У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві (ЦДІАУК) зберігається метрична книга церкви святої Параскеви за 1767-1802 рр. - (ЦДІАУК, фонд 224, опис 1, справа 732).
Cело Лозовата згадується в подимному реєстрі 1775 р. Брацлавського воєводства (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22). У цьому реєстрі містяться відомості про те, що село на той час належало до Теплицького ключа Уманської волості і в ньому нараховувалось 46 димів.
В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що Лозовата біля містечка Теплика належить до Уманської парафіі.
В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив) є зафіксовано, що в Лозоватій боло 41 димів, і належала вона до Ольгопільського уїзду.
На рубежі XVIII-XIX ст. село належало до Гайсинського уїзду і містило 46 димів.
У 1791 р. Лозовата належала до Брацлавського повіту, і в тому ж році була адміністративно підпорядкована Надбузькому повіту.
Інформація про Жидів в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр.
Лозовата зазначена також на мапах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.; № 708) і Олександра Яблоновського під назвою Łozowata (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).
Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 23. с. Лозовата (Łozowata): сповідалося 128 осіб; не сповідалося – 40; охрещено – 10; померли – 6.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1782, дня 12/23 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 22. Лозовата: осель - 35, сповідалося 123 особи; дітей - 32; народилося: хлопчиків - 4, дівчаток - 2; шлюбів – 1; померло: жінок - 1.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).
Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з примірником, одержаним із Консисторії.
Парафія: <...> 25. Лозовата: осель - 33, сповідалося 144 осіб; дітей - 73; народилося: хлопчиків - 10, дівчаток - 11; померло: чоловіків - 1, жінок - 2.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня (за н.ст.) в Радомишлі.
Парафія: <...> 25. Лозовата: осель - 34, сповідалося 92 особи; не сповідувалось – 2; дітей - 85; народилося: хлопчиків - 4, дівчаток - 5; шлюбів – 1; померло: чоловіків - 1, жінок - 2.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).
Під номером 87 це село зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].
Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 75. Лозовата (Лозоватая): дворів: у 1775 р. - 46, у 1797 р. - 46, осіб - 144.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г.Крикуном і публікуються за його незмінною доброзичливою згодою).
Лозовата. № 184 (номер, під яким акт записаний в оригіналі. – О.П.). І – Acta ligitiosa. Середа 25-го січня 1783 р., сс. (сільський суд? – О.П.) в Зозові. –
Парафіяни села Лозоватої Петро Бобрик, Василь Мельник, Федь Марощук та інші в присутності Тульчинського двору, в Теплицькому деканаті, скаржачись на свого пароха Михайла Шашкевича, надали ротул інквізиції. Відповідач нічого не заперечив проти розпечатування ротулу, і суддя прочитав ротули обох сторін. Свідки не підтвердили у своїх показах, що відповідач був схоплений під час крадіжки віжків з жидівських коней, <...>; не піднімав він також руки на духовну особу, Мочульського пароха Пашуту; <...>
[Джерело: „Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета” (Каменец-Подольск), 1887, вып. 3, с. 230-231].
Примітки: Зозів, тепер село Липовецького району Вінницької області;
ротула (від латинського слова rotula – звиток).
Гайсинський повіт.
<...>§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Старостівни Абрамичової Розалії:
<...> в Лозоватій душ чоловік 108
в Пологу – 396.
Чорнозем і дубові запусти.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 170)
Старий млин на річці Удичу у селі Лозоватій
(малюнок автора, 1992 р.)
Лозовата (Łozowata), село, Гайсинський повіт <Подільської губернії>, над річкою Удичем, волость М’ягкоходи, мешканців 313, в тому числі 37 однодвірців, селянської землі 472 десятини, двірської - 494 десятини. Будинків 72. Парафія католицька в Тернівці (Tarnawka). Село належало до Абрамовичів (Abramowscy), тепер – до Липковських (Lipkowcy).
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Filipa Sulimierskiego, redaktora Wędrowca, magistra nauk fizyczno-matematycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Bronisława Chleboskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego. Tom V. Warszawa: Nakładem Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1884, s. 766).
Примітка: Однодвірці були окремою групою державних селян у Росії, що вийшла з дрібних „служилих людей”, які у XVI-XVII ст. охороняли південні і південно-східні кордони. Деякі з них мали кріпаків, але більшість були власниками лише одного двору. В Україні однодвірці з’явились у XVIII ст. як переселенці. У 1866 р. однодвірці були прирівнені до селян.
Чорна-Гребля, село, лежить при річці Удичу, за 14 верстов на південь від м. Теплика, де найближче поштове відділення. Місцевість в кліматичному стосунку сприятлива; ґрунт - чорноземний, родючий. До парафії Чорної-Греблі приписане село Лозовата з церквою, розташоване на тій же річці Удичу, трохи вище Чорної-Греблі. Лозовата належала колись Чечелівським, зараз – Ліпковським.Парафіян нараховується в Чорній-Греблі 483 чоловічої статі і 387 жіночої, в Лозоватій 336 чоловічої і 326 жіночої; всього 1532 обох статей; крім того в парафії мешкають 12 католиків (в с. Лозоватій) і 45 Жидів (в обох поселеннях). Парафіяни – селяни, що займаються переважно землеробством. Церква в Чорній Греблі в ім’я св. Апостола Іоанна Богослова (у Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігається метрична книга цієї церкви за 1765-1803 рр.; фонд 224, опис 2, одиниця зберігання 122. – О.П.), дерев’яна, з трьома куполами, вкрита листовим залізом, побудована у 1798 р.; дзвіниця дерев’яна з 1869 р. <...> Церква у приписному селі Лозоватій – дерев’яна, з 1752 р., в ім’я святої Параскеви (<освячена> 28 жовтня). <...> Землі при церкві Лозоватої всього із садибною 44 десятини 2305 сажнів. <...> Притчові забудови зістарілі. Церковно-парафіяльна школа у Чорній-Греблі з 1880 р.; розташовується у власній будівлі, зведеній у 1886 р. В Лозоватій школа грамоти з 1880 р.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. С. 358. № 493; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючої армії на Далекому Сході, на користь поранених вояків, родин убитих вояків і на зміцнення військового флоту.
<...> При рапорті Благочинного 4 округи Гайсинського уїзду священика Петровського від 18 лютого за № 239, від парафіян с.с. <...> Чорної Греблі з Лозоватою 26 крб. <...>
(Джерело: Подольскія епархіальныя ведомости, 1904, часть оффициальная, № 18, с. 223).
Немає коментарів:
Дописати коментар