вівторок, 25 травня 2010 р.

Надія Воловодівська про протест львівської громади

Do L'vova zaczastyly rehionaly, sluz'by bezpeky, hocze i Janukovic pryjihaty. Nacze joho tut syl'no baz'ajut' baczyty. S'ohodni hromada vyjavyla protest proty toho, szczo pracivnyky SBU jidut' u VNZ i prymuszujut' studentiv pidpysuvatys', szczo ne pidut' na mitynhy protestu. Duz'e z' bahat'om pik liberalizm Juszczenka. To teper majemo sproby pryduszyty bud'-jaki szarpannja.

понеділок, 24 травня 2010 р.

Роздуми Надії Воловодівської про визнання голодомору в Україні геноцидом

Na dumci krutyt'sja poczute pro pidtrymku v OON vysnovku pro vyznannja henocydom holodomoru. To Prybalty, Hrecija, Anhlija pidtrymaly. Ale inszu postanovku pytannja doruczyly sklasty Tureczczyni, i vyjszlo, szczo to - zloczyn proty narodiv. Dyvuje Anhlija i te, szczo turkam, jaki tez' tvoryly podibnyj zloczyn, doruczeno robyty vysnovky. I projszla versija turkiv. Jak vony postijno vyplyvajut' v doli Ukrajiny. Otaki moji rozdumy.

неділя, 23 травня 2010 р.

Kостюківка: Матеріали до історичного краєзнавства Тепличчини

Костюківка
У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігається метрична книга церкви Різдва св. Богородиці села Ташлика (Гнилого, Малого або Нижчого; тепер - Костюківки), 1778-1813 рр.. - ЦДІАУ. - Фонд 224. Опис 1. Справа 1272.

Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 16. с. Ташлик Гнилий (Малий) [Taszlik Gnily (Mały)]: сповідалося 205 осіб; не сповідалося – 88; охрещено – 14; померли - 3; шлюбів – 2.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1782, дня 12/23 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 6. Гнилий Ташлик (Gnily Taszlik), церква Різдва Богородиці: будинків – 65, сповідалися 441 особа; дітей - 83; народилося: хлопчиків - 5, дівчаток - 8; шлюбів – 5; померло: чоловіків - 3, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з примірником, одержаним із Консисторії.
Парафія: <...> 9. Гнилий Ташлик: будинків - 60, сповідалося 200 осіб; дітей - 150; народилося: хлопчиків - 9, дівчаток -1; шлюбів - 3; померло: чоловіків - 12, жінок - 6.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня (за н.ст.) в Радомишлі.
Парафія: <...> 9. Ташлик Гнилий: будинків - 65, сповідалося 320 осіб; дітей - 90; народилося: хлопчиків - 18, дівчаток - 14; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 15, жінок - 17.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральну Конгрегацію дня 19.VI за н. ст. 1793 р. в Радомишлі.
Парафія: <...> 9. Ташлик Гнилий: будинків - 125, дорослих: чоловіків – 332, жінок – 351; дітей: хлопчиків – 80, дівчаток – 76.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).

Під номером 85 і назвою Ташлык Гнилой (рос.) це село зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 79. Гнилий Ташлик (Гнилой Ташлик): у 1797 р. осель - 81, осіб - 298.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г.Крикуном і публікуються за його зичливим погодженням).

Гайсинський повіт.
<...>
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Потоцького Станіслава, Графа, Генерал-Ад’ютанта і Кавалера.
<...> Ключ Теплицький:
<...> в Ташлику Гнилому душ чоловічих 272.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 180)

Ташлик Гнилий або Нижчий (Taszlik Gniły albo Niżny), село при впадінні (усті) Тернівки до Удича (Гадича; Udycz, Hadycz), Гайсинський повіт, окружна поліція і волость – Теплик, парафія католицька і станція поштова – Тернівка, має 146 осель, 758 мешканців, 752 десятини селянської землі, 500 десятин – двірської, 56 десятин – церковної. Має церкву православного віросповідання Різдва св. Богородиці, побудовану у 1855 р. з 1163 парафіянами. Належить до теплицького ключа сукцесорки Олександри Потоцької.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chleboskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównej Warszawskiej, według planu Filipa Sulimierskiego. Tom XIІ. Warszawa: Nakładem z zasiłku kasy pomocy dla osób pracujących na polu naukowem imienia D-ra Mianowskiego, 1892, s. 222).

<...> VI. Гайсинський уїзд.
<...> 3. В басейні річки Удича, притоки Бугу.
<...> Ташлик Нижчий (Гнилий) при річці Удичу. Біля села 4 кургани, з них два на церковному городі і один на церковному полі.
(Джерела: Сообщения причтов церквей Подольской епархии местному Историко-статистическому Комитету в 1868-1872 гг. (в виде описаний приходов) и 1890-1892 гг. (в виде ответов на вопросы) – Сообщение причта; Памятники старины // Записки Императорского Русского Археологического Общества, 1896, т. VIII, вып. 1-2, с. 276; Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии. – В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве. Т. 1. Москва, 1901. – С. 247).

Тернівка (Ternówka), річка у Гайсинському повіті, ліва притока Удича (Гадича). Має джерело (витік) вище від містечка Тернівки, оминає села Березівку, Серединку і під селом Ташликом Нижчим має устя. Плине з півдня на північ довжиною 25 верстов.
(Джерело: Там само, s. 313).<...> 

Дозволено: <...> в селі Нижньому Ташлику пофарбувати всередині церкву.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1875, № 15, 1 августа., Отдел. I. – С. 266).

Повідомлення Обер Прокурора Св. Синоду про Височайшу подяку за вираз патріотичних почуттів з приводу врятування Царської Родини від небезпеки при аварії поїзда <біля станції Бірки> 17 жовтня 1888 р.: парафіянам <...> с. Нижнього-Ташлика Гайсинського уїзду. 
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1892, № 19, с. 400-402). 

<...> Питання про розбір церкви <...> Нижнього-Ташлика Гайсинського уїзду <...>
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1904, № 15. – С. 6).

Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Нижній Ташлик:
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 10.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 15.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 10.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 16.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 407.
Загальна кількість чоловіків – 800.
Загальна кількість жінок – 796.
Усього людей – 1596.
Кількість дворів з різним промислом – 42.
Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 64.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916. – С. 246).

<...> <Кустарна деревообробка.>
У Теплицькій волості за даними експедиційного обстеження найбільшими пунктами <цього промислу> є: <...> Ташлик-Нижчий з 22 кустарями.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).

субота, 15 травня 2010 р.

Комарівка: Матеріали до історичного краєзнавства Тепличчини

Комарівка
У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігаються метричні книги церков Архистратига Михаїла (1736-1796 рр. - Ф. 224. Оп. 1. Спр. 551) та Івана Богослова (1774-1802 рр. - Ф. 224. Оп. 1. Спр. 552) села Комарівки.

Реєстр церков Теплицького деканату, поданий 1781 року, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 25. Село Комарівка (Komarowka): сповідалося 208 осіб, не сповідалося - 80, охрещено - 25, померло - 4, шлюбів - 2.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1782, травня 12/23 в Радомишлі.
Парафія: <...> 5. Комарівка, церква Івана Богослова: будинків - 63, сповідалося 290 осіб; дітей - 55; народилося: хлопчиків - 5, дівчаток - 2; шлюбів – 3; померло: чоловіків - 2, жінок - 3.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з виданим Консисторією примірником.
Парафія: <...> 8. Комарівка: будинків - 60, сповідалося 200 осіб; дітей - 58; народилося: хлопчиків - 10, дівчаток - 5; шлюбів - 1; померло: чоловіків - 2, жінок - 1.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1786, дня 3 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 8. Комарівка: будинків - 61, сповідалося 251 особа; дітей - 52; народилося: хлопчиків - 15, дівчаток - 12; шлюбів - 7; померло: чоловіків - 3, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1787, 12/23 травня в Радомишлі і укладена 5 травня 1787 року.
Парафія: <...> 8. Комарівка: будинків - 61, сповідалося 251 особа; дітей - 52; народилося: хлопчиків - 15, дівчаток - 12; шлюбів - 7; померло: чоловіків - 3, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).

Під номером 56 це село (рос. Комаровка) зазначене на карті Подільської губернії 1797 . Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 86. Комарівка (Комаровка): дворів: у 1775 р. - 67, у 1797 р. - 70, осіб - 236.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).

(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г.Крикуном і публікуються за його беззаперечною згодою).

Гайсинський повіт.
<...>
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Чарномського Лукаша (Czarnomskiego), судді граничного, в Комарівці чоловіків душ 245.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. S. 172).

Комарівка (Komarówka), село, Гайсинський повіт Подільської губернії, на пограниччю з Київською губернією, над річкою Кам’янкою, допливом Удича, волость – Теплик, парафія – Ґранів, має 132 оселі, 750 мешканців, 992 десятини селянської землі, 2125 десятин двірської землі разом з Яновом. Церква з 824 парафіянами і 48 десятинами землі. Дідицтво Чарномських (Czarnomskich).
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Filipa Sulimierskiego, redaktora Wędrowca, magistra nauk fizyczno-matematycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Bronisława Chleboskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego. Tom IV. Warszawa: Nakładem Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1883, s. 307).

Кам’янка (Kamionka), річка, права притока річки Удича, Гайсинський повіт; починається на кордоні з Уманським повітом, тече у південному напрямку через села Комарівку, Кам’янку і впадає до Удича у селі Росоші.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich. Tom III. Warszawa: Nakładem Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1882, S. 793)

<...> VI. Гайсинський уїзд.
<...> 3. В басейні річки Удича, притоки Бугу.
Комарівка, село на кордоні Київської губернії. У 1853 р. знайдено скарб з 241 монети, які після представлення до Київського університету і розгляду були повернені без опису.
(Джерело: Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии. – В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве. Т. 1. Москва, 1901. С. 247; Страшкевич. Клады, рассмотренные в мюнц-кабинете университета св. Владимира с 1835 по 1866 г. Киев, 1866. С. 37).

Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючій армії на Далекому Сході, на користь поранених воїнів, родин убитих воїнів і на зміцнення військового флоту <...> при рапортах від 24 лютого за № 270 від церков, притчів і прихожан сіл: <...> Комарівки - 4 крб. 28 коп.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1904, № 19, с. 242-243).

<...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці <...>
<...> Дані кореспондентського обстеження:
<...> Комарівка:
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 25.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 25.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 291.
Загальна кількість чоловіків – 790.
Загальна кількість жінок – 730.
Усього людей – 1520.
Кількість дворів з різним промислом – 56.
Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 56.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 191, 246. - Розділ IV. Праця у ткацькому промислі).

<...> <Кустарна деревообробка.>
У Теплицькій волості <за даними експедиційного обстеження> найбільші пункти <цього промислу>: <...> село Комарівка - 11 ремісників.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).

<...> Закінчується будівництво 5 колгоспних клубів в селах: М.-Мочулці, Комарівці, Карабелівці та інш. Вартість колгоспних клубів складе 615 тис. крб.
Жовтованюк.
(Джерело: „За більшовицьку перемогу” (Теплик), 1939, 10 берез., № 34 (993), с. 2).

<...> В першому кварталі <...> відкриваються <...> сільмаги <...> в Росоші, Комарівці, М.-Мочулці і Пологах <...>
Шульц.
(Джерело: „За більшовицьку перемогу” (Теплик), 1939, 21 берез., № 40 (1000), с. 2).

Де дівся дзвін?
Жителі с.Комарівки звернулися до редакції з листом-скаргою, що "...голова правління колгоспу І.А.Рябошапка "продав" церковного дзвона, якого наші діди і прадіди, а також батьки зберігали. Ми думаємо, що ви опишете цю трагедію в селі Комарівці, бо такий вчинок голови стривожив людей. Ми просимо і вимагаємо від І.А.Рябошапки повернути дзвона в село і не розпоряджатись чужим майном. Ходять чутки, що продано дзвона за 5 тисяч карбованців".
Від І.А.Рябошапки надійшла відповідь. Її можна було б передрукувати скаржникам, але так, як в листі повідомляється, що в селі "стривожені люди", даємо відповідь через газету.
"На скаргу громадян села Комарівки повідомляю: в середині минулого року до нас із представником райвиконкому завітали два священники. Вони повели мову про те, що дзвін, який зберігається в будівельній бригаді, необхідно віддати в церкву. Я відповів, що його просили для Скарженівської церкви. Чоловіки заперечили і сказали, що дзвін - церковне майно і служителі церкви знають як ним розпорядитись.
Незабаром приїхав чоловік з дорученням такого змісту: "...Вінницьке єпархіальне управління переконливо просить Вас передати церковний дзвін, який знаходиться на території Вашого колгоспу, для дзвіниці історико-архітектурного комплексу Свято-Троїцького Браїлівського жіночого монастиря, який рішенням Вінницького облвикомкому переданий Вінницькій єпархії. Агафангел, метрополит Вінницький і Брацлавський, член президії Українського республіканського фонду культури, член Вінницького обласного комітету захисту миру і Фонду миру".
Таким чином, дзвін забрано з колгоспу. До цього додам, що балансова вартість його складає 19,59 карбованця. І.А.Рябошапка".
Гадаємо, відповідь вичерпна і ні в кого більше не виникне сумніву, де дівся дзвін.
(Передрук з газети: "Прапор Жовтня" (Теплик), 1990, 20 березня, із збереженням стилю і орфографії оригіналу).
Репліка: Відчувається стиль московських опричників.

неділя, 9 травня 2010 р.

Надія Воловодівська про профанацію непростої роковини

Po radio bez kincja zvuczat' nenaszi pisni szczodo peremohy, navit' pohody ne poczujesz. Taka sobi profanacija vid susidn'oji derz'avy svjatkuvannja ne takoji j prostoji rokovyny. Sjudy phajet'sja SRSR v najhirszomu vykonanni. O.Czornohuz kazav 'ej, vy, buhhaltera',a ja 'eh, vy, peteusznyky'. Ta nemaje pro szczo hovoryty.

Надія Воловодівська про перші враження від твору Оксани Забужко

Czytaju potriszky Zabuz'ko 'Muzej pokynutyh sekretiv'. Cikava vona ljudyna i dosyt' smilyva. Trohy pysze z vidomostej, poczerpnutyh iz arhiviv Kdb. Vse vpletene v suczasnist' i majz'e bez dialohiv. Ale czytajet'sja dobre. Nevistka (старша. - О.П.) stala ne czerhu czytaty.

субота, 1 травня 2010 р.

Діалог на підтримку заклику президента Віктора Ющенка

O.P. Czytaju e-hazetu "Ukrajinsku Pravdu". Juszczenko zaklykaje do oporu bratkam. Ale bez pani z kosoju. Szczo tam u komentarjach robytsja, jak joho obzyvajut! Ce podibne do toho, szczo na vulyci, pomizh obyvatelstva. Chtos duzhe vmilo skerovuje zhovcz nycykiv.

N.V. Jak na mene, to Juszczenko musyt' vidijty vid manipuljantky, bo to je czysta profanacija borot'by za jakis' ukrajins'ki interesy. Ale vona bula b rada do n'oho znov prylypnuty. Czomus' meni zdajet'sdja, szczo nehidnyky, jaki ne spryjmajut' Juszczenka, pohodjat' vid komunistiv. Vony zaraz hazety ne nosjat', a lyzaty budut' p'jatky tym tr'om, z jakymy u vladi, vzamin na uczast' v upravlinni. Szczo cikavo, z'urnalist z Krasnodars'koho kraju skazav, szczo sami rosijane koso dyvljat'sja na polityku Kremlja vidnosno Ukrajiny. Ce j zrozumilo. Bunty tutejszi czasto perekydalys' na jihnju terytoriju. Ne zrozumilo, szczo ti dvoje sobi zaplanuvaly. A te, szczo majut' velyku nadiju na intelektual'nu spivpracju z ukrajins'kymy konstruktoramy, jak na mene, haj zabudut'. Vsi kolektyvy rozsypalys', a stvoryty novi, to treba desjatky rokiv. Jedyne, aby ti ptu-sznyky ne vsuvaly holovy tudy, de ne treba, bo ti dvoje moz'ut' perekladaty jih bezporadnist' iz suprovodom vijs'kovoji tehniky na Ukrajinu.