Польська Академія Наук
Лодзьке відділення
Комісія з Охорони Середовища
ВЛАДИСЛАВ КАМІНСЬКИЙ
ПАВЕЛ СТРУМІЛЛО
ЕЛЬВІРА ТОМЧАК
ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ
ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
ДО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ
ВИБРАНИХ ЗАДАЧ
OХОРОНИ
АТМОСФЕРИ
(Переклад
з польської і наукове редагування
д-ра
фіз.-мат. наук., проф. Олекси Піддубняка)
Лодзь 2013
Вступне слово до українського
читача
За останні роки число мешканців Землі, які
живуть на урбанізованих територіях, перевищило 50 відсотків народонаселення. Для країн Європи цей показник перевищує 60% i постійно збільшується. Така тенденція утримуватиметься й надалі і вона особливо помітна в країнах,
що розвиваються. Життя у місті вважається вигіднішим в сенсі кращого доступу до
послуг (в тому числі й до медичного обслуговування, здобуття освіти), засобів
зв’язку і пропозиції праці. Але з другого боку, велика скупченість людей
пов’язана з загрозами здоров’ю, спричиненими забрудненням повітря і шумом.
Транспорт, промисловість і значною мірою
індивідуальне обігрівання будинків – головні причини т. зв. низької емісії
шкідливих сполук до атмосфери при спалюванні, таких як пил, окис вуглецю,
сполуки сірки й азоту. Внаслідок
щільної міської забудови ці сполуки накопичуються і досягають значних, шкідливих для здоров’я концентрацій.
Моніторування і моделювання концентрації
забруднень повітря у містах – це складна, погано зумовлена обчислювальна
проблема. Класичні методи інтерполяції й
апроксимації тут не оправдовують себе, не спрацьовують і статистичні моделі. Основні
причини при цьому потрібно
вбачати у нерегулярності міської забудови, спонтанічній емісії забруднень у
просторі й часі, а також у складних для передбачення змін циркуляції повітря.
Пропонуємо до рук українського читача
книгу, в якій представлено оригінальні підходи до проблеми моніторування якості
повітря на урбанізованому терені з застосуванням обчислювального інтелекту (aнгл. computational intelligence). Це – обчислювальні методи, на створення яких наштовхнула діяльність живих організмів. Вони охоплюють нейронні мережі (як моделі
біологічних нейронних мереж),
еволюційне програмування (як модель відомого в біології механізму природного відбору) і методи перетворення й аналізу неточних даних і вимірювань, відомих як
розмита логіка.
Книга адресована як дослідникам, які
професійно займаються проблемами охорони середовища і атмосфери, так і
науковцям, зацікавлених парадигмою інтелектуальних обчислень, що є
універсальними методами розв’язування широкого класу
задач моделювання й аналізу великих множин даних.
Книга також дуже добре вписується у
проблематику побудови інтелектуальних інфраструктур міст (aнгл. smart cities), більш безпечних та
приязних до їхніх мешканців.
Бажаємо цікавого читання.
Aвтори
