З історії Тепличчини і Малої Мочулки: Рік 1932 (продовження)

Оголосили себе „ударниками”
Колектив ЛКСМУ с. М-Мочулки, обмірковуючи питання до обміну комсомольського квитка, „оголосив себе ударником” по переведенню підготовки роботи до посівкампанії на папері, і наслідків практичної роботи ніяких не має.
Члени колективу на чолі з секретарьом тов. Репуленком не хотять брати шефства над уздоровленням колгоспного коня та ніякої – роботи на кутках не переводять.
Слід колективу ЛКСМУ с. м. Мочулки своїми практичними діями над уздоровленням коней , бойовою підготовчою роботою до посівкампанії виправдати себе до дня обліку комсомольського квитка. Олійник
(„За більш. перемогу”, 1932, 3 квіт., № 18(35), с. 3 (насправді: с.5)).

Своєчасне переведення сіву – під зривом
Куркулі в с. м. Мочулці одверто ведуть розкладнецьку роботу серед бідноти на кутках про продаж та знищення коней „нехай кажуть сіють тракторами” наслідком ціеї роботи, за остані дні по М. Мачулці розбазарено 8 пар коней, що ставить під загрозою своєчасному переведенню більшовицького сіву.
Сільраді та колективу ЛКСМУ. м. Мочулки негайно припинити розбазарювання коней притягаючи таких до відповідальности. О.
(„За більш. перемогу”, 1932, 3 квіт., № 18(35), с. 4 (насправді: с.6)).

В авангарді більшовицькоі сівби
Включаючись в авангард більшовицької сівби.
Колгоспи: М. Мочулка „Дніпробуд” <...> 14 квітня виїхали сіяти.
(„За більш. перемогу”, 1932, 15 квіт., № 20(36), с. 1).

За темпи і якість посіву
<...> Наш район на передодні розгортання сівби, проте села Кожухівка, Пологи, М. Мочулка, Брідок, Лозовата, Кивачівка та Залужа до сівби не готові, ще не створено насінньових фондів, для забезпечення засіву заплянованої площі.
З таким яскраво опортуністичним ставленням найважливійшого, народньо-господарського завдання треба покінчити <...>
(„За більш. перемогу”, 1932, 15 квіт., № 20(36), с. 1).

Візьміть приклад
Активіст, ударник, с. м. Мочулки Лигойда С. застосувавши нові методи масової роз’ясовчої роботи на кутку, чим згуртував навколо себе колгоспно-бідняцько середняцькій актив, по-більшовицькому бореться за збір насіння та підготовку до сіву.
Від редакції. Активу с. М. Мочулки використавши методи роботи т. Лигойди по-ударному закінчити підготовку до сіву, та не гаючи часу по-більшовицькому перевести сівбу.
(„За більш. перемогу”, 1932, 18 квіт., № 21(38), с. 1).

Про посуд забули
Організовуючи спільне господарське харчування управа М. Мочульської артілі „Дніпробуд” відповідного посуду для їжі не придбала, даючи колгоспникам їсти з нечистої одної миски на 5-6 чоловік.
Управі артілі „Дніпробуд” негайно придбати належний посуд для спільного харчування, та покращити санітарний вигляд столовки.

Треба перевірити
Управа М. Мочульської артілі „Дніпробуд” замість виховання кадрів з колгоспно-бідняцької молоді – рекомендувала до школи попівського синка (можливо, що тут йдеться про Миколу Пашуту. – О.П.). Сіль-РСІ нєгайно перевірити рекомендовану особу замінивши їі відповідною кандидатурою з колгоспної молоді. Бригадир
(„За більш. перемогу”, 1932, 18 квіт., № 21(38), с. 4).

Переключитись
М-Мочульський колектив ЛКСМУ переключив свою роботу і більшовицькими темпами переводить масово роз’ясовчу роботу по посівкампанії. Б.
Від редакції. М-Мочульському колективу ЛКСМУ своїми більшовицькими темпами взяти на буксир одноосібний сектор забезпечити вчасний сів всього села.
(„За більш. перемогу”, 1932, 24 квіт., № 23(40), с. 4).

Сівбу ранніх закінчили
Колгоспи В-Мочулки „8-го Березня”, М-Мочулки „Дніпробуд” та Бджільної „Н-Життя”, під керівництвом парторганізації правдиво організували постійні виробничі бригади, й на засадах соцзмагання та вдарництва закінчили сів ранніх ярих повністю до заплянованої площі і переключили свою роботу на підготовку грунту для посіву олійних та бобових культур. Упр. к-пу.
(„За більш. перемогу”, 1932, 27 квіт., № 24(41), с. 1).

З історії Тепличчини і Малої Мочулки: Рік 1932 (продовження)

Боротьба за хліб – боротьба за соціялізм. (Ленін)

Стовідсотковим вивершенням хлібозаготівлі в одноосібному секторі – забезпечимо успіх посівкампанії.

Розгромити демобілізаційні настрої, опортуністичну практику в селах Кивачівці й М. Мочулці, що припинили хлібозаготівлю.

Ганьба М. Мочулці, що дає опортуністичні темпи в хлібозаготівлі.
Три п’ятиденки як М. Мочулка тримає ганебний прапор в своїх руках. Протягом усього часу, що Мишарівка змагається з М. Мочулкою, вона ганебно відстає. Особливо в останню п’ятиденку в нашому селі послаблена масова робота на кутку. Провід села не розуміє, що переключаючись на готування до весняного сіву, треба боротись за вивершення пляну. Хлібозаготівлю замінено в нас балаканиною про хліб. Уповноважений по селу т. Скрипник, що спочатку гаряче взявся за розгортання соцзмагання, тепер цю роботу майже закинув.
М. Мочулка повинна взяти темпи в роботі й домогтись здачі чорного прапора. На боротьбу за вивершення пляну повинно бути ще більше мобілізовано маси й розгорнути соцзмагання. Ударник.
("За більш. перемогу", 1932, 5 берез., № 12(29), с. 1).

Лікнепроботу зовсім занедбали.
До лікнепроботи безвідповідальне ставлення М. Мочульської сільради.
Лише 10 грудня було почато в них навчання. Це вимагало взяти такі темпи в навчанні неписьменних, які дали б змогу повнотою виконати програм. Але керівники лікнепу нехтують своїми обов’язками. Остапчук О. майже припинив навчання в своєму лікнепі тому, що „учні не відвідують”, з боку ж сільради не вжито жодних заходів. Лебідь П. – керівник другого лікнепу, розпустив зовсім лікнеп, бо „навантажений громадською роботою” (а керування лікнепом не громадська робота?!..)
Ліквідація неписьменности під загрозою зриву. Коли негайно не будуть взяті ударні темпи в навчанні, то відповідним органам треба вжити найсуворіших заходів, як до Мочульської сільради, так і до керівників лікнепу. Т. О.
("За більш. перемогу", 1932, 5 берез., № 12(29), с. 2).

...У с. Теплику налічується до 50 учителів, але в підготовельній роботі до посівкампанії ніхто із них участи не бере...
("За більш. перемогу", 1932, 20 берез., № 15(32), с. 1).