У Вінницькому обласному архіві (фонд 471, опис 1, справа 763) зберігається документ Гайсинського повітового суду, в якому йдеться про звинувачення дворян Косовського і Колачковського у використанні селян з Тепличчини на панщинних роботах у вільні від цієї повинності дні. Точніше, йшлося про селян сіл Стражгорода, Розкошівки і в найбільшій мірі Малої Мочулки. Цей документ зініціював судову справу, що охопила період з 10 березня 1850 р. по 14 червня 1853 р. (всі дати за старим стилем) і містила 109 аркушів. Для любителів історії і краєзнавців він цінний тим, що кидає світло на сторінки життя селян Тепличчини незадовго до скасування кріпаччини. Тоді наш край перебував під гнітом московського царизму, але мало кому відомо, у чому конкретно полягало це гноблення наших земляків, в яких формах, ким і як воно реалізовувалось на теплицьких теренах. Документ цікавий ще й тим, що розкриває окремі деталі орендно-панщинного господарювання на селі, стосунків посесорів з селянами і, врешті, що дуже важливо, містить конкретні прізвища селян Малої Мочулки, нащадки яких живуть в селі й нині. Навіть такі докуменальні свідчення, як запроваджені книжки із записом панщинних днів і різного роду штрафів, враховуючи й тілесні побої, мають велике значення для наукового вивчення історії селянства України, взагалі, і нашої рідної Тепличчини, зокрема. Пошук і вивчення цих та подібних архівних знахідок – тема для майбутніх істориків. Зрештою, й судова справа, про яку йдеться, ще не вивчена до кінця і чекає на свого дослідника (добре було б, як би це був хтось, тепер ще юний, з нашого краю). Сподіваючись на зацікавлення читачів газети історичною тематикою про минуле теплицької людності, пропоную переклад документу, написаного канцелярською російською мовою, і принагідно дякую працівникам Вінницького обласного архіву за люб’язно надісланий мікрофільм з цієї цінної знахідки.
“1851 р. березня 3-го дня на ім’я його імператорської величності займаючий посаду гайсинського повітового предводителя дворянства спільно з гайсинським земським справником, прибувши цього числа в село Малу Мочулку, слухали пропозицію пана начальника губернії, яке надійшло до першого з них від 26 грудня 1850 р. за № 32255, з якої видно, що пан генерал-губернатор повідомив його превосходительство, що як орендні власники с. Малої Мочулки Косовський і с. Стражгорода Колачковський виявлені в порушенні височайше виданих правил, і перший з них - в жорстокому ставленні до селян з виявленням погроз місцевому соцькому, що буде покараний 100 батогами, якщо донесе поліції про несправедливі його дії по маєтку. А тому необхідно вчинки цих орендарів розкрити встановленим порядком для обходження з винуватцями з усією суворістю, щоб це стало прикладом й для інших по запобіганню будь-якого свавілля. Внаслідок чого пан начальник губернії запропонував виконати спільно з земським справником стосовно вчинків згаданих орендарів формальне слідство і як таке після закінчення подати його превосходительству з детальним повідомленням про те, що з’ясується з нього. Із справ предводителя дворянства видно, що земський справник у відношенні своєму від 15 вересня 1850 р. за № 1643 дав пояснення, що пристав 2-го Стану рапортами від 31 серпня і 1 вересня № 80 і 87 доніс йому, що власник с. Малої Мочулки Косовський скоїв жорстокі побиття тамтешніх селян: дочки Василя Підгірняка, жінки Климентія Драґонюка, наймички Василя Скорогляди і Максима Легойди, і що тим же Косовським, а також орендним власником сіл Стражгорода і Розкошівки 22 і 30 чисел серпня в табельні дні виконувались польові роботи по оранню полів, і щоб про це не було донесено земській поліції, Косовський погрожував місцевому десяцькому Прокопові Легойді карою 100 ударів нагаями, а становому приставові у вимозі висилати згаданих селян для опитування про покарання Косовський відмовив, вважаючи це непотрібним, а у випадку потреби доставить їх за вимогою предводителя дворянства або земського справника. Крім цієї обставини, прописаної стосовно справника, більше про вчинки Косовського і Колачковського ніяких повідомлень предводителем дворянства отримувано не було і ніхто скарг на них не подавав.
Після розгляду нами переписки, повідомленої тепер земським справником, на якій оснований згаданий відгук його до предводителя дворянства за № 1643, видно, що: 1) З рапорту пристава 2-го Стану Вишневського від 30 серпня 1850 р. № 3689, що Косовський і Колачковський 22 серпня виконували роботи, перший з них біля полудня орав робочі ґрунти ралами лише економною прислугою, а під вечір використовував селян для обкопування ровів, що називаються дільницею, а останній теж орав робочі ґрунти ралами економною прислугою з ранку до вечора; 2) З другого донесення того ж пристава від 31 серпня № 84 видно, що лише Косовський знову виконував роботу 30 серпня з ранку до вечора, тобто орав землю 25 ралами, до яких, крім його прислуги, було взято з села 10 осіб селян за панщину, 4 особи зайняті були очищенням на гумні пшениці, а 10-ма возами економною прислугою возив з ланів на гумно кукурудзу, іншої ж роботи в той день не було, і посесор Косовський, знаючи, що цей вчинок не залишиться невідомим йому, приставу, погрожував десяцькому Прокопові Легойді, що якщо той про це донесе йому, приставу, то отримає за це покарання 100 ударів батогами; 3) Тоді ж пристав Вишневський при рапорті 1 вересня № 80 подав земському справникові донесення помічника свого Любенського від 1-го того ж вересня, що з’явилось внаслідок доручення пристава Вишневського, в якому Любенський пояснив, що за вчиненим ним неявно дізнанню в селі Малій Мочулці з’ясувалось таке: а) За наказом посесора Косовського покарані за неявку за підрядом в попередній день на панщину 24 серпня в’язати гречку дочка Василя Підгірняка Тетяна, 22 років, нібито до 20 ударів і через те начебто нездорова, наймичка Олекси Скорогляди Лукія Іванова, 14 років, до 14 ударів різкою, дочка Івана Шпалана Степанида, 20 років, до 12 ударів, жінка Григорія Дриґоти Паланка, 24 років, за прикрі слова Косовському на полі при в’язанні гречки і не виконання ретельно (“акуратно”) своєї роботи покарана 22 ударами. Селянин Іван Довгань при виконанні ним, Любенським, даного доручення скаржився йому, що за неявку за підрядом на панщину 28 серпня покараний 31 того ж серпня різками до 50 ударів, але він, помічник, не помітив, щоб такою кількістю ударів виконано було покарання, і Григорій Гаєвський тоді ж покараний за неявку на панщину до 25 ударів різкою; б) Покарання записане в належній для цього штрафній книзі, але число ударів показане лише від 5 до 10; в) Селяни села Малої Мочулки, повинні панщиною, хоча й забезпечені книжечками для запису відробленої панщини, але ті не за встановленими інвентарними правилами формою і ведуться недбало; г) Панщина селянами робиться майже одночасно усім поселенням, яке не поділене на дві половини, і не дотримується того, щоб святкові, табельні та інші дні, вільні від роботи, що припадають на дні, в які визначена панщина, зараховувались за ним, Косовським, тимчасом такі дні залишаються за селянами і відробляються ними в наступні дні. Про покарання ж Максима Легойди нічого в дізнанні помічника Любенського не значиться.
Визначили: 1) Щоб переконатись з докладністю про ставлення Косовського до селян і з’ясувати детально, до якої міри ним вдіяно покарання селянам: дочці Підгірняка Тетяні, наймичці Скорогляди Лукії, дочці Шпалана Степаниді, жінці Григорія Дриґоти, Іванові Довганю, Григорію Гаєвському і Максимові Легойді, - опитати їх про це детально, так само допитати десяцького Легойду стосовно вчинених погроз тим же Косовським. 2) Як Косовський два рази виконував роботи в табельні дні 22 і 30 чисел серпня, то щоб переконатись, з якого це було приводу? Ким саме і які виконувались роботи? Так само чи за панщину, чи за наймом – дати запит Косовському і опитати про це під присягою місцевих домогосподарів 12 селян. 3) Тих самих присяжних селян опитати в усіх деталях як про ставлення Косовського до всіх взагалі селян, так і стосовно відробітку ними панщини і виписки як такої в книжках, щоб з’ясувати, чи не з образою їх такі (виписки) з них вилучаються. 4) Щоб переконатись, в якому порядку виконується записування робочих селянських книжок, запроваджених за інвентарними правилами, розглянути як такі і, що потім виявиться, скласти про те акт і долучити до справи. 5) Як з прописаного в донесенні випливає, що орендний власник Колачковський один раз лише, 22 числа серпня, виконував роботи на орних полях, то після закінчення цієї справи в с. Малій Мочулці відправитись в с. Стражгород і за тією обставиною, що стосується Колачковського опитати теж під присягою 12 домогосподарів - місцевих селян.
Займаючий посаду гайсинського повітового предводителя дворянства (підпис) Єрошинський.
Гайсинський земський справник (підпис) Тихонов.”
Олекса Піддубняк
Мала-Мочулка - Львів - Лодзь
("Вісті Тепличчини", 2003, 12 лист., № 85)
