Діалог на тему про стандарти безпеки

О.П. Опрацьовую зараз новий курс лекцій з організаційних і технічних стандартів безпеки праці в технологічних процесах. На основі американських і європейских стандартів. А як справа з нашими стандартами? Я не знаю, але мені здається, що це щось глобалістичне. І повинно базуватись на якихось наукових принципах. А яких, навіть не здогадуюсь. Та, однак, без наукового обгрунтування нічого надійного бути не може. Як-от експерименти. То на необхідності наукового підгрунтя для їх проведення виникла математична галузь - планування експерименту, як поєднання математичної логіки і теорії ймовірності.

Н.В. Za SRSR standarty buly velykoju politykoju. Robylos' vse, aby ti parametry, szczo zakladalys' v nyh, ne stykuvalys' z inszymy. Buly navit' ti, szczo robylys' dlja soc. derz'av. A my niczoho svoho ne tvorym, z'yvem starymy ponjattjamy. I majz'e niczoho ne stvorjujem vzahali, to pro jaki tam naukovi dorobky v cij spravi moz'e jty mova?

Надія Воловодівська про Давидові псалми і видання творів Тараса Шевченка

S'ohodni czytala Davydovi psalmy, v tomu czysli v perekladi Szevczenka. Czujet'sja v joho perekladi szczos' upuszczene. Czy czasom ne redaktors'ki pravky vyholostyly duh. Ce z toho 3 tomnyka (йдеться про видання: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 т. Київ: Наукова думка, 1989-1990. Томи 1-3. - О.П.). Tam v komentari do perekladu skazano, szczo v psalmah je revoljucijnyj zaklyk. Z toho moz'na zrobyty vysnovok, szczo vsi radjans'ki vydannja Szevczenka deformivni czy szczerbati.

Надія Воловодівська ще про інтелігенцію

Szcze rozdumuju pro naszu intelihenciju. Mohla b vona pryszczepytys' na derevi prostoho ljudu, ale toj tonesen'kyj proszarok, jak buv tjaz'ko znevaz'enyj pry sovitah, tak i nadali znevaz'ujet'sja. Tak szczo zaklykaty toj neczyslennyj ljud na podvyhy szcze nemaje sensu. Na poljakiv nema czoho rivnjatys', v nyh buv syl'nyj robitnyczyj ruh, a v nas jak buly profspilky szkoloju komunizmu, tak i zalyszylys'.

Надія Воловодівська про статтю Оксани Пахльовської

Iz toji statti (йдеться про статтю Оксани Пахльовської в журналі "Український Тиждень", 2010, № 46. - О.П.) zrozumila, szczo i ta O.P. tez' ne cikavyt'sja, szczo v EU pyszut' pro Ukrajinu. Jakby proczytala moho uljublenoho D.Beauvoisa, to zrozumila b, szczo ukrajins'koji intelihenciji ne bulo. Bo ukrajincjam ne dozvoljaly maty osvitu bil'szu, niz' poczatkova. Za vykljuczennjam duhovenstva. A te, szczo pol's'ka dribna szljahta stala osnovoju majbutn'oji intelihenciji v Ukrajini, to z toho bulo malo tolku. Szcze mene dyvuje ote cytuvannja Nicsze. Jakby spoviduvaty joho pohljady, to tij avtorci dal'sze kuhni i narodz'uvaty ditej ne bulo b dozvoleno niczoho. Jak podyvytys' na evropejczykiv, to vony czytajut' i cytujut' Skovorodu, a ukrajinky - Nicsze. Ce pidtverdz'uje moju dumku, szczo czytajet'sja aby-jak i czytajut' aby-szczo.