Охорона від шуму, вібрацій і опромінювання (конспект лекцій)

Курс лекцій з охорони від шуму (ochrona przed hałasem, wibracjami i promieniowaniem), читаний мною в Лодзькій Політехніці.

Завантажити файл тут.

Теорія надійності (конспект лекцій)

 Конспект з надійності, читаний мною в Лодзькій Політехніці.

Завантажити файл тут.

Моя дипломна робота 1969 р.

Львівський державний університет ім. Івана Франка

Кафедра теорії пружності та пластичності

І. Термопружна задача для безмежного трансверсально-ізотропного тіла з осесиметричною тріщиною.

ІІ. Осесиметрична задача термопружності для безмежного трансверсально-ізотропного шару скінченної товщини при однорідних умовах для температури.

Дипломна робота студента V курсу механіко-математичного факультету  Піддубняка Олексія.

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор Д. В. Гриліцький.

Львів - 1969 

Завантажити можна тут.

Примітки: 

Частина І цієї роботи залишилась неопублікованою. Пізніше на цю тему без врахування температури були опубліковані статті французьких авторів:

Dahan Marc. Fracteur d’intensit de contraite pour un miliu infini transversalement isotrope avec fissure plane circulaire. „C. r. Acad. sci.”, 1980, AB290, № 2, B19-B21, bibl. 2.
Dahan Marc, Predeleanu Mircea. Penny-shaped crack in a transversely isotropic solid. „Int. J. Eng. Sci.”, 1980, 18, № 8, 1067-1076, bibl. 5. 

В скороченому варіанті частина Ⅱ цієї дипломної роботи була опублікавана в статті:  

Гриліцький Д.В., Габрусєв В.Г., Піддубняк О.П. Деякі випадки осесиметричної задачі термопружності для трансверсально-ізотропного шару. „Вісн. Львів. ун-ту. Сер. мех.-мат.”, 1971, № 6, 103-112, бібл. 10.

Моя курсова робота 1968 р.

Львівський держ. університет ім. І. Я. Франка

Кафедра теорії пружності

Курсова робота "Тиск гарячого штампа на трансверсально-ізотропний півпростір".

Ст. ММх41  Піддубняк О.

Науковий керівник - доктор технічних наук, проф. Д. В. Гриліцький.

Львів, 1968.

Завантажити можна тут

Одна з ранніх згадок про Велику Мочулку і Кіблич

Апеляція між Гельжбетою з Грабова Негребецькою і Криштофом Козловським у справі про напад на сіножать позивачки у верхів’ї річки Мочулкѝ за Яструбовим лісом людей відповідача і вчинення насильства і грабежів її підданим.

Апεллѩциѩ мεжи панεю Нεгрεбεцкою и паном Козловским
Року тисєча шεстсот чотырдεсѩт пѩтого мсца маѩ двадцатого днѩ.

На рочкахъ судовых кгродских виницких, ωт днѩ дεвѩтого, мсца и року, на αктε, вышъ писаном, припалых и судитсє зачатых, пεрεд нами Станиславом Рεвуским, подстолим браславским, подстаростим, Фεдором Житнєвичом, судεю, а Пεтром Домбровским, скарбником галицким, писаром, γрѩдниками судовными кгродскими вѣницкими, приточилас справа з рεεстрγ судового за приволанεм возного εнεрала шлѩхεтного Ѩна Вышомирского мεжи γрожоною εε мл панεεю Гεлжбεтою з Кграбова Нεгрεбεцкою, поводовою стороною, з притомностю малжонка εε, α γрожоным εго мл паном Криштофом Козловскимъ, позваным, за позвомъ кгродским виницким, ωд поводовоε стороны по позваного выданым, которыи за поднεсεнεм стороны поводовоε γ судγ был читан и так сε в собε маεт:
Ѩн з Ѡдриволѩ Ѡдриволскии, виницкии староста, γрожономγ εго мл пану Криштофови Козловскому. Зо всих добр вмс, лεжачих и рухомых, звирхностю εго королεвскоε мл, а владзою моεю старостинскою, приказγю вмс, абыс // вмс пεрεдо мною, албо судом моим кгродским виницким, на рочках кгродских виницких, которыε в рокγ тεпεрεшнεм тисεча шεстсотъ чотырдεсѩт пѩтом, мсца маѩ дεвѩтого днѩ прыпадγт и в замку εго кор: мл вѣницкомъ сужоны и ωтправованы быти мают, сам ωбличнε и завитε стал на жалобу и правноε попартε γрожоноε εε мл панεε Гεлжбεты з Кграбова Нεгрεбεцкоε, котораѩ вмс с притомностю малжонка своεго позываεт ω то, иж вмс, нε ωглεдаючис на право посполитоε и вины, в нεм ωписаныε, в року прошлом тисεча шεстсот чотырдεсѩт чεтвεртом, мсца августа шεстнадцатого днѩ моцно кгвалтовнε на кгрунтъ поводов заставныи, на сεножатъ власную дворную в вεрховины рεчки Мочулок за лисом Ѩструбовом Михаила Хитрого и Сεмεна, и инших вεлю козаков побεрεжников до килкудεсѩт з Кублича чоловика наславши, сина власноε роботы акторки возов пѩтсот пограбилис и на свои пожитокъ ωбεрнулεс, прεз що покои сусεдскии зкгвалтилεс. А прεто абыс вмс на тεрминε мεнованом станол, грабεж помεнεныи з совитостю и з винами правными заплатил и во всεм сѩ поводови γсправεдливил и γистил. Писанъ в замку вѣницкомъ мсца марца пεрвого днѩ року тисεча шεстсотъ чотырдεсѩт пѩтого. Пεтръ Домбровскии, писар.
А по [п]рочитаню того позъву γмоцованыи стороны пово//довоε, ωчεвисто γ  судγ нинεшнεго постановившис, просил и домавѩлсє, абы позваному на тот позовъ справоватис наказано было. А плεнипотεнтъ стороны позваноε, маючи росправу правную з стороною поводовою, конътровεрсиє своε словъныε до судγ вносил, лεч жε иж на писмε до канцεлѩрыи для вписанѩ до дεкрεту нинεшного нε подал, ω що сє εго мл пан писар мεсца тутошнεго ω нεподанε ωных и ω пилности своεи манифεстовал, и длѩ того нε сут вписаныε. ϒмоцовыи зас стороны поводовоε повεдил, иж нε повинεн плεнипотεнции показовати, бо то справа εст симплицис ин юриε, нε рεи юдикатε, ани εкспулсиωнис, ани εксъдивизиωнис, ани εкзεмпциωнис, а конституциѩ дεцимис сεксти анънѣ толко в тых чотырох справах рѣквирγεт плεнипотεнции, за чим, иж то кавза нε εст привилε[...]та, нε повинεн тεж плεнипотεнции показовати. Сγдъ нинεшнии кгродскии виницкии, контровεрсии сторон ωбох, поводовоε прεз шлѩхεтного Самуεлѩ Чεрнѩвского, а позваноε прεз шлѩхεтного пана Анъдрεѩ Ѡгридовского, γмоцованых их, до сεбε вношоных, выслухавши и з ωныхъ д[о]брε вырозγмεвши, плεнипотεнта стороны позъваноε до боронεнѩ тоε справы // припущаεт. Ѡт которого дεкрεту γмоцованыи стороны поводовоε до судγ головного трибуналу любεлского апεлεвал. Суд, εму тоε апεлѩции допустивши, рок за нεю γ мεнованого судγ головного трибуналу коронного любεлского мεжи справами власного воεводства Бра(славского), наипεрвεи по датε того дεкрεту и по выстю шεсти нεдεл до сужεнѩ припадаючими и сужоными, ωбом сторонам бεз припозву ку росправε правнои заховал и назначил. Што всε длѩ памεти до книгъ нинεшнихъ εстъ записано.
Джерело: Центральний державний історичний архів України, м. Київ, фонд 44, опис 1, справа 2, арк. 743-744зв.
Автор допису вдячний Олександру Петренку за виявлений цей документ.

Книга Казимира Мошинського про Білоцерківщину

Казимир Мошинський. Білоцерківський степ: (Перепетове поле) / Пер. з польськ. Піддубняка О.П. – Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2018. – 85+_[3_] c.

У нарисі видатного польського вченого описано результати одного з перших етнографічних досліджень, проведеного у 1912 р. на теренах Білоцерківського степу, так званого „Перепетового поля”, між Фастовом, Васильковом, Білою Церквою, Трипіллям і Києвом. У книзі на основі наукового системного методу відображено історичне минуле цієї частини України, її природу, побут і звичаї людей на початку ХХ ст. Це праця, якою К. Мошинський, згодом засновник польської етнографічої школи, започаткував свою наукову публіцистику. 

Книга розрахована на вчених етнографів і етнологів та всіх тих читачів, які цікавляться краєзнавством Київщини та всієї України.

Книгу можна завантажити тут

Історія виникнення перекладу цієї книги така. Перебуваючи тривалий час в Лодзі, де я викладав в тамтешній Політехніці,  у вільний час часто навідувався до Наукової бібліотеки Лодзького університету. Працював там з літературою в загальному читальному залі, у відділі рукописів і в каталозі. Серед різноманіття тем переглядав й літературу, пов'язану з Україною. Якось зав. відділом рукописів запитав мене: "А що, власне, пан вишуковує у нас". Не знаючи, що йому відповісти, я бовкнув: "Історичні матеріали про вклад Українців у розвиток Лодзі". Він, як ошпарений, відповів: "Нема тут таких матеріалів!" А й справді, серед архівних матеріалів, які, до речі, збирав, а часто й купляв особисто пан завідуючий, нічого такого мені не натрапилось. Хоча загалом у цьому відділі були цікаві матеріали на інші теми, які я залюбки опрацьовував. Зате в каталозі бібліотеки натрапив на книгу Казимира Мошинського "З України" (назва така, бо це були нариси, надіслані автором з України до журналу "Ziemia") . І потрошки почав її перекладати. Якось поїхали ми з докторантом Марком Подимою (Marek Podyma) до цієї бібліотеки, і він з дозволу бібліотекарів перезняв всі ілюстрації до цієї книги. Вдома Марек ще дуже ретельно опрацював зняті світлини. Під час одного з книжних форумів у Львові я запропонував Олександру Пшонківському, видавцеві з Білої Церкви,  надрукувати цей переклад. Він охоче згодився, бо тема книги стосувалась його рідного краю. Що більше, за усною домовленістю мені мало припасти 10% накладу. Назву книжки видавець дещо змінив, хоча я хотів, щоб вона називалась "Перепетове поле". На жаль, фінансові труднощі і складні часи не дозволили видавцеві реалізувати вповні цей задум. В результаті я дістав невідкоректований один примірник, а доля ширшого накладу зависла в повітрі. Якимось чином книжка потрапила на Петрівку у Києві, і там їй приписали шалений тираж. Але я не вірю, що це була правда. Вже пройшло багато років, як я приготував цей переклад (у 2004 р.), сподівання на те, що книга потрапить до читача все більше ставали нереальними. Було б грішно "маринувати" цей чудовий твір видатного польського, та й українського, етнографа Казимира Мошинського. Тому подаю його тут, з допомогою мого сина Юрка, у електронному вигляді.  

 

Пам'яті Яна Табачника

 Помер чудовий музикант, великий шанувальник і популяризатор української музики і пісні.

Царство йому Небесне! 

Наше співчуття його родині.