Кам’янки
Кам’янка Удиська (Kamionka Udyska), містечко. Вперше згадується в Подимному реєстрі Брацлавського воєводства, який був вписаний у вінницьку гродську книгу 16 листопада 1629 р. Ця книга не збереглась, але з неї був зроблений випис даного реєстру. У 1717 р. цей випис був повторно вписаний у вінницьку гродську книгу. Звідси реєстр був опублікований у книзі: Архив Юго-Западной России, издаваемый Коммиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе (Далі - Архив ЮЗР). Часть 7, том 2: Акты о заселении Юго-Западной России (1471-1668). Киев, 1890, с. 394-412.
Під назвою Камениця (Kamienica) це містечко зазначене під 1639 р. у списку маєтків брацлавського старости, чернігівського воєводи і гетьмана польного коронного Марціна Калиновського (загинув у 1652 р. в битві під Батогом). Список був складений у XVIII ст. Документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України в Києві [фонд 47 (Кам’янецький земський суд), опис 1, одиниця зберігання 42, аркуші 130, 131зв.], а також у Головному архіві давніх актів у Варшаві (Archiwum Główne Akt Dawnych) в родовому архіві Браніцьких (zespół Zbiór Branickich z Suchej, № 310/392, с. 80-81).
Наступне повідомлення про містечко Кам’янку Удиську міститься в Подимному реєстрі 1664 р., відомому з його впису у вінницьку гродську книгу, здійсненому у 1717 р. [Архив ЮЗР. Часть 7, том 2: Акты о заселении Юго-Западной России (1471-1668). Киев, 1890, с. 538-564].
З назвою Кам’янка містечко зустрічається того ж 1664 р. в документі, опублікованому у книзі: Архив ЮЗР. Часть 7, том 1: Акты о заселении Юго-Западной России (1386-1700). Киев, 1886, с. 481.
Від XVIII ст. це – село Кам’янка, Кам’янки.
(Джерело: Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2006, Том 252, с. 556-647. – Передрук у кн.: Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2008, с. 227).
Під назвою Кам’янка (пол. Kamionka) це село, пусте, зустрічається в Подимниму реєстрі Брацлавського воєводства 1716 р., який зберігається в державному архіві у Кракові (Archiwum państwowe w Krakowie, zespół Archiwum Podhoreckie Andrzeja Potockiego, № I, 43).
В подимному реєстрі 1775 р. цього ж воєводства (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що в Кам’янці, яка належить до Обозівського ключа Уманської волості, нараховується 50 димів.
В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що село Кам’янки (Kamionki) біля містечка Теплика належить до Уманської парафіі.
В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив) вказано, що село має 42 дими і належить до Ольгопільського уїзду.
На рубежі XVIII-XIX ст. в селі було 41 димів і належало воно до Гайсинського уїзду.
У 1784 р. село належало до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане Надбузькому повіту.
Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр.
Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).
Реєстр церков Теплицького деканату, поданий 1781 року, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 52. Село Кам’янка (Kamionka): сповідалося 407 осіб, не сповідалося - 130, охрещено - 19, померло - 6, шлюбів - 3.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1782, травня 12/23 в Радомишлі.
Парафія: <...> 14. Кам’янки (Kamionkі): будинків - 34, сповідалося 152 особи; дітей - 57; народилося: хлопчиків - 4, дівчаток - 3; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 2, жінок - 1.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).
Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з виданим Консисторією примірником.
Парафія: <...> 17. Кам’янки: будинків - 80, сповідалося 260 осіб; дітей - 150; народилося: хлопчиків - 3, дівчаток - 8; шлюбів - 2; померло: чоловіків - 12, жінок - 9.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1786, дня 3 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 17. Кам’янки – названо, а не подано.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1787, 12/23 травня в Радомишлі і укладена 5 травня 1787 року.
Парафія: <...> 17. Кам’янки: – названо, а не подано.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації дня 19.VI за нов. ст. 1793 року в Радомишлі.
Парафія: <...> 17. Кам’янки: будинків - 72, дорослих: чоловіків - 71, жінок - 180, дітей: хлопчиків - 153, дівчаток - 90.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).
Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 85. Кам’янка (Камянка): дворів: у 1775 р. - 50, у 1797 р. - 41, осіб - 105.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 20924).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г. Крикуном і публікуються за його люб'язною згодою).
Гайсинський повіт.
<...>
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Звізди (Zwizda) Юзефа, бриґад’єра військ польських спадкоємців, в Кам’янці (Kamionka) душ чоловік 159. Поля багато, лісу мало.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. S. 182).
<...> Отчислены из 5-го во 2-й округ [благочиния] села: <...> Камянка <...>
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1875, 1 апреля, № 7, I отдел, с. 141).
Кам’янка (Kamionka), село, Гайсинський повіт Подільської губернії, над річкою Кам’янкою, що впадає до річки Удича, волость – Теплик, парафія католицька - до Тернівки, мешканців 474, осель 85, церква святого Дмитра з 629-ма парафіянами і 39-ма десятинами землі; двірської землі належить до Звізди – 315 десятин, до Міхна (Michno) – 222 десятини.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Filipa Sulimierskiego, redaktora Wędrowca, magistra nauk fizyczno-matematycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Bronisława Chleboskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego. Tom III. Warszawa: Nakładem Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1882, s. 781).
Кам’янка (Kamionka), річка, права притока річки Удича, Гайсинський повіт; починається на кордоні з Уманським повітом, тече у південному напрямку через села Комарівку, Кам’янку і впадає до Удича у селі Росоші.
(Джерело: Те саме. - S. 793)
Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
<...>
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Кам’янка
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 6.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 9.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 180.
Загальна кількість чоловіків – 365.
Загальна кількість жінок – 360.
Усього людей – 725.
Кількість дворів з різним промислом – 15
Кількість людей, зайнятих промислом - 22
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А.. Киев, 1916, с. 246).
<...> Кустарна деревообробка.
У Теплицькій волості за даними експедиційного обстеження в селах Стражгород, Розкошівка, Янів, Кам’янка виявлено, що кількість кустарів коливається від 2 до 6.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).
четвер, 17 грудня 2009 р.
вівторок, 8 грудня 2009 р.
Надія Воловодівська на підтримку Віктора Ющенка
S'ohodni Juszczenko na Volyni perekonuvav volynjan, szczob buly pyl'ni i ne zdavaly pozycij v demokratiji. Ale, vydno, buly pryhyl'nyky vona. Koly prezydent skazav, szczo vona tak zadeklaruvala, szczo ne maje ni haty, ni maszyny, to v zali pidnjavsja szum. Ale, spravdi, majemo prem'jera - bomz'a. Ot do czoho dokotylas' sucil'na ubohist'. V Svjatomu pys'mi je taka dumka: hto maje vuha, poczuje. A czohos' meni zdajet'sja, szczo bahat'om, jak pislja hrypy, vuha zaklalo.
Діалог на педагогічно-психологічну тему
O.P.Sjohodni (7.XII) po polskomu radio (jedynka) czuv zhvavu dyskusiju pedahohiv, ministrerskych pracivnyc i batkiv na temu vikovoho poczatku navczannja v szkoli ditej. Z 2013 r. u 5-ricznomu vici dity budut zobov'jazani jty do szkoly. Opovidaly, jak zaraz je. Zbyrannja riznovikovych hrup, dobre ce, czy zle, velyki klasy, demohraficznyj spad, silski szkoly, de nema peredszkillja. Odyn batko oburjuvavsja, szczo poruszujut demokratyczni prava vyboru. A chtos skazav, szczo najvidpovidalniszymy za ditej je jichni batky. Sluchaju ce v konteksti naczych onuczat. Tut suspilstvo duzhe perejmajetsja problemoju rannjoho navczannja. A jak u nas, ne znaju. Nedavno bula takozh dyskusija stosovno relihiji i etyky, naviszczo z relihiji zdavaty examen.
N.V. Tut jakis' reformy v szkil'nyctvi tez' robljat' i budut' robyty, ale dyskusij ne praktykujut'. A navit' jakby i zahotily, to nemaje ZMI, jaki b buly dostupni szyrokij publici. Dytyna jde v szkolu v 7 czerez te, szczo do s'oho viku v neji oslablenyj imunitet i vona czasto hvorije. Pislja 7 c'oho vz'e nemaje. Ale jakszczo bude pereddoszkillja, to moz'e i nepohano; hocz, moz'e, ja vz'e i ne v kursi novyh vijan' v psyholohiji, dovil'na uvaha 7-ricznoji dytyny skladaje 15 hvylyn. Tak szczo z bahat'oh pozycij poczatok navczannja z 7 je opravdanym.
N.V. Tut jakis' reformy v szkil'nyctvi tez' robljat' i budut' robyty, ale dyskusij ne praktykujut'. A navit' jakby i zahotily, to nemaje ZMI, jaki b buly dostupni szyrokij publici. Dytyna jde v szkolu v 7 czerez te, szczo do s'oho viku v neji oslablenyj imunitet i vona czasto hvorije. Pislja 7 c'oho vz'e nemaje. Ale jakszczo bude pereddoszkillja, to moz'e i nepohano; hocz, moz'e, ja vz'e i ne v kursi novyh vijan' v psyholohiji, dovil'na uvaha 7-ricznoji dytyny skladaje 15 hvylyn. Tak szczo z bahat'oh pozycij poczatok navczannja z 7 je opravdanym.
неділю, 6 грудня 2009 р.
Завадівка: Матеріали до історичного краєзнавства Тепличчини
Завадівка
У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігається метрична книга церкви святого Миколая(?) села Завадівки, 1771-1803 рр. - ЦДІАУ. - Фонд 224. Опис 1. Справа 390.
Завадівка (Zawadowka), містечко, згадується в Подимному реєстрі, який був вписаний у вінницьку гродську книгу 16 листопада 1629 р. Ця книга не збереглась, але, на щастя, того ж дня був зроблений випис даного реєстру з неї. У 1717 р. цей випис з текстом Подимного реєстру віднайшовся і був повторно вписаний у вінницьку гродську книгу. Звідси реєстр був опублікований у книзі: Архив Юго-Западной России, издаваемый Коммиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе (Далі - Архив ЮЗР). Часть 7, том 2: Акты о заселении Юго-Западной России (1471-1668). Киев, 1890, с. 394-412. У виписі з тарифу подимного реєстру Брацлавського воєводства 1626 р. вказано, що в Завадівці 159 димами володів краківський каштелян Юрій Збаразький. Всього в містечку числилось від 100 до 250 будинків.[Див.: Źródła dziejowe. Tom XX: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym: T. IX, cz. 1: Ziemie Ruskie - Ukraina (Kijów - Bracław) / Opracował Alexander Jabłonowski. Warszawa, 1894. - S. 133].
В подимному реєстрі Брацлавського воєводства 1643 р., який зберігається в Любліні (Archiwum Państwowe w Lublinie, zespół 16/0: Trybunał koronny lubelski, seria 3.4, sygnatura 284, str. 56) зазначено, що княжата Вишневецькі подимного віддали зі 170 димів Завадівки (Zawaduwka), що в Немирівському ключі, 170 польських злотих. (Див. також статтю: Крикун М., Петренко О. Подимний реєстр Брацлавського воєводства 1643 року // Записки. товариства імені Шевченка. Львів, 2017, т. 270: Праці історико-філософської секції, с. 415-448).
Ще одна згадка стосується 1651 р., де Завадівка міститься у Списку маєтків руського воєводи Яреми Вишневецького, складеному після його смерті у тому ж році у зв’язку з поділом спадщини між його синами Дмитром-Юрієм та Костянтином-Криштофом. [Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою коммиссиею. Т. 10: (Дополнение к 3 тому). Санкт-Петербург, 1878, с. 239-240, 302-303; Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы: В 3-х томах. Т. 3: 1651-1654. Москва, 1953, с. 517, 536, 540-543].
Наступне повідомлення про містечко заховалося у Подимному реєстрі 1664 р., відомому з впису у вінницьку гродську книгу, здійсненому у 1717 р. [Архив ЮЗР. Часть 7, том 2: Акты о заселении Юго-Западной России (1471-1668). Киев, 1890, с. 538-564].
(Джерело: Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2006, Том 252, с. 556-647. – Передрук у кн.: Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2008, с. 223.)
Zawadowka (латинізована назва Завадівки) міститься також на Спеціальній мапі України, складеній у 1650 р. французьким інженером Ґ. Бопланом.
(Джерело: Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000; Ориґальна назва мапи у перекладі з латинської мови звучить так: Спеціальний і докладний план України з належними до неї воєводствами, округами і провінціями, для загального добра зроблений Ґійомом Левассером де Бопланом, військовим архітектором і капітаном Й[ого] В[еличності] К[ороля] Польщі і Швеції. Карбований у міді працею і старанням Вільгельма Гондія, привілейованого гравера Й[ого] В[еличності] К[ороля] Польщі і Швеції. Ґданськ, року Божого 1650).
З документів випливає, що церковні візитації в с. Завадівці над р. Богом почались з 1730 р.
В подимному реєстрі 1775 р. Брацлавського воєводства (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що в селі Завадівці, яке належить до Теплицького ключа, нараховується 51 димів.
В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що Завадівка належить до Теплицького кключа і Уманської парафії.
В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив) вказано, що село має 117 димів і належить до Ольгопільського уїзду.
На рубежі XVIII-XIX ст. в Завадівці було 109 дворів і належала вона до Гайсинського уїзду.
У 1791 р. село було адміністративно підпорядковане Надбузькому повіту.
Відомо також, що у 1794 р. село належало до Теплицького ключа.
Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на увазі реєстри за 1765, 1776 рр., коли село належало до Брацлавського повіту, а також 1784, 1787, 1790, 1791 рр.
Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського під назвою Zawadówka (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).
Реєстр церков Теплицького деканату, поданий 1781 року, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 1. Село Завадівка: сповідалося 405 осіб, не сповідалося - 92, охрещено - 19, померло - 3, шлюбів - 2.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1782, травня 12/23 в Радомишлі.
Парафія: <...> 33. Завадівка: будинків - 70, сповідалося 395 осіб; дітей - 130; народилося: хлопчиків - 7, дівчаток - 4; померло: чоловіків - 9, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).
Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з виданим Консисторією примірником.
Парафія: <...> 36. Завадівка: будинків - 119, сповідалося 524 особи; дітей - 120; народилося: хлопчиків - 8, дівчаток - 11; шлюбів - 3; померло: чоловіків - 1, жінок - 1.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1786, дня 3 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 36. Завадівка: будинків - 120, сповідалося 533 особи; дітей - 184; народилося: хлопчиків - 11, дівчаток - 19; шлюбів - 10; померло: чоловіків - 4, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1787, 12/23 травня в Радомишлі і укладена 5 травня 1787 року.
Парафія: <...> 36. Завадівка: будинків - 120, сповідалося 533 особи; дітей - 184, народилося: хлопчиків - 11, дівчаток - 19; шлюбів - 10; померло: чоловіків - 4, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).
Джерела вказують також на Таблицю Гайсинського деканату 1789 р., однак зміст її залишається поки-що недосяжним для упорядника цього допису.
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації дня 19.VI за нов. ст. 1793 року в Радомишлі.
Парафія: <...> 36. Завадівка: будинків - 66, дорослих: чоловіків - 84, жінок - 80, дітей: хлопчиків - 91, дівчаток - 92.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).
Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 71. Завадівка (рос. Завадовка): дворів: у 1775 р. - 51, у 1797 р. - 109, осіб - 305.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 20924).
У 1805 р. відбувся поділ маєтків графа Щесного Потоцького. Село Завадівка, що належало до цих маєтків, було підпорядковане Теплицькому ключеві.
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г. Крикуном і публікуються за його люб'язною згодою).
Гайсинський повіт.
<...>
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...>
Ліпковської (Lipkowska) Анни, Хорунжої:
в Завадівці чоловік душ 152.
В Завадівці мурований палац, чудовий сад (ogród) над Богом і фрукти (owoce) добрі, ґрунт дещо гористий, чорний.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami [wykonane] przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 177).
Завадівка (Zawadówka), село над рікою Бог, Гайсинський повіт Подільської губернії, на пограниччі з Ольгопільським повітом, окружна поліція – Теплик, волость – М’ягкоходи, парафія католицька - Тернівка, залізнична станція - Кубліч (за 23 верстви), віддалене від Гайсина за 36 верстов; має 137 осель, 1443 мешканців, 1293 десятин двірської землі, 46 десятин – церковної. Має церкву православного віросповідання Воздвиження святого Хреста, побудовану у 1816 р. (1171 парафіян); кам’яний палац, чудовий сад (ogród) над Богом. Ґрунти дещо гористі, чорноземні. Колись було спадщиною Коротких, Вишневецьких, тепер Ліпковських. (Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chleboskiego, przy współudziale, od połowy tomu VI, Józefa Krzywickiego, według planu Filipa Sulimierskiego. Tom XIV. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1895, s. 478).
<...> VI. Гайсинський уїзд.
<...> 4. На ріці Богу.
<...> Завадівка. У поміщицькому лісі зберігається могильник, який складається з 49 згладжених часом курганів, розміщених дуже близько один коло одного. При викорчовуванні тут знаходили глиняний посуд, кістки та ін.
(Джерело: Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии. – В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве. Т. 1. Москва, 1901. – С. 249).
Завадівка, село, розташоване на підвищеному березі ріки Бугу, на північ від міста Бершаді, де міститься поштове відділення. За загальним своїм розташуванням село має вигляд трикутника, в центрі якого на підвищеному помітному місці стоїть церква. Займаючи підвищене місце розташування, село Завадівка загалом перебуває у сприятливих кліматичних умовах. Ґрунт – чорноземний, досить родючий. Існує переказ, що на місці теперішнього села існувало колись багатолюдне торгове містечко під назвою Завалля, спустошене навалою татар. На даний час населення нараховується 1454 особи обох статей, яке займається хліборобством. Мешканці, за винятком невеликої кількості євреїв, православного віросповідання; всі вони до церкви і богослужіння уважні. Істотним недоліком парафіян треба визнати схильність до пияцтва. Існуючий на даний час храм, кам’яний, в пам’ять Воздвиження Хреста Господнього, побудований у 1816 р. на кошти парафіян. За переказами старожилів, раніше був у селі великий дерев’яний храм, але про нього не збереглось ніяких відомостей, навіть не можуть вказати місце, де він розташовувався. Іконостас в теперішній церкві дерев’яний, шестиярусний, різьбленої роботи; у 1857 і 1896 рр. він був оновлений на кошти парафіян. За розповідями старожилів, цей іконостас перероблений з величезного іконостасу раніше існуючої церкви. Церковної землі 50 десятин, 1550 сажнів, в тому числі присадибної – 2 десятини 1696 сажнів, орної - у 1-й зміні – 13 десятин 24 сажнів, у 2-й зміні – 12 десятин 228 сажнів, у 3-й зміні – 12 десятин 1704 сажнів, сіножаті – 9 десятин 81 сажень. Причтові приміщення дерев’яні, збудовані парафіянами у 1871 і 1892 рр. Церковно-парафіяльна школа відкрита у 1865 р; в 1891 р. громада побудувала окремий будинок для школи.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. С. 347.- № 475; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючої армії на Далекому Сході, на користь поранених вояків, родин убитих вояків і на зміцнення військового флоту.
<...> При рапорті Благочинного 4 округи Гайсинського уїзду священика Петровського від 18 лютого за № 239, від парафіян с.с. <...> Завадівки 26 крб. <...>
(Джерело: Подольскія епархіальныя ведомости, 1904, часть оффициальная, № 18, с. 223).
У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігається метрична книга церкви святого Миколая(?) села Завадівки, 1771-1803 рр. - ЦДІАУ. - Фонд 224. Опис 1. Справа 390.
Завадівка (Zawadowka), містечко, згадується в Подимному реєстрі, який був вписаний у вінницьку гродську книгу 16 листопада 1629 р. Ця книга не збереглась, але, на щастя, того ж дня був зроблений випис даного реєстру з неї. У 1717 р. цей випис з текстом Подимного реєстру віднайшовся і був повторно вписаний у вінницьку гродську книгу. Звідси реєстр був опублікований у книзі: Архив Юго-Западной России, издаваемый Коммиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе (Далі - Архив ЮЗР). Часть 7, том 2: Акты о заселении Юго-Западной России (1471-1668). Киев, 1890, с. 394-412. У виписі з тарифу подимного реєстру Брацлавського воєводства 1626 р. вказано, що в Завадівці 159 димами володів краківський каштелян Юрій Збаразький. Всього в містечку числилось від 100 до 250 будинків.[Див.: Źródła dziejowe. Tom XX: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym: T. IX, cz. 1: Ziemie Ruskie - Ukraina (Kijów - Bracław) / Opracował Alexander Jabłonowski. Warszawa, 1894. - S. 133].
В подимному реєстрі Брацлавського воєводства 1643 р., який зберігається в Любліні (Archiwum Państwowe w Lublinie, zespół 16/0: Trybunał koronny lubelski, seria 3.4, sygnatura 284, str. 56) зазначено, що княжата Вишневецькі подимного віддали зі 170 димів Завадівки (Zawaduwka), що в Немирівському ключі, 170 польських злотих. (Див. також статтю: Крикун М., Петренко О. Подимний реєстр Брацлавського воєводства 1643 року // Записки. товариства імені Шевченка. Львів, 2017, т. 270: Праці історико-філософської секції, с. 415-448).
Ще одна згадка стосується 1651 р., де Завадівка міститься у Списку маєтків руського воєводи Яреми Вишневецького, складеному після його смерті у тому ж році у зв’язку з поділом спадщини між його синами Дмитром-Юрієм та Костянтином-Криштофом. [Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою коммиссиею. Т. 10: (Дополнение к 3 тому). Санкт-Петербург, 1878, с. 239-240, 302-303; Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы: В 3-х томах. Т. 3: 1651-1654. Москва, 1953, с. 517, 536, 540-543].
Наступне повідомлення про містечко заховалося у Подимному реєстрі 1664 р., відомому з впису у вінницьку гродську книгу, здійсненому у 1717 р. [Архив ЮЗР. Часть 7, том 2: Акты о заселении Юго-Западной России (1471-1668). Киев, 1890, с. 538-564].
(Джерело: Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2006, Том 252, с. 556-647. – Передрук у кн.: Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2008, с. 223.)
Zawadowka (латинізована назва Завадівки) міститься також на Спеціальній мапі України, складеній у 1650 р. французьким інженером Ґ. Бопланом.
(Джерело: Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000; Ориґальна назва мапи у перекладі з латинської мови звучить так: Спеціальний і докладний план України з належними до неї воєводствами, округами і провінціями, для загального добра зроблений Ґійомом Левассером де Бопланом, військовим архітектором і капітаном Й[ого] В[еличності] К[ороля] Польщі і Швеції. Карбований у міді працею і старанням Вільгельма Гондія, привілейованого гравера Й[ого] В[еличності] К[ороля] Польщі і Швеції. Ґданськ, року Божого 1650).
З документів випливає, що церковні візитації в с. Завадівці над р. Богом почались з 1730 р.
В подимному реєстрі 1775 р. Брацлавського воєводства (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що в селі Завадівці, яке належить до Теплицького ключа, нараховується 51 димів.
В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що Завадівка належить до Теплицького кключа і Уманської парафії.
В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив) вказано, що село має 117 димів і належить до Ольгопільського уїзду.
На рубежі XVIII-XIX ст. в Завадівці було 109 дворів і належала вона до Гайсинського уїзду.
У 1791 р. село було адміністративно підпорядковане Надбузькому повіту.
Відомо також, що у 1794 р. село належало до Теплицького ключа.
Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на увазі реєстри за 1765, 1776 рр., коли село належало до Брацлавського повіту, а також 1784, 1787, 1790, 1791 рр.
Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського під назвою Zawadówka (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).
Реєстр церков Теплицького деканату, поданий 1781 року, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 1. Село Завадівка: сповідалося 405 осіб, не сповідалося - 92, охрещено - 19, померло - 3, шлюбів - 2.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1782, травня 12/23 в Радомишлі.
Парафія: <...> 33. Завадівка: будинків - 70, сповідалося 395 осіб; дітей - 130; народилося: хлопчиків - 7, дівчаток - 4; померло: чоловіків - 9, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).
Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з виданим Консисторією примірником.
Парафія: <...> 36. Завадівка: будинків - 119, сповідалося 524 особи; дітей - 120; народилося: хлопчиків - 8, дівчаток - 11; шлюбів - 3; померло: чоловіків - 1, жінок - 1.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1786, дня 3 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 36. Завадівка: будинків - 120, сповідалося 533 особи; дітей - 184; народилося: хлопчиків - 11, дівчаток - 19; шлюбів - 10; померло: чоловіків - 4, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1787, 12/23 травня в Радомишлі і укладена 5 травня 1787 року.
Парафія: <...> 36. Завадівка: будинків - 120, сповідалося 533 особи; дітей - 184, народилося: хлопчиків - 11, дівчаток - 19; шлюбів - 10; померло: чоловіків - 4, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).
Джерела вказують також на Таблицю Гайсинського деканату 1789 р., однак зміст її залишається поки-що недосяжним для упорядника цього допису.
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації дня 19.VI за нов. ст. 1793 року в Радомишлі.
Парафія: <...> 36. Завадівка: будинків - 66, дорослих: чоловіків - 84, жінок - 80, дітей: хлопчиків - 91, дівчаток - 92.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).
Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 71. Завадівка (рос. Завадовка): дворів: у 1775 р. - 51, у 1797 р. - 109, осіб - 305.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 20924).
У 1805 р. відбувся поділ маєтків графа Щесного Потоцького. Село Завадівка, що належало до цих маєтків, було підпорядковане Теплицькому ключеві.
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г. Крикуном і публікуються за його люб'язною згодою).
Гайсинський повіт.
<...>
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...>
Ліпковської (Lipkowska) Анни, Хорунжої:
в Завадівці чоловік душ 152.
В Завадівці мурований палац, чудовий сад (ogród) над Богом і фрукти (owoce) добрі, ґрунт дещо гористий, чорний.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami [wykonane] przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 177).
Завадівка (Zawadówka), село над рікою Бог, Гайсинський повіт Подільської губернії, на пограниччі з Ольгопільським повітом, окружна поліція – Теплик, волость – М’ягкоходи, парафія католицька - Тернівка, залізнична станція - Кубліч (за 23 верстви), віддалене від Гайсина за 36 верстов; має 137 осель, 1443 мешканців, 1293 десятин двірської землі, 46 десятин – церковної. Має церкву православного віросповідання Воздвиження святого Хреста, побудовану у 1816 р. (1171 парафіян); кам’яний палац, чудовий сад (ogród) над Богом. Ґрунти дещо гористі, чорноземні. Колись було спадщиною Коротких, Вишневецьких, тепер Ліпковських. (Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chleboskiego, przy współudziale, od połowy tomu VI, Józefa Krzywickiego, według planu Filipa Sulimierskiego. Tom XIV. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1895, s. 478).
<...> VI. Гайсинський уїзд.
<...> 4. На ріці Богу.
<...> Завадівка. У поміщицькому лісі зберігається могильник, який складається з 49 згладжених часом курганів, розміщених дуже близько один коло одного. При викорчовуванні тут знаходили глиняний посуд, кістки та ін.
(Джерело: Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии. – В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве. Т. 1. Москва, 1901. – С. 249).
Завадівка, село, розташоване на підвищеному березі ріки Бугу, на північ від міста Бершаді, де міститься поштове відділення. За загальним своїм розташуванням село має вигляд трикутника, в центрі якого на підвищеному помітному місці стоїть церква. Займаючи підвищене місце розташування, село Завадівка загалом перебуває у сприятливих кліматичних умовах. Ґрунт – чорноземний, досить родючий. Існує переказ, що на місці теперішнього села існувало колись багатолюдне торгове містечко під назвою Завалля, спустошене навалою татар. На даний час населення нараховується 1454 особи обох статей, яке займається хліборобством. Мешканці, за винятком невеликої кількості євреїв, православного віросповідання; всі вони до церкви і богослужіння уважні. Істотним недоліком парафіян треба визнати схильність до пияцтва. Існуючий на даний час храм, кам’яний, в пам’ять Воздвиження Хреста Господнього, побудований у 1816 р. на кошти парафіян. За переказами старожилів, раніше був у селі великий дерев’яний храм, але про нього не збереглось ніяких відомостей, навіть не можуть вказати місце, де він розташовувався. Іконостас в теперішній церкві дерев’яний, шестиярусний, різьбленої роботи; у 1857 і 1896 рр. він був оновлений на кошти парафіян. За розповідями старожилів, цей іконостас перероблений з величезного іконостасу раніше існуючої церкви. Церковної землі 50 десятин, 1550 сажнів, в тому числі присадибної – 2 десятини 1696 сажнів, орної - у 1-й зміні – 13 десятин 24 сажнів, у 2-й зміні – 12 десятин 228 сажнів, у 3-й зміні – 12 десятин 1704 сажнів, сіножаті – 9 десятин 81 сажень. Причтові приміщення дерев’яні, збудовані парафіянами у 1871 і 1892 рр. Церковно-парафіяльна школа відкрита у 1865 р; в 1891 р. громада побудувала окремий будинок для школи.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. С. 347.- № 475; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючої армії на Далекому Сході, на користь поранених вояків, родин убитих вояків і на зміцнення військового флоту.
<...> При рапорті Благочинного 4 округи Гайсинського уїзду священика Петровського від 18 лютого за № 239, від парафіян с.с. <...> Завадівки 26 крб. <...>
(Джерело: Подольскія епархіальныя ведомости, 1904, часть оффициальная, № 18, с. 223).
Підписатися на:
Дописи (Atom)
