Документальна згадка про Іллінці

 1622 р., травня 27. Вінниця. -

Декрет Вінницького ґродського суду за скаргою братів Гаврила і Юзефа Ободенських про поорання і покошення земель їхнього Іллінецького маєтку за наказом брацлавського чашника Якуба Пісочинського всупереч домовленості батька позивачів брацлавського земського судді Семена Ободенського і батька відповідача брацлавського підкоморія Лаврина Пісочинського про границю між їхніми маєтками

 Wypis s xiąg grodskich winickich woiewódstwa Brasławskiego

Roku Pańskiego 1622 ms҃ca maia 27 d.

Na roczkach sądowych grodskich winickich, od dnia 24 ms҃ca maia w roku, na dacie zwysz pisanych¹, przypadłych y sądownie odprawowanych, przed nami Wasiliem Kleszczowskim Hermanem, podstarościm, a Michałem Łaskiem, sędzią, vrzędnikami sądowemi grodskiemi winickimi, przytoczyła się sprawa z regestru sądowego za przywołaniem woźnego generała szlachetnego Wasila Bohatirewicza między vrodzonemi pany Hawriłem y Iuzephem Obodeńskimi, powodami, a vrodzonym panem Jakubem Piaseczyńskim, dziedzicem dóbr Żorniskich, pozwanym, za pozwem grodskim winickim, od powodów po pozwanego na roczky teraźnieysze w sprawie, niży mianowaney, wyniesionym, który za podniesieniem od strony powodowey v sądu był czytan y tak się w sobie ma:

Alexander Bałaban, starosta winicky

Tobie, vrodzonemu panu Jakubowi Piaseczyńskiemu, jednemu dziedzicowi dóbr Żorniskich

Ze wszystkich dóbr wm҃. lieżących y ruchomych zwirchnością ^2-Je° M.^-2 a władzą moią starościńską przykazuiem wm҃., abyś wm҃. przede mną a w niebytności mey tedy przed sądem moim grodskim winickim na roczkach grodskich winickich, które w roku teraźnieyszym 1622 ms҃ca maia 24 d. przypadną y w zamku Je° K. M. winickim sądzić się będą, sam oblicznie y zawicie stał naprzeciwko vrodzonym panom Hawriłowi y Iuzephowi Obodeńskim, które was pozywaią do zapisów antecesora swego vrodzonego niegdy Semena Obodeńskiego, sędziego ziemskiego brasławskiego, y oyca twego niebożczyka Ławrina Piaseczyńskiego, podkomorzego bra҃s., którim to zapisem zobopolnym obowięzali siebie y potomków swoich pod zakładem, w tym zapisie wyrażonym, cztirnasty³ kop groszy litewskich ieden drugiemu w grunt za kopce y znaki graniczne, w tych zapisech wyrażone, nie wdzirać się ani wstępować. Któremu zapisowi wm҃. dosić nie czyniąc, zakładów, w nim pomienionych, nie boiąc się, grunt powodów, ograniczony od Iliniec, ieden iego pokosił, a drugi poorał y szkód przez tysiąc złotych polskich vczyniłeś, zaczym w zakład przerzeczony we cztirista kop groszy litewskich y w drugą cztirista kop groszy litewskich nakładów popadłeś, o który zakład y szkody y abyś zapisowi antecesora twego, do którego się powodowie ze wszytkimi skutkami sprawy swey referuie⁴, dosić vczynił, ninieyszym pozwem wm҃. pozywa(ią) prawnie, abyś wm҃. na roku przyszłym odpowiadał. Pisan w zamku winickim roku 1622 apr҃lis 13 d. Konstanty Baybuza, pisarz.

A po wyczytaniu tego pozwu od powodów vmocowany ich szlachetny pan Stanisław Kawiecki za mocą zupełną, iemu do tey sprawy daną, v sądu ninieyszym stawszy, wyniesienia tego pozwu y roku, w nim słusznie w ty sprawie przypadłego, prawnie dowiedzszy, domowiał się, aby pozwanym⁵ na pozew vsprawiedliwiti się nakazano było. A pozwany iego m. pan // czasznik sam oczewiście v sądu ninieyszego, zachowawszy sobie wszelake obrony prawne wcale, powiedazał, y(ż) na ten pozew nieporządny sprawować się nie powinien, gdysz tytułu pierwszego, to iest czasnictwa powodowie w pozew swóy nie dołożyłi, zaczym prosił pozwany od roku y sprawy tey wolności, insze obrony prawne, jako y wyszey, wcale sobie zachowawszy. A vmocowany strony powodowey, zachowawszy wszelakie obrony prawne princypałom swym wcale, powiedział, że pozew dobry iest, porządnie napisany y tytuł pozwanego własny w pozew swóy włożyli, gdysz pierwszy tytuł iest Piaseczyńsky y z własnego tytułu onego się pozwało, a nie z urzędu iego czasznictwa; co vkazuiąc s prawa pospolitego, prosił plenipotent powodowey strony, aby sąd, dobry pozew vznaswszy, pozwanemu na pozew sprawować się nakazał, insze obrony prawne wcale zachowawszy. Sąd ninieyszy grodsky winicky, controwersy stron obudwuch zrozumiawszy, ponieważ czasznictwa powodowie w pozwie swoiem nie dołożyli, dla tego pozwanego od roku y pozwu takowe° wolnym czyni. Od którego dekretu vmocowany strony powodowey do sądu głównego tribunału lubelskiego apelewał. Sąd im tey apelacy dopuściwszy, rok za nią stronom obudwum v mianowanego sądu trybunalskiego w Lublinie w ten czas, gdy sprawy woiewództwa Brasławskiego porządkiem inszych coronnych woiewództw naprzód po dacie dekretu ninieyszego przypadną y sądzić się będą, ku rosprawie sprawy stanowić się złożył y ninieyszym dekretem składa y oznacza rezu z pozwu.

Co wszystko dla pamięci do xiąg iest zapisano, s których y ten wypis pod pieczęciami naszemi iest wydan. Pisan w zamku winickim. Mp.

 Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника, від. рукописів, фонд 5, опис 1, справа 4121 III, арк. 36-36зв. Незасвідчена копія. Переклад з руської.

 ¹ pisanym   ^{2- -2} Je° K. M.   ³ Має бути cztirista.   ⁴ referuią   ⁵ pozwanemu

Підготували: Микола Крикун, Олекса Піддубняк

Унікальний документ XVII ст. про різноманіття порід худоби на Брацлавщині

1625 р., липня 9. Вiнницький замок. -

Зізнання возного єнерала Київського, Брацлавського і Волинського воєводств Григорія Євхимовського перед Вінницьким ґродським урядом про потраву збіжжя на землях підданих брацлавського чашника Якуба Пісочинського худобою з маєтку Гаврила і Юзефа Ободенських м. Іллінців

Выпис с книг кгродских в™ницких воєводства Браславского

       Л™тџ Божєго нарожєн‡ тисєча шєстсот двадцат п‡того мљ‡ июл‡ дєв‡того дњ‡

       На вр‡дє кгродском в™ницком пєрєдо мною, Михаилом Ласком, подстаростим кгродским в™ницким, постанов(ив)шисє ґчєвисто, возныи \нєрал во\(во)дствъ Києвског(о), Волынског(о) и Браславског(о) шл‡хєтныи Григории Eвхимовскии ку записаню до книг нин\шних сознал тыми словы, иж року тєпєришшнєго тисєча шєстсот двадцат п‡того мљ‡ июл‡ сємог(о) дњ‡, бuдuчи ‡ uжитыи ґт намєстника \го мл. пана ˆкуба Пєсочинского, чашника воєводства Браславског(о), шл‡хєтног(о) пана Андрє‡ Ходuпског(о) на справu и потрєбу \го мл., тєды при мн\, при возном, и шл‡хтє людии добрых пана Стєфана Прєвлоцкого и пана Пєтра Бычковского, намєстникъ \г(о) мл. пана Пєсочинског(о) шл‡хєтныи панъ ¦ндрєи Ходuпскии рєквировал кгвалтовнє намєстников их мл. панов Кгабрил‡ и Юзєфа ©бодєнских шл‡хєтног(о) пана Uлановског(о), воита илинског(о), абы ґн в нєбытности панов своих з людми на ґгл‡дан\ и ґшацован\ шкод, на кгрuнтє пана Пєсочинског(о) вє збожu подданым \г(о) мл. ґт быдла починєного, попасєног(о), при граници на кгрuнт \го мл. пана чашника браславског(о) з‡хал и тамъ, шкоды ґпатривши, в тым збожu быдло, на шкодє, на спаши зан‡ты\, водлуг права посполитог(о) на порuку ґт панов своих их мл. пановъ ©бодєнских вз‡л, а шкодu и спашъ водлуг ґшацован‡ людии добрыхъ и возного заплатил. Лєч тот намєстник, за пєршим и дрuгим писан\мъ зъєхати нє хотєчи, ани людии посторонных дл‡ ґшацован‡ то\ шкоды вє збижu зослати, шкоды заплатити и быдла брати нє хотєл, тєды намєстник \г(о) мл. пана Пєсочинског(о) шл‡хєтныи пан Андрєи Ходuпскии, ґсвєдчившисє мною, возным, и шл‡(х)тою, выш мєнованою, людии посторонных, подданых их мл. пановъ Красносєлских, мєновитє, Радла Скричuґхни, Ивана Коломыица, ©сташа, на ґгл‡дан\ тых шкод и ґшацован\ ґных на копы зослал. Тєды ты\ людє помєнєны\, шкоды в\ збожu ґным нас™н‡ розног(о) на тисєчу копъ збожа мєновали быти. За чим // тоє быдла, на спаши вє збожu подданых \го мл. пана чашника браславског(о) зан‡ты\, намєстник \г(о) мл. шл‡хєтныи панъ ¦ндрєи Ходuпскии прєз слuгу \г(о) мл. пана Пєсочинског(о), чашника воєводства Браславского, шл‡хєтног(о) Станислава Косницког(о), которог(о) было в личбє ґсмъдєс‡т и дєвєт, мєновитє: ‡ловица рыжораба, молодик рыжии, бєдратыи, лысыи, двuл™ток волчарныи, подласыи, на чол™ зв™зда, вол гн™дыи, ґпарыстыи, с п‡тном, волчарныи, ‡ловица чорна‡, молодик рыжыи, подласыи, с п‡тномъ, молодик чорныи, двuл™ток, ‡ловица хилорога‡, зполовагн™да‡, молодик рабыи, двuл™ток, вол рабыи, под брuхом гн™дыи, вол гн™дыи, uхо прав\ uрзн\но, молодик с™рыи, на плєчах рабыи, тєличка ґзима‡, с™ра‡, молодик рыжыи, тєлица гн™да‡, uхо право\ uрзн\но\, з п‡тном, молодик пєристыи, тєличка ґзима, бєлораба‡, uхо право\ uрз\но\, бык ґзимок, с™рыи, молодик половыи, ‡ловка с™ра‡, uхо право\ uрзн\но\, двuл™тка тєличка рыжа, бык с™рыи ґзимыи, тєлица раба‡, бык половыи, молодик чорныи, uхо право\ роспорото, молодик пєрыстыи, рыжыи, нога права‡ бєла‡ и хвост бєлыи на концu, тєлица полова‡ с п‡тном, ‡ловица чорна‡, ‡ловица с™ра‡, uха ґбєдв\ uрзн\но, тєлица рыжа‡ с п‡тном, тєлица рыжа‡, лиса‡, с п‡тном, ‡ловка гн™да‡, бєлогубє‡, бык половыи, бык гнєдыи, бык чалыи, ‡ловица чорна‡, ‡ловка згн™дачорна‡, бык с™рыи с п‡тном, uхо лєво\ uрзн\но\, бык половыи, тєлица збєлас™ра‡, uха ґбєдв\ uрзн\но, тєлица чорна‡, бєлохвоста‡, молодик гн\дыи, молодик гн\дыи с п‡тном, тєличка гнєдыи, хрыбєт рабыи, молодик рыжии, кусыи, волъ рыжыи, тєлица раба‡, бык чарныи, бык гнєдыи з п‡тном, uхо лєво\ uрзн\но, молодик гнєдыи с п‡тном, uхо право\ uрзн\но, бык рыжыи, бык чарныи с п‡тном, молодик половыи, бєлохвостыи, uхо прав\ uрзн\но, тєлица рыжа‡, тєлица чорна‡, бык гн\дыи, uхо право uрзн\но, тєлица полова‡, лыса‡ с п‡тном, бык с™рыи, uхо л\во\ uрзн\но\, тєлица полова‡, ‡ловица споловараба‡ бєз рогу правог(о), тєлица згн™дараба‡, молодик половыи, бык рыжыи, подласыи, бык половыи, молодик чорныи, бык бєлыи, рабоголовыи, бык рыжыи, uха ґбєдва uрзн\ны\, тєлица чорна‡, в чолє зв™зда подласа‡, бuгаи чарнорыжии, бєлохвостыи, подласыи, с п‡тном, // ‡ловица полова‡ с п‡тном, бык гнєдыи з п‡тном, тєлица гн™да‡, тєлица полова‡ с п‡тном, бык зс™рарабъ с п‡тном, вол с™рыи, бык с™рыи с п‡тном, uхо право\ uрзн\но\, тєлица чорна‡, бык с™рыи, подласыи, бєлохвостыи, с п‡тном, тєлица полова‡ с п‡тном, бык половыи, uхо лєво\ uрзн\но\, ‡ловка бєла‡, с™роголова‡, вол бєлыи, рабоголовыи, ‡ловка полова‡, вол рыжии, uхо лєво\ uрзн\но\, волъ гнєдыи с п‡тном, ‡ловка полова‡, uхо право\ uрзн\но\, с п‡тном, тєлица гнєда‡, uха ґбєдва uрзноны\, ‡ловка рыжа‡ с п‡тном, пєрєд uр‡дом кгродским в™ницким прєзєнтовал и до росправы на порuку пња сво\г(о) слуга прєрєчоныи вз‡л, которомум ‡ заразом ґтдал. З мєжи которых в кгродє волов два, ґдин бєлыи, рабоголовыи, а дрuгии сєрыи, ‡ловиц два, ґдна чорна‡, дрuга‡ с™ра‡, uхо ґбєдва uрзн\ны\, зоставил.

       Помєнєныи возныи, uстно\ зознан\ пєрєд uр‡дом uчинивши, просил, абы то до книг было записано. Що ‡, uр‡д, до вєдомости сво\\ прин‡вши, до книг записати казал, и єст записано, с которых и сєс выпис \ст выдан. Писан u замку в™ницкомъ.    

Другий том документів брацлавського воєводства і згадка про Кіблич і Зятківці

Готуємо з професором Миколою Григоровичем Крикуном другий том брацлавських документів, який охоплюватиме період з 1606 по 1650 рр. На цей раз обмежуємось лише тими документами, які збереглися в родинному архіві. Пісочинських. Спричинено це об'ємом видання, яке й так міститиме понад 1000 стор. друкованого тексту.
Один з таких документів містить згадку про Кублич, Зятківці та інші населені пункти теперішньої Вінниччини. Подаємо його нижче.
А на видання книги ми, старушки-емерити, шукаємо спонсорів, оскільки цю збірку, як і попередню, готуємо, не маючи будь-якого фінансування.

1623 р., липня 21. Вiнниця. -

Зізнання возного єнерала Київського, Волинського і Брацлавського воєводств Василя Низборського перед Вінницьким ґродським урядом про вручення позовів у різних справах в поселеннях Брацлавського воєводства

Выпис с книг кгродских в™ницких во\водства Браславъского

       Л™тџ Божог(о) нарожєн‡ тисєча шєстсот двадцат трєтєго мља июл‡ двадцат пєрвого дњ‡

       П\рєдо мною, Михаилом Ласком, подстаростим кгродским в™ницким, постановившис ґчєвисто, шл‡хєтныи Василєи Низборскии, Ки\въског(о), Волинског(о) и Браславског(о) во\водства возныи \нєрал, ку записованю до книг сознал тыми словы, иж ‡ в рокu тєпєрєшнєм тисєча шєстсот двадцат трєтєм мља юн‡ пєрвого дњ‡ позов кгродскии в™ницкии авътєнтєнтичныи, ґд \го мл. пња Алєксандра Пєсочинског(о) писаныи по их мл. пњовъ Юзєфа и Гаврила ©бодєнских ґ нєстановълєн\ до uчинєн‡ справєдливости пєрєд uр‡дом кгродским нєвєрного Пєсаха, жида, подданог(о) их мл. и арєндара илинског(о), до мєстєчка Илинєц ґднєслъ и u ворота мєсцки\ воткновши, воротномu ґповєдєл и рєк за тим позвом на рочках тєпєрєшных, в рокu тисєча шєстсот двадцат трєтєм мља юл‡ ґсмог(о)надцат дњ‡ припадаючих, сторонам \сми зложил. Того ж рокu и мља юн‡ трєтєг(о) дњ‡ положилєм таких жє позвов два u мєстє Кuбличє ґд \го мл. пња Микола‡ Мєлєшка по их мл. пњов Микола‡, краичог(о), и Прокопа, хорuжог(о) коронног(о), Сєн‡вских ґ кгвалтовно\ выбит\, ґдєн с пєвъных кгрuнтов, до З‡тковєц, имєн‡ \го, налєжачих, а дрuгии ґ такuю ж \спuлсию части \го мл. кублицко\, ґбадва на ти\ ж рочки, выш помєнєны\ выданы\. Которы\ то позвы u ворота uткнuвши, многим людєм, там жє бuдuчим, \сми ґповєдил положєни\ их. Того ж рокu мља юн‡ п‡тог(о) дњ‡ положил єсми u Болобановцє позовъ, на ти\ ж рочки винєсєныи по \г(о) мл. пња Балабана, старостu рогатинског(о), ґд \є мл. пњє\ Галшки з Рогозна П‡сочинско\ и потомков нєбожчика пња Мєлєшка ґ збєглы\ подданы\ до имєн‡ \го мл. Юшъковєшъ, прозивано\ Балабановки. Того ж рокu мља юн‡ дєс‡того дњ‡ занєслъ \сми позов до мєстєчка Куничог(о), писаныи по панюю Андрє\вuю Дзиковuю а потомков нєбожчика пња Богдана Копи\вског(о), скарбника браславъског(о), ґд \г(о) мл. пња Алєксандра Пєсочинског(о) ґ постановлєн\ нєкоторых злочинцовъ, в маєтности позваных пєрємєшкиваючих, и до uчинєн‡ з них справєдливости при uр‡дє кгродским, ‡ко ґ том ширєи позов ґбмовл‡\т. Того ж рокu и дњ‡ ґд того ж \г(о) мл. положилєм позов тамжє по пња ˆрмолu Куницког(о) до записu \го ґ н\\винкован\ \г(о) мл. ґд розных ґсобъ в лєсєх куницких. Того ж рокu ґдинадцатог(о) дњ‡ мља юн‡ в мєстєчкu Кuничом на части пњєи Дзиково\ и потомков пња Копи\вског(о) положил \сми позвов дєв‡т ґт пња Дани\л‡ Гаврата, а дєс‡тии ґд пња Каспра Корника до рожних записов и ґ розни\ долги, такъ чєрєз ґтца тых потомковъ позваных, ‡ко чєрєз ґпєкuнов их, такжє и самuю пњю Настазию Лєсєвичовнu, маткu их тєпєрєшнюю, пњю Андрє\вuю Дзиковuю, поводом винно зосталы\, и тыє вс™ позвы, в самои пњєи Дзиково\и домu на столє положивши, uр‡дникови сє, там жє бuдuчим, положєн\ их ґбвєстил. И за тими всими позвами прєрєчоным ґсобамъ // на рочках помєнєных июлєвих рок зложил.

       И просил помєнєныи возныи, аби та‡ \го помєнєна‡ рєл‡ци‡ правдива прин‡та и до книг записана была. ˆко ж ‡, uр‡д, видєчи рєч слuшнuю, прин‡лєм и записат казалємъ, с которых и сєс выпис под пєчатю кгродскою \ст выдан. Писан u Виници.

                         Печатка 
            Корыкговџлъ Росковскии, m.p.