15.Х.1924
Сьогодня середа, коли я берусь докінчувати цей лист. Сиджу по сніданні в каварні і пишу. Оподалік від мене сидить Олесь, що пересидів зі мною довгенький час і творить тепер. Які правдиві слова, що і в найкращого поета проявляється еґоістична грубость. От хоч би Олесь. Сів і попиває пиво, а мимо того його дух буяє, він творить і його чуття таке ніжне. От приступив до мене й питається: Чого ви так посумніли? Кажу: жура. А він: Хто б то такий молодий журився? Дивіться, я ще не журюся, хоч я трохи старший за вас. І слово за словом розбалакалися. Потому він одходить, сідає, задумується, і вже Олеся не пізнати. Він у сфері творчости.
(З листа до батьків із Праги).
Немає коментарів:
Дописати коментар