середа, 4 лютого 2009 р.

З історії Тепличчини і Малої Мочулки: Рік 1932 (продовження)

Боротьба за хліб – боротьба за соціялізм. (Ленін)

Стовідсотковим вивершенням хлібозаготівлі в одноосібному секторі – забезпечимо успіх посівкампанії.

Розгромити демобілізаційні настрої, опортуністичну практику в селах Кивачівці й М. Мочулці, що припинили хлібозаготівлю.

Ганьба М. Мочулці, що дає опортуністичні темпи в хлібозаготівлі.
Три п’ятиденки як М. Мочулка тримає ганебний прапор в своїх руках. Протягом усього часу, що Мишарівка змагається з М. Мочулкою, вона ганебно відстає. Особливо в останню п’ятиденку в нашому селі послаблена масова робота на кутку. Провід села не розуміє, що переключаючись на готування до весняного сіву, треба боротись за вивершення пляну. Хлібозаготівлю замінено в нас балаканиною про хліб. Уповноважений по селу т. Скрипник, що спочатку гаряче взявся за розгортання соцзмагання, тепер цю роботу майже закинув.
М. Мочулка повинна взяти темпи в роботі й домогтись здачі чорного прапора. На боротьбу за вивершення пляну повинно бути ще більше мобілізовано маси й розгорнути соцзмагання. Ударник.
("За більш. перемогу", 1932, 5 берез., № 12(29), с. 1).

Лікнепроботу зовсім занедбали.
До лікнепроботи безвідповідальне ставлення М. Мочульської сільради.
Лише 10 грудня було почато в них навчання. Це вимагало взяти такі темпи в навчанні неписьменних, які дали б змогу повнотою виконати програм. Але керівники лікнепу нехтують своїми обов’язками. Остапчук О. майже припинив навчання в своєму лікнепі тому, що „учні не відвідують”, з боку ж сільради не вжито жодних заходів. Лебідь П. – керівник другого лікнепу, розпустив зовсім лікнеп, бо „навантажений громадською роботою” (а керування лікнепом не громадська робота?!..)
Ліквідація неписьменности під загрозою зриву. Коли негайно не будуть взяті ударні темпи в навчанні, то відповідним органам треба вжити найсуворіших заходів, як до Мочульської сільради, так і до керівників лікнепу. Т. О.
("За більш. перемогу", 1932, 5 берез., № 12(29), с. 2).

...У с. Теплику налічується до 50 учителів, але в підготовельній роботі до посівкампанії ніхто із них участи не бере...
("За більш. перемогу", 1932, 20 берез., № 15(32), с. 1).

Немає коментарів: