Тополівка: Матеріали до краєзнавства Тепличчини

Тополівка

Про це поселення одна з перших згадок міститься в подимному реєстрі 1775 р. (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22), де зазначено, що в селі Тополівці (пол. Topolowka), яке належить до Гранівського ключа, нараховувалось 46 димів.

В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), вказується, що це село належить до Гранівського ключа і Гранівської парафії.

На рубежі XVIII-XIX ст. в селі було 59 дворів і належало воно до Гайсинського повіту.

Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, коли село належало до Брацлавського повіту, і за 1784, 1787, 1790, 1791 рр.

У 1791 р. село було адміністративно підпорядковане Надбузькому повіту.

Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського під назвою Topolówka. (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).

Реєстр церков Гранівського деканату, поданий 1781 року дня 7 травня за н.ст.
<Парафія>: <...> 11. Тополівка (Topolowka): сповідані душі – 240; нездатні до сповіді – 70; охрещені – 10; померлі – 10; шлюбів – 2.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі (ЦДІАСП), ф. 823, оп. 3, спр. 919).

Таблиця Гранівського деканату, укладена і подана під час генеральної конгрегації 1782 року дня 3 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 38. Тополівка: будинків 48; сповідалося 280 осіб; дітей – 82; народилося: хлопчиків - 12, дівчаток - 10; шлюбів – 5; померло: чоловіків – 5, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, ф. 823, оп. 3, спр. 1016).

Таблиця Гранівського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1785, дня 3 травня за ст. ст. в Радомишлі.
Парафія: <...> 38. Тополівка: будинків - 50, сповідалося: чоловіків – 108, жінок - 118; нездатних до сповіді: чоловіків – 35, жінок – 47; шлюбів – 1; померло: чоловіків - 15, жінок - 4; народилося: хлопчиків - 14, дівчаток - 12.
(Джерело: ЦДІАСП, ф. 823, оп. 3, спр. 1071).

Таблиця Гранівського деканату, подана на генеральній конгрегації у травні 1787 р.
Парафія: <...> 38. Тополівка: будинків - 52, сповідалося 316 осіб; дітей - 107; народилося: хлопчиків - 13, дівчаток – 7; померло: чоловіків - 3, жінок – 5; шлюбів - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, ф. 823, оп. 3, спр. 1092).

Таблиця з Гранівського деканату, 1793 р. списана і 19.VI за ст. ст. на генеральній Конгрегації в Радомишлі подана.
Парафія: <...> 38. Тополівка: будинків - 52, охрещено: хлопчиків - 16, дівчаток – 13; померло: чоловіків - 14, жінок – 9; сповідалося: чоловіків – 147, жінок – 151; нездатні до сповіді: чоловіків – 23, жінки – 13; шлюбів - 3.
(Джерело: ЦДІАСП, ф. 823, оп. 3, спр. 1174).

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 14. Тополівка (рос. Тополовка): дворів: у 1775 р. - 45, у 1797 р. - 49, осіб - 241.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).

Подані вище архівні документи виявив професор Львівського університету Микола Григорович Крикун, який доброзичливо погодився, щоб ними користувались тополівські і теплицькі краєзнавці.

<...> 16) В селі Тополівці приєднані з унії до православ’я у 1796 р. церква в ім’я Возвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього і священик Фома Маньківський.
(Джерело: „Труды Комитета для историко-статичтического описания Подольской епархии”, 1876, вып. 2, с. 10).

Гайсинський повіт
<...> Міста і села з правом громади (wsi obywatelskie).
<...> Яґеловича Юзефа (Józef Jagełowicz), Судді земського
в Коритній душ чоловік 636
в Тополівці - 256.
Ґрунт добрий, ліс середній.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823, с. 173)

Тополівка (Topolówka), село над річкою Марківкою (помилково; має бути: р. Кублич. – О.П.) , Гайсинський повіт, <Подільська губернія>, окружна поліція – Теплик, волость – Кіблич (Kiblicz), католицька парафія – Ґранів (за 26 верстов), за 28 верстов від Гайсина, при дорозі з Кивачівки до Комарівки, має 67 садиб, 512 мешканців, 525 десятин селянської землі, 44 десятин церковної, 566 десятин двірської, колись Юзефа Яґеловича (Józef Jagellowicz), земського судді, тепер – почасти: Нєвядомських (Niewiadomscy), Васильєва (Wasilew), Калинича (Kalinicz). Має церкву Воздвиження св. Хреста, побудовану у 1777 р., з 688 парафіянами. Згідно з Марчинським, тут знаходяться поклади гіпсу, свинцевої руди і цинку.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chlebowskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, według planu Filipa Sulimierskiego. Tom XII. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego do końca tomu X; Od tomu XI, z zasiłku Kasy pomocy dla osób pracujących na polu naukowym imienia D-ra Mianowskiego, 1892, s. 398).
Примітка: Вавринець Марчинський – польський дослідник Поділля XIX ст., автор книги: Marczyński Wawrzyniec. Statystyczne topograficzne opisanie Gubernii Podolskiey z rycinami i mappami. T. 1-3, опублікованої у 1823 і доступної на інтернеті.

1863 р. – Священику села Тополівки Филимону Маньківському призначено допомогу 40 крб. з 28 тис. крб., надісланих Священим Синодом Подільській єпархії.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1864, часть официальная, № 3, с. 35).

Переміщені за проханням: <...> з Кам’янецького уїзду села Витковець, священик Василь Боровський в село Тополівку Гайсинського уїзду на священиче місце.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1875, 15 сентября, № 18, Отдел I, с. 343).

Тополівка, село – розташоване в безлісній степовій рівнині, по обох берегах річки Кублича , що впадає в ріку Соб; в селі річка утворює ставок. На сході від села на віддалі однієї версти проходить залізниця. Кліматичні умови сприятливі для здоров’я. Ґрунт чорноземний. Тополівка колись належала до Ґранівського ключа маєтків князя Чарторийського. На даний час православних мешканців в с. Тополівці 722 особи обох статей; предки їхні були у XVIIІ ст. греко-католиками, прилучені до православ’я наприкінці того ж століття. Мешканці займаються хліборобством. Перший храм в Тополівці побудований у 1772 р. При його спорудженні дуже багато потрудився мешканець с. Тополівки Фома Маньківський; він особисто навернув князя Адама Чарторийського на побудову церкву коштом Ґранівської економії, потім після спорудження церкви він відправився до єпископа Переяславського Йова клопотатись про освячення церкви; там був рукоприкладений на священика до цієї церкви, і привіз з собою антимінс, виданий в Переяславі єпископом Йовом. Фома Маньківський священичив в с. Тополівці до 1818 р. і був похований на церковному погості. Існуючий нині храм почали будувати у 1885 р., а закінчили й освятили у 1893 р. на честь Воздвиження св. Хреста. Теперішній храм дерев’яний, на кам’яному фундаменті, побудований разом із дзвіницею. Іконостас – триярусний: престол з кипарисового дерева. Вартість храму 12.239 крб. Церковної землі: присадибної - 1 десятина 1312 сажень, орної – 29 десятин 2289 сажень, сінокісної - 9 десятин 590 сажнів, левади - 4 десятини 1868 сажень, а всього – 45 десятин 1259 сажнів. Причтові приміщення дерев’яні, побудовані у 1885-1898 рр. Крім того, мається причтового капіталу 200 крб, вирученого за церковну землю, що відійшла під залізницю. Із священиків відомі: Фома Маньківський, як будівничий першого храму, син його, Филимон Маньківський, відомий живописець – він писав ікони для іконостасу в теплій архиєрейській церкві м. Кам’янця; внаслідок цих занять часто і надовго залишав свою парафію, яка в цей час була під наглядом сусідніх священиків. Церковно-парафіяльна школа відкрита у 1864 р.; розміщується у власному будинку, побудованому у 1898 р.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. - С. 319-320; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).

Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
<...>
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Тополівка
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 23.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 23.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 8.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 8.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 158.
Загальна кількість чоловіків – 338.
Загальна кількість жінок – 330.
Усього людей – 668.
Кількість дворів з різним промислом – 49
Кількість людей, зайнятих промислом - 49
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А.. Киев, 1916, с. 240).

<...> <Кустарна деревообробка.>
У Кіблицькій волості за даними експедиційного обстеження найбільшими пунктами <цього промислу> є <...> село Огіївка з 30 ремісниками із 30 дворів (за кореспондентськими даними – 13 осіб з 10 дворів), містечко Кіблич – 28 осіб, село Марківка – 22 двори, Грузьке – 20, Карабелівка – 17, Важне – 13, Степанівка – 11, <...> Тополівка – 2 двори.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).

Із статті П. Рибальченка „Куркульський вишкрібок (із залу суду)”:
„Перед пролетарським судом стоїть ворожий недобиток, бувший голова тополівського колгоспу Тертичний, який не гребував нічим, щоб підірвати міць колгоспу, зменшити оплату трудодня, викликати тим самим незадоволення серед колгоспників.” (Далі йдуть звинувачення: наймав одноосібників з с.Сумівки Джулинського р-ну молотити жито і пшеницю ціпами, давав 5 пар волів одноосібникам орати їм городи в Бершадському р-ні в час весняних робіт, розкуркуленому Борлюкало за 5 місяців нарахував 1158 трудоднів, а колгоспники за весь рік виробили по 480 трудоднів. Дали 4 р. ув’язнення).
(Джерело: „За більшовицьку перемогу” (Теплик), 1939, 8 січня).