неділю, 25 жовтня 2009 р.
Надія Воловодівська про небезпеку антиукраїнського альянсу
Czuju, szczo odyv l'vivs'kyj z'urnalyst skazav, szczo pani z kosoju z Junukovyczem zaraz hrajut'sja v protystojannja. Jak peremoz'ut', to szvydko dijdut' porozumihhja i budut' dali dilyty, szczo zahoczut'. A iz svoji storony szcze hotilos' by dodaty i spytaty v tyh, szczo vdajut' iz sebe nacionalpatriotiv i prut' na Juszczenka. A szczo bude z nymy, koly cej al'jans pryjde do vlady? Jim v Ukrajini bude misce? Ce pry Juszczenkovi vsi smilyvi i vpevneni v sobi, z inszymy c'oho ne bude.
суботу, 24 жовтня 2009 р.
Гра на протиріччях
O.P. Nebezvidomyj Berezovskyj v „Reczi Pospolytij” vid 21.X.2009 pysze, szczo otrujennja Juszczenka - sprava ruk Putina. Vin takozh rozkazuje za temne mynule Janukovycza i joho prybicznykiv. Vin maje jakis vydy na Ukrajinu, bo czasto na cju temu vystupaje. Schozhe, szczo vin ne prychylnyk ni Tymoszenko, ni Kuczmy.
N.V. Meni pidtrymka koho-nebud' z Ukrajiny baczyt'sja, jak sucil'nyj osobystyj interes. Vin (Berezovskyj) szukaje toho, hto protystojit' Putinu. Jakby Juszczenko znajszov z Putinym porozuminnja, to i pidtrynka propala b. Ne virju takym ljudjam v jihnju dobrotu. A krim toho, zajava pro pryczetnist' Putina do otrujennja, mala b maty jakis' dokazy, jakby to bulo serjozno. A tak to ce prosto balaczky.
N.V. Meni pidtrymka koho-nebud' z Ukrajiny baczyt'sja, jak sucil'nyj osobystyj interes. Vin (Berezovskyj) szukaje toho, hto protystojit' Putinu. Jakby Juszczenko znajszov z Putinym porozuminnja, to i pidtrynka propala b. Ne virju takym ljudjam v jihnju dobrotu. A krim toho, zajava pro pryczetnist' Putina do otrujennja, mala b maty jakis' dokazy, jakby to bulo serjozno. A tak to ce prosto balaczky.
пʼятницю, 9 жовтня 2009 р.
Бджільна: Матеріали для охочих до краєзнавства Тепличчини
Бджільна
У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігається метрична книга церкви Архистратига Михаїла села Бджільної, 1761-1800. Ф. 224. Оп. 1. Спр. 1057.
Одна з перших письмових згадок про поселення міститься в інвентарі Уманської волості 1768 р., де воно йменується як село Бджільна (польськ. Pszczelna, Pczеlna).
Але ось загадка: на одній з перших карт України, створеній у 1650 р. знаменитим французьким інженером Ґ. Бопланом (Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000; див. також: Map, A.2.b.iv Delineatio Specialis et Accurata Ukrainæ {Top Sheet 3} 1650 / Reproduced with the permission of the Bibliothèque nationale, Paris), на місці теперішньої Бджільної позначено слободу Стражгород (Strasgrud). Чому?
В подимному реєстрі 1775 р. (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що в у Бджільній (Pczolna), яка належала до Теплицького ключа Уманської волості, нараховується 174 дими.
В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що село Бджільна належить до Уманської парафії.
В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив) вказано, що село Бджільна (рос. Пчельня) разом з селом Пилів (Пылев) містять 137 димів і належить до Ольгопільського уїзду.
На рубежі XVIII-XIX ст. в селі містилося 134 дворів і належало воно до Гайсинського уїзду.
У 1791 р. село належало до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане до Надбузького повіту.
Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр. На час виконання реєстрів село належало до Брацлавського повіту.
Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).
Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 50. с. Бджільна (Pczelna): сповідалося 704 особи; не сповідалося – 203; охрещено – 48; померли -6; шлюбів – 5.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1782, дня 12/23 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 39. Бджільна (Pszczelna): будинків - 115, сповідалося 432 особи; дітей - 114; народилося: хлопчиків - 10, дівчаток - 15; шлюбів – 6; померло: чоловіків - 23, жінок - 12.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).
Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з примірником, одержаним із Консисторії.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 110, сповідалося 314 осіб; дітей - 117; народилося: хлопчиків - 24, дівчаток - 23; шлюбів - 3; померло: чоловіків - 1, жінок - 1.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня (за н.ст.) в Радомишлі.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 100, сповідалося 430 осіб; дітей - 60; народилося: хлопчиків - 19, дівчаток - 12; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 9, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).
Таблиця Теплицького деканату, подана згідно преамбули (Arygni) на генеральній Конгрегації року 1787, 12/23 травня в Радомишлі, укладена дня 5 травня 1787 року.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 100, сповідалося 430 осіб; дітей - 60; народилося: хлопчиків - 19, дівчаток - 12; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 9, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральну Конгрегацію дня 19.VI за н. ст. 1793 р. в Радомишлі.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 120, дорослих: чоловіків – 450, жінок – 350; дітей: хлопчиків – 134, дівчаток – 92.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).
Під номером 80 це село (рос. Пчельна) зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].
Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 90. Бджільна (Пчельна): дворів: у 1775 р. - 174, у 1797 р. - 134, осіб - 470.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г. Крикуном і публікуються за його люб'язною згодою).
Гайсинський повіт.
<...>§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Потоцького Станіслава, Графа, Генерал-Ад’ютанта і Кавалера.
<...> Ключ Теплицький:
<...> в Бджільній (Psczelna) душ чоловік 525.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 180)
<...> Утвержденъ въ должности старосты къ приходской церкви <...> крестьянинъ гайсинсаго уезда, с.Пчельной Илія Литвинюкъ.
Джерело: „Подольскія епархіальныя ведомости ”, 1873, 1 авг., № 15, отделъ I, с. 184-185.)
Бджільна (Pczelna), велике село над річкою Тепликом <насправді, Тепличкою – О.П.>, притокою Удича, Гайсинський повіт, волость і поштова станція - Теплик, парафія католицька Тернівка, за 30 верстов від Гайсина, 70 верстов від станції Крижопіль Одеської залізниці; має 250 осель, 1590 мешканців, 1788 десятин селянської землі, православну церкву святого Михайла, побудовану у 1870 р., при ній 70 десятин землі, має 2175 парафіян. Гуральня, побудована у 1830 р., з апаратом Пісториуша (Pistoryusz), дає роботу 16 людям, переробляє 50000 пудів <сировини>. Це село належить до теплицького ключа графині Олександри Потоцької, що займає 8532 десятини орної землі у селах: Теплик, Бджільна, Мочулка Велика і Мала, Залужжя, Ташлик.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany Pod Redakcyą Bronisława Grabowskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównej Warszawskiej, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, Kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego, według planu Filipa Sullmierskiego i z pomocą zgromadzonych przez niego materiałów. Tom VIII. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1887, s. 931).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючій армії на Далекому Сході, на користь поранених воїнів, родин убитих воїнів і на зміцнення військового флоту <...> при рапортах від 18 березня за №№ 341 і 339 від парафіян сіл Залужжя, Кам’янок, Мишарівки, М’ягкоходу, Пологів, Бджільної, Страшгорода (має бути: Стражгорода. – О.П.), Теплика, Хмарівки <...> - 154 крб. 38 коп.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1904, 29/V, № 22, с. 223, 242-243).
Распоряженія епархіальнаго начальства:
<...> По представленію местнаго благочиннаго, за продолжительную и безпорочную службу и неутомиміе труды по сельской школе, на основаніи определенія Консисторіи съ утвержденія Его Преосвященства, 14 Іюня награждены набедренными повязками священники Гайсинскаго уезда с. Пчельной Венедиктъ Бесядовскій <...>.
(Джерело: „Подольскія епархіальныя ведомости ”, 1904, 1 июля, № 15, с. 134-135.)
Бджільна. Село розташоване на двох пагорбах, між якими протікає невеличка річка, що утворює в селі два невеликих ставки; коло одного з них розташована гуральня. Клімат села, оскільки воно розташоване на досить високому місці, сухий і досить сприятливий для здоров’я, але багато шкоди здоров’ю завдає гуральня, забруднюючи річку нечистотами та гноєм.
Ґрунт – чорноземний з глинистим підґрунтям; поля роташовані на рівнині й достатньо урожайні. Колись у цій місцевості були великі ліси, але тепер місцевість степова. В давнину, коли тут були ліси, водилось багато бджіл, від чого й утворене тут село одержало назву Бджільної. Старожили розповідають, що колись рідко у кого з селян не було своєї пасіки, але тепер, зі зміною умов, коли ліси вирубані і землі розорані, бджолярство занепало, і лише небагато хто з селян має пасіки, але й ті перебувають в незавидному становищі. Поблизу парафії, на відстані п’яти верстов, є місцевість, що має назву „Бутова”, яка колись являла собою дрімучий ліс з досить глибокими ярами. Легенда свідчить, що тут мали своє пристанище гайдамаки, що звідси вони виступали до нападу на м. Умань і що після Уманської різні й пограбування Умані вони закопували тут награбовані багатства. Розповідають, що не так давно тут знаходили горщики з польськими дукатами і навіть нинішнього часу селяни потайки роблять розкопки, сподіваючись відшукати гроші. На даний час парафія складається з 2656 осіб обох статей; мешканці її – селяни-українці православного віросповідання, займаються хліборобством. З іновірців є п’ять родин євреїв і чотири римо-католицьких родин. У багатьох парафіян немає земельних наділів або ж вони настільки малі, що селяни не можуть прогодувати всієї родини, тому багато з них у літній час йдуть на заробітки до Херсонської і Кишинівської губерній. Незначна частина парафіян займається теслярством і столярним ремеслом. На початку вісімдесятих років були спроби виселення парафіян в інші місця, але це закінчилось для них сумно. Раніше від існуючого тепер в парафії храму був храм дерев’яний, з трьома куполами, на кам’яному фундаменті, побудований у 1753 р.; у 1878 р. він був розібраний; з матеріалу, що залишився, частину було використано на побудову каплички на цвинтарі, а частину на огорожу церкви. Нині існуючий храм в с. Бджільній був побудований у 1876 р., дерев’яний, на кам’яному фундаменті, на засоби парафіян; побудова коштувала майже 16000 крб. Храм освячений в ім’я св. Архистратига Михайла. Іконостас до нового храму перенесений із старої церкви. У ньому особливо шанована ікона Іверської Божої Матері, придбана з Афону селянкою Тетяною Колубайко. Церковної землі в користуванні причту 70 десятин 1870 сажнів, в тому числі присадибної 3 десятини 168 сажнів, орної у 3-х змінах – 53 десятин 502 сажні, сінокосу – 14 десятин 1640 сажнів. Причтові приміщення побудовані коштом поземельного збору у 1897 р. Церковно-приходська школа в с. Бджільній існує з 1861 р.; у 1897 р. побудовано для школи нову будівлю під металевим дахом.
(Джерело: Труды Подольского Историко-Статистического Комитета. Вып. 9. Каменец-Подольск, 1901, 352-353. – № 484; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючої армії на Далекому Сході, на користь поранених вояків, родин убитих вояків і на зміцнення військового флоту.
<...> При рапортах Благочинного 4 округи Гайсинського уїзду священика Петровського від 18 березня за №№ 341 і 339 від парафіян с.с. <...> Бджільної <...> 154 крб. 38 коп. <...>
(Джерело: Подольскія епархіальныя ведомости, 1904, часть оффициальная, № 22, 29 трав.)
<...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці <...>
<...> Дані кореспонденського обстеження:
<...> Бджільна:
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 20.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 28.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 5.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 5.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 598.
Загальна кількість чоловіків – 1390.
Загальна кількість жінок – 1274.
Усього людей – 2664.
Кількість дворів з різним промислом – 48.
Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 56.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 191, 244. - Розділ IV. Праця у ткацькому промислі).
<...> <Кустарна деревообробка.>
У Теплицькій волості <за даними експедиційного обстеження> найбільші пункти <цього промислу>: <...> село Бджільна - 13 ремісників.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).
<...> Голова бджілянського колгоспу Ліберман.
(Джерело: За більшовицьку перемогу (Теплик), 1939, 21 трав.)
Обрембська-Яблонська Антоніна (Obrębska-Jabłońska Antonina, нар. 12 I 1902, Бджільна коло Гайсина (Поділля), пом. 19 XI 1994, Варшава), мовознавець, полоністка і славістка, професор Варшавського університету; численні праці з історії мови й діалектології (Studia nad słowiańskimi przysłówkami - Дослідження слов'янських прислів'їв); співавторка перекладу на польську мову "Слова о полку Ігоревім".
Серед 327 учасників IV Півмарафону (дистанція 21,0975 км) у Вроцлаві (Польща), що відбувся 25.04.2004 був Анатолій Пиріг (Anatoliy Perog,1953 р. нар.) з Бджільної, який з часом 1 год. 36 хв. 55 сек. (неофіційний час 1.36.19) посів 74 місце.
(Джерело: IV Półmaraton Wrocław. Wrocław 25.04.2004.Dystans 21,0975 km / Opracował Jarosław Kosoń. - http://www.biegowyserwis.republika.pl/wroclaw210
У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігається метрична книга церкви Архистратига Михаїла села Бджільної, 1761-1800. Ф. 224. Оп. 1. Спр. 1057.
Одна з перших письмових згадок про поселення міститься в інвентарі Уманської волості 1768 р., де воно йменується як село Бджільна (польськ. Pszczelna, Pczеlna).
Але ось загадка: на одній з перших карт України, створеній у 1650 р. знаменитим французьким інженером Ґ. Бопланом (Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000; див. також: Map, A.2.b.iv Delineatio Specialis et Accurata Ukrainæ {Top Sheet 3} 1650 / Reproduced with the permission of the Bibliothèque nationale, Paris), на місці теперішньої Бджільної позначено слободу Стражгород (Strasgrud). Чому?
В подимному реєстрі 1775 р. (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що в у Бджільній (Pczolna), яка належала до Теплицького ключа Уманської волості, нараховується 174 дими.
В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що село Бджільна належить до Уманської парафії.
В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив) вказано, що село Бджільна (рос. Пчельня) разом з селом Пилів (Пылев) містять 137 димів і належить до Ольгопільського уїзду.
На рубежі XVIII-XIX ст. в селі містилося 134 дворів і належало воно до Гайсинського уїзду.
У 1791 р. село належало до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане до Надбузького повіту.
Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр. На час виконання реєстрів село належало до Брацлавського повіту.
Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).
Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 50. с. Бджільна (Pczelna): сповідалося 704 особи; не сповідалося – 203; охрещено – 48; померли -6; шлюбів – 5.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1782, дня 12/23 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 39. Бджільна (Pszczelna): будинків - 115, сповідалося 432 особи; дітей - 114; народилося: хлопчиків - 10, дівчаток - 15; шлюбів – 6; померло: чоловіків - 23, жінок - 12.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).
Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з примірником, одержаним із Консисторії.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 110, сповідалося 314 осіб; дітей - 117; народилося: хлопчиків - 24, дівчаток - 23; шлюбів - 3; померло: чоловіків - 1, жінок - 1.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня (за н.ст.) в Радомишлі.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 100, сповідалося 430 осіб; дітей - 60; народилося: хлопчиків - 19, дівчаток - 12; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 9, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).
Таблиця Теплицького деканату, подана згідно преамбули (Arygni) на генеральній Конгрегації року 1787, 12/23 травня в Радомишлі, укладена дня 5 травня 1787 року.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 100, сповідалося 430 осіб; дітей - 60; народилося: хлопчиків - 19, дівчаток - 12; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 9, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральну Конгрегацію дня 19.VI за н. ст. 1793 р. в Радомишлі.
Парафія: <...> 41. Бджільна (Pszczelna): будинків - 120, дорослих: чоловіків – 450, жінок – 350; дітей: хлопчиків – 134, дівчаток – 92.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).
Під номером 80 це село (рос. Пчельна) зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].
Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 90. Бджільна (Пчельна): дворів: у 1775 р. - 174, у 1797 р. - 134, осіб - 470.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г. Крикуном і публікуються за його люб'язною згодою).
Гайсинський повіт.
<...>§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Потоцького Станіслава, Графа, Генерал-Ад’ютанта і Кавалера.
<...> Ключ Теплицький:
<...> в Бджільній (Psczelna) душ чоловік 525.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 180)
<...> Утвержденъ въ должности старосты къ приходской церкви <...> крестьянинъ гайсинсаго уезда, с.Пчельной Илія Литвинюкъ.
Джерело: „Подольскія епархіальныя ведомости ”, 1873, 1 авг., № 15, отделъ I, с. 184-185.)
Бджільна (Pczelna), велике село над річкою Тепликом <насправді, Тепличкою – О.П.>, притокою Удича, Гайсинський повіт, волость і поштова станція - Теплик, парафія католицька Тернівка, за 30 верстов від Гайсина, 70 верстов від станції Крижопіль Одеської залізниці; має 250 осель, 1590 мешканців, 1788 десятин селянської землі, православну церкву святого Михайла, побудовану у 1870 р., при ній 70 десятин землі, має 2175 парафіян. Гуральня, побудована у 1830 р., з апаратом Пісториуша (Pistoryusz), дає роботу 16 людям, переробляє 50000 пудів <сировини>. Це село належить до теплицького ключа графині Олександри Потоцької, що займає 8532 десятини орної землі у селах: Теплик, Бджільна, Мочулка Велика і Мала, Залужжя, Ташлик.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany Pod Redakcyą Bronisława Grabowskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównej Warszawskiej, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, Kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego, według planu Filipa Sullmierskiego i z pomocą zgromadzonych przez niego materiałów. Tom VIII. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1887, s. 931).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючій армії на Далекому Сході, на користь поранених воїнів, родин убитих воїнів і на зміцнення військового флоту <...> при рапортах від 18 березня за №№ 341 і 339 від парафіян сіл Залужжя, Кам’янок, Мишарівки, М’ягкоходу, Пологів, Бджільної, Страшгорода (має бути: Стражгорода. – О.П.), Теплика, Хмарівки <...> - 154 крб. 38 коп.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1904, 29/V, № 22, с. 223, 242-243).
Распоряженія епархіальнаго начальства:
<...> По представленію местнаго благочиннаго, за продолжительную и безпорочную службу и неутомиміе труды по сельской школе, на основаніи определенія Консисторіи съ утвержденія Его Преосвященства, 14 Іюня награждены набедренными повязками священники Гайсинскаго уезда с. Пчельной Венедиктъ Бесядовскій <...>.
(Джерело: „Подольскія епархіальныя ведомости ”, 1904, 1 июля, № 15, с. 134-135.)
Бджільна. Село розташоване на двох пагорбах, між якими протікає невеличка річка, що утворює в селі два невеликих ставки; коло одного з них розташована гуральня. Клімат села, оскільки воно розташоване на досить високому місці, сухий і досить сприятливий для здоров’я, але багато шкоди здоров’ю завдає гуральня, забруднюючи річку нечистотами та гноєм.
Ґрунт – чорноземний з глинистим підґрунтям; поля роташовані на рівнині й достатньо урожайні. Колись у цій місцевості були великі ліси, але тепер місцевість степова. В давнину, коли тут були ліси, водилось багато бджіл, від чого й утворене тут село одержало назву Бджільної. Старожили розповідають, що колись рідко у кого з селян не було своєї пасіки, але тепер, зі зміною умов, коли ліси вирубані і землі розорані, бджолярство занепало, і лише небагато хто з селян має пасіки, але й ті перебувають в незавидному становищі. Поблизу парафії, на відстані п’яти верстов, є місцевість, що має назву „Бутова”, яка колись являла собою дрімучий ліс з досить глибокими ярами. Легенда свідчить, що тут мали своє пристанище гайдамаки, що звідси вони виступали до нападу на м. Умань і що після Уманської різні й пограбування Умані вони закопували тут награбовані багатства. Розповідають, що не так давно тут знаходили горщики з польськими дукатами і навіть нинішнього часу селяни потайки роблять розкопки, сподіваючись відшукати гроші. На даний час парафія складається з 2656 осіб обох статей; мешканці її – селяни-українці православного віросповідання, займаються хліборобством. З іновірців є п’ять родин євреїв і чотири римо-католицьких родин. У багатьох парафіян немає земельних наділів або ж вони настільки малі, що селяни не можуть прогодувати всієї родини, тому багато з них у літній час йдуть на заробітки до Херсонської і Кишинівської губерній. Незначна частина парафіян займається теслярством і столярним ремеслом. На початку вісімдесятих років були спроби виселення парафіян в інші місця, але це закінчилось для них сумно. Раніше від існуючого тепер в парафії храму був храм дерев’яний, з трьома куполами, на кам’яному фундаменті, побудований у 1753 р.; у 1878 р. він був розібраний; з матеріалу, що залишився, частину було використано на побудову каплички на цвинтарі, а частину на огорожу церкви. Нині існуючий храм в с. Бджільній був побудований у 1876 р., дерев’яний, на кам’яному фундаменті, на засоби парафіян; побудова коштувала майже 16000 крб. Храм освячений в ім’я св. Архистратига Михайла. Іконостас до нового храму перенесений із старої церкви. У ньому особливо шанована ікона Іверської Божої Матері, придбана з Афону селянкою Тетяною Колубайко. Церковної землі в користуванні причту 70 десятин 1870 сажнів, в тому числі присадибної 3 десятини 168 сажнів, орної у 3-х змінах – 53 десятин 502 сажні, сінокосу – 14 десятин 1640 сажнів. Причтові приміщення побудовані коштом поземельного збору у 1897 р. Церковно-приходська школа в с. Бджільній існує з 1861 р.; у 1897 р. побудовано для школи нову будівлю під металевим дахом.
(Джерело: Труды Подольского Историко-Статистического Комитета. Вып. 9. Каменец-Подольск, 1901, 352-353. – № 484; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючої армії на Далекому Сході, на користь поранених вояків, родин убитих вояків і на зміцнення військового флоту.
<...> При рапортах Благочинного 4 округи Гайсинського уїзду священика Петровського від 18 березня за №№ 341 і 339 від парафіян с.с. <...> Бджільної <...> 154 крб. 38 коп. <...>
(Джерело: Подольскія епархіальныя ведомости, 1904, часть оффициальная, № 22, 29 трав.)
<...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці <...>
<...> Дані кореспонденського обстеження:
<...> Бджільна:
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 20.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 28.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 5.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 5.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 598.
Загальна кількість чоловіків – 1390.
Загальна кількість жінок – 1274.
Усього людей – 2664.
Кількість дворів з різним промислом – 48.
Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 56.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 191, 244. - Розділ IV. Праця у ткацькому промислі).
<...> <Кустарна деревообробка.>
У Теплицькій волості <за даними експедиційного обстеження> найбільші пункти <цього промислу>: <...> село Бджільна - 13 ремісників.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).
<...> Голова бджілянського колгоспу Ліберман.
(Джерело: За більшовицьку перемогу (Теплик), 1939, 21 трав.)
Обрембська-Яблонська Антоніна (Obrębska-Jabłońska Antonina, нар. 12 I 1902, Бджільна коло Гайсина (Поділля), пом. 19 XI 1994, Варшава), мовознавець, полоністка і славістка, професор Варшавського університету; численні праці з історії мови й діалектології (Studia nad słowiańskimi przysłówkami - Дослідження слов'янських прислів'їв); співавторка перекладу на польську мову "Слова о полку Ігоревім".
Серед 327 учасників IV Півмарафону (дистанція 21,0975 км) у Вроцлаві (Польща), що відбувся 25.04.2004 був Анатолій Пиріг (Anatoliy Perog,1953 р. нар.) з Бджільної, який з часом 1 год. 36 хв. 55 сек. (неофіційний час 1.36.19) посів 74 місце.
(Джерело: IV Półmaraton Wrocław. Wrocław 25.04.2004.Dystans 21,0975 km / Opracował Jarosław Kosoń. - http://www.biegowyserwis.republika.pl/wroclaw210
Підписатися на:
Дописи (Atom)
