неділя, 25 жовтня 2009 р.
Надія Воловодівська про небезпеку антиукраїнського альянсу
Czuju, szczo odyv l'vivs'kyj z'urnalyst skazav, szczo pani z kosoju z Junukovyczem zaraz hrajut'sja v protystojannja. Jak peremoz'ut', to szvydko dijdut' porozumihhja i budut' dali dilyty, szczo zahoczut'. A iz svoji storony szcze hotilos' by dodaty i spytaty v tyh, szczo vdajut' iz sebe nacionalpatriotiv i prut' na Juszczenka. A szczo bude z nymy, koly cej al'jans pryjde do vlady? Jim v Ukrajini bude misce? Ce pry Juszczenkovi vsi smilyvi i vpevneni v sobi, z inszymy c'oho ne bude.
субота, 24 жовтня 2009 р.
Гра на протиріччях
O.P. Nebezvidomyj Berezovskyj v „Reczi Pospolytij” vid 21.X.2009 pysze, szczo otrujennja Juszczenka - sprava ruk Putina. Vin takozh rozkazuje za temne mynule Janukovycza i joho prybicznykiv. Vin maje jakis vydy na Ukrajinu, bo czasto na cju temu vystupaje. Schozhe, szczo vin ne prychylnyk ni Tymoszenko, ni Kuczmy.
N.V. Meni pidtrymka koho-nebud' z Ukrajiny baczyt'sja, jak sucil'nyj osobystyj interes. Vin (Berezovskyj) szukaje toho, hto protystojit' Putinu. Jakby Juszczenko znajszov z Putinym porozuminnja, to i pidtrynka propala b. Ne virju takym ljudjam v jihnju dobrotu. A krim toho, zajava pro pryczetnist' Putina do otrujennja, mala b maty jakis' dokazy, jakby to bulo serjozno. A tak to ce prosto balaczky.
N.V. Meni pidtrymka koho-nebud' z Ukrajiny baczyt'sja, jak sucil'nyj osobystyj interes. Vin (Berezovskyj) szukaje toho, hto protystojit' Putinu. Jakby Juszczenko znajszov z Putinym porozuminnja, to i pidtrynka propala b. Ne virju takym ljudjam v jihnju dobrotu. A krim toho, zajava pro pryczetnist' Putina do otrujennja, mala b maty jakis' dokazy, jakby to bulo serjozno. A tak to ce prosto balaczky.
пʼятниця, 9 жовтня 2009 р.
Бджільна: Матеріали для охочих до краєзнавства Тепличчини
Бджільна
У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігається метрична книга церкви Архистратига Михаїла села Бджільної, 1761-1800. Ф. 224. Оп. 1. Спр. 1057.
Одна з перших письмових згадок про поселення міститься в інвентарі Уманської волості 1768 р., де воно йменується як село Бджільна (польськ. Pszczelna, Pczеlna).
Але ось загадка: на одній з перших карт України, створеній у 1650 р. знаменитим французьким інженером Ґ. Бопланом (Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000; див. також: Map, A.2.b.iv Delineatio Specialis et Accurata Ukrainæ {Top Sheet 3} 1650 / Reproduced with the permission of the Bibliothèque nationale, Paris), на місці теперішньої Бджільної позначено слободу Стражгород (Strasgrud). Чому?
В подимному реєстрі 1775 р. (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що в у Бджільній (Pczolna), яка належала до Теплицького ключа Уманської волості, нараховується 174 дими.
В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що село Бджільна належить до Уманської парафії.
В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив) вказано, що село Бджільна (рос. Пчельня) разом з селом Пилів (Пылев) містять 137 димів і належить до Ольгопільського уїзду.
На рубежі XVIII-XIX ст. в селі містилося 134 дворів і належало воно до Гайсинського уїзду.
У 1791 р. село належало до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане до Надбузького повіту.
Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр. На час виконання реєстрів село належало до Брацлавського повіту.
Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).
Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 50. с. Бджільна (Pczelna): сповідалося 704 особи; не сповідалося – 203; охрещено – 48; померли -6; шлюбів – 5.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1782, дня 12/23 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 39. Бджільна (Pszczelna): будинків - 115, сповідалося 432 особи; дітей - 114; народилося: хлопчиків - 10, дівчаток - 15; шлюбів – 6; померло: чоловіків - 23, жінок - 12.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).
Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з примірником, одержаним із Консисторії.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 110, сповідалося 314 осіб; дітей - 117; народилося: хлопчиків - 24, дівчаток - 23; шлюбів - 3; померло: чоловіків - 1, жінок - 1.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня (за н.ст.) в Радомишлі.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 100, сповідалося 430 осіб; дітей - 60; народилося: хлопчиків - 19, дівчаток - 12; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 9, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).
Таблиця Теплицького деканату, подана згідно преамбули (Arygni) на генеральній Конгрегації року 1787, 12/23 травня в Радомишлі, укладена дня 5 травня 1787 року.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 100, сповідалося 430 осіб; дітей - 60; народилося: хлопчиків - 19, дівчаток - 12; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 9, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральну Конгрегацію дня 19.VI за н. ст. 1793 р. в Радомишлі.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 120, дорослих: чоловіків – 450, жінок – 350; дітей: хлопчиків – 134, дівчаток – 92.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).
Під номером 80 це село (рос. Пчельна) зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].
Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 90. Бджільна (Пчельна): дворів: у 1775 р. - 174, у 1797 р. - 134, осіб - 470.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г. Крикуном і публікуються за його люб'язною згодою).
Гайсинський повіт.
<...>§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Потоцького Станіслава, Графа, Генерал-Ад’ютанта і Кавалера.
<...> Ключ Теплицький:
<...> в Бджільній (Psczelna) душ чоловік 525.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 180)
<...> Утвержденъ въ должности старосты къ приходской церкви <...> крестьянинъ гайсинсаго уезда, с.Пчельной Илія Литвинюкъ.
Джерело: „Подольскія епархіальныя ведомости ”, 1873, 1 авг., № 15, отделъ I, с. 184-185.)
Бджільна (Pczelna), велике село над річкою Тепликом <насправді, Тепличкою – О.П.>, притокою Удича, Гайсинський повіт, волость і поштова станція - Теплик, парафія католицька Тернівка, за 30 верстов від Гайсина, 70 верстов від станції Крижопіль Одеської залізниці; має 250 осель, 1590 мешканців, 1788 десятин селянської землі, православну церкву святого Михайла, побудовану у 1870 р., при ній 70 десятин землі, має 2175 парафіян. Гуральня, побудована у 1830 р., з апаратом Пісториуша (Pistoryusz), дає роботу 16 людям, переробляє 50000 пудів <сировини>. Це село належить до теплицького ключа графині Олександри Потоцької, що займає 8532 десятини орної землі у селах: Теплик, Бджільна, Мочулка Велика і Мала, Залужжя, Ташлик.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany Pod Redakcyą Bronisława Grabowskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównej Warszawskiej, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, Kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego, według planu Filipa Sullmierskiego i z pomocą zgromadzonych przez niego materiałów. Tom VIII. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1887, s. 931).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючій армії на Далекому Сході, на користь поранених воїнів, родин убитих воїнів і на зміцнення військового флоту <...> при рапортах від 18 березня за №№ 341 і 339 від парафіян сіл Залужжя, Кам’янок, Мишарівки, М’ягкоходу, Пологів, Бджільної, Страшгорода (має бути: Стражгорода. – О.П.), Теплика, Хмарівки <...> - 154 крб. 38 коп.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1904, 29/V, № 22, с. 223, 242-243).
Распоряженія епархіальнаго начальства:
<...> По представленію местнаго благочиннаго, за продолжительную и безпорочную службу и неутомиміе труды по сельской школе, на основаніи определенія Консисторіи съ утвержденія Его Преосвященства, 14 Іюня награждены набедренными повязками священники Гайсинскаго уезда с. Пчельной Венедиктъ Бесядовскій <...>.
(Джерело: „Подольскія епархіальныя ведомости ”, 1904, 1 июля, № 15, с. 134-135.)
Бджільна. Село розташоване на двох пагорбах, між якими протікає невеличка річка, що утворює в селі два невеликих ставки; коло одного з них розташована гуральня. Клімат села, оскільки воно розташоване на досить високому місці, сухий і досить сприятливий для здоров’я, але багато шкоди здоров’ю завдає гуральня, забруднюючи річку нечистотами та гноєм.
Ґрунт – чорноземний з глинистим підґрунтям; поля роташовані на рівнині й достатньо урожайні. Колись у цій місцевості були великі ліси, але тепер місцевість степова. В давнину, коли тут були ліси, водилось багато бджіл, від чого й утворене тут село одержало назву Бджільної. Старожили розповідають, що колись рідко у кого з селян не було своєї пасіки, але тепер, зі зміною умов, коли ліси вирубані і землі розорані, бджолярство занепало, і лише небагато хто з селян має пасіки, але й ті перебувають в незавидному становищі. Поблизу парафії, на відстані п’яти верстов, є місцевість, що має назву „Бутова”, яка колись являла собою дрімучий ліс з досить глибокими ярами. Легенда свідчить, що тут мали своє пристанище гайдамаки, що звідси вони виступали до нападу на м. Умань і що після Уманської різні й пограбування Умані вони закопували тут награбовані багатства. Розповідають, що не так давно тут знаходили горщики з польськими дукатами і навіть нинішнього часу селяни потайки роблять розкопки, сподіваючись відшукати гроші. На даний час парафія складається з 2656 осіб обох статей; мешканці її – селяни-українці православного віросповідання, займаються хліборобством. З іновірців є п’ять родин євреїв і чотири римо-католицьких родин. У багатьох парафіян немає земельних наділів або ж вони настільки малі, що селяни не можуть прогодувати всієї родини, тому багато з них у літній час йдуть на заробітки до Херсонської і Кишинівської губерній. Незначна частина парафіян займається теслярством і столярним ремеслом. На початку вісімдесятих років були спроби виселення парафіян в інші місця, але це закінчилось для них сумно. Раніше від існуючого тепер в парафії храму був храм дерев’яний, з трьома куполами, на кам’яному фундаменті, побудований у 1753 р.; у 1878 р. він був розібраний; з матеріалу, що залишився, частину було використано на побудову каплички на цвинтарі, а частину на огорожу церкви. Нині існуючий храм в с. Бджільній був побудований у 1876 р., дерев’яний, на кам’яному фундаменті, на засоби парафіян; побудова коштувала майже 16000 крб. Храм освячений в ім’я св. Архистратига Михайла. Іконостас до нового храму перенесений із старої церкви. У ньому особливо шанована ікона Іверської Божої Матері, придбана з Афону селянкою Тетяною Колубайко. Церковної землі в користуванні причту 70 десятин 1870 сажнів, в тому числі присадибної 3 десятини 168 сажнів, орної у 3-х змінах – 53 десятин 502 сажні, сінокосу – 14 десятин 1640 сажнів. Причтові приміщення побудовані коштом поземельного збору у 1897 р. Церковно-приходська школа в с. Бджільній існує з 1861 р.; у 1897 р. побудовано для школи нову будівлю під металевим дахом.
(Джерело: Труды Подольского Историко-Статистического Комитета. Вып. 9. Каменец-Подольск, 1901, 352-353. – № 484; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючої армії на Далекому Сході, на користь поранених вояків, родин убитих вояків і на зміцнення військового флоту.
<...> При рапортах Благочинного 4 округи Гайсинського уїзду священика Петровського від 18 березня за №№ 341 і 339 від парафіян с.с. <...> Бджільної <...> 154 крб. 38 коп. <...>
(Джерело: Подольскія епархіальныя ведомости, 1904, часть оффициальная, № 22, 29 трав.)
<...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці <...>
<...> Дані кореспонденського обстеження:
<...> Бджільна:
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 20.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 28.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 5.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 5.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 598.
Загальна кількість чоловіків – 1390.
Загальна кількість жінок – 1274.
Усього людей – 2664.
Кількість дворів з різним промислом – 48.
Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 56.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 191, 244. - Розділ IV. Праця у ткацькому промислі).
<...> <Кустарна деревообробка.>
У Теплицькій волості <за даними експедиційного обстеження> найбільші пункти <цього промислу>: <...> село Бджільна - 13 ремісників.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).
<...> Голова бджілянського колгоспу Ліберман.
(Джерело: За більшовицьку перемогу (Теплик), 1939, 21 трав.)
Обрембська-Яблонська Антоніна (Obrębska-Jabłońska Antonina, нар. 12 I 1902, Бджільна коло Гайсина (Поділля), пом. 19 XI 1994, Варшава), мовознавець, полоністка і славістка, професор Варшавського університету; численні праці з історії мови й діалектології (Studia nad słowiańskimi przysłówkami - Дослідження слов'янських прислів'їв); співавторка перекладу на польську мову "Слова о полку Ігоревім".
Серед 327 учасників IV Півмарафону (дистанція 21,0975 км) у Вроцлаві (Польща), що відбувся 25.04.2004 був Анатолій Пиріг (Anatoliy Perog,1953 р. нар.) з Бджільної, який з часом 1 год. 36 хв. 55 сек. (неофіційний час 1.36.19) посів 74 місце.
(Джерело: IV Półmaraton Wrocław. Wrocław 25.04.2004.Dystans 21,0975 km / Opracował Jarosław Kosoń. - http://www.biegowyserwis.republika.pl/wroclaw210
У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігається метрична книга церкви Архистратига Михаїла села Бджільної, 1761-1800. Ф. 224. Оп. 1. Спр. 1057.
Одна з перших письмових згадок про поселення міститься в інвентарі Уманської волості 1768 р., де воно йменується як село Бджільна (польськ. Pszczelna, Pczеlna).
Але ось загадка: на одній з перших карт України, створеній у 1650 р. знаменитим французьким інженером Ґ. Бопланом (Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000; див. також: Map, A.2.b.iv Delineatio Specialis et Accurata Ukrainæ {Top Sheet 3} 1650 / Reproduced with the permission of the Bibliothèque nationale, Paris), на місці теперішньої Бджільної позначено слободу Стражгород (Strasgrud). Чому?
В подимному реєстрі 1775 р. (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що в у Бджільній (Pczolna), яка належала до Теплицького ключа Уманської волості, нараховується 174 дими.
В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що село Бджільна належить до Уманської парафії.
В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив) вказано, що село Бджільна (рос. Пчельня) разом з селом Пилів (Пылев) містять 137 димів і належить до Ольгопільського уїзду.
На рубежі XVIII-XIX ст. в селі містилося 134 дворів і належало воно до Гайсинського уїзду.
У 1791 р. село належало до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане до Надбузького повіту.
Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр. На час виконання реєстрів село належало до Брацлавського повіту.
Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).
Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 50. с. Бджільна (Pczelna): сповідалося 704 особи; не сповідалося – 203; охрещено – 48; померли -6; шлюбів – 5.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1782, дня 12/23 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 39. Бджільна (Pszczelna): будинків - 115, сповідалося 432 особи; дітей - 114; народилося: хлопчиків - 10, дівчаток - 15; шлюбів – 6; померло: чоловіків - 23, жінок - 12.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).
Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з примірником, одержаним із Консисторії.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 110, сповідалося 314 осіб; дітей - 117; народилося: хлопчиків - 24, дівчаток - 23; шлюбів - 3; померло: чоловіків - 1, жінок - 1.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня (за н.ст.) в Радомишлі.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 100, сповідалося 430 осіб; дітей - 60; народилося: хлопчиків - 19, дівчаток - 12; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 9, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).
Таблиця Теплицького деканату, подана згідно преамбули (Arygni) на генеральній Конгрегації року 1787, 12/23 травня в Радомишлі, укладена дня 5 травня 1787 року.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 100, сповідалося 430 осіб; дітей - 60; народилося: хлопчиків - 19, дівчаток - 12; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 9, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральну Конгрегацію дня 19.VI за н. ст. 1793 р. в Радомишлі.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 120, дорослих: чоловіків – 450, жінок – 350; дітей: хлопчиків – 134, дівчаток – 92.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).
Під номером 80 це село (рос. Пчельна) зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].
Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 90. Бджільна (Пчельна): дворів: у 1775 р. - 174, у 1797 р. - 134, осіб - 470.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г. Крикуном і публікуються за його люб'язною згодою).
Гайсинський повіт.
<...>§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Потоцького Станіслава, Графа, Генерал-Ад’ютанта і Кавалера.
<...> Ключ Теплицький:
<...> в Бджільній (Psczelna) душ чоловік 525.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 180)
<...> Утвержденъ въ должности старосты къ приходской церкви <...> крестьянинъ гайсинсаго уезда, с.Пчельной Илія Литвинюкъ.
Джерело: „Подольскія епархіальныя ведомости ”, 1873, 1 авг., № 15, отделъ I, с. 184-185.)
Бджільна (Pczelna), велике село над річкою Тепликом <насправді, Тепличкою – О.П.>, притокою Удича, Гайсинський повіт, волость і поштова станція - Теплик, парафія католицька Тернівка, за 30 верстов від Гайсина, 70 верстов від станції Крижопіль Одеської залізниці; має 250 осель, 1590 мешканців, 1788 десятин селянської землі, православну церкву святого Михайла, побудовану у 1870 р., при ній 70 десятин землі, має 2175 парафіян. Гуральня, побудована у 1830 р., з апаратом Пісториуша (Pistoryusz), дає роботу 16 людям, переробляє 50000 пудів <сировини>. Це село належить до теплицького ключа графині Олександри Потоцької, що займає 8532 десятини орної землі у селах: Теплик, Бджільна, Мочулка Велика і Мала, Залужжя, Ташлик.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany Pod Redakcyą Bronisława Grabowskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównej Warszawskiej, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, Kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego, według planu Filipa Sullmierskiego i z pomocą zgromadzonych przez niego materiałów. Tom VIII. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1887, s. 931).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючій армії на Далекому Сході, на користь поранених воїнів, родин убитих воїнів і на зміцнення військового флоту <...> при рапортах від 18 березня за №№ 341 і 339 від парафіян сіл Залужжя, Кам’янок, Мишарівки, М’ягкоходу, Пологів, Бджільної, Страшгорода (має бути: Стражгорода. – О.П.), Теплика, Хмарівки <...> - 154 крб. 38 коп.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1904, 29/V, № 22, с. 223, 242-243).
Распоряженія епархіальнаго начальства:
<...> По представленію местнаго благочиннаго, за продолжительную и безпорочную службу и неутомиміе труды по сельской школе, на основаніи определенія Консисторіи съ утвержденія Его Преосвященства, 14 Іюня награждены набедренными повязками священники Гайсинскаго уезда с. Пчельной Венедиктъ Бесядовскій <...>.
(Джерело: „Подольскія епархіальныя ведомости ”, 1904, 1 июля, № 15, с. 134-135.)
Бджільна. Село розташоване на двох пагорбах, між якими протікає невеличка річка, що утворює в селі два невеликих ставки; коло одного з них розташована гуральня. Клімат села, оскільки воно розташоване на досить високому місці, сухий і досить сприятливий для здоров’я, але багато шкоди здоров’ю завдає гуральня, забруднюючи річку нечистотами та гноєм.
Ґрунт – чорноземний з глинистим підґрунтям; поля роташовані на рівнині й достатньо урожайні. Колись у цій місцевості були великі ліси, але тепер місцевість степова. В давнину, коли тут були ліси, водилось багато бджіл, від чого й утворене тут село одержало назву Бджільної. Старожили розповідають, що колись рідко у кого з селян не було своєї пасіки, але тепер, зі зміною умов, коли ліси вирубані і землі розорані, бджолярство занепало, і лише небагато хто з селян має пасіки, але й ті перебувають в незавидному становищі. Поблизу парафії, на відстані п’яти верстов, є місцевість, що має назву „Бутова”, яка колись являла собою дрімучий ліс з досить глибокими ярами. Легенда свідчить, що тут мали своє пристанище гайдамаки, що звідси вони виступали до нападу на м. Умань і що після Уманської різні й пограбування Умані вони закопували тут награбовані багатства. Розповідають, що не так давно тут знаходили горщики з польськими дукатами і навіть нинішнього часу селяни потайки роблять розкопки, сподіваючись відшукати гроші. На даний час парафія складається з 2656 осіб обох статей; мешканці її – селяни-українці православного віросповідання, займаються хліборобством. З іновірців є п’ять родин євреїв і чотири римо-католицьких родин. У багатьох парафіян немає земельних наділів або ж вони настільки малі, що селяни не можуть прогодувати всієї родини, тому багато з них у літній час йдуть на заробітки до Херсонської і Кишинівської губерній. Незначна частина парафіян займається теслярством і столярним ремеслом. На початку вісімдесятих років були спроби виселення парафіян в інші місця, але це закінчилось для них сумно. Раніше від існуючого тепер в парафії храму був храм дерев’яний, з трьома куполами, на кам’яному фундаменті, побудований у 1753 р.; у 1878 р. він був розібраний; з матеріалу, що залишився, частину було використано на побудову каплички на цвинтарі, а частину на огорожу церкви. Нині існуючий храм в с. Бджільній був побудований у 1876 р., дерев’яний, на кам’яному фундаменті, на засоби парафіян; побудова коштувала майже 16000 крб. Храм освячений в ім’я св. Архистратига Михайла. Іконостас до нового храму перенесений із старої церкви. У ньому особливо шанована ікона Іверської Божої Матері, придбана з Афону селянкою Тетяною Колубайко. Церковної землі в користуванні причту 70 десятин 1870 сажнів, в тому числі присадибної 3 десятини 168 сажнів, орної у 3-х змінах – 53 десятин 502 сажні, сінокосу – 14 десятин 1640 сажнів. Причтові приміщення побудовані коштом поземельного збору у 1897 р. Церковно-приходська школа в с. Бджільній існує з 1861 р.; у 1897 р. побудовано для школи нову будівлю під металевим дахом.
(Джерело: Труды Подольского Историко-Статистического Комитета. Вып. 9. Каменец-Подольск, 1901, 352-353. – № 484; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючої армії на Далекому Сході, на користь поранених вояків, родин убитих вояків і на зміцнення військового флоту.
<...> При рапортах Благочинного 4 округи Гайсинського уїзду священика Петровського від 18 березня за №№ 341 і 339 від парафіян с.с. <...> Бджільної <...> 154 крб. 38 коп. <...>
(Джерело: Подольскія епархіальныя ведомости, 1904, часть оффициальная, № 22, 29 трав.)
<...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці <...>
<...> Дані кореспонденського обстеження:
<...> Бджільна:
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 20.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 28.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 5.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 5.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 598.
Загальна кількість чоловіків – 1390.
Загальна кількість жінок – 1274.
Усього людей – 2664.
Кількість дворів з різним промислом – 48.
Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 56.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 191, 244. - Розділ IV. Праця у ткацькому промислі).
<...> <Кустарна деревообробка.>
У Теплицькій волості <за даними експедиційного обстеження> найбільші пункти <цього промислу>: <...> село Бджільна - 13 ремісників.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).
<...> Голова бджілянського колгоспу Ліберман.
(Джерело: За більшовицьку перемогу (Теплик), 1939, 21 трав.)
Обрембська-Яблонська Антоніна (Obrębska-Jabłońska Antonina, нар. 12 I 1902, Бджільна коло Гайсина (Поділля), пом. 19 XI 1994, Варшава), мовознавець, полоністка і славістка, професор Варшавського університету; численні праці з історії мови й діалектології (Studia nad słowiańskimi przysłówkami - Дослідження слов'янських прислів'їв); співавторка перекладу на польську мову "Слова о полку Ігоревім".
Серед 327 учасників IV Півмарафону (дистанція 21,0975 км) у Вроцлаві (Польща), що відбувся 25.04.2004 був Анатолій Пиріг (Anatoliy Perog,1953 р. нар.) з Бджільної, який з часом 1 год. 36 хв. 55 сек. (неофіційний час 1.36.19) посів 74 місце.
(Джерело: IV Półmaraton Wrocław. Wrocław 25.04.2004.Dystans 21,0975 km / Opracował Jarosław Kosoń. - http://www.biegowyserwis.republika.pl/wroclaw210
середа, 30 вересня 2009 р.
Надія Воловодівська про позицію президента України
Сьогодні президент на Зеленій галявині давав прес-конференцію журналістам. Сподобалась його позиція: він подав пас суспільству і пресі в тому плані, що всі мусять дивитись, куди нас спрямовують і куди ми хочемо йти. Якщо влаштовують ті цінності, які сповідує він, то підуть за ним, а як ні, то теж буде вибір, в тому числі й журналістів.
пʼятниця, 11 вересня 2009 р.
1932 р.Тепличчина напередодні великого голоду
Надати рішучого зламу темпам бурякозбирання<...> Особливо ганебно відстають з возовицею по колгоспах сел: М-Мочулка, Мишарівка та Глибочок. По колгоспу с. М-Мочулки „Дніпробуд” вивезено лише 2 відс<отки> буряка. Накопаний буряк в’яне й згодовується худобою, що свавільно ходить по бурякових плантаціях. Потрібної кількости тягла та робочої сили правліннями колгоспів не використовується <...>. Завадський.
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 1 лист., № 88 (105), с. 2)
Найстарша ударниця (с. Стражгород)
Дні Жовтневих св’ят проходили в нашому селі під кутом зору мобілізації колгоспних мас на виконання політ-господарчих робіт.
<...> Багато одержали премій, між ударницями колгоспу була премійована найстарша ударниця не тілько нашого села або району, но й певно цілої области Габінська Ірина, що має 106 років, яка добровільно взялась копати бараболю й не відставала від молодих, не дивлячись на зріст.
Ій врочисто з музикою й привітанням було вручено спідницю й хустку як премію найстаршій колгоспниці. Постоїк А.
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 12 лист., № 90 (107), с. 1)
Зведення
хлібоздачі на 10-ХІ.
Назви сіл Виконан<ня> по селу у відс<отках>
Кам’янки 87,8]
Комарівка 86,8
Степанівка 82,2
Цвіліхівка 73,3
Стражгород 68,3
Марківка 64,4
Лозовата 64,0
Скарженівка 62,6
Саша 61,3
Глибочок 59,1
Розкошівка 58,3
Пологи 57,6
Бджільна 56,3
Важне 55,7
Брідок 53,7
Залужжя 53,3
Сокиряни 53,3
Теплик 52,8
Тополівка 52,2
Кивачівка 51,3
Петрашівка 51,0
Карабелівка 50,9
Антонівка 50,4
Кожухівка 49,1
Мишарівка 48,0
Метанівка 47,3
Побірка 44,1
Михайлівка 43,8
В-Мочулка 43,6
М-Мочулка 41,4
Росcоша 41,3
Завадівка 39,0
Янів 34,7
Соболівка 30,3
Орлівка 27,6
Шиманівка 27,8
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 12 лист., № 90 (107), с. 1)
Нарожний
Робітничо-селянська червона міліція на бойовій варті захисту революційної законности й недоторканости соціялістичної власности (уривок)
Успішне будування соціялізму в нашій країні, ліквідація куркуля як клясу на базі суцільної колективізації, супротивились загостреною клясовою боротьбою, вимагало й вимагає від робітничо-селянської міліції й ще більш посилити боротьбу проти клясово-ворожих і злочинних елементів.
За чотири роки мого перебування в лавах робітничо-селянської міліції чи мало приходилось вести боротьбу з різним кримінальним елементом – злодіями, грабіжниками, бандитами, куркулями, що намагались зривати колгоспне будівництво.
Пригадую день, коли було забито відомого бандита Коваля. Організувавши банду з 60 чоловік, Коваль тероризував населення кількох районів. Найбільш знущався над односельчанами бідняками й комсомольцями с. В-Мочулки. За активною підтримкою куркулів йому пощастило безкарно оперувати протягом кілької років. Лише в квітні 1930 р. вдалось забити Коваля разом з його помічником Шквиренком в гранівському лісі. В цей день кулею бандита був забитий наш славний товариш по роботі – т. Батраков. В цьомуж році після вбивства Коваля була спіймана банда, яку судив Уманський суд.
Другий випадок ще довго лишатиметься в моїй пам’яти. 14-ХІ-30 р. перебуваючи в с. Марківці мене повідомили що в селі знаходиться відомий бандит Фіткаленко Степан – помічник <...>хи. Я лишився вартувати на всю ніч пославши гонця за допомогою в район. Ранком другого дня за допомогою активу села нам пощастило <...>вити трудяще населення від цього головоріза з<астре>ливши його в потайнику. <...>
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 15 лист., № 91 (108), с. 4).
З постанови бюро РКП
<...>
Запропонувати фракції РСС на протязі 24-х годин забрати ввесь остро-дефіцитний крам <із сіл Шиманівка, Орлівка, Соболівка, Янів, Завадівка> й перекинути в села, які стоять на передодні закінчення виконання пляну хлібозаготівлі, та по більшовицькому боряться за хліб, а саме Кам’янки, Комарівка, Степанівка, Цвіліхівка та Стражгород.
Попередити села Кожухівку, Мишарівку, Метанівку, Побірку, Михайлівку, В-Мочулку, М-Мочулку, Росошу, що коли вони не покладуть край своїм опортуністичним ставленням до справи хлібозаготівлі, й не забезпечуть в найближчі дні справжнього перелому в роботі по хлібозаготівлі, до них буде вжито таких-же самих заходів.
<...> Секретар Р.П.К. Бержанський.
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 18 лист., № 92 (109), с. 1).
ЗРЕЧЕННЯ Я гр. с. Сокиряни Жураківська Марія зрікаюсь свого батька Жураківського Григора.
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 24 жовт., № 85(102), с. 4).
Зведення
Про виконання пляну хлібозаготівлі по Теплицькому р-ну за станом на 25-X 32 року
Назва сіл та колгоспів
Колгоспи у відсотках.
Контрактники у відсотках.
Твердоздатчики у відсотках.
Антонівка 100; 11; 19
Бджільна 100; 25,7; 27,4
Брідок 100; 11,3; 22,6
В.-Мочулка 70,7; 8,6; 9,9
Важне 93,6; 35; 14,7
Глибочок 65,8; 33,6; 35
Залужжя 100; 23,5; 28,1
Завадівка 84; 10,2; 6,3
Карабелівка 48,9; 39,5; 36,3
Кам’янки 100; 31,4; -
Кивачівка 100; 13,8; 33,6
Комарівка 77,6; 92,9; -
Кожухівка 63,1; 31,3; 25
Лозовата 100; 45,5; 13,8
М.-Мочулка 77,2; 18,1; 10
Метанівка 79,2; 16,6; 3,6
Мишарівка 80,7; 31,3; 2,4
Михайлівка 100; 12,5; 4
Марківка 100; 49,5; 17,8
Орлівка 47,8; 9,3; 8,3
Петрашівка 84,8; 19,7; 32,4
Побірка 100; 54,5; 16,2
Пологи 94; 40,9; 12,1
Розкошівка 100,5; 27,2; 59,6
Росоша 61,9; 10,4; 7,4
Саша 103,8; 32,4; 33,2
Скарженівка 100; 28,6; 40,4
Соболівка 45,5; 6,6; 2,6
Сокиряни
Степанівка 100,6; 47,7; 60,8
Стражгород 72,4; 26,8; 20,7
Теплик 82,3; 12,7; 23,4
Тополівка 100; 24,2; 12,2
Цвіліхівка 102; 50,7; 45,1
Шиманівка 51,4; 6; 8,6
Янів 84; 6,8; 5,9 –
Разом 81,2; 22,1; 19,6
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 28 жовт., № 86(103), с. 1).
З постанови президії Теплицької РВК від 25-VIII б.р.Про надання пильг(!) родинам червоноармійців по податкам на 1932 рік
РК ЛКСМУ та газеті „За Більш. Перем.”
РАПОРТУЮТЬ
На відзнаку XVIII МЮД’у комсомол Тепликщини(!) організував червону валку хліба в кількости 13, 020 пуд.
КСМ осередок В.-Мочулки в 2100 пуд.
- - - - - - Теплика в 1488 пуд.
- - - - - - Карабелівки в 2700 - -
- - - - - - Глибочка в 678 - -
- - - - - - Кивачівки в 730 - -
- - - - - - М.-Мочулки в 600 пуд.
КСМ осередки зобов’язується(!) боротись за успішне дотермінове виконання річних плянів хлібозаготівель.
(„За більш. перемогу”, 1932, 9 верес., № 69(86), с. 1).
ЗРЕЧЕННЯ Я гр. с. Соболівки Нарожний Іван Степанів зрікаюсь своєї матері Тодоски та брата Олександра.
Ї.С.Нарожний
(„За більш. перемогу”, 1932, 24 верес., № 74(91), с. 4).
Зрікаюсь старих забобонів
Я, гр-н с. ОРЛІВКИ ПУСТОВИТ ПЕТРО С., послуживши на посаді голови церковної ради в с. Орлівці на протязі одинадцяти місяців, де освідомився, що релігія є дурманом для трудящої людности, й надалі не тілько ЗРІКАЮСЬ від посади голови церковної ради, а і від ВІРУВАННЯ У ВСЯКІ РЕЛІГІЙНО-ПОПІВСЬКІ ЗАБОБОНИ. ПУСТОВИТ П.
(„За більш. перемогу”, 1932, 3 лип., № 47(64), с. 6).
22.VII ніччю в селі [Залужжі] знявся пожар – горіло 4 будинки.
(„За більш. перемогу”, 1932, 27 лип., № 55(72), с. 4).
Чорна дошка
на викон<ання> пляну мобіліз<ації> коштів.
Петрашівка
Соболівська Укр<аїнська> с<ільська> р<ада>
Розкошівка
Скарженівка
Метанівка
(„За більш. перемогу”, 1932, 6 серп., № 58(75), с. 4).
Села та колгоспи, що по опортуністичному поставились до обробітка ц-буряка
Чорна дошка
К-пи
Петрашівка „Ч. Лан”
Соболівка „Комінтерн”
Соболівка „Більшовик”
Янів „Молот”
Побірка „Комунар”
Одноосібні
Побірка
Теплик
Тополівка
В.-Мучулка (!)
(„За більш. перемогу”, 1932, 15 серп., № 61(78), с. 5).
Зведення
Про виконання хлібо заготівлі по Теплицькому району на 26-VIII 32 року
Назва сіл
Колгоспи (завдання – виконано)
Антонівка 1051 - 133,3
Бджільна 1894 - 520,1
Брідок 2023 - 250,3
Важне 736 - 280,3
В. Мочулка 2464 - 369,1
Глибочок 2366 - 489,4
Завадівка 1245 - 117,7
Залужжя 1291 - 351,3
Кам’янки 963 – 448,3
Карабелівка 1268 - 62
Кожухівка 1275 – 180,6
Кивачівка 1079 – 422,3
Комарівка 2500 - 923
Лозовата 326 - 59
М. Мочулка 1788 – 293,6
Марківка 1064 – 297,8
Метанівка 2313 – 179,4
Мишарівка 944 – 185,5
Михайлівка 646 – 196,5
Орлівка 1544 – 137,8
Петрашівка 1994 – 478,3
Побірка 2133 - 721
Пологи 1578 - 175
Розкошівка 1657 - 367,7
Россоша 1824 - 407
Саша 1014 – 255,6
Скарженівка 1199 – 238,8
Соболівка 1990 – 409,8
Сокиряни 1654 – 341,3
Степанівка 1662 – 402,4
Стражгород 2673 – 991,6
Теплик 3433 – 693,9
Тополівка 1353 – 103,3
Цвіліхівка 1464 – 214,5
Шиманівка 978 – 54,3
Янів 1560 – 75, 8
Разом 58946 – 12173
Одноосіб<ники> (завдання – виконано)
Антонівка 225 -
Бджільна 2367 – 45,5
Брідок 92 -
Важне 423 - 37,2
В. Мочулка 2114 - 3,5
Глибочок 989 - 0,5
Завадівка 1651 -
Залужжя 1955 - 6,8
Кам’янки 119 –
Карабелівка 478 –
Кожухівка 195 – 364
Кивачівка 1176 – 8
Комарівка 135 – 31,7
Лозовата 1440 – 14,5
М. Мочулка 1368 – 4,9
Марківка 768 – 11,5
Метанівка 1154 – 2
Мишарівка 1479 –
Михайлівка 6014 – 8,5
Орлівка 590 –
Петрашівка 1145 –
Побірка 1347 -
Пологи 2198 – 114,3
Розкошівка 248 – 5,2
Россоша 858 -
Саша 467 – 46,5
Скарженівка 1045 – 1,1
Соболівка 1976 –
Сокиряни 1203 – 7
Степанівка 429 – 3,2
Стражгород 991,6 – 22,9
Теплик 1179 – 2,5
Тополівка 398 –
Цвіліхівка 510 – 9,6
Шиманівка 1560 –
Янів 704 –
Разом 35571 – 386
Твердоздатчики (завдання – виконано)
Антонівка 57 -
Бджільна 427 –
Брідок 33 -
Важне 90 -
В. Мочулка 334,5 -
Глибочок 100,5 -
Завадівка 342 -
Залужжя 269,5 -
Кам’янки –
Карабелівка 108 –
Кожухівка 53 –
Кивачівка 215,5 –
Комарівка –
Лозовата 159 –
М. Мочулка 230,5 –
Марківка 140,5 –
Метанівка 107 –
Мишарівка 269 –
Михайлівка 237 –
Орлівка 72,5 –
Петрашівка 253 – 3
Побірка 201,5 -
Пологи 288 – 12
Розкошівка 57,2 –
Россоша 160,5 -
Саша 308 –
Скарженівка 256,5 –
Соболівка 429,5 –
Сокиряни 142,5 –
Степанівка 97 –
Стражгород 120,3 –
Теплик 166,5 - 38
Тополівка 220 – 3
Цвіліхівка 112,7 –
Шиманівка 148,5 –
Янів 316,6 –
Разом 6533,8 – 155,3
(„За більш. перемогу”, 1932, 27 серп., № 65(82), с. 4).
(Загальний план виконання був 10000 пудів).
Зречнення
Я, священник с. Лозоватої, гр-н Головковський, впевнився в тому, що релігія є зброя в руках клясового ворога, який намагається зірвати побудову соціялізму, тому вирішив відмовитись від посади священника й приступити до корисної громадської роботи, щоб дати користь суспільству.
Бувш. свящ. ГОЛОВКОВСЬКІЙ В.
(„За більш. перемогу”, 1932, 9 червн., № 38(55), с. 4).
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 1 лист., № 88 (105), с. 2)
Найстарша ударниця (с. Стражгород)
Дні Жовтневих св’ят проходили в нашому селі під кутом зору мобілізації колгоспних мас на виконання політ-господарчих робіт.
<...> Багато одержали премій, між ударницями колгоспу була премійована найстарша ударниця не тілько нашого села або району, но й певно цілої области Габінська Ірина, що має 106 років, яка добровільно взялась копати бараболю й не відставала від молодих, не дивлячись на зріст.
Ій врочисто з музикою й привітанням було вручено спідницю й хустку як премію найстаршій колгоспниці. Постоїк А.
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 12 лист., № 90 (107), с. 1)
Зведення
хлібоздачі на 10-ХІ.
Назви сіл Виконан<ня> по селу у відс<отках>
Кам’янки 87,8]
Комарівка 86,8
Степанівка 82,2
Цвіліхівка 73,3
Стражгород 68,3
Марківка 64,4
Лозовата 64,0
Скарженівка 62,6
Саша 61,3
Глибочок 59,1
Розкошівка 58,3
Пологи 57,6
Бджільна 56,3
Важне 55,7
Брідок 53,7
Залужжя 53,3
Сокиряни 53,3
Теплик 52,8
Тополівка 52,2
Кивачівка 51,3
Петрашівка 51,0
Карабелівка 50,9
Антонівка 50,4
Кожухівка 49,1
Мишарівка 48,0
Метанівка 47,3
Побірка 44,1
Михайлівка 43,8
В-Мочулка 43,6
М-Мочулка 41,4
Росcоша 41,3
Завадівка 39,0
Янів 34,7
Соболівка 30,3
Орлівка 27,6
Шиманівка 27,8
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 12 лист., № 90 (107), с. 1)
Нарожний
Робітничо-селянська червона міліція на бойовій варті захисту революційної законности й недоторканости соціялістичної власности (уривок)
Успішне будування соціялізму в нашій країні, ліквідація куркуля як клясу на базі суцільної колективізації, супротивились загостреною клясовою боротьбою, вимагало й вимагає від робітничо-селянської міліції й ще більш посилити боротьбу проти клясово-ворожих і злочинних елементів.
За чотири роки мого перебування в лавах робітничо-селянської міліції чи мало приходилось вести боротьбу з різним кримінальним елементом – злодіями, грабіжниками, бандитами, куркулями, що намагались зривати колгоспне будівництво.
Пригадую день, коли було забито відомого бандита Коваля. Організувавши банду з 60 чоловік, Коваль тероризував населення кількох районів. Найбільш знущався над односельчанами бідняками й комсомольцями с. В-Мочулки. За активною підтримкою куркулів йому пощастило безкарно оперувати протягом кілької років. Лише в квітні 1930 р. вдалось забити Коваля разом з його помічником Шквиренком в гранівському лісі. В цей день кулею бандита був забитий наш славний товариш по роботі – т. Батраков. В цьомуж році після вбивства Коваля була спіймана банда, яку судив Уманський суд.
Другий випадок ще довго лишатиметься в моїй пам’яти. 14-ХІ-30 р. перебуваючи в с. Марківці мене повідомили що в селі знаходиться відомий бандит Фіткаленко Степан – помічник <...>хи. Я лишився вартувати на всю ніч пославши гонця за допомогою в район. Ранком другого дня за допомогою активу села нам пощастило <...>вити трудяще населення від цього головоріза з<астре>ливши його в потайнику. <...>
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 15 лист., № 91 (108), с. 4).
З постанови бюро РКП
<...>
Запропонувати фракції РСС на протязі 24-х годин забрати ввесь остро-дефіцитний крам <із сіл Шиманівка, Орлівка, Соболівка, Янів, Завадівка> й перекинути в села, які стоять на передодні закінчення виконання пляну хлібозаготівлі, та по більшовицькому боряться за хліб, а саме Кам’янки, Комарівка, Степанівка, Цвіліхівка та Стражгород.
Попередити села Кожухівку, Мишарівку, Метанівку, Побірку, Михайлівку, В-Мочулку, М-Мочулку, Росошу, що коли вони не покладуть край своїм опортуністичним ставленням до справи хлібозаготівлі, й не забезпечуть в найближчі дні справжнього перелому в роботі по хлібозаготівлі, до них буде вжито таких-же самих заходів.
<...> Секретар Р.П.К. Бержанський.
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 18 лист., № 92 (109), с. 1).
ЗРЕЧЕННЯ Я гр. с. Сокиряни Жураківська Марія зрікаюсь свого батька Жураківського Григора.
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 24 жовт., № 85(102), с. 4).
Зведення
Про виконання пляну хлібозаготівлі по Теплицькому р-ну за станом на 25-X 32 року
Назва сіл та колгоспів
Колгоспи у відсотках.
Контрактники у відсотках.
Твердоздатчики у відсотках.
Антонівка 100; 11; 19
Бджільна 100; 25,7; 27,4
Брідок 100; 11,3; 22,6
В.-Мочулка 70,7; 8,6; 9,9
Важне 93,6; 35; 14,7
Глибочок 65,8; 33,6; 35
Залужжя 100; 23,5; 28,1
Завадівка 84; 10,2; 6,3
Карабелівка 48,9; 39,5; 36,3
Кам’янки 100; 31,4; -
Кивачівка 100; 13,8; 33,6
Комарівка 77,6; 92,9; -
Кожухівка 63,1; 31,3; 25
Лозовата 100; 45,5; 13,8
М.-Мочулка 77,2; 18,1; 10
Метанівка 79,2; 16,6; 3,6
Мишарівка 80,7; 31,3; 2,4
Михайлівка 100; 12,5; 4
Марківка 100; 49,5; 17,8
Орлівка 47,8; 9,3; 8,3
Петрашівка 84,8; 19,7; 32,4
Побірка 100; 54,5; 16,2
Пологи 94; 40,9; 12,1
Розкошівка 100,5; 27,2; 59,6
Росоша 61,9; 10,4; 7,4
Саша 103,8; 32,4; 33,2
Скарженівка 100; 28,6; 40,4
Соболівка 45,5; 6,6; 2,6
Сокиряни
Степанівка 100,6; 47,7; 60,8
Стражгород 72,4; 26,8; 20,7
Теплик 82,3; 12,7; 23,4
Тополівка 100; 24,2; 12,2
Цвіліхівка 102; 50,7; 45,1
Шиманівка 51,4; 6; 8,6
Янів 84; 6,8; 5,9 –
Разом 81,2; 22,1; 19,6
(„За більш. перемогу” (Теплик), 1932, 28 жовт., № 86(103), с. 1).
З постанови президії Теплицької РВК від 25-VIII б.р.Про надання пильг(!) родинам червоноармійців по податкам на 1932 рік
РК ЛКСМУ та газеті „За Більш. Перем.”
РАПОРТУЮТЬ
На відзнаку XVIII МЮД’у комсомол Тепликщини(!) організував червону валку хліба в кількости 13, 020 пуд.
КСМ осередок В.-Мочулки в 2100 пуд.
- - - - - - Теплика в 1488 пуд.
- - - - - - Карабелівки в 2700 - -
- - - - - - Глибочка в 678 - -
- - - - - - Кивачівки в 730 - -
- - - - - - М.-Мочулки в 600 пуд.
КСМ осередки зобов’язується(!) боротись за успішне дотермінове виконання річних плянів хлібозаготівель.
(„За більш. перемогу”, 1932, 9 верес., № 69(86), с. 1).
ЗРЕЧЕННЯ Я гр. с. Соболівки Нарожний Іван Степанів зрікаюсь своєї матері Тодоски та брата Олександра.
Ї.С.Нарожний
(„За більш. перемогу”, 1932, 24 верес., № 74(91), с. 4).
Зрікаюсь старих забобонів
Я, гр-н с. ОРЛІВКИ ПУСТОВИТ ПЕТРО С., послуживши на посаді голови церковної ради в с. Орлівці на протязі одинадцяти місяців, де освідомився, що релігія є дурманом для трудящої людности, й надалі не тілько ЗРІКАЮСЬ від посади голови церковної ради, а і від ВІРУВАННЯ У ВСЯКІ РЕЛІГІЙНО-ПОПІВСЬКІ ЗАБОБОНИ. ПУСТОВИТ П.
(„За більш. перемогу”, 1932, 3 лип., № 47(64), с. 6).
22.VII ніччю в селі [Залужжі] знявся пожар – горіло 4 будинки.
(„За більш. перемогу”, 1932, 27 лип., № 55(72), с. 4).
Чорна дошка
на викон<ання> пляну мобіліз<ації> коштів.
Петрашівка
Соболівська Укр<аїнська> с<ільська> р<ада>
Розкошівка
Скарженівка
Метанівка
(„За більш. перемогу”, 1932, 6 серп., № 58(75), с. 4).
Села та колгоспи, що по опортуністичному поставились до обробітка ц-буряка
Чорна дошка
К-пи
Петрашівка „Ч. Лан”
Соболівка „Комінтерн”
Соболівка „Більшовик”
Янів „Молот”
Побірка „Комунар”
Одноосібні
Побірка
Теплик
Тополівка
В.-Мучулка (!)
(„За більш. перемогу”, 1932, 15 серп., № 61(78), с. 5).
Зведення
Про виконання хлібо заготівлі по Теплицькому району на 26-VIII 32 року
Назва сіл
Колгоспи (завдання – виконано)
Антонівка 1051 - 133,3
Бджільна 1894 - 520,1
Брідок 2023 - 250,3
Важне 736 - 280,3
В. Мочулка 2464 - 369,1
Глибочок 2366 - 489,4
Завадівка 1245 - 117,7
Залужжя 1291 - 351,3
Кам’янки 963 – 448,3
Карабелівка 1268 - 62
Кожухівка 1275 – 180,6
Кивачівка 1079 – 422,3
Комарівка 2500 - 923
Лозовата 326 - 59
М. Мочулка 1788 – 293,6
Марківка 1064 – 297,8
Метанівка 2313 – 179,4
Мишарівка 944 – 185,5
Михайлівка 646 – 196,5
Орлівка 1544 – 137,8
Петрашівка 1994 – 478,3
Побірка 2133 - 721
Пологи 1578 - 175
Розкошівка 1657 - 367,7
Россоша 1824 - 407
Саша 1014 – 255,6
Скарженівка 1199 – 238,8
Соболівка 1990 – 409,8
Сокиряни 1654 – 341,3
Степанівка 1662 – 402,4
Стражгород 2673 – 991,6
Теплик 3433 – 693,9
Тополівка 1353 – 103,3
Цвіліхівка 1464 – 214,5
Шиманівка 978 – 54,3
Янів 1560 – 75, 8
Разом 58946 – 12173
Одноосіб<ники> (завдання – виконано)
Антонівка 225 -
Бджільна 2367 – 45,5
Брідок 92 -
Важне 423 - 37,2
В. Мочулка 2114 - 3,5
Глибочок 989 - 0,5
Завадівка 1651 -
Залужжя 1955 - 6,8
Кам’янки 119 –
Карабелівка 478 –
Кожухівка 195 – 364
Кивачівка 1176 – 8
Комарівка 135 – 31,7
Лозовата 1440 – 14,5
М. Мочулка 1368 – 4,9
Марківка 768 – 11,5
Метанівка 1154 – 2
Мишарівка 1479 –
Михайлівка 6014 – 8,5
Орлівка 590 –
Петрашівка 1145 –
Побірка 1347 -
Пологи 2198 – 114,3
Розкошівка 248 – 5,2
Россоша 858 -
Саша 467 – 46,5
Скарженівка 1045 – 1,1
Соболівка 1976 –
Сокиряни 1203 – 7
Степанівка 429 – 3,2
Стражгород 991,6 – 22,9
Теплик 1179 – 2,5
Тополівка 398 –
Цвіліхівка 510 – 9,6
Шиманівка 1560 –
Янів 704 –
Разом 35571 – 386
Твердоздатчики (завдання – виконано)
Антонівка 57 -
Бджільна 427 –
Брідок 33 -
Важне 90 -
В. Мочулка 334,5 -
Глибочок 100,5 -
Завадівка 342 -
Залужжя 269,5 -
Кам’янки –
Карабелівка 108 –
Кожухівка 53 –
Кивачівка 215,5 –
Комарівка –
Лозовата 159 –
М. Мочулка 230,5 –
Марківка 140,5 –
Метанівка 107 –
Мишарівка 269 –
Михайлівка 237 –
Орлівка 72,5 –
Петрашівка 253 – 3
Побірка 201,5 -
Пологи 288 – 12
Розкошівка 57,2 –
Россоша 160,5 -
Саша 308 –
Скарженівка 256,5 –
Соболівка 429,5 –
Сокиряни 142,5 –
Степанівка 97 –
Стражгород 120,3 –
Теплик 166,5 - 38
Тополівка 220 – 3
Цвіліхівка 112,7 –
Шиманівка 148,5 –
Янів 316,6 –
Разом 6533,8 – 155,3
(„За більш. перемогу”, 1932, 27 серп., № 65(82), с. 4).
(Загальний план виконання був 10000 пудів).
Зречнення
Я, священник с. Лозоватої, гр-н Головковський, впевнився в тому, що релігія є зброя в руках клясового ворога, який намагається зірвати побудову соціялізму, тому вирішив відмовитись від посади священника й приступити до корисної громадської роботи, щоб дати користь суспільству.
Бувш. свящ. ГОЛОВКОВСЬКІЙ В.
(„За більш. перемогу”, 1932, 9 червн., № 38(55), с. 4).
Надія Воловодівська про національну еліту
Читаю "Аксіоми для нащадків" (йдеться про книгу: Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці. 3б. нарисів / Упоряд. і передм. О. К. Романчука; Львівська істор.-просвіт. організ. «Меморіал». - Львів, 1992). Як той сатанинський режим викошував національну еліту! А тепер втерлась в суспільство еліта, яка не має наміру свою долю пов'язати з Українським народом - так каже Вільсон.
четвер, 10 вересня 2009 р.
Надія Воловодівська про газові амбіції
Вчора журналіст з Краснодару пояснив, що сталось з газовими амбіціями двох 'нєдорослєй' з Москви. Ющенко перекинув м'ячик непорозумінь по газу з Україною до Європи,Туркменія пішла на прямий контакт поставок газу до Китаю, і Ющенко в Ялті на зустрічі з американськими сенаторами підтримав газопровід "Набуко". I ті 2 'нєдорослі' своєю політикою призвели до того, що Москва втратила головну позицію в газопостачанні. Цікаво, як там-той бізнес зреагує на такі проколи?
Підписатися на:
Дописи (Atom)
