Карабелівка: Матеріали до краєзнавства Тепличчини

Карабелівка
Карабелівка (Karabelowka), село. Вперше згадується у 1644 р. в документі з родового архіву Браніцьких, який зберігається в Головному архіві давніх актів у Варшаві (Archiwum Główne Akt Dawnych – AGAD, zespół Zbiór Branickich z Suchej, № 310/392, с. 301).
Під назвою Kierbelowka це село зустрічається у списку маєтків брацлавського старости, чернігівського воєводи і гетьмана польного коронного Марціна Калиновського (загинув в 1652 р. у битві під Батогом), складеного у XVIII столітті (Центральний державний історичний архів України в Києві, фонд 256, опис 1, одиниця зберігання 320, арк. 25-26).
У 1650 р. це поселення нанесене на мапі французького інженера Ґ. Боплана, як слобода Kiebeluwka (Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000). На цій карті показано, що з західнього боку недалеко від Карабелівки був розташований ліс під назвою „Deigel Las”.
Від XVIII ст. це – село Карабелівка.
(Джерело: Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2006, Том 252, с. 556-647. – Передрук у кн.: Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2008, с. 227).

В подимному реєстрі 1775 р. цього Брацлавського воєводства (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що в Карабелівці, яка належить до Гранівського ключа, нараховується 62 дими.

В Офірному реєстрі цього ж воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що село Карабелівка належить до Гранівського ключа і Гранівської парафії.

На рубежі XVIII-XIX ст. в селі було 85 дворів і належало воно до Гайсинського уїзду.

У 1791 р. село, що належало до Брацлавського повіту, було адміністративно підпорядковане Надбузькому повіту.

Інформація про Жидів в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784 (тоді село належало до Брацлавського повіту), 1787, 1790, 1791 рр.

Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського під назвою Korablówka (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).

Реєстр церков Гранівського деканату 1781 року дня 7 травня за н. ст. поданий.
<Парафія>: <...> 41. Карабелівка (Karabelowka): сповідані душі – 377; нездатні до сповіді – 100; охрещені – 15; померлі душі – 13; шлюбів – 3.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).

Таблиця Гайсинського деканату, подана у 1782 році.
Парафія: <...> 12. Карабелівка (Karabelowka), Покрови: будинків 57; сповідалось 378 осіб; не сповідалось – 2; дітей – 116; народилося: хлопчиків - 2, дівчаток - 2; шлюбів – 3; померло: чоловіків – 7, жінок - 4.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

Таблиця Гайсинського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1785, дня 4/15 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 12. Карабелівка: будинків - 60, сповідалося 386 осіб; дітей - 115; народилося: хлопчиків - 10, дівчаток - 10; шлюбів – 2; померло: чоловіків - 9, жінок - 10.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

Таблиця Гайсинського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня за н. ст. в Радомишлі.
Парафія: <...> 12. Карабелівка: будинків - 65, сповідалося 270 осіб; дітей - 110; народилося: хлопчиків - 7, дівчаток - 9; шлюбів - 5; померло: чоловіків - 3, жінок - 8.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

Таблиця Гайсинського деканату, списана в 1787 р. дня 2 травня за н. ст.
Парафія: <...> 12. Карабелівка: будинків - 60, сповідалося 321 особа; народилося: хлопчиків - 16, дівчаток - 19; шлюбів - 2; померло: чоловіків - 10, жінок - 17.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).

Таблиця з Гайсинського деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1793, 19.VI в Радомишлі.
Парафія: <...> 12. Карабелівка: осель - 73, чоловіків: до 15 років - 121, понад 15 років – 161; жінок: до 15 років - 121, понад 15 років – 145; придатні до сповіді 452, непридатні до сповіді – 95.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).

Під номером 53 і назвою Кораблевка це село зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 16. Карабелівка (Корабелёвка): дворів: у 1775 р. - 62, у 1797 р. - 85, осіб - 301.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г.Крикуном і публікуються за його люб'язною згодою).

<...> В с. Корабелевці(!) приєднані з унії у православ’я 21 Серпня 1794 р. церква в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці і священик Теодор Шафранський.
(Джерело: „Труды Комитета для историко-статистического описания Подольской епархии”, 1876, вып. 2, с. 10).

1863 р. – Священику с. Карабелівки Іоану Маньківському призначено допомогу 40 крб. із 28 тис. крб., надісланих Св. Синодом Подільській єпархії.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1864, часть официальная, № 3, с. 35)

Карабелівка (Karabełówka), село над річкою Кібличем (Kiblicz), Гайсинський повіт, <Подільська губернія>, волость – Кіблич, парафія <католицька> - Гранів, має великий став, 82 оселі, 516 мешканців, 525 десятин селянської землі, 725 десятин двірської землі, церкву в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці, до якої належить 44 десятини землі. Колись була власністю Володковича (Wołodkowicz), а тепер – Копчинських (Kopczyńscy).
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Filipa Sulimierskiego, redaktora Wędrowca, magistra nauk fizyczno-matematycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Bronisława Chleboskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego. Tom III. Warszawa: Nakładem Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1882, s. 827).

Карабелівка , село, розташоване по обох боках річки Кублич. Більша частина села розташована на північному, більш підвищеному і крутому схилі, а менша частина - на нижньому береговому схилі. Посеред села при загаті річки утворюється значних розмірів ставок. Місце розташування села мальовниче; садки оточують майже кожну хату селянина. Від залізничної станції „Кублич” віддалене за 4 версти. Кліматичні умови сприятливі для здоров’я. Карабелівка була у XIII ст. властністю Чарторийських, а потім переходила до різних інших поміщиків. Народонаселення Карабелівки збільшувалось внаслідок переселення селян, куплених карабелівськими поміщиками в інших маєтках. На даний час православних мешканців у Карабелівці 1012 осіб обох статей; всі вони українці православного віросповідання, займаються хліборобством, але при малому наділі землі не можуть похвалитись достатком; багато з них йдуть на заробітки до Херсонської губернії, а деякі вдома займаються ткацтвом. За переказами, до побудови нині існуючої церкви в селі Карабелівці була маленька церква, подібна на жилий дім, з маленьким куполом на даху, на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Нині існуюча церква, побудована у 1747 р. коштом парафіян, теж на честь Покрови Пресвятої Богородиці, знаходиться посеред села. Будівлею церква дерев’яна, на кам’яному фундаменті, трикупольна, у вигляді трищоглового корабля, вкрита бляхою. Дзвіниця при ній побудована окремо. Церква ця при священикові Іоанну Маньківському була перебудована у 1870 р., розширена прибудовою приділів, видовжена прибудовою дзвіниці; але після зняття двох крайніх куполів вона тепер разом із дзвіницею має вигляд двокупольної церкви. Іконостас у ній двоярусний, встановлений у 1883 р. Церковної землі: присадибної – 1 десятина 1355 сажнів, орної – 30 десятин 1117 сажнів, сінокісної 11 десятин 229 сажнів, а всього – 43 десятин 1283 сажнів. Причтові приміщення нові, побудовані на суми поземельного збору у 1897 році. Церковно-парафіяльна школа у Карабелівці відкрита в 1861 р. парафіяльним священиком Маньківським і розташовується у власному, умисне для неї вибудованому будинку.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. С. 307-308. № 431; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).

<...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці <...>
Дані кореспонденського обстеження:
<...> Карабелівка:
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 12.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 12.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 2.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 2.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 203.
Загальна кількість чоловіків – 457.
Загальна кількість жінок – 484.
Усього людей – 941.
Кількість дворів з різним промислом – 32.
Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 34.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 191, 240. - Розділ IV. Праця у ткацькому промислі).

<...> <Кустарна деревообробка.>
У Кіблицькій волості за даними експедиційного обстеження найбільшими пунктами <цього промислу> є <...> село Огіївка з 30 ремісниками із 30 дворів (за кореспондентськими даними – 13 осіб з 10 дворів), містечко Кіблич – 28 осіб, село Марківка – 22 двори, Грузьке – 20, Карабелівка – 17, Важне – 13, Степанівка – 11, <...> Тополівка – 2 двори.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).

Якось в інститут археології завітав незнайомий літній чоловік. Він відрекомендувався агрономом з Вінниччини.
„Ось подивіться, - сказав він, - що я знайшов на берегах річки Кублич, біля села Карабелівки”.
В пакунку, що його розгорнув перед науковцями гість, були уламки череп’яного посуду, кам’яних сокир, а також чудово зроблене кам’яне знаряддя для розтирання мінеральних фарб. Показуючи знахідки, збирач стародавніх речей розповів, що знайшов їх серед потрощених кісток тварин і кусків перепаленої глини.
Розповідь допитливого і спостережливого краєзнавця відкривала нове, досі не відоме науці поселення пізньої бронзи в Теплівському (насправді: Теплицькому. – О.П.) районі на Вінниччині. <...>
(Джерело: Тєлєгін Д., Амбургер Н. Шукачі скарбів // Україна. - 1958, № 3 (210), с. 12).
Питання на "засипку":
1) Хто автор цього відкриття?
2) Яка доля давнього поселення нині?
3) Хто в Карабелівці цікавиться краєзнавством?