У Центральному Державному Історичному Архіві в Києві зберігається метрична книга церкви святого Миколая села Залужжя, 1767-1803 рр. - ЦДІАУ. - Фонд 224. Опис 1. Справа 400.
Про Залужжя маємо одну з перших згадок в подимному реєстрі 1775 р. Брацлавського воєводства (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22), де зазначено, що це село (пол. Załuże) належить до Обозівського ключа Уманської волості і в ньому нараховується 100 димів.
В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що Залужжя, біля сіл Мочулки Великої і Малої, належить до Уманської парафіі.
В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив) вказано, що село має 68 димів і належить до Ольгопільського уїзду.
На рубежі XVIII-XIX ст. село належало до Гайсинського уїзду і мало так само 68 димів.
У 1791 р. село належало до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане Надбузькому повіту.
Інформація про Жидів в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр.
Залужжя міститься також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.; № 680) і Олександра Яблоновського під назвою Załuże (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).
Під номером 81 і назвою Залуже це село зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].
(Поданий матеріал виявлений професором Львівського університету М.Г. Крикуном і публікується за його люб'язною згодою).
Гайсинський повіт.
<...>
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Потоцького Станіслава, Графа, Генерал-Ад’ютанта і Кавалера.
<...> Ключ Теплицький:
<...> в Залужжі (Załuża) душ чоловік 280.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 180)
Список Священо- і Церковно-Служителів, яким призначено допомогу 1863 року з надісланих Святим Синодом [Подільській єпархії] 28 тис. крб.
<...> Священику села Залужжя Конону Тутевичу – 30 крб.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1864, 1/ІІ, № 3, часть официальная, с. 32, 35)
II. Розпоряджння єпархіального начальства.
<...> З нагоди передачі, на основі Найвищого повеління, що наступило 24 Січня 1863 року, церков Подільського Південного Поселення у відання Єпархіального Начальства, Подільська Духовна Консисторія ухвалою, що сталася у 31-й день Грудня 1863 р., затвердженою Єпархіальним Преосвященством, церкви Поселення в уїздах: Летичівському, Гайсинськом розподілені на 4 округи в кожному, а саме:
<...> По Гайсинському уїзду.
<...> До 2-го Округу Благочинного Протоієрея Іакова Хмеліовського, [до якого належать села]:
<...> 18. – Залужжя.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1864, 15/ІІ, № 4, часть официальная, с. 50, 51, 52, 53).
Залужжя (Załuże), село над безіменним допливом річки Теплички,<Подільська губернія>, Гайсинський повіт, на пограниччі з Ольгопільським повітом; окружна поліція і волость – Теплик (за 3 верстви), парафія католицька - Тернівка, залізнична станція - Кубліч (за 5 верстов), віддалене від Гайсина за 27 верстви; має 176 осель, 1444 мешканців, 1024 десятин селянської землі, 43 десятини землі церковної; двірська земля належить до Теплицького ключа (маєтку. – О.П.) графів Потоцьких (8532 десятини). Має церкву православного віросповідання святого Миколая, побудовану у 1748 р., з 2459 парафіянами.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chleboskiego, przy współudziale, od połowy tomu VI, Józefa Krzywickiego, według planu Filipa Sulimierskiego. Tom XIV. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1895, s. 360-361).
Залужжя, село – розташоване на невеликому підвищенні вздовж бігу річки Бужок. Кліматичні умови сприятливі для здоров’я. Ґрунт – чорноземний. Старожили розповідають, що предками їхніми були козаки, які поселились у цій місцевості, оточеній з усіх боків лісами і непрохідними трясовинними місцями, як на зручній і захищеній від різних ворожих нападів. Поблизу села був козацький стан. Нині мешканців у селі Залужжі 1311 осіб обох статей; всі вони – українці православного визнання, самі вони називають себе „Уманцями”, займаються хліборобством. Парафіяни побожні; крім відвідувань служби Божої у своїй церкві, вони вибираються на прощу до Києва, Почаєва, Козельщини, до найближчих місцевих монастирів, а деякі навіть до Єрусалиму і на гору Афон. Стара церква, побудована у 1777 р. в ім’я святого Миколая Чудотворця, внаслідок зістаріння, за розпорядженням єпархіального начальства 23 квітня 1897 р., була закрита, і з того часу відправа у ній не велась; будівля її була розібрана. Поблизу старої церкви зведена нова дерев’яна церква, теж в ім’я святого Миколая Чудотворця; розпочата побудовою у 1894 р., а закінчена й освячена у 1897 р. Будівництво церкви коштувало 14.200 крб. Іконостас до нової церкви перенесений із старої, лише тло його оновлене. У церкві є старовинна місцево шанована ікона Богоматері, названа „Милуючою”. Церковної землі: садиба – 3 десятини, орної у першій зміні - 12 десятин 305 сажнів, у другій – 11 десятин 900 сажнів, у третій – 11 десятин 1275 сажнів, сінокісної - 15 десятин 270 сажнів, всього – 53 десятини 350 сажнів. Причтові приміщення – дерев’яні, побудовані парафіянами для священика у 1878 р.; у псаломщика будинок старий без служб. Церковно-парафіяльна школа відкрита у 1866 р.; розташовується з 1893 р. у власній будівлі.
(Джерело: Труды Подольского Историко-Статистического Комитета. Вып. 9. Каменец-Подольск, 1901, 347-348; № 476; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючій армії на Далекому Сході, на користь поранених воїнів, родин убитих воїнів і на зміцнення військового флоту.
<...> При рапортах від 18 березня за №№ 341 і 339 від парафіян сіл Залужжя, Кам’янок, Мишарівки, М’ягкоходу, Пологу, Бджільної, Стражгороду, Теплика і Хмарівки <...> 154 крб. 38 коп.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1904, 29/V, № 22, с. 223, 242-243).
Видача книг для збору пожертвування на користь церков: <...> с. Залужжя Гайсинського уїзду <...>.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1895, № 43, с. 666).
Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
<...> Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Залужжя
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 20.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 40.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 5.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 6.
Пора року промислу – весь рік.
Загальна кількість дворів – 291.
Загальна кількість чоловіків – 730.
Загальна кількість жінок – 721.
Усього людей – 1451.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А.. Киев, 1916, с. 244).
<...> <Кустарна деревообробка.>
У Теплицькій волості за даними експедиційного обстеження найбільшими пунктами <цього промислу> є: <...> Залужжя - 11 осіб.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).
Немає коментарів:
Дописати коментар