Miz' politykamy zav'jazalas' cikava intryha. Bjut, rukamy svoho czlena, holovnoho rabyna ukrajins'kyh evrejiv, vyriszyv u komunistiv vidibraty Ukrtransnaftu, jaku ti kontroljujut'. Regiony v pomicznyky ne pidhodjat', bo sami des' maly b ohotu te z' same zrobyty. Vrjatuvaty jih moz'e lysze prezydent. A komunisty tak vz'e na n'oho (Президента) v'jilys', szczo az' protyvno jih sluhaty. Cikavo, szczo z' z toho vyjde?
Czula, szczo v evroparlament bil'szist' projszlo vid nacionalistiv. Osoblyvo bahato daly holosiv v Anhliji. Svit jakos' samoorhanizovujet'sja v borot'bi z hlobal'nymy kryzamy. V Kyjevi bula konferencija, prysv'jaczena nacionalistycznym ruham. Buv holovnyj nacionalist z Italiji. Skazaly, szczo je jinhja pidtrymka ukrajins'kym nacionalistam. Tak szczo my z toboju v pohljadah popaly v favor (це з приводу того, що деякі теплицькі "совки" іменують нас з дружиною націоналістами). Ale meni smiszno czuty, szczo Teplyk mih vyhovaty v svojemu seredovyszczi nacionalistiv. My z' tak samoviddano vczyly Fonvizina, Saltykova-Szczedrina, Hribojedova. I ne czytaly Mihnovs'koho, Drahomanova, Petljuru czy Doncova. Zvidky b ti pohljady vykljunulys'?
неділя, 28 червня 2009 р.
четвер, 25 червня 2009 р.
Надія Воловодівська про українсько-чеські стосунки
Mene cikavyt' pytannja, czomu nasza derz'ava ne nalahodyt' pryjaznyh stosunkiv z Czehijeju? Jihnja istorija rozvytku bliz'cza nam, niz' pol'ska. My mohly b, pry dobrij voli, czohos' v czehiv i povczytys'. Wilson pysze, szczo teperisznja czeska pravljacza elita ne duz'e pryjazno nalasztovana do Ukrajiny. I z boku naszyh dyplomativ malo b szczos' robytys', szczob podolaty tu nepryjazn'. Hiba szczo v dypkorpusi tez' proffesionaly typu VR! A moz'e v Czehiji je svij Wilsov i tez' dyvyts'ja na ukrpolitykum vidkrytymy oczyma?
вівторок, 16 червня 2009 р.
Думки Надії Воловодівської: щодо нападок на Президента Ющенка
Szczodo moskovs'kyh carej-batjuszek, to meni zdajet'sja, szczo jakby v nas ne bulo svojih polkovnykiv Nosiv, czy hto tam pobih do nyh vykazuvaty Mazepu, to z Juszczenkom vidnosyny buly b normal'ni. Bo vin sebe vede peredbaczuvano i je porjadnoju ljudynoju. Pravda, poky szczo stojit' tverdo na storoz'i interesiv Ukrajiny. Za Wilsonom (Wilson Andrew. Ukraińcy. Warszawa: Świat Książki, 2002), Rosija nemynucze podilyt'sja. Sybir, Kuban', Moskva i czastyna Altaju. I sproby buly, tam szczos' v Sybiri hotiv robyty toj heneral Lebid', to joho prybraly. Czuju, Kuban' poczala z Ukrajinoju szukaty spil'noji polityky szczodo rynku zerna. Aby lysz tut, v Ukrajini, nam dav Boh rozumu vminnja vybraty takyh zverhnykiv, szczob dbaly pro svij narod.
середа, 4 березня 2009 р.
Думки Надії Воловодівської: Вільсон про українську і російську історію
Czytala dali Wilsona (йдеться про книгу: Wilson Andrew. The Ukrainians: Unexpected Nation.-Yale University Press, 2000.- xviii+366p; 2nd edition 2002; польське видання: Ukraińcy. Warszawa: Świat Książki, 2002). Vin tak perekonlyvo pokazav, koly ukrajins'ka kul'tura stala osnovoju dlja rosijs'koji. Do czoho pryvelo hytruvannja iz slovamu 'Rus' i 'Russkije'. Taku knuz'ku moz'na pereklasty i davaty vczyty ditjam v szkoli. I ne treba z russkimi pysaty spil'noji istoriji, jak proponujut' dejaki ‘istoryky’ z Ukrajiny. Niczoho tam spil'noho nemaje, sucil'na mistyfikacija maaskovskoho hosudarstva.
неділя, 1 березня 2009 р.
Думки Надії Воловодівської: декабристи і українське козацтво
Nareszti s'ohodni znov dijszly ruky do Wil'sona. Jak dobre, szczo je moz'lyvist' poczuty pro naszu istoriju ne til'ky z Moskvy. Proczytala, szczo dekabrysty szukaly szljah formuvannja demokratycznyh pohljadiv v kozac'komu rusi. I hto z' natravyv na nyh moskovs'ke samoderz'avstvo? Puszkin. Napevno cja pryczyna sluhuvala tomu, szczo my v szkoli vczyly ne poeziju Rylejeva, a Puszkina. Zastavyty b teperisznih politykiv czytaty szczos' alternatyvne z istoriji. Ale todi jim bulo b skladnisze z'yty, bo dovelosja b pidhodyty do polityky z inszymy vymiramy.
неділя, 22 лютого 2009 р.
З історії Тепличчини і Малої Мочулки: Рік 1932 (продовження)
Оголосили себе „ударниками”
Колектив ЛКСМУ с. М-Мочулки, обмірковуючи питання до обміну комсомольського квитка, „оголосив себе ударником” по переведенню підготовки роботи до посівкампанії на папері, і наслідків практичної роботи ніяких не має.
Члени колективу на чолі з секретарьом тов. Репуленком не хотять брати шефства над уздоровленням колгоспного коня та ніякої – роботи на кутках не переводять.
Слід колективу ЛКСМУ с. м. Мочулки своїми практичними діями над уздоровленням коней , бойовою підготовчою роботою до посівкампанії виправдати себе до дня обліку комсомольського квитка. Олійник
(„За більш. перемогу”, 1932, 3 квіт., № 18(35), с. 3 (насправді: с.5)).
Своєчасне переведення сіву – під зривом
Куркулі в с. м. Мочулці одверто ведуть розкладнецьку роботу серед бідноти на кутках про продаж та знищення коней „нехай кажуть сіють тракторами” наслідком ціеї роботи, за остані дні по М. Мачулці розбазарено 8 пар коней, що ставить під загрозою своєчасному переведенню більшовицького сіву.
Сільраді та колективу ЛКСМУ. м. Мочулки негайно припинити розбазарювання коней притягаючи таких до відповідальности. О.
(„За більш. перемогу”, 1932, 3 квіт., № 18(35), с. 4 (насправді: с.6)).
В авангарді більшовицькоі сівби
Включаючись в авангард більшовицької сівби.
Колгоспи: М. Мочулка „Дніпробуд” <...> 14 квітня виїхали сіяти.
(„За більш. перемогу”, 1932, 15 квіт., № 20(36), с. 1).
За темпи і якість посіву
<...> Наш район на передодні розгортання сівби, проте села Кожухівка, Пологи, М. Мочулка, Брідок, Лозовата, Кивачівка та Залужа до сівби не готові, ще не створено насінньових фондів, для забезпечення засіву заплянованої площі.
З таким яскраво опортуністичним ставленням найважливійшого, народньо-господарського завдання треба покінчити <...>
(„За більш. перемогу”, 1932, 15 квіт., № 20(36), с. 1).
Візьміть приклад
Активіст, ударник, с. м. Мочулки Лигойда С. застосувавши нові методи масової роз’ясовчої роботи на кутку, чим згуртував навколо себе колгоспно-бідняцько середняцькій актив, по-більшовицькому бореться за збір насіння та підготовку до сіву.
Від редакції. Активу с. М. Мочулки використавши методи роботи т. Лигойди по-ударному закінчити підготовку до сіву, та не гаючи часу по-більшовицькому перевести сівбу.
(„За більш. перемогу”, 1932, 18 квіт., № 21(38), с. 1).
Про посуд забули
Організовуючи спільне господарське харчування управа М. Мочульської артілі „Дніпробуд” відповідного посуду для їжі не придбала, даючи колгоспникам їсти з нечистої одної миски на 5-6 чоловік.
Управі артілі „Дніпробуд” негайно придбати належний посуд для спільного харчування, та покращити санітарний вигляд столовки.
Треба перевірити
Управа М. Мочульської артілі „Дніпробуд” замість виховання кадрів з колгоспно-бідняцької молоді – рекомендувала до школи попівського синка (можливо, що тут йдеться про Миколу Пашуту. – О.П.). Сіль-РСІ нєгайно перевірити рекомендовану особу замінивши їі відповідною кандидатурою з колгоспної молоді. Бригадир
(„За більш. перемогу”, 1932, 18 квіт., № 21(38), с. 4).
Переключитись
М-Мочульський колектив ЛКСМУ переключив свою роботу і більшовицькими темпами переводить масово роз’ясовчу роботу по посівкампанії. Б.
Від редакції. М-Мочульському колективу ЛКСМУ своїми більшовицькими темпами взяти на буксир одноосібний сектор забезпечити вчасний сів всього села.
(„За більш. перемогу”, 1932, 24 квіт., № 23(40), с. 4).
Сівбу ранніх закінчили
Колгоспи В-Мочулки „8-го Березня”, М-Мочулки „Дніпробуд” та Бджільної „Н-Життя”, під керівництвом парторганізації правдиво організували постійні виробничі бригади, й на засадах соцзмагання та вдарництва закінчили сів ранніх ярих повністю до заплянованої площі і переключили свою роботу на підготовку грунту для посіву олійних та бобових культур. Упр. к-пу.
(„За більш. перемогу”, 1932, 27 квіт., № 24(41), с. 1).
Колектив ЛКСМУ с. М-Мочулки, обмірковуючи питання до обміну комсомольського квитка, „оголосив себе ударником” по переведенню підготовки роботи до посівкампанії на папері, і наслідків практичної роботи ніяких не має.
Члени колективу на чолі з секретарьом тов. Репуленком не хотять брати шефства над уздоровленням колгоспного коня та ніякої – роботи на кутках не переводять.
Слід колективу ЛКСМУ с. м. Мочулки своїми практичними діями над уздоровленням коней , бойовою підготовчою роботою до посівкампанії виправдати себе до дня обліку комсомольського квитка. Олійник
(„За більш. перемогу”, 1932, 3 квіт., № 18(35), с. 3 (насправді: с.5)).
Своєчасне переведення сіву – під зривом
Куркулі в с. м. Мочулці одверто ведуть розкладнецьку роботу серед бідноти на кутках про продаж та знищення коней „нехай кажуть сіють тракторами” наслідком ціеї роботи, за остані дні по М. Мачулці розбазарено 8 пар коней, що ставить під загрозою своєчасному переведенню більшовицького сіву.
Сільраді та колективу ЛКСМУ. м. Мочулки негайно припинити розбазарювання коней притягаючи таких до відповідальности. О.
(„За більш. перемогу”, 1932, 3 квіт., № 18(35), с. 4 (насправді: с.6)).
В авангарді більшовицькоі сівби
Включаючись в авангард більшовицької сівби.
Колгоспи: М. Мочулка „Дніпробуд” <...> 14 квітня виїхали сіяти.
(„За більш. перемогу”, 1932, 15 квіт., № 20(36), с. 1).
За темпи і якість посіву
<...> Наш район на передодні розгортання сівби, проте села Кожухівка, Пологи, М. Мочулка, Брідок, Лозовата, Кивачівка та Залужа до сівби не готові, ще не створено насінньових фондів, для забезпечення засіву заплянованої площі.
З таким яскраво опортуністичним ставленням найважливійшого, народньо-господарського завдання треба покінчити <...>
(„За більш. перемогу”, 1932, 15 квіт., № 20(36), с. 1).
Візьміть приклад
Активіст, ударник, с. м. Мочулки Лигойда С. застосувавши нові методи масової роз’ясовчої роботи на кутку, чим згуртував навколо себе колгоспно-бідняцько середняцькій актив, по-більшовицькому бореться за збір насіння та підготовку до сіву.
Від редакції. Активу с. М. Мочулки використавши методи роботи т. Лигойди по-ударному закінчити підготовку до сіву, та не гаючи часу по-більшовицькому перевести сівбу.
(„За більш. перемогу”, 1932, 18 квіт., № 21(38), с. 1).
Про посуд забули
Організовуючи спільне господарське харчування управа М. Мочульської артілі „Дніпробуд” відповідного посуду для їжі не придбала, даючи колгоспникам їсти з нечистої одної миски на 5-6 чоловік.
Управі артілі „Дніпробуд” негайно придбати належний посуд для спільного харчування, та покращити санітарний вигляд столовки.
Треба перевірити
Управа М. Мочульської артілі „Дніпробуд” замість виховання кадрів з колгоспно-бідняцької молоді – рекомендувала до школи попівського синка (можливо, що тут йдеться про Миколу Пашуту. – О.П.). Сіль-РСІ нєгайно перевірити рекомендовану особу замінивши їі відповідною кандидатурою з колгоспної молоді. Бригадир
(„За більш. перемогу”, 1932, 18 квіт., № 21(38), с. 4).
Переключитись
М-Мочульський колектив ЛКСМУ переключив свою роботу і більшовицькими темпами переводить масово роз’ясовчу роботу по посівкампанії. Б.
Від редакції. М-Мочульському колективу ЛКСМУ своїми більшовицькими темпами взяти на буксир одноосібний сектор забезпечити вчасний сів всього села.
(„За більш. перемогу”, 1932, 24 квіт., № 23(40), с. 4).
Сівбу ранніх закінчили
Колгоспи В-Мочулки „8-го Березня”, М-Мочулки „Дніпробуд” та Бджільної „Н-Життя”, під керівництвом парторганізації правдиво організували постійні виробничі бригади, й на засадах соцзмагання та вдарництва закінчили сів ранніх ярих повністю до заплянованої площі і переключили свою роботу на підготовку грунту для посіву олійних та бобових культур. Упр. к-пу.
(„За більш. перемогу”, 1932, 27 квіт., № 24(41), с. 1).
середа, 4 лютого 2009 р.
З історії Тепличчини і Малої Мочулки: Рік 1932 (продовження)
Боротьба за хліб – боротьба за соціялізм. (Ленін)
Стовідсотковим вивершенням хлібозаготівлі в одноосібному секторі – забезпечимо успіх посівкампанії.
Розгромити демобілізаційні настрої, опортуністичну практику в селах Кивачівці й М. Мочулці, що припинили хлібозаготівлю.
Ганьба М. Мочулці, що дає опортуністичні темпи в хлібозаготівлі.
Три п’ятиденки як М. Мочулка тримає ганебний прапор в своїх руках. Протягом усього часу, що Мишарівка змагається з М. Мочулкою, вона ганебно відстає. Особливо в останню п’ятиденку в нашому селі послаблена масова робота на кутку. Провід села не розуміє, що переключаючись на готування до весняного сіву, треба боротись за вивершення пляну. Хлібозаготівлю замінено в нас балаканиною про хліб. Уповноважений по селу т. Скрипник, що спочатку гаряче взявся за розгортання соцзмагання, тепер цю роботу майже закинув.
М. Мочулка повинна взяти темпи в роботі й домогтись здачі чорного прапора. На боротьбу за вивершення пляну повинно бути ще більше мобілізовано маси й розгорнути соцзмагання. Ударник.
("За більш. перемогу", 1932, 5 берез., № 12(29), с. 1).
Лікнепроботу зовсім занедбали.
До лікнепроботи безвідповідальне ставлення М. Мочульської сільради.
Лише 10 грудня було почато в них навчання. Це вимагало взяти такі темпи в навчанні неписьменних, які дали б змогу повнотою виконати програм. Але керівники лікнепу нехтують своїми обов’язками. Остапчук О. майже припинив навчання в своєму лікнепі тому, що „учні не відвідують”, з боку ж сільради не вжито жодних заходів. Лебідь П. – керівник другого лікнепу, розпустив зовсім лікнеп, бо „навантажений громадською роботою” (а керування лікнепом не громадська робота?!..)
Ліквідація неписьменности під загрозою зриву. Коли негайно не будуть взяті ударні темпи в навчанні, то відповідним органам треба вжити найсуворіших заходів, як до Мочульської сільради, так і до керівників лікнепу. Т. О.
("За більш. перемогу", 1932, 5 берез., № 12(29), с. 2).
...У с. Теплику налічується до 50 учителів, але в підготовельній роботі до посівкампанії ніхто із них участи не бере...
("За більш. перемогу", 1932, 20 берез., № 15(32), с. 1).
Стовідсотковим вивершенням хлібозаготівлі в одноосібному секторі – забезпечимо успіх посівкампанії.
Розгромити демобілізаційні настрої, опортуністичну практику в селах Кивачівці й М. Мочулці, що припинили хлібозаготівлю.
Ганьба М. Мочулці, що дає опортуністичні темпи в хлібозаготівлі.
Три п’ятиденки як М. Мочулка тримає ганебний прапор в своїх руках. Протягом усього часу, що Мишарівка змагається з М. Мочулкою, вона ганебно відстає. Особливо в останню п’ятиденку в нашому селі послаблена масова робота на кутку. Провід села не розуміє, що переключаючись на готування до весняного сіву, треба боротись за вивершення пляну. Хлібозаготівлю замінено в нас балаканиною про хліб. Уповноважений по селу т. Скрипник, що спочатку гаряче взявся за розгортання соцзмагання, тепер цю роботу майже закинув.
М. Мочулка повинна взяти темпи в роботі й домогтись здачі чорного прапора. На боротьбу за вивершення пляну повинно бути ще більше мобілізовано маси й розгорнути соцзмагання. Ударник.
("За більш. перемогу", 1932, 5 берез., № 12(29), с. 1).
Лікнепроботу зовсім занедбали.
До лікнепроботи безвідповідальне ставлення М. Мочульської сільради.
Лише 10 грудня було почато в них навчання. Це вимагало взяти такі темпи в навчанні неписьменних, які дали б змогу повнотою виконати програм. Але керівники лікнепу нехтують своїми обов’язками. Остапчук О. майже припинив навчання в своєму лікнепі тому, що „учні не відвідують”, з боку ж сільради не вжито жодних заходів. Лебідь П. – керівник другого лікнепу, розпустив зовсім лікнеп, бо „навантажений громадською роботою” (а керування лікнепом не громадська робота?!..)
Ліквідація неписьменности під загрозою зриву. Коли негайно не будуть взяті ударні темпи в навчанні, то відповідним органам треба вжити найсуворіших заходів, як до Мочульської сільради, так і до керівників лікнепу. Т. О.
("За більш. перемогу", 1932, 5 берез., № 12(29), с. 2).
...У с. Теплику налічується до 50 учителів, але в підготовельній роботі до посівкампанії ніхто із них участи не бере...
("За більш. перемогу", 1932, 20 берез., № 15(32), с. 1).
Підписатися на:
Дописи (Atom)
