Комарівка: Матеріали до історичного краєзнавства Тепличчини

Комарівка
У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігаються метричні книги церков Архистратига Михаїла (1736-1796 рр. - Ф. 224. Оп. 1. Спр. 551) та Івана Богослова (1774-1802 рр. - Ф. 224. Оп. 1. Спр. 552) села Комарівки.

Реєстр церков Теплицького деканату, поданий 1781 року, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 25. Село Комарівка (Komarowka): сповідалося 208 осіб, не сповідалося - 80, охрещено - 25, померло - 4, шлюбів - 2.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1782, травня 12/23 в Радомишлі.
Парафія: <...> 5. Комарівка, церква Івана Богослова: будинків - 63, сповідалося 290 осіб; дітей - 55; народилося: хлопчиків - 5, дівчаток - 2; шлюбів – 3; померло: чоловіків - 2, жінок - 3.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з виданим Консисторією примірником.
Парафія: <...> 8. Комарівка: будинків - 60, сповідалося 200 осіб; дітей - 58; народилося: хлопчиків - 10, дівчаток - 5; шлюбів - 1; померло: чоловіків - 2, жінок - 1.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1786, дня 3 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 8. Комарівка: будинків - 61, сповідалося 251 особа; дітей - 52; народилося: хлопчиків - 15, дівчаток - 12; шлюбів - 7; померло: чоловіків - 3, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1787, 12/23 травня в Радомишлі і укладена 5 травня 1787 року.
Парафія: <...> 8. Комарівка: будинків - 61, сповідалося 251 особа; дітей - 52; народилося: хлопчиків - 15, дівчаток - 12; шлюбів - 7; померло: чоловіків - 3, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).

Під номером 56 це село (рос. Комаровка) зазначене на карті Подільської губернії 1797 . Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 86. Комарівка (Комаровка): дворів: у 1775 р. - 67, у 1797 р. - 70, осіб - 236.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).

(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г.Крикуном і публікуються за його беззаперечною згодою).

Гайсинський повіт.
<...>
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Чарномського Лукаша (Czarnomskiego), судді граничного, в Комарівці чоловіків душ 245.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. S. 172).

Комарівка (Komarówka), село, Гайсинський повіт Подільської губернії, на пограниччю з Київською губернією, над річкою Кам’янкою, допливом Удича, волость – Теплик, парафія – Ґранів, має 132 оселі, 750 мешканців, 992 десятини селянської землі, 2125 десятин двірської землі разом з Яновом. Церква з 824 парафіянами і 48 десятинами землі. Дідицтво Чарномських (Czarnomskich).
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Filipa Sulimierskiego, redaktora Wędrowca, magistra nauk fizyczno-matematycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Bronisława Chleboskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego. Tom IV. Warszawa: Nakładem Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1883, s. 307).

Кам’янка (Kamionka), річка, права притока річки Удича, Гайсинський повіт; починається на кордоні з Уманським повітом, тече у південному напрямку через села Комарівку, Кам’янку і впадає до Удича у селі Росоші.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich. Tom III. Warszawa: Nakładem Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1882, S. 793)

<...> VI. Гайсинський уїзд.
<...> 3. В басейні річки Удича, притоки Бугу.
Комарівка, село на кордоні Київської губернії. У 1853 р. знайдено скарб з 241 монети, які після представлення до Київського університету і розгляду були повернені без опису.
(Джерело: Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии. – В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве. Т. 1. Москва, 1901. С. 247; Страшкевич. Клады, рассмотренные в мюнц-кабинете университета св. Владимира с 1835 по 1866 г. Киев, 1866. С. 37).

Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючій армії на Далекому Сході, на користь поранених воїнів, родин убитих воїнів і на зміцнення військового флоту <...> при рапортах від 24 лютого за № 270 від церков, притчів і прихожан сіл: <...> Комарівки - 4 крб. 28 коп.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1904, № 19, с. 242-243).

<...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці <...>
<...> Дані кореспондентського обстеження:
<...> Комарівка:
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 25.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 25.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 291.
Загальна кількість чоловіків – 790.
Загальна кількість жінок – 730.
Усього людей – 1520.
Кількість дворів з різним промислом – 56.
Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 56.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 191, 246. - Розділ IV. Праця у ткацькому промислі).

<...> <Кустарна деревообробка.>
У Теплицькій волості <за даними експедиційного обстеження> найбільші пункти <цього промислу>: <...> село Комарівка - 11 ремісників.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).

<...> Закінчується будівництво 5 колгоспних клубів в селах: М.-Мочулці, Комарівці, Карабелівці та інш. Вартість колгоспних клубів складе 615 тис. крб.
Жовтованюк.
(Джерело: „За більшовицьку перемогу” (Теплик), 1939, 10 берез., № 34 (993), с. 2).

<...> В першому кварталі <...> відкриваються <...> сільмаги <...> в Росоші, Комарівці, М.-Мочулці і Пологах <...>
Шульц.
(Джерело: „За більшовицьку перемогу” (Теплик), 1939, 21 берез., № 40 (1000), с. 2).

Де дівся дзвін?
Жителі с.Комарівки звернулися до редакції з листом-скаргою, що "...голова правління колгоспу І.А.Рябошапка "продав" церковного дзвона, якого наші діди і прадіди, а також батьки зберігали. Ми думаємо, що ви опишете цю трагедію в селі Комарівці, бо такий вчинок голови стривожив людей. Ми просимо і вимагаємо від І.А.Рябошапки повернути дзвона в село і не розпоряджатись чужим майном. Ходять чутки, що продано дзвона за 5 тисяч карбованців".
Від І.А.Рябошапки надійшла відповідь. Її можна було б передрукувати скаржникам, але так, як в листі повідомляється, що в селі "стривожені люди", даємо відповідь через газету.
"На скаргу громадян села Комарівки повідомляю: в середині минулого року до нас із представником райвиконкому завітали два священники. Вони повели мову про те, що дзвін, який зберігається в будівельній бригаді, необхідно віддати в церкву. Я відповів, що його просили для Скарженівської церкви. Чоловіки заперечили і сказали, що дзвін - церковне майно і служителі церкви знають як ним розпорядитись.
Незабаром приїхав чоловік з дорученням такого змісту: "...Вінницьке єпархіальне управління переконливо просить Вас передати церковний дзвін, який знаходиться на території Вашого колгоспу, для дзвіниці історико-архітектурного комплексу Свято-Троїцького Браїлівського жіночого монастиря, який рішенням Вінницького облвикомкому переданий Вінницькій єпархії. Агафангел, метрополит Вінницький і Брацлавський, член президії Українського республіканського фонду культури, член Вінницького обласного комітету захисту миру і Фонду миру".
Таким чином, дзвін забрано з колгоспу. До цього додам, що балансова вартість його складає 19,59 карбованця. І.А.Рябошапка".
Гадаємо, відповідь вичерпна і ні в кого більше не виникне сумніву, де дівся дзвін.
(Передрук з газети: "Прапор Жовтня" (Теплик), 1990, 20 березня, із збереженням стилю і орфографії оригіналу).
Репліка: Відчувається стиль московських опричників.