 2).

Передова:
<...> Бути на Всесоюзному огляді - велика честь. Колгоспники села М.-Мочулки цю честь свято зберігають. Ось уже третій рік їхній колгосп є учасником виставки <...>
(Джерело: Те саме, 1941, 25 трав., с. 1).

Про деякі підсумки звітно-виборних зборів парторганізацій.
<...> Під керівництвом мало-мочульської парторганізації (секретар тов. Дмитренко), яка вміло розставила свої сили і керівні кадри, колгосп "Дніпробуд" зібрав по 23 цнт. зернобобових з площі 1334 га і по 251 цнт цукрових буряків. Тут на фермах налічується 643 голови худоби, не рахуючи птиці <...>
В.Задельський, зав. орг. інструкторським відділом райкому КП(б)У.
(Джерело: Те саме, 1941, 28 трав., с. 1).

Стаття про солдата Є.І. Кицика (звідки?), написана командиром взводу Корпухіним і командиром відділення Заміновим.
(Джерело: Те саме, 1941, 25 червня., с. 1). 

Мала Мочулка (1939 р.): Матеріали до історичного краєзнавства

Цими днями в нашій артілі "Дніпробуд" відбулися загальні колгоспні збори. 400 колгоспників заповнили колгоспний клуб. Доповідь про підсумки 1938 с.-г. року і завдання на 1939 рік зробив голова к-пу тов. Дмитренко. Голова к-пу <...> навів багато цифр по врожаю зернових та цукрових буряків <...>. К-п <...> зібрав в середньому з кожного гектара по 237 цнт. цукрових буряків та по 16, 15 цнт. зернових <...>. Бригада т. Сполитка (насправді: Сполітака. - О.П.) Андріяна <...> зібрала в середньому з га по 270 цнт. цукрових буряків, 16,5 цнт. зернових. Краща ланкова Гарда Ірина <...> по305 цнт. з гектара. В боротьбі за високий врожай виросли в нас нові люди, справжні господарі землі колгоспниці Дяченко Явдоха, Ковальчук Тетяна, Скорогляд Марія, Гарда Горпина - ось вони кращі ланкові <...>. Кожна з них зібрала з га понад 260 цнт. цукрового буряка. А ланкова Дяченко Явдохи добилася врожаю цукрового буряка 299 цнт. з га. <...>.
П. Ковальчук, с. М.-Мочулка.
[Джерело: "За більшовицьку перемогу" (Теплик), 1939, 8 січ.., № 4 (963), с.1].

 Хто поїхав на обласну нараду стахановців.
<...> Дмитренко Феодосій - голова м.-мочульського к-пу "Дніпробуд" <...>,  Гарда Ірина - ланкова цього ж к-пу <...>.
[Джерело: Те саме, 1939, 10 січ.., № 5 (964), с.1].

5 січня у селі Мала Мочулка відбувся антирелігійний вечір. В колгоспному клубі (колишній хаті священика Пашути. - О.П.), де були присутні близько 200 чоловік, прочитано лекцію "Походження різдв'яної казки і її класова суть". Після лекції драматичний гурток поставив п'єсу: "Посланець бога", потім організували танці.
Т. Лещенко.
[Джерело: Те саме, 1939, 12 січ.., № 6 (965), с.2].

<Мишарівський к-п ім. 17 партз'їзду викликав> на соціалістичне змагання передову артіль району "Дніпробуд", М.-Мочульської сільради. 
П. Малюський.
[Джерело: Те саме, 1939, 14 січ.., № 7 (966), с.2].

Пилип Ковальчук повідомляє про ремон с.-г. інвентаря передовиками: Балицький Іван, Вовкотруб Т. <...>.
[Джерело: Те саме, 1939, 16 січ.., № 8 (967), с.1].

 На районній раді голів колгоспів і сільрад Комарівська сільрада викликала на соціалістичне змагання с. М..-Мочулку на додаткову сплату культзбору, зокрема до 17 січня виконати 50% плану. Колгоспники нашої артілі ділом відповіли на цей виклик. З загальної суми культзбору 11.400 крб сплачено на 17 січня 6.237 крб. Серед бригад розгорнуто змагання на першість у виконанні сплати податку.. Просимо комарівчан повідомити через районну газету, як вони виконали взяте на себе зобров'язання.
Дмитренко.
[Джерело: Те саме, 1939, 18 січ.., № 10 (969), с.2].

<Побірка вже виплатила 12.400 крб> [Джерело: Те саме, 1939, 21 січ.., № 11 (970)].
<...> Проте останні <комарівчани. - О.П.> мовчать, бо не виконують взятих на себе зобов'язань. [Джерело: Те саме, 1939, 25 січ.., № 13 (972)].

Пилип Ковальчук повідомляє з М.-Мочулки:
При колгоспному будинку організовано 7 гуртків - драматичний, співочий, оборонний та ін. Але задовільно працює лише ... драматичний.
Молоді колгоспні артисти часто ставлять п'єси, і глядачі залишаються задоволені. 15 січня драмгуртківці поставили п'єсу в с. Мишарівці п'єсу "Дай серці волю, заведе в неволю". Після вистави колгоспники дякували учасникам за гарну постановку.*
Зовсім протилежне маємо в організації Тсоавіахему, де налічується 53 чол. З-за байдужого ставлення керівника організації Грабчука Тодора** багато товаришів досі не мають білетів, не сплачують членських внесків. Колгоспники, зокрема, молодь, цікавляться оборонною роботою, але до їх вимог ніхто не прислухається. А первинна організація ТСО має не менші можливості для своєї роботи, ніж драматичний гурток.
[Джерело: Те саме, 1939, 18 січ.., № 10 (969), с.2].
* За спогадами моєї с.п. мами, Теклі Омелянівни, вона брала участь у цій виставі.
** Було два Тодори Грабчуки Один з них , наш сусід, с.п. Тодор Грабчук (дядько Тодир, колеги називали його Федею), був непересічною людиною. Майстер на всі руки, столяр, музикант, радіоаматор, самостійно конструював фотоапарати і діаскопи. Викопав і обклав каменем копанку на долині, в якій і зараз смачна вода. Гарно співав, був веселої вдачі, мав гарну жінку - тітку Маринку і доньку Явдоню, яка і зараз здравствує.

Пилип Ковальчук <з нетерпінням чекає відкриття 18 партз'їзду>:
Кращі ланкові Грабчук Д., Ковальчук Т., Дубовенко М., Косюк К. <...> вже заготовили в своїх ланках по 12 цнт. попелу і 9-10 цнт. поташного посліду.
80 ланкових, бригадирів і колгоспного активу наполегливо вчаться в агротехнічних гуртках, щоб набуті агрономічні знання застосувати на практиці для завоювання сталінського врожаю.
[Джерело: Те саме, 1939, 12 лют.., № 22 (981), с.1].

<Пилип Ковальчук пише знову, на цей раз хвалить Грабчук Я. та Дудник І. за теж саме>.
[Джерело: Те саме, 1939, 28 лют.., № 28 (987), с.1].

<...> Закінчується будівництво 5 колгоспних клубів в селах Малій Мочулці*, Комарівці, Карабелівці і інш. Вартість колгоспних клубів складає 615 тис. крб.
Жовтанюк.
[Джерело: Те саме, 1939, 10 берез., № 34 (993), с.2].
* Гігантичний клуб в Малій Мочулці, який почали будувати на місці розібраної церкви, біля історичного ясена, був закінчений після війни, на початку 50-х рр. До тих під стояли лише високі цегляні стіни, і люди ходили "через клуб" стежкою . Влітку це було улюблене місце для гри дітвори " в войнушку".

<...> В першому кварталі <...> відкриваються <...> сільмаги <...> в Росоші, Комарівці, М.-Мочулці і Пологах <...>.
Шульц.
[Джерело: Те саме, 1939, 21 берез., № 40 (1000), с.2].

Список кандидатів на Всесоюзну с.-г. Виставку (затверджений президією Равиконкому):
<...> 43. Гарда Л.Я. - свинар к-пу "Дніпробуд", який в 1938 р. одержав від 8 свиноматок по 18,8 ділових поросят на кожну свиноматку.
44. Власюк Н.І. - свинар цього ж к-пу, який в 1938 р. одержав від 8 свиноматок по 18,6 ділових поросят на кожну свиноматку.
<...> 450. К-п "Дніпробуд" с. М.-Мочулки, який в 1937 р. зібрав урожай цукрового буряка з площі 250 га по 312* цнт. з га, в 1938 р. - по 218** цнт. з га, та за ці ж роки добився середньої врожайності  зернових по 16,5 цнт. з га.
[Джерело: Те саме, 1939, 6 квіт., № 48 (1003), с.2].
* 321 цнт.; ** 240 цнт. (поправка). [Джерело: Те саме, 1939, 8 квіт., № 48 (1003), с.2].

Т. Лещенко про сівбу в М.-Мочулці:
<...> 6 квітня бригади Грабчука Т. і Ковбасюка засіяли по 11,5 га ячменю проти норми 9 га. Бригада Сполітака засіяла 9 га проти норми 4,5 га.
Якість роботи прекрасна.
[Джерело: Те саме, 1939, 8 квіт., № 49 (1004)].

<...> Рекута І.М. - бригадир к-пу "Дніпробуд", в 1938 р. його бригада зібрала 18,26 цнт. зернових з га на площі 150 га.
[Джерело: Те саме, 1939, 12 квіт., № 52 (1012), с.2].

Цими днями учителі мало-мочульської середньої (!) школи на своїх загальних зборах обговорили підсумки роботи XVIII з'їзду ВКП(б). З доповіддю про роботу історичного з'їзду партії Леніна-Сталіна виступив директор школи тов. Гордійчук. Виступаючі учителі тт. Паламаренко, Мельніченко і інші відмітили про гігантський ріст СРСР під проводом партії більшовиків і вождя народів всього світу товариша Сталіна. Учителі взяли на себе зобов'язання добитися до кінця навчального року 100 проц. успішності учнів і посилити виховну роботу серед населення.Т. Лещенко.
[Джерело: Те саме, 1939, 17 квіт., № 54 (1014), с.2].

Т. Лещенко з Малої Мочулки ділиться досвідом вивчення "Короткого курсу ВКП(б)".
[Джерело: Те саме, 1939, 22 квіт., № 57 (1017)].

Стан виконання фінплану ІІ кварталy 1939 р. на 26-IV:
<...> Теплик національний - 29,0
<...> Теплик український - 23,1
<...> М.-Мочулка - 13,5
<...> Соболівка українська - 10,8
<...> Соболівка національна - 7,7 
<...> по району - 19,7.
[Джерело: Те саме, 1939, 28 квіт., № 60 (1020), с. 2].
 
Готуємось до всенародного огляду.
Першого серпня, у серці нашої батьківщини, у червоній столиці Москві відкриється Всесоюзна сільсько-господарська виставка.  
Дякуючи вірному Сталіну, колгоспне село М.-Мочулка давно лишило позаду прокляте минуле, темне, відстале життя. Замість 2 тисяч десятин дрібних клаптиків землі, якою користувались 424 господарства  (з них 300 бідняцьких), замість попівської і поміщицької землі виріс і зміцнів колгосп "Дніпробуд", в якому об'єднано в один масив 2200 га масної землі. На широких ланах працюють потужні с/г машини: 7 тракторів (з них 1 "ЧТЗ"), складні молотарки і комбайни. Радісно, заможно і культурно живуть колгоспники "Дніпробуду", з прокляттям вони згадують минуле. 
<...> Минулого року написана і зараз видається монографія (короткий опис колгоспу).
<На виставку поїдуть>: Рекута Іван, бригада якого в минулому році зібрала по 18, 4 цнт. зернових з га; трактористи Довгань Юхим, Довгань Петро, Легойда Яків, які виробили тракторами У-2 по 372-425 га за рік. З свиноферми - Гарда Лаврін, Власюк Никифір, які виростили по 18 ділових поросят на кожну свиноматку.
<Далі йдеться про сівбу>: На шаровці  в темпах і якості відзначилися ланки: Ковальчук Тетяни, Грабчук Явдохи, Малоніс Марії, Бербец Марії, Сокур та інші. Зараз проводимо посилено боротьбу з шкідником - буряковим довгоносиком.
<...> Загальні збори колгоспників схвалили виділити 3 тис. крб. кращим працівникам для поїздки на виставку. Зараз правління колгоспу "побоюється", бо цю суму доведеться збільшити в 2-3 рази, - у колгоспі стало суцільне ударництво.
<Далі йдеться про тракторну бригаду - "комсомольську">.
<...> Наша парторганізація  зростає за рахунок кращих людей - стахановців. Недавно прийняли кандидатами в члени ВКП(б) т. Ковальчук Тетяну, подав заяву т. Паламарчук Дмитро. В минулому він був бригадиром, а зараз його обрали головою сільради.
Для ще кращої політмасової роботи і культурного обслуговування колгоспників колгосп цього року закінчує (!) будівництво колбуду на 500 місць.
Ми впевнені, що і цього року вийдемо переможцями в соціалістичному змаганні з своїми суперниками - комарівськими колгоспниками.
Ми впевнені, що цього року примхи природи, якщо вони будуть, переборемо. Нато (!) ми колгоспники, нато нами керує наш любимий Сталін.

Дмитренко - голова к-пу "Дніпробуд".
[Джерело: Те саме, 1939, 1 трав., № 61 (1021), с. 2].

Проривка буряків проходить успішно.

Закінчивши шарування, в колгоспі "Дніпробуд" дружно приступили до проривки цукрових буряків. Ще до схід сонця 8 колгоспних бригад щоденно виходить в поле, щоб в найкращий строк провести проривку.

Передові ланки - Грабчук Я., Ковальчук Т., Піддубняк Т., Кусюк К., Швець М. показують зразки соціалістичного ставлення до праці. Вони першого дня прорвали в своїх ланках по 0,20-0,30 га цукрових буряків.Як на шаруванн, так і на проривці, колгоспниці приділяють увагу боротьбі з довгоносиком. 

В інших колгоспах цукрові буряки пересіяли, а в нас не пошкоджено жодного гектара. Бо наші колгоспники зуміли відстояти цукрові буряки від шкідників.

Висока організованість в роботі дає право говорити, що колгоспниці виконають взяті зобов'язання по врожайності цукрових буряків.

Ковальчук Пилип.

[Джерело: Те саме, 1939, 16 трав., № 67 (1027), с. 1].

До іспитів готові.

Учительський колектив Мало Мочульської школи (директор т. Гордійчук) наполегливо боровся за виконання постанов партії і уряду про школу. Навчальний рік закінчується успішно. Підготовку до іспитів розпочато ще 2 місяці тому.

Наші вчителі докладно ознайомились з інструкцією Наркомосу про проведення іспитів в школах. Інструкцію доведено до свідомості кожного учня. Проведена також декілька бесід серед учнів та піонерів про значення цьогорічних іспитів.

Включившись у всенародне змагання імені Третьої Сталінської П'ятирічки, учителі добилися гарних наслідків. VI клас, наприклад, де класний керівник т. Гордійчук Є.М., має 100 процентів відвідування та непогану академічну успішність. Від цього класу не набагато відстав VII клас (керівник класу т. Паламаренко І.Л.).

Наша школа готова до вирішального етапу своєї роботи - іспитів. Учителі зобов'язалися луквідувати другорічництво.

Т. Лещенко.

[Джерело: Те саме, с. 2].

Передовики сільского господарства Теплицького району, затвержені учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.Головний виставочний комітет постановив: затвердити учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки з занесенням до Почесної книги такі колгоспи і передовиків сільського господарства Теплицького району:
1. Колгосп "Дніпробуд" с. Мала-Мочулка, який зібрав в середньому за два роки по 281, 12 цнт. цукрових буряків з гектара (з посівної площі 250 га, в 1937 році по 320,35 цнт. і в 1938 році з площі 250 га по 241,35 цнт.), зернових в середньому за 2 роки з гектара по 16,42 цнт.
2. Рекута Іван Микитович, бригадир колгоспу "Дніпробуд", с. Мала_Мочулка, який зібрав з гектара по 18,36 цнт. зернових на площі 150,2 га. <...>
[Джерело: Те саме, 1939, 18 трав., № 68 (1028), с. 1].

Вивершили проривку.
Готуючись до відкриття третьої Сесії Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Респеблік, колгоспниці артілі "Дніпробуд" вчора, 20 травня, вивершили проривку цукрових буряків на площі 250 га.
В роботі особливо відзначились ланки Мандибури Палажки, Швець Горпини, Малоніс Марії, Косюк Секлети, які першими в колгоспі прорвали свої буряки.
Т. Лещенко.
[Джерело: Те саме, 1939, 21 трав., № 69 (1029), с. 1]. 

Сила агротехніки

<...> Мене прямо таки дивує, що в окремих колгоспах Гайсинського району, не дивлячись на часті опади, жовтіє овес. А в нас і дощу нема і хліба в кращому стані. От що значить поважати, бути в ладах з агротехнікою. <Йдеться пр застосування витяжки з гною - суміші прілого гною і води, - О.П.>.

Із статті голови колгоспу "Дніпробуд" Дмитренка.
[Джерело: Те саме, 1939, 13 черв., № 81 (1041), с. 2]. 

З великим піднесенням готуються призовники села М.-Мочулки до чергового призову в РСЧА. 16 призовників уже здали іспити за 4 класи початкової школи, з них 12 чол. мають оборонні значки. Найкращих успіхів у допризовній підготовці добилися призовники Чепелюк Іван, Піддубняк Іван, Ковальчук Афанасій, Довгань Петро.
Т. Лещенко..
[Джерело: Те саме, 1939, 30 черв., № 90 (1050), с. 2].

<Фото з Рекути І.М.>: Бригадир колгоспу "Дніпробуд" с. М.-Мочулки, який зібрав торік з гектара по 18,18 цнт. зернових на площі 150 га. Тов. Рекута затверджений учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. <Зображений у вишитій сорочці, в піджаку. Справа звисає ремінець від годинника>. 

[Джерело: Те саме, 1939, 6 лип., № 94 (1054), с. 1; У цій же газеті від 24 трав. № 71 на півтори полоси хвалебна стаття І.Рекути на самого себе "В Москву, на всенародний огляд"].

Ліквідувати простої комбайнів. 
Комбайнер т. Горобець душею боліє, щоб вчасно і без втрат зібрати урожай. Першого дня він зібрав 9 га, а другого - 12 га. Наслідки роботи, як видно, незавидні. А причина та, що простої забирають найдорожчий час. Бригадир тракторної бригади т. Ковальчук пальне до трактора, який тягне комбайн, видав тоді, коли йому нагадали. Крім того, трактор часто "буксує", бо несправний. Простоює комбайн також по вині бригадира рільничої бригади т. Лебедюка, який не забезпечив агрегат обслуговуючим персоналом <...>.

В.О. Гарда, с. М.-Мочулка, к-п "Дніпробуд". 

[Джерело: Те саме, 1939, 8 лип., № 96 (1056)].

Більшовицьке слово несемо в маси.

Більшість агітаторів нашого села з неослабною енергією ведуть агітаційно-масову роботу серед трудящих. В останні місяці ми допомагаємо колгоспникам вивчити рішення XVIII з'їзду партії і травневого Пленуму ЦК ВКП(б). За допомогою агітаорів в кожній рільничій бригаді підчас жнив було випущено по 10 польових бригадних газет. На нас - низових агітаторів, патрія покладає відповідальне і почесне завдання - виковувати маси в комуністичному дусі. Проте, треба сказати, що мало нам допомагають для піднесення агітаційної роботи. Лише один раз збирав агітаторів секретар парторганізації тов. Дмитренко. Мало допомагає і райпартком.

Кицик, с. М.-Мочулка. 

[Джерело: Те саме, 1939, 28 лип., № 105 (1065)]. 

<Компанія підписки на позику>: 

Ковальчук Василь,бригадир, підписався на 190 крб. "Я люблю рідну більшовицьку партію, - говорить т. Трачук Григір, - люблю великого вождя народів мудрого товариша Сталіна. Переплачую нову Позику Третьої Сталінської П'ятирічки на 100 крб. і вношу готівкою всю суму".

Ковбасюк Павло - 175 крб., Балицький Іван - 150 крб., вніс готівкою. Всього на 3 серпня підписалися на 13390 крб., внесли готівкою 4600 крб.

Т. Лещенко.

[Джерело: Те саме, 1939, 5 серп., № 110 (1070). У тій же газеті від 15 серп., № 115; критика, що мало підписали на позику в М.-Мочулці].

<В статті зав. методкабінету РВНО В. Вельдума відзначена маломочульська школа, що має хороші показники навчання>.

[Джерело: Те саме, 1939, 16 серп., № 115 (1075)].

<Із статті П. Тарасишина>: 

<...> Зав. майстернею Іщенко Прокіп (Бджільна) ходить на заробітки в М.-Мочулку <...>.

[Джерело: Те саме, 1939, 21 серп., № 117 (1077), c. 1].].

М.-Мочульська школа ще торік – в першій чверті 1938-1939 учбового року – була одна з відсталих шкіл району. На той час процент відвідування учнями школи досягав лише до 50-60. Поганих шкіл в наших умовах не може бути, а є погані  керівники. Від керівника залежить весь успіх школи. Нещодавно тов. Гордійчук став директором нашої школи. Від його вмілого керівництва лице школи зовсім змінилось. Наша школа стала одною з передових. Ми досягли 98 процентної; успішності. Всі діти акуратно відвідують школу.
Таких успіхів досягли завдяки соціалістичним методам праці. На протязі навчального року змагалися з степанівською школою. Вчителі і учні між собою теж змагались. Наше змагання було ділове. Систематично ми його перевіряли. Крім того, багато допомогло те, що в нас були точні учбові і виховні плани, які доводилися до кожного вчителя, графік гурткової роботи і по них ми працювали. На сьогодні наша школа красиво обладнана, відремонтована і вже готова розпочати новий учбовий рік.

Паламаренко, вчитель с. М.-Мочулки.
[Джерело: Те саме, 1939, 28 серп., № 120 (1080), с. 2]. 

<В передовій критика маломочульського колгоспу за запущене тваринництвої>: 

<...> Тут велика ферма рогатої худоби, але вона забута людьми <...>.

[Джерело: Те саме, 1939, 30 верес., № 137 (1097), c. 1].

Як культурний захід, м.-мочульска сільрада зробила вітрину для щоденного вивішування центральних газет. Велику увагу приділяють колгоспники цій вітрині. Щоденно збиралися коло сільради і читали газети. 
Однак безвідповідально віднісся до цієї справи голова сільради Паламарчук. Через те, що немає відповідального за цю справу, вже давно, як газети не вивішуються. Вікна у вітрині вибиті і ще й досі висить газета "Вісті" за 23 липня.
Чепелюк.
[Джерело: Те саме, 1939, 12 верес., № 128 (1088), с. 2].

Ліквідувати розрив між копанням і возовицею буряків.
Ще 8 вересня всі ланки колгоспу "Дніпробуд" розпочали  копання цукрових буряків. Спід (!) рук майстерниць буряківництва швидко наповнювалися мірниці і виростали на плантації купи буряків. Та не поспішали їздові. Аж на третій день копання з кожної бригади виїхало по одній підводі. Так пройшло ще три дні і як по рецепту бригадири добавляли по одній підводі на вивозку. За короткий час створився величезний розрив між копанням і вивозкою буряків. На плантації тепер лежить 900 цнт. невивезеного буряка. Після всього бригадири, та й сам голова колгоспу т. Дмитренко, виправдовуються, що не вистачає тягла, возів, автомашин тощо. Перевіривши, дізналися, що головна причина в тому, що погано підготувалися до вивозки, бо й досі 4 вози не відремонтовано, план вивозки буряків не виконується. Легковажно відносяться до вивозки буряків також начальники соболівських автоколон тт. Торохтій і Дищук. Вони не врахували, що в цьому колгоспі 245 га буряків, і замість двох машин аж на восьмий день копання вислали одну і то поломану машину. Така "возовиця" буряків призводить до втрат білого золота.
В. Майко.
[Джерело: Те саме, 1939, 22 верес., № 133 (1093), с. 2].

Проводи призовників.
В ряди доблесної Червоної Армії Мала Мочулка дає в цьому році 19 молодих патріотів, до кінця відданих великій справі Леніна - Сталіна. Серед прийнятикх в РСЧА - 10 комсомольців, два кандидати в члени ВКП(б). Багато з них стахановці колгоспного виробництва. 14 жовтня було організовано проводи призовників. На вечір до колгоспного клубу зібралося понад 300 колгоспників і колгоспниць. Голова колгоспу тов. Дмитренко зробив доповідь про призов у РСЧА і міжнародне становище. Після доповіді виступили призовники, колгоспники. По закінченні офіційної частини виступив колгоспний драматичний гурток. До пізньої ночі веселились колгоспники і молодь. Прощаючись з призовниками, колгоспники вручили їм подарунки та побажали великих успіхів в бойовій і політичній підготовці.
П. Чепелюк.
[Джерело: Те саме, 1939, 15 жовт., № 144 (1104), с. 2]. 

Про утворення виборчих округів по виборах в Теплицьку районну Раду депутатів трудящих.
<...> Виборчий округ - 12.
Село М.-Мочулка, дільниця Весела, Дубина, Шевченка, від Грабчук Агафії до Грабчука Гаврила.
Виборчий округ - 13.
Село М.-Мочулка, дільниця Рудка, Шевченка, від Грабчука Гаврила.до Мандибури Івана
<...>
[Джерело: Те саме, 1939, 27 жовт., № 149 (1109), с. 1]. 

Склад дільничних виборчих комісій 

<...>: М.-Мочульська виборча дільниця.
Голова дільничої виборчої комісії - Зозуля Гнат Петрович - від м.-мочульської комуністичної організації. 
Заступник голови дільничої виборчої комісії - Грабчук Андрей Спиридонович - від м.-мочульської комуністичної організації.
Секретар дільничої виборчої комісії - Багрій Микола Дмитрович - від м.-мочульської комуністичної організації.
Члени комісії:
Закревський Павло Карпович - від м.-мочульської комуністичної організації.
Дубовенко Марфа Миколіївна - від м.-мочульської комуністичної організації.
Баліцький Іван Федорович - від колгоспників к-пу "Дніпробуд".
Гаєвський Іван Тимохтійович - від колгоспників к-пу "Дніпробуд".
Малонос Марія Олексіївна - від колгоспників к-пу "Дніпробуд".
Власюк Никифір Іванович - від колгоспників к-пу "Дніпробуд".
[Джерело: Те саме, 1939, 5 лист., № 157 (1117), с. 2].

Висунення в кандидати в депутати до Теплицької районної Раду депутатів трудящих: 
<...> М.-Мочульський виборчий округ № 13:
Мельничука Василя Зінов'євича, 1897 року народження, члена ВКП(б), працює секретарем теплицького райкому КП(б)У, проживає в м. Теплику, - висунутий загальними зборами колгоспників с. М.-Мочулки, на яких було присутніх 490 чоловік.
[Джерело: Те саме, 1939, 21 лист., № 165 (1125), с. 2].
Дмитренка Тодосія Панкратовича, 1901 року народження, члена ВКП(б), працює головою артілі "Дніпробуд", проживає в с. М.-Мочулці, - висунутий зборами мало-мочульських колгоспників.
[Джерело: Те саме, 1939, 23 лист., № 166 (1126), с. 2].

В с. М.-Мочулці ввечері 5 грудня понад 200 колгоспників прибули на збори з нагоди Дня Сталінської Конституції. Доповідь про треті роковини великого всенародного свята зробив тов. Лещенко. Після доповіді була поставлена п'єса "Волосний суд".
Чепелюк.
[Джерело: Те саме, 1939, 9 груд., № 174 (1134), с. 2].

Керівник передового колгоспу
Комуніст тов. Дмитренко вже кілька років працює головою колгоспу "Дніпробуд". Умілим підходом до мас, своїми організаторськими здібностями він зумів мобілізувати колгоспників на боротьбу за високів прожаї зернових і технічних культур. За це колгосп "Дніпробуд" удостоївся великої честі бути учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 року. Учасниками виставки також були тов. Дмитренко і передовики колгоспного виробництва тт. Рекута і Гарда.
І коли на зборах колгоспників стало питання, кого висунути кандидатом у депутати районної Ради, дніпробудівці єдинодушно висунули Тодосія Панкратовича Дмитренка.
Днями відбулася зустріч виборців 12 виборчого округу з своїм кандидатом. Колгоспний клуб не міг вмістити всіх тих, що прийшли на мітинг. Довірена особа по виборах до айонної Ради тов. М.П. Мельниченко знайомить їх з біографією, розповідає про роботу Тодосія Панкратовича. Його життєвий шлях, як і міліонів радянських патріотів, - жива ілюстрація досягнень країни, соціалізму і трудящих, здобутих під керівництвом великої партії Леніна - Сталіна.
- Товариш Дмитренко своєю роботою заслужив наше довір'я, - говорить ланкова Параска Гуренко. - Він добре керує колгоспом, піклується про колгоспників. 24 грудня я віддам свій голос за кандидатів блоку комуністів і безпартійних, за тов. Дмитренка. До цього я закликаю всіх виборців 12 виборчого округу.
Слово бере колгоспник Трохим Вовкотруб. Він знає Тодосія Панкратовича ще з малих років, на очах мало-мочульських селян він виріс. Вовкотруб висловлює свою впевненість в тому, що тов. Дмитренко, як депутат, вірно служитиме народові.
На мітингу виступло 14 колгоспників і колгоспниць. Вітаючи свого кандидата, вони запевняють, що в день виборів всі, як один, віддадуть свої голоси за кандидатів сталінського блоку комуністів і безпартійних, за кандидатів, до кінця відданих справі  партії Леніна - Сталіна.
З відповіддю на привітання виборців виступив наприкінці тов. Дмитренко, який дякував за виявлене йому високе довір'я і пообіцяв це довір'я виправдати у повсякденній своїй праці.
Т. Лещенко.
[Джерело: Те саме, 1939, 21 груд., № 180 (1140), с. 2].