Історична згадка про містечко Жорнища та Жорниський замок

1623 р., квітня 19. Вінниця. -

Лист-запис Олександри Іванової Красносельської, за першим шлюбом Северинової Боляновської, брацлавської ловчанки, за другим Ольбрихтової Кохановської, брацлавської земської судини, виданий від її та її хворого чоловіка Ольбрихта Кохановського імені брацлавському чашнику Якубові Пісочинському стосовно того, що вона квитує його за сплату ним їй 11500 польських злотих, в рахунок яких тримала в заставі з обома своїми чоловіками його дідичні половини містечка Жорнищ і тамтешнього замку (після цієї оплати обидві половини повертаються у володіння Якуба), а отримала з першим чоловіком Северином Боляновським цю маєтність у заставу за ту саму суму від коронного конюшого, кременецького і солецького старости кн. Криштофа Корибута Збаразького, який отримав її в заставу від Якубового брата Олександра Пісочинського, котрий на час отримання володів нею

Запис вінницького ґродського судді Костянтина Байбузи про прийняття ним листа Олександри Іванової Красносельської і Ольбрихтової Кохановської на їхнє прохання для запису його у ґродську книгу

 Ja, Alexandra Krasnosielska, pierszego małżeństwa Sewerynowa Bolanowska, a teraz wtórego Olbrychtowa Kochanowska, sędzina ziemska bracławska, pod niebytność dla choroby małżonka mego, z przytomnym y obecnym postanowieniem y bytnością vrodzone° je° m҃. pana Bohdana Krasnosielskiego, brata me° rodzone°, postanowieniem¹ y na niższe opisane rzeczy pozwoleniem, odstąpiwszy my oboie forum powiatów, woiewództw, iurizdicÿ sobie należących a teraźnieyszey iurisdiciey grodzkiey winickiey samych siebie, dobra y potomki poddawszy, czynim iawno y wyznaczamy tym naszym dobrowolnym quitom, naszym zapisem, komu o tym wiedzieć będzie należało, ninieyszym y na potym wieku potomne° ludziow, iż ia Kochanowska, maiąc pewną zastawną sumę pieniędzy złotych polskich puł dwanaści tysiąca na dobrach dziedzicznych, w woiewództwie Bracławskim leżących, na połowicy zamku y² miasteczku Żorniszczach vrodzonego je° m҃. p. Alexandra Piaseczyńskiego, którą był ten to p. Alexander Piaseczyński zastawił jaśnie oświeconemu xiężeciu je° m҃. Krysztofowi Korybutowi Zbarazkienu, koniuszemu koronnemu, krzemienieckiemu y soleckiemu staroście, y zapis swóy zastawny na tę swą połowicę tegoż zamku y miasteczka Żirniszcz y iego przynależnościy, poddanych y pożytków do xiąg trybunalskich lubelskich sądzenia spraw woiewódżtwa Kiiowskiego roku 1618 dnia 4 jula zeznał. A potym zaś xiąże je° m҃. pan koniuszy tę zastawnę sumę pół dwanaście tysięcÿ złotych ręcznym zapisem swoim z podpisem ręki swey y pieczięcią, także z podpisami y pieczęćmi ludzÿ zacnych na osobę teraźnieyszÿ zaznawaiącÿ, naonczas paniey Bolanowskiey, condescedował, który to ręczny zapis je° m҃. xiążęcia pana koniusze° taż pani Kochanowska, przychilaiąc się do konstytucÿ roku 1620 o membraniech wołyńskich y bracławskich, do akt grodzkich winickich per oblatam podała, iako te obadwa zapisy xiążęce y od xiążęcia służącÿ szyrzÿ w sobie obmawiaią. A iż tę połowicę zastawną przerzeczonych dóbr pół zamku y miasteczka Żorniszcz je° m҃. p. Alexander Piaseczyński je° m҃. panu Jakubowi Piaseczyńskiemu, czesznikowi bracławskiemu, bratu swemu rodzonemu, y je° własnym potomkom cum omni iure, dominio, proprietate tituloque hereditario przed xięgami grodskiemi winickimi wiecznie darował, resignował, tedy wykupienie tych dóbr nikomu inszemu nie należy, iedno je° m҃. panu Jakubowi Piaseczyńskiemu, który teraz tę sumę puł dwanaście tysięcy // złotych mnie, Kochanowskiey, zupełna y skutecznie oddał y zapłacił. A ia, Kochanowska, podniusszy tę sumę y onę z rąk je° m҃. pana Jakuba Piaseczyńskiego, cześnika bracławskie°, odliczywszy y wziąwszy, zaraz εкзнункъ z tych połowicy zamku y miasteczka Żorniszcz vstępuię y te dobra, iako je° m҃. własne, dziedziczne, do rąk y posesiey je° m҃. podaię y iuż do nich żadne° prawa ia y potomkowie moie nie maią y moc nie mogą, y z tey podniesioney y odebraney sumy puł dwanasta tysięcy złotych quituię wiecznemi, potomnemi czasy y zapisuię się z dobrami y potomkami memi, że nadaley do wyścia półrocza od daty te° zapisu ia, Kochanowska, y ia, brath iey Krasnosielsky, za chorobą je° m҃. małżonka swe°, skoro da P(an) B(óg) do pirsze° zdrowia przydzie, do approbatiey te° quitu nasze° stawić do xiąg grodzkich abo ziemskich winickich. Który to pan małżonek móy pospołu ze mną y mamy y powinni będziem, iako się y pod niżey pisanym zakładem, ze wszytkich dóbr naszych leżących y ruchomych y sum pieniężnych, gdziekolwiek maiących, terazli y na potym nabytych, yz potomkami naszemi [...] od przerzeczonego xiążęcia je° m҃. Krysztofa Zbarazkie°, koniuszego koronnego, albo quit dostaleczny z xiąg, albo condescensią dostateczną s te° zapisu zastawne° na puł dwanasta tysięcÿ złotych polskich, na połowicy zamku, misateczka Żorniszcz je° m҃. służącego, na osobę je° m҃. pana Jakuba Piaseczyńskie°, iuż tych dóbr wszytkich żorniskich dziedzicza, służące°, przed wyściem tego pułrocza otrzymać y takowy quit albo condescensią awtentyczną, z xiąg wyiętą, do rąk je° m҃. pana Jakuba Piaseczyńskie° oddać pod zakładem puł dwanasta tysięcÿ złotych polskich y szkodami. O którÿ zakład gdybyśmy tak y nowego quitu albo condescensiey od xiążęcia je° m҃. Zbarazkie° między tym czasem wysz opisanym nie otrzymali, od je° m҃. pana Jakuba Piaseczyńskie° y potomstwa ie°, my y potomkowie naszy, gdybyśmy byli pozwani do sądu grodzkie°, ziemskie° winickiego y trybunału lubelskiego, którekolwiek woiewództwo Kiiowskie, Wołyńskie y Bracławskie, tedy na pirszym roku na zawitym, krom wszelakich dilacÿ, protestacÿ, apelacÿ, prosequucÿ, ewazÿ, prescriptÿ tylekroć, ylekroć te° potrzeba będzie dosyć czyniąc, tey submissiey naszey zawicie odpowiadać obowięzuiem sie y zapisuiem się. I na tośmy dali ten nasz kwitowny zapis pod pieczęciami naszemi. A iż ia, Kochanowska, pisać nie vmiem, tedy tylko s podpisem ręki je° m҃. p. Bohdana Krasnosielskie°, brata mego rodzonego, który w osobie małżonka me° stawa y podpisuie się, także pod pieczęćmi y s podpisami rąk ludzÿ zacnych // na podpisiech niżey mianowanych, ode mnie oczewisto na to vproszonych. Działo się v Winicy roku 1623 aprila 19 dnia. Bohdan Krasnosielskÿ, imieniem p. siostry mey p. Olbrychtowey Kochanowskiey w osobie małżonka je° m҃., chorobą natenczas złożone°, stawaiący, ponieważ p. siostra pisać nie vmie, podpisuię się ręką swą własną. Wasiley Rohożińsky, w wieży natenczas siedzący, r. w. Semen Baybuza, vstnie proszony, ręką. Woiciech Domaniewsky, vstnie proszony, ręką swą.

A excepta tego quitu tak się w sobie ma: Roku 1623 aprila 20 dnia za oczewiśtym je° m҃. p. Alexandry Iwanowey Krasnosielskiego, łowczanki woiewódstwa Bracławskie°, Olbrychtowey Kochanowskiey, sędziney ziemskiey bracławskiey, y je° m҃. p. Bohdana Krasnosielskie° przyznaniem y proźbą przyiął na vrzędzie v xiąg grodzkich winickich. Kostanty Baybuza, sędzia, m. p.

 Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника, від. рукописів, фонд 5, опис 1, справа 4138 III, арк. 100-101. Незасвідчена копія. Переклад з української.

¹ Зайве слово.   ² Далі має бути w.

Підготували: Микола Крикун, Олекса Піддубняк

Документ до історії Пісочина

 1618 р., квiтня 28. Вiнниця. -

Зізнання возних єнералів Себестіана Циринського і Станіслава Селецького перед Вінницьким ґродським урядом про те, що 26 березня під час їхнього з вінницькими ґродськими урядниками суддею Михайлом Ласком і писарем Григорієм Байбузою перебування в м. Пісочині з метою виконання декрету Кременецького земського суду, їм, за відсутності тамтешніх заставних володільців Раїни і Маруші та їхньої матері Олександри з Красносельських, вдови Северина Боляновського, не вдалося одержати заборгованої грошової суми за позовом Олександра Пісочинського або ж, у разі несплати цієї суми, ув'язати позивача в даний маєток

Выпис с книг кгродских во\водства Браславъского в™ницъкихъ

Л\та Бжог(о) нарож\н‡ тис\ча ш\стсот ґсмнадцатого мсца апр\л‡ двадцат ґсмого дн‡

На вр‡д\ кгродском в замку \го кр. мл. в™ницким п\р\до мною, Иваном Богuшом Д\шковским, подстаростимъ кгродским виницким, ставши ґбличн\, возны\ \н\ралов\ шл‡х\тны\ С\б\сты‡н Цыринскии и Станислав С\л\цкии ‡вн\ и доброволн\ ку записованю до книг кгродских в™ницких сознали в ты\ слова, иж року т\п\р\шън\г(о) тис\ча ш\стсот ґсмънадцатого мсца марца двадцат шостого дн‡, маючы мы, возны\, при соб\ стороною люд\и добрых шл‡хту пња ˆкуба Ковалковъского а пња Андр\‡ Заклицкого, бuдuчи в\звани и с придан‡ uр‡довог(о) на справu и потр\бu uрожоного \го мл. пња Ал\ксандра П\сочинского, поводово\ стороны, \здили \смо при их млст‡х пњу Михаилu Ласкu, сuди, а пњу Григорю Баибuз\, писарu, uр‡дниках сuдовых кгродских в™ницких, а то на ґтправу и uв‡зан\ до добр позваных uрожоных Раины и Марuшы, цорокъ и власных потомковъ н\бощика пња С\в\рина Бол‡новъског(о) и Ал\ксандры Краснос\лского Бол‡новъско\, малжонъки \го, \сли бы до тог(о) нал\жала и право або титул на ма\тност ‡кии м\ла, до м\ст\чъка П\сочина, в застав\ маючог(о), в тутошн\м во\водств\ Браславъском л\жачог(о), за сuму пњз\и д\с\ти тис\ч\и золотых полских, ґ н\ґтдан\ и н\заплач\н\ истотно\ сумы пњз\и полчв\рты тис\ч\и золотых полских на запис ант\ц\сора их н\бощика пња С\в\рина Бол‡новъского на д\н и м\стц\, в запис\ м\новано\, ч\р\з н\го позыч\но\, поводови даныи д\кр\том во\водства Волынского з\мъским на роках з\мских кр\м‡н\цких, в ш\ст н\д\л по св\том Михаил\, рымскомъ св‡т\, в року тис\ча ш\стсот с\мнадцатомъ мсца но‡бра двадцатого дн‡ сuжоных, на позваных и добрах их л\жачих и рuхомых, а в н\достатку ґныхъ и самых ґсобах, за попартъ\м \го правным а за н\стан\мъ позваныхъ ^1-всказанuю и присuжонuю^-1, и за дрuгuю такж\ в\ликую сuму взгл‡дом заборон\н‡ uв‡зан‡ возному, з листомъ uв‡жчим ґт uр‡дu посыланому, в заклад\ п\р\палuю, ‡ко ґ том вс\м шир\и д\кр\т, лист uв‡жъчыи, р\миса и uв\с то\ справы постuпокъ в соб\ ґбъмовл‡ют. И кгды \смо до ма\тности позваных зъ их млст‡ми пњы сuдовыми, пом\н\ног(о)² м\ст\чъка П\сочина, добр ихъ заставных, при\хали, тамъ ж\ их мл. ани uрожоных Раины и Марuшы, цорокъ, потомковъ н\божчика С\в\рына Бол‡новског(о), ани \\ мл. пњ\и ¦л\ксандры Краснос\лского Бол‡новско\, \сли бы што до тог(о) нал\жала, само\ н\ застали, толко uр‡дника тамошн\г(о) ни‡когос Криштофа Сuмариш\въског(о), которому их мл. пњв\ сuдовы\, ґ тои справ\ ґпов\дивъшы и д\кр\т uказавъшы, uпоминалис\, абы // сuмu тuю, д\кр\том всказанuю, и дрuгuю, в заклад\ п\р\палuю, поводови заплатил, албо в н\заплач\ню \\ в тую ма\тност uв‡зан‡ допuстил. Т\ды тот пом\н\ныи uр‡дникъ их мт‡мъ пњомъ сuдовымъ тыми словы повєдил, ж\ пњи мо‡, \\ мл. пњи Бол‡новска‡, ґ п\р\вод\ права н\ в\да\т, и ‡ им\н\м \\ мл. uв‡зан‡ н\ поступuю, бороню и моцно боронити будu. ¦ их мл. пњов\ сuдовы\, выд\чи таково\ заборон\н\ и правu посполитому спротив\н\, ґсв\дчивъшы на то нами, возными и пр\р\чоною шл‡хтою, ґт тамтул прочъ ґт\хали.

Что так, а н\ инач\и, пом\н\ны\ возны\ быт сознавъшы, чого им м\нована‡ шл‡хта потв\рдили, просили, абы то\ ґч\висто\ сознан\ их прин‡то и до книгъ кгродских в™ницъких записано было. Што ‡, вр‡д, до в\домости сво\\ прин‡въшы, до книг записати казал, и \ст записано, с которых и сєс выпис под п\чатю мо\ю \ст выданъ. Писан u В™ницы, mp.

 Гр\гор\и Баибуза, писар

Корыкговалъ Копчинскии, mp.

 Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, від. рукописів, ф. 5, оп. 1, спр. 4056 III, арк. 48-48зв. Засвідчена копія без печатки. Там само. Те саме. Арк. 34-34зв.

 ^{1- -1} Ідеться про 3500 польських злотих.   ² Перед цим має бути до.

Підготували: Микола Крикун, Олекса Піддубняк.