Мала Мочулка (1940-1941-ті рр.): Матеріали до історичного краєзнавства

Нагородження колгоспу "Дніпробуд".
Мало-мочульський колгосп "Дніпробуд" одержав у середньому за 1937-1938 рр. урожай цукрових буряків по 281,12 цнт. і зернових по 16,46 цнт. з гектара. За видатні успіхи в сільському господарстві і перевиконання показників, установлених для учасників Всесоюзної сільськогосподарської виставки, Головний виставком присудив колгоспові "Дніпробуд" диплом першого ступеня, премію 10 тисяч карбованців і легкову автомашину.
[Джерело: "За більшовицьку перемогу" (Теплик), 1940, 8 січня., № 4 (1148), с. 2].

Антирелегійні вистави.
Напередодні попівського свята різдва драматичний гурток при мало-мочульському колбуді поставив п'єсу "Посланець бога". На вечорі було присутніх понад 200 колгоспників. Драмгурток намітив цими днями поставити цю п'єсу також у с. Орлівці.
(Джерело: Те саме, с. 2).

Передова: 
<...>Особливо визначились у боротьбі за врожай колгоспи сіл: М.-Мочулки, Пологів, Сокирян - ім. Леніна, Кивачівки, Побірки - ім. Ворошилова, Залужжя, Теплика - ім. Котовського, Орлівки - ім. Сталіна та інші, зібравши з кожного гектара від 18 до 23 центнерів зернових і від 180 до 260 центнерів цукрових буряків. Колгоспи, організувавши 284 тваринницьких ферм, поставили більше 22 тисяч голів худоби, виконавши рішення партії про розвиток громадського тваринництва.
(Джерело: Те саме, 1941, 1 січня, с. 1).
 
<Фотопортрет>: Рекута Іван Микитович, бригадир колгоспу "Дніпробуд", учасник виставки 1939 і 1940 рр. і кандидат на виставку 1941 р. Його бригада з 10 га зібрала по 41 цнт проса з гектара.
(Джерело: Те саме, с. 3).

Розгортаймо змагання за виконання натурпоставок.
 <...> На нараді по звітах сільвиконкомів Глибочка, Побірки, М.-Мочулки різко критикували голів тт. Терепу, Піддубняка і Паламарчука, які фактично провалили виконання молоко і м'ясопоставки колгоспниками <...> 
Татамір.
(Джерело: Те саме, 17 січня, с. 4).

Розгортаймо змагання на будівництво шляхів.
<...> Голови сільвиконкомів<...>, голови колгоспів тт. <...> Дмитренко (с. М.-Мочулка) <...> першими розпочали підготовчі роботи; організували своїх колгоспників на заготовку жорстви, піску, вивезли їх на трасу в кілька раз більше, ніж належало по плану – показали зразок організаційної роботи для всіх сіл і колгоспів району <...>
Я.І. Розкошенко, голова райради депутатів трудящих.
(Джерело: Те саме, 1941, 19 січ., с. 1).

На районній раді по шляхівному будівництву.

 <...> Від світанку до темної ночі <...> працювали на шляху, не відчуваючи втоми. По півтори – дві і більше норми виробили колгоспники артелей сіл Комарівки, М-Мочулки, Теплик – <колгосп ім. Ворошилова>, Карабелівки. Голови сільвиконкомів цих сіл тт. Кучер, Бондар (Комарівка), Грабчак, Клапчук Д. (Карабелівка), Ільченко, Кіт, Левченко (Теплик), Дмитренко (М.-Мочулка), Трачук, Качуришин (Скарженівка) безпосередньо керували роботою своїх колгоспників.
<...> У 1941 році ми повинні закінчити будівництво жорств’янки на маршруту Теплик – Соболівка і Теплик – Степанівка. Нам треба збудувати по цих маршрутах 2 клм бруківки і 6 клм жорств’янки та зробити капітальний ремонт жорств’янки 4,5 клм, для чого потрібно заготовити каменю 2600, жорстви 12750 і піску 3350 кубометрів, підняти 48 тис. кубометрів землі. <...>
І. Мудрик.
(Джерело: Те саме, 1941, 22 січ., с. 2).

У лютому минулого року партія і уряд винесли рішення про обов’язкову посадку плодових дерев кожним колгоспним двором не менше 20 штук. Ця важлива постанова в нашому районі залишилась не виконаною. За планом райземвідділу треба було посадити 10 тисяч дерев, посаджено ж тільки 2930, тобто 29,3 процента. <...>
К. Корнійчук.
(Джерело: Те саме).

З передової про сівбу:
<...> Якщо колгосп ім. Котовського <Теплик> зміг зробити зерноочисну машину „Горка” за методом еланських колгоспників і вже закінчив очистку, то такі колгоспи, як сашанський, сокирянський, <...>, м.-мочульський насіння не чистять і не здають в насіннєву лабораторію для аналізу. <...>
(Джерело: Те саме, 1941, 26 січ., с. 1).

Чекають представників з райкому комсомолу
Останнім часом у м.-мочульській первинній КСМ організації припинилася робота. Ось уже більше двох місяців не проводяться комсомольські збори, ще більше часу не сплачуються членські внески. В колбуді збирається молодь, але з нею масової роботи не проводиться – комсомольців тут не чути. Секретар т. Легойда байдикує. <...>
Автор: Т. І.
(Джерело: Те саме, с. 2).

Краще організувати шкільні буфети.
<...> Продукти, які видаються райспоживспілкою для дітей, сільські споживчі товариства розпродують в своїх крамниця кому завгодно. Такі випадки є в Соболівці і М.-Мочулці. Більшість буфетів в антисанітароному стані. <...>
К. Корнійчук
(Джерело: Те саме, с. 2).

Недавно в селі М.-Мочулці відбулися загальні збори виборців по питанню самообкладання. Після зборів виборці тут же в колбуді сплатили 1400 крб. цього податку. Загальні збори вирішили повністю сплатити самообкладання до 1 лютого цього року.
Трачук
(Джерело: Те саме, 31 січня, с. 2).

З передової:
<...> В М.-Мочулці <...> досі не обмолочено 150 га хліба і з 15 кандидатів на виставку оформлено тільки 2 чоловіка <...>
(Джерело: Те саме, 9 лютого, с. 1).

<Районна нарада 7 березня 1941 р.>
Виступ ланкової колгоспу „Дніпробуд” тов. Паламарчук Оляни
У 1940 році моя ланка зібрала по 280 цнт. цукрових буряків. <...> Вирішили <...> зібрати <...> по 500 цнт. цукрових буряків, 20 цнт. соняшника, 50 цнт. кукурудзи.

Колгоспниці нашої ланки вже заготовили 12 цнт. курячого помету, 20 цнт. попелу, виділили 25 курок, які допоможуть нам в боротьбі з довгоносиком.
(Джерело: Те саме, 8 березня, с. 2).

З передової: 

<...> Колгоспи сіл М.-Мочулки, Пологів, Сокирян, Побірки, Кивачівки та інші з настанням першої можливості протягом двох днів заборонували зяблю <...>
(Джерело: Те саме, 4 квітня, с. 1).

З передової: 

<...> За останні 2-3 роки поліпшилось будівництво шляхів. З ініціативи колгоспників сіл Залужжя, М.-Мочулки, в.-мочульскої автілі ім. 12-річчя Жовтня було збудовано кілька кілометрів жорствянки. <...>
(Джерело: Те саме, 16 квітня, с. 1).

М.-Мочульський колгосп один з передових в районі по рільництву <...>. Однак з розвитком тваринництва тут не все гаразд. Ця галузь господарства далеко відстала. На фермах брудно, жолуби стоять на сантиметрів 10 нижче підлоги і коровам приходиться дуже низько пригинатися, щоб дістати їжу, соціалістичне змагання тваринників відстає. <...> Головним винуватцем в такому стані на фермі є завідуючий т. Неміровський, який байдуже відноситься до дорученої роботи. Правління колгоспу з ним чомусь панькається. 

Трачук.
(Джерело: Те саме, 23 квітня, с. 1).

<...> Продукти, які видаються райспоживспілкою для дітей, сільські споживчі товариства розпродують в своїх крамниця кому завгодно. Такі випадки є в Соболівці і М.-Мочулці. Більшість буфетів в антисанітароному стані. <...>
К. Корнійчук
(Джерело: Те саме, с. 2).

Розмова про шляхи.
За мостом машина звернула на грунтовий шлях.. І раптом нею почало кидати, наче в лихоманці. Мотор жалібно загудів. З кабіни висунув голову колгоспний шофер Якимець Кирило.
- Гей там, шляховики, - гукнув він до тих, що сиділи у кузові, - бачите, які у нас дороги?
Цей докір попав у ціль і задів деяких за живе.
- Ну, судіть ви самі: кожен раз їздимо на Губник камінь грузити і тільки час марно тратимо. Та що то за робота вже, коли під погрузку 1-2 вагони подадуть? - поскаржився один з присутніх.
За селом, край дороги лежало кілька купок жорстви. Ми звернули увагу шляховиків, що при таких млявих темпах вивозки матеріалу будівництво траси Теплик - Соболівка може затягтись.
- З вивозкою, справді, погано, - каже шляховий бригадир тов. Тонкопій. - Ось у нас, в "Більшовику", з минулого року лежить 500 кубометрів жорстви, тепер теж трохи набили. Цілі гори жорстви, а її не вивозять. Каже наш голова, що після сівби перекине нам тягло.
- А як Остроушко, не смикає людей з шляхової бригади на інші роботи? - запитали.
- Смикає. Обіцяє після дати підмогу. Але, знаєте, я кожний раз беру в нього письмове розпорядження, пригодиться.
Обабіч шляху, до самої велико-мочульської границі розтягнулись поля соболівських колгоспів, але майже ніде не зустріли уцілілого деревця. З землі то тут, то там торчали одні патики - сліди деревонасаджень минулих років.Скільки коштів і сил тратили держава і колгоспи на озеленення шляхів - не перелічити.
- Не тримаються у нас дерева. Поперше, садять яке попало; подруге, ламають. Навіть рільничі бригади, коли сіють, чи то орють, не слідкують за тим, щоб обережно обминути деревце, - говорить тов. Тонкопій.
Куди приємніше було проїжджати біля М.-Мочулки. Тут зразу почувається дбайливість керівників артілі "Дніпробуд" про культурні шляхи. В два ряди шлях обсаджено черешнями та декоративними деревами. Місцями пороблені клумби для квітників, вкопані скамейки, де можуть сісти і відпочити прохожі. Цим шляхом машина їде швидко, без стрибків.
- А це правда, що в "Дніпробуді" спеціально виділяють сторожів для охорони шляхів? - запитав хтось з колгоспників.
Не доїжджаючи до залужанського лісу, автомашину знову почало підкидати. Шофер зменшив хід.
- Помало їде, - невдоволено зауважив бригадир шляхової бригади колгоспу ім. Комінтерну Михайло Торохтій. - Он та підвода, що минали, нас скоро дожене.
Але інший заступився за шофера. Він погоджується з тим, що машина призначена для швидких перевозок, але для цього потрібні справні шляхи. При поганій дорозі краще їхати помало, щоб ресори не ломались, запобігти аварії.
Шкода, що з нами ніхто не їхав з керівників соболівських колгоспів. Хай би вони почули від своїх колгоспників, як треба дбати про шляхи, щоб ними було зручно їздити, щоб машини і вози не ламались.
І. Мудрик. Соболівка - Теплик.
(Джерело: Те саме, 24 квітня, с. 2). 

На районній сесії:
<...> Тов. Дмитренко говорить:
- Ці успіхи могли б бути ще кращими, якби за тваринництво від голів колгоспів вимагали роботи так, як за рільництво. По справі сівби нас кілька раз викликали в райвиконком, даємо щоденні інформації, а ось про тваринництво ні слова. Це свідчить про те, що тваринництво ще не стало в центрі уваги як для районних організацій, так для колгоспів <...>
(Джерело: Те саме, 30 квітня, с. 2).

Ковальчук веде перед.
У м.-мочульському колгоспі "Дніпробуд" працює дві тракторні бригади. Між ними і всіма трактористами складено договори на соціалістичне змагання. Трактористи борються за виробку на умовний трактор по 600 га на рік і заощадження пального.
В соцзмаганні веде перед тракторист т. Ковальчук Пилип. На весняній сівбі він систематично перевиконував норми на 150 проц. і протягом 15 днів заробив 80 трудоднів та 200 крб. грішми. <...> 
І. Трачук.
(Джерело: Те саме, 8 трав., с. 2)

На будівництві автогужового шляху Теплик – Соболівка кипить робота ... Колгоспники села М<алої>-Мочулки Гаврило Грабчук, Профир Лебедюк приступають до роботи, коли надворі лише починає сіріти. Кожний з них вивозить щодня по 4 кубометри каменю, проти норми 2,7 <...>
(Джерело: Те саме, 1941, 12 трав., с. 2).

З передової:
<...> Вкрилися посіви бур'янами і в колгоспах сіл Кожухівки, М.-Мочулки. Але керівники тт. Гарбуз і Дмитренко негайно організували ручну прополку <...>
(Джерело: Те саме, 1941, 21 трав., с. 2).

У колгоспі "Дніпробуд":
Стаття практиканта-агронома Т. Пилипенка про шарування буряків, про передові ланки Вдовиченко М., Немировської Т., Гарди М.
(Джерело: Те саме, с. 2).

Передова:
<...> Бути на Всесоюзному огляді - велика честь. Колгоспники села М.-Мочулки цю честь свято зберігають. Ось уже третій рік їхній колгосп є учасником виставки <...>
(Джерело: Те саме, 1941, 25 трав., с. 1).

Про деякі підсумки звітно-виборних зборів парторганізацій.
<...> Під керівництвом мало-мочульської парторганізації (секретар тов. Дмитренко), яка вміло розставила свої сили і керівні кадри, колгосп "Дніпробуд" зібрав по 23 цнт. зернобобових з площі 1334 га і по 251 цнт цукрових буряків. Тут на фермах налічується 643 голови худоби, не рахуючи птиці <...>
В.Задельський, зав. орг. інструкторським відділом райкому КП(б)У.
(Джерело: Те саме, 1941, 28 трав., с. 1).

Стаття про солдата Є.І. Кицика (звідки?), написана командиром взводу Корпухіним і командиром відділення Заміновим.
(Джерело: Те саме, 1941, 25 червня., с. 1). 

Мала Мочулка (1939 р.): Матеріали до історичного краєзнавства

Цими днями в нашій артілі "Дніпробуд" відбулися загальні колгоспні збори. 400 колгоспників заповнили колгоспний клуб. Доповідь про підсумки 1938 с.-г. року і завдання на 1939 рік зробив голова к-пу тов. Дмитренко. Голова к-пу <...> навів багато цифр по врожаю зернових та цукрових буряків <...>. К-п <...> зібрав в середньому з кожного гектара по 237 цнт. цукрових буряків та по 16, 15 цнт. зернових <...>. Бригада т. Сполитка (насправді: Сполітака. - О.П.) Андріяна <...> зібрала в середньому з га по 270 цнт. цукрових буряків, 16,5 цнт. зернових. Краща ланкова Гарда Ірина <...> по305 цнт. з гектара. В боротьбі за високий врожай виросли в нас нові люди, справжні господарі землі колгоспниці Дяченко Явдоха, Ковальчук Тетяна, Скорогляд Марія, Гарда Горпина - ось вони кращі ланкові <...>. Кожна з них зібрала з га понад 260 цнт. цукрового буряка. А ланкова Дяченко Явдохи добилася врожаю цукрового буряка 299 цнт. з га. <...>.
П. Ковальчук, с. М.-Мочулка.
[Джерело: "За більшовицьку перемогу" (Теплик), 1939, 8 січ.., № 4 (963), с.1].

 Хто поїхав на обласну нараду стахановців.
<...> Дмитренко Феодосій - голова м.-мочульського к-пу "Дніпробуд" <...>,  Гарда Ірина - ланкова цього ж к-пу <...>.
[Джерело: Те саме, 1939, 10 січ.., № 5 (964), с.1].

5 січня у селі Мала Мочулка відбувся антирелігійний вечір. В колгоспному клубі (колишній хаті священика Пашути. - О.П.), де були присутні близько 200 чоловік, прочитано лекцію "Походження різдв'яної казки і її класова суть". Після лекції драматичний гурток поставив п'єсу: "Посланець бога", потім організували танці.
Т. Лещенко.
[Джерело: Те саме, 1939, 12 січ.., № 6 (965), с.2].

<Мишарівський к-п ім. 17 партз'їзду викликав> на соціалістичне змагання передову артіль району "Дніпробуд", М.-Мочульської сільради. 
П. Малюський.
[Джерело: Те саме, 1939, 14 січ.., № 7 (966), с.2].

Пилип Ковальчук повідомляє про ремон с.-г. інвентаря передовиками: Балицький Іван, Вовкотруб Т. <...>.
[Джерело: Те саме, 1939, 16 січ.., № 8 (967), с.1].

 На районній раді голів колгоспів і сільрад Комарівська сільрада викликала на соціалістичне змагання с. М..-Мочулку на додаткову сплату культзбору, зокрема до 17 січня виконати 50% плану. Колгоспники нашої артілі ділом відповіли на цей виклик. З загальної суми культзбору 11.400 крб сплачено на 17 січня 6.237 крб. Серед бригад розгорнуто змагання на першість у виконанні сплати податку.. Просимо комарівчан повідомити через районну газету, як вони виконали взяте на себе зобров'язання.
Дмитренко.
[Джерело: Те саме, 1939, 18 січ.., № 10 (969), с.2].

<Побірка вже виплатила 12.400 крб> [Джерело: Те саме, 1939, 21 січ.., № 11 (970)].
<...> Проте останні <комарівчани. - О.П.> мовчать, бо не виконують взятих на себе зобов'язань. [Джерело: Те саме, 1939, 25 січ.., № 13 (972)].

Пилип Ковальчук повідомляє з М.-Мочулки:
При колгоспному будинку організовано 7 гуртків - драматичний, співочий, оборонний та ін. Але задовільно працює лише ... драматичний.
Молоді колгоспні артисти часто ставлять п'єси, і глядачі залишаються задоволені. 15 січня драмгуртківці поставили п'єсу в с. Мишарівці п'єсу "Дай серці волю, заведе в неволю". Після вистави колгоспники дякували учасникам за гарну постановку.*
Зовсім протилежне маємо в організації Тсоавіахему, де налічується 53 чол. З-за байдужого ставлення керівника організації Грабчука Тодора** багато товаришів досі не мають білетів, не сплачують членських внесків. Колгоспники, зокрема, молодь, цікавляться оборонною роботою, але до їх вимог ніхто не прислухається. А первинна організація ТСО має не менші можливості для своєї роботи, ніж драматичний гурток.
[Джерело: Те саме, 1939, 18 січ.., № 10 (969), с.2].
* За спогадами моєї с.п. мами, Теклі Омелянівни, вона брала участь у цій виставі.
** Було два Тодори Грабчуки Один з них , наш сусід, с.п. Тодор Грабчук (дядько Тодир, колеги називали його Федею), був непересічною людиною. Майстер на всі руки, столяр, музикант, радіоаматор, самостійно конструював фотоапарати і діаскопи. Викопав і обклав каменем копанку на долині, в якій і зараз смачна вода. Гарно співав, був веселої вдачі, мав гарну жінку - тітку Маринку і доньку Явдоню, яка і зараз здравствує.

Пилип Ковальчук <з нетерпінням чекає відкриття 18 партз'їзду>:
Кращі ланкові Грабчук Д., Ковальчук Т., Дубовенко М., Косюк К. <...> вже заготовили в своїх ланках по 12 цнт. попелу і 9-10 цнт. поташного посліду.
80 ланкових, бригадирів і колгоспного активу наполегливо вчаться в агротехнічних гуртках, щоб набуті агрономічні знання застосувати на практиці для завоювання сталінського врожаю.
[Джерело: Те саме, 1939, 12 лют.., № 22 (981), с.1].

<Пилип Ковальчук пише знову, на цей раз хвалить Грабчук Я. та Дудник І. за теж саме>.
[Джерело: Те саме, 1939, 28 лют.., № 28 (987), с.1].

<...> Закінчується будівництво 5 колгоспних клубів в селах Малій Мочулці*, Комарівці, Карабелівці і інш. Вартість колгоспних клубів складає 615 тис. крб.
Жовтанюк.
[Джерело: Те саме, 1939, 10 берез., № 34 (993), с.2].
* Гігантичний клуб в Малій Мочулці, який почали будувати на місці розібраної церкви, біля історичного ясена, був закінчений після війни, на початку 50-х рр. До тих під стояли лише високі цегляні стіни, і люди ходили "через клуб" стежкою . Влітку це було улюблене місце для гри дітвори " в войнушку".

<...> В першому кварталі <...> відкриваються <...> сільмаги <...> в Росоші, Комарівці, М.-Мочулці і Пологах <...>.
Шульц.
[Джерело: Те саме, 1939, 21 берез., № 40 (1000), с.2].

Список кандидатів на Всесоюзну с.-г. Виставку (затверджений президією Равиконкому):
<...> 43. Гарда Л.Я. - свинар к-пу "Дніпробуд", який в 1938 р. одержав від 8 свиноматок по 18,8 ділових поросят на кожну свиноматку.
44. Власюк Н.І. - свинар цього ж к-пу, який в 1938 р. одержав від 8 свиноматок по 18,6 ділових поросят на кожну свиноматку.
<...> 450. К-п "Дніпробуд" с. М.-Мочулки, який в 1937 р. зібрав урожай цукрового буряка з площі 250 га по 312* цнт. з га, в 1938 р. - по 218** цнт. з га, та за ці ж роки добився середньої врожайності  зернових по 16,5 цнт. з га.
[Джерело: Те саме, 1939, 6 квіт., № 48 (1003), с.2].
* 321 цнт.; ** 240 цнт. (поправка). [Джерело: Те саме, 1939, 8 квіт., № 48 (1003), с.2].

Т. Лещенко про сівбу в М.-Мочулці:
<...> 6 квітня бригади Грабчука Т. і Ковбасюка засіяли по 11,5 га ячменю проти норми 9 га. Бригада Сполітака засіяла 9 га проти норми 4,5 га.
Якість роботи прекрасна.
[Джерело: Те саме, 1939, 8 квіт., № 49 (1004)].

<...> Рекута І.М. - бригадир к-пу "Дніпробуд", в 1938 р. його бригада зібрала 18,26 цнт. зернових з га на площі 150 га.
[Джерело: Те саме, 1939, 12 квіт., № 52 (1012), с.2].

Цими днями учителі мало-мочульської середньої (!) школи на своїх загальних зборах обговорили підсумки роботи XVIII з'їзду ВКП(б). З доповіддю про роботу історичного з'їзду партії Леніна-Сталіна виступив директор школи тов. Гордійчук. Виступаючі учителі тт. Паламаренко, Мельніченко і інші відмітили про гігантський ріст СРСР під проводом партії більшовиків і вождя народів всього світу товариша Сталіна. Учителі взяли на себе зобов'язання добитися до кінця навчального року 100 проц. успішності учнів і посилити виховну роботу серед населення.Т. Лещенко.
[Джерело: Те саме, 1939, 17 квіт., № 54 (1014), с.2].

Т. Лещенко з Малої Мочулки ділиться досвідом вивчення "Короткого курсу ВКП(б)".
[Джерело: Те саме, 1939, 22 квіт., № 57 (1017)].

Стан виконання фінплану ІІ кварталy 1939 р. на 26-IV:
<...> Теплик національний - 29,0
<...> Теплик український - 23,1
<...> М.-Мочулка - 13,5
<...> Соболівка українська - 10,8
<...> Соболівка національна - 7,7 
<...> по району - 19,7.
[Джерело: Те саме, 1939, 28 квіт., № 60 (1020), с. 2].
 
Готуємось до всенародного огляду.
Першого серпня, у серці нашої батьківщини, у червоній столиці Москві відкриється Всесоюзна сільсько-господарська виставка.  
Дякуючи вірному Сталіну, колгоспне село М.-Мочулка давно лишило позаду прокляте минуле, темне, відстале життя. Замість 2 тисяч десятин дрібних клаптиків землі, якою користувались 424 господарства  (з них 300 бідняцьких), замість попівської і поміщицької землі виріс і зміцнів колгосп "Дніпробуд", в якому об'єднано в один масив 2200 га масної землі. На широких ланах працюють потужні с/г машини: 7 тракторів (з них 1 "ЧТЗ"), складні молотарки і комбайни. Радісно, заможно і культурно живуть колгоспники "Дніпробуду", з прокляттям вони згадують минуле. 
<...> Минулого року написана і зараз видається монографія (короткий опис колгоспу).
<На виставку поїдуть>: Рекута Іван, бригада якого в минулому році зібрала по 18, 4 цнт. зернових з га; трактористи Довгань Юхим, Довгань Петро, Легойда Яків, які виробили тракторами У-2 по 372-425 га за рік. З свиноферми - Гарда Лаврін, Власюк Никифір, які виростили по 18 ділових поросят на кожну свиноматку.
<Далі йдеться про сівбу>: На шаровці  в темпах і якості відзначилися ланки: Ковальчук Тетяни, Грабчук Явдохи, Малоніс Марії, Бербец Марії, Сокур та інші. Зараз проводимо посилено боротьбу з шкідником - буряковим довгоносиком.
<...> Загальні збори колгоспників схвалили виділити 3 тис. крб. кращим працівникам для поїздки на виставку. Зараз правління колгоспу "побоюється", бо цю суму доведеться збільшити в 2-3 рази, - у колгоспі стало суцільне ударництво.
<Далі йдеться про тракторну бригаду - "комсомольську">.
<...> Наша парторганізація  зростає за рахунок кращих людей - стахановців. Недавно прийняли кандидатами в члени ВКП(б) т. Ковальчук Тетяну, подав заяву т. Паламарчук Дмитро. В минулому він був бригадиром, а зараз його обрали головою сільради.
Для ще кращої політмасової роботи і культурного обслуговування колгоспників колгосп цього року закінчує (!) будівництво колбуду на 500 місць.
Ми впевнені, що і цього року вийдемо переможцями в соціалістичному змаганні з своїми суперниками - комарівськими колгоспниками.
Ми впевнені, що цього року примхи природи, якщо вони будуть, переборемо. Нато (!) ми колгоспники, нато нами керує наш любимий Сталін.

Дмитренко - голова к-пу "Дніпробуд".
[Джерело: Те саме, 1939, 1 трав., № 61 (1021), с. 2].

Проривка буряків проходить успішно.

Закінчивши шарування, в колгоспі "Дніпробуд" дружно приступили до проривки цукрових буряків. Ще до схід сонця 8 колгоспних бригад щоденно виходить в поле, щоб в найкращий строк провести проривку.

Передові ланки - Грабчук Я., Ковальчук Т., Піддубняк Т., Кусюк К., Швець М. показують зразки соціалістичного ставлення до праці. Вони першого дня прорвали в своїх ланках по 0,20-0,30 га цукрових буряків.Як на шаруванн, так і на проривці, колгоспниці приділяють увагу боротьбі з довгоносиком. 

В інших колгоспах цукрові буряки пересіяли, а в нас не пошкоджено жодного гектара. Бо наші колгоспники зуміли відстояти цукрові буряки від шкідників.

Висока організованість в роботі дає право говорити, що колгоспниці виконають взяті зобов'язання по врожайності цукрових буряків.

Ковальчук Пилип.

[Джерело: Те саме, 1939, 16 трав., № 67 (1027), с. 1].

До іспитів готові.

Учительський колектив Мало Мочульської школи (директор т. Гордійчук) наполегливо боровся за виконання постанов партії і уряду про школу. Навчальний рік закінчується успішно. Підготовку до іспитів розпочато ще 2 місяці тому.

Наші вчителі докладно ознайомились з інструкцією Наркомосу про проведення іспитів в школах. Інструкцію доведено до свідомості кожного учня. Проведена також декілька бесід серед учнів та піонерів про значення цьогорічних іспитів.

Включившись у всенародне змагання імені Третьої Сталінської П'ятирічки, учителі добилися гарних наслідків. VI клас, наприклад, де класний керівник т. Гордійчук Є.М., має 100 процентів відвідування та непогану академічну успішність. Від цього класу не набагато відстав VII клас (керівник класу т. Паламаренко І.Л.).

Наша школа готова до вирішального етапу своєї роботи - іспитів. Учителі зобов'язалися луквідувати другорічництво.

Т. Лещенко.

[Джерело: Те саме, с. 2].

Передовики сільского господарства Теплицького району, затвержені учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.Головний виставочний комітет постановив: затвердити учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки з занесенням до Почесної книги такі колгоспи і передовиків сільського господарства Теплицького району:
1. Колгосп "Дніпробуд" с. Мала-Мочулка, який зібрав в середньому за два роки по 281, 12 цнт. цукрових буряків з гектара (з посівної площі 250 га, в 1937 році по 320,35 цнт. і в 1938 році з площі 250 га по 241,35 цнт.), зернових в середньому за 2 роки з гектара по 16,42 цнт.
2. Рекута Іван Микитович, бригадир колгоспу "Дніпробуд", с. Мала_Мочулка, який зібрав з гектара по 18,36 цнт. зернових на площі 150,2 га. <...>
[Джерело: Те саме, 1939, 18 трав., № 68 (1028), с. 1].

Вивершили проривку.
Готуючись до відкриття третьої Сесії Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Респеблік, колгоспниці артілі "Дніпробуд" вчора, 20 травня, вивершили проривку цукрових буряків на площі 250 га.
В роботі особливо відзначились ланки Мандибури Палажки, Швець Горпини, Малоніс Марії, Косюк Секлети, які першими в колгоспі прорвали свої буряки.
Т. Лещенко.
[Джерело: Те саме, 1939, 21 трав., № 69 (1029), с. 1]. 

Сила агротехніки

<...> Мене прямо таки дивує, що в окремих колгоспах Гайсинського району, не дивлячись на часті опади, жовтіє овес. А в нас і дощу нема і хліба в кращому стані. От що значить поважати, бути в ладах з агротехнікою. <Йдеться пр застосування витяжки з гною - суміші прілого гною і води, - О.П.>.

Із статті голови колгоспу "Дніпробуд" Дмитренка.
[Джерело: Те саме, 1939, 13 черв., № 81 (1041), с. 2]. 

З великим піднесенням готуються призовники села М.-Мочулки до чергового призову в РСЧА. 16 призовників уже здали іспити за 4 класи початкової школи, з них 12 чол. мають оборонні значки. Найкращих успіхів у допризовній підготовці добилися призовники Чепелюк Іван, Піддубняк Іван, Ковальчук Афанасій, Довгань Петро.
Т. Лещенко..
[Джерело: Те саме, 1939, 30 черв., № 90 (1050), с. 2].

<Фото з Рекути І.М.>: Бригадир колгоспу "Дніпробуд" с. М.-Мочулки, який зібрав торік з гектара по 18,18 цнт. зернових на площі 150 га. Тов. Рекута затверджений учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. <Зображений у вишитій сорочці, в піджаку. Справа звисає ремінець від годинника>. 

[Джерело: Те саме, 1939, 6 лип., № 94 (1054), с. 1; У цій же газеті від 24 трав. № 71 на півтори полоси хвалебна стаття І.Рекути на самого себе "В Москву, на всенародний огляд"].

Ліквідувати простої комбайнів. 
Комбайнер т. Горобець душею боліє, щоб вчасно і без втрат зібрати урожай. Першого дня він зібрав 9 га, а другого - 12 га. Наслідки роботи, як видно, незавидні. А причина та, що простої забирають найдорожчий час. Бригадир тракторної бригади т. Ковальчук пальне до трактора, який тягне комбайн, видав тоді, коли йому нагадали. Крім того, трактор часто "буксує", бо несправний. Простоює комбайн також по вині бригадира рільничої бригади т. Лебедюка, який не забезпечив агрегат обслуговуючим персоналом <...>.

В.О. Гарда, с. М.-Мочулка, к-п "Дніпробуд". 

[Джерело: Те саме, 1939, 8 лип., № 96 (1056)].

Більшовицьке слово несемо в маси.

Більшість агітаторів нашого села з неослабною енергією ведуть агітаційно-масову роботу серед трудящих. В останні місяці ми допомагаємо колгоспникам вивчити рішення XVIII з'їзду партії і травневого Пленуму ЦК ВКП(б). За допомогою агітаорів в кожній рільничій бригаді підчас жнив було випущено по 10 польових бригадних газет. На нас - низових агітаторів, патрія покладає відповідальне і почесне завдання - виковувати маси в комуністичному дусі. Проте, треба сказати, що мало нам допомагають для піднесення агітаційної роботи. Лише один раз збирав агітаторів секретар парторганізації тов. Дмитренко. Мало допомагає і райпартком.

Кицик, с. М.-Мочулка. 

[Джерело: Те саме, 1939, 28 лип., № 105 (1065)]. 

<Компанія підписки на позику>: 

Ковальчук Василь,бригадир, підписався на 190 крб. "Я люблю рідну більшовицьку партію, - говорить т. Трачук Григір, - люблю великого вождя народів мудрого товариша Сталіна. Переплачую нову Позику Третьої Сталінської П'ятирічки на 100 крб. і вношу готівкою всю суму".

Ковбасюк Павло - 175 крб., Балицький Іван - 150 крб., вніс готівкою. Всього на 3 серпня підписалися на 13390 крб., внесли готівкою 4600 крб.

Т. Лещенко.

[Джерело: Те саме, 1939, 5 серп., № 110 (1070). У тій же газеті від 15 серп., № 115; критика, що мало підписали на позику в М.-Мочулці].

<В статті зав. методкабінету РВНО В. Вельдума відзначена маломочульська школа, що має хороші показники навчання>.

[Джерело: Те саме, 1939, 16 серп., № 115 (1075)].

<Із статті П. Тарасишина>: 

<...> Зав. майстернею Іщенко Прокіп (Бджільна) ходить на заробітки в М.-Мочулку <...>.

[Джерело: Те саме, 1939, 21 серп., № 117 (1077), c. 1].].

М.-Мочульська школа ще торік – в першій чверті 1938-1939 учбового року – була одна з відсталих шкіл району. На той час процент відвідування учнями школи досягав лише до 50-60. Поганих шкіл в наших умовах не може бути, а є погані  керівники. Від керівника залежить весь успіх школи. Нещодавно тов. Гордійчук став директором нашої школи. Від його вмілого керівництва лице школи зовсім змінилось. Наша школа стала одною з передових. Ми досягли 98 процентної; успішності. Всі діти акуратно відвідують школу.
Таких успіхів досягли завдяки соціалістичним методам праці. На протязі навчального року змагалися з степанівською школою. Вчителі і учні між собою теж змагались. Наше змагання було ділове. Систематично ми його перевіряли. Крім того, багато допомогло те, що в нас були точні учбові і виховні плани, які доводилися до кожного вчителя, графік гурткової роботи і по них ми працювали. На сьогодні наша школа красиво обладнана, відремонтована і вже готова розпочати новий учбовий рік.

Паламаренко, вчитель с. М.-Мочулки.
[Джерело: Те саме, 1939, 28 серп., № 120 (1080), с. 2]. 

<В передовій критика маломочульського колгоспу за запущене тваринництвої>: 

<...> Тут велика ферма рогатої худоби, але вона забута людьми <...>.

[Джерело: Те саме, 1939, 30 верес., № 137 (1097), c. 1].

Як культурний захід, м.-мочульска сільрада зробила вітрину для щоденного вивішування центральних газет. Велику увагу приділяють колгоспники цій вітрині. Щоденно збиралися коло сільради і читали газети. 
Однак безвідповідально віднісся до цієї справи голова сільради Паламарчук. Через те, що немає відповідального за цю справу, вже давно, як газети не вивішуються. Вікна у вітрині вибиті і ще й досі висить газета "Вісті" за 23 липня.
Чепелюк.
[Джерело: Те саме, 1939, 12 верес., № 128 (1088), с. 2].

Ліквідувати розрив між копанням і возовицею буряків.
Ще 8 вересня всі ланки колгоспу "Дніпробуд" розпочали  копання цукрових буряків. Спід (!) рук майстерниць буряківництва швидко наповнювалися мірниці і виростали на плантації купи буряків. Та не поспішали їздові. Аж на третій день копання з кожної бригади виїхало по одній підводі. Так пройшло ще три дні і як по рецепту бригадири добавляли по одній підводі на вивозку. За короткий час створився величезний розрив між копанням і вивозкою буряків. На плантації тепер лежить 900 цнт. невивезеного буряка. Після всього бригадири, та й сам голова колгоспу т. Дмитренко, виправдовуються, що не вистачає тягла, возів, автомашин тощо. Перевіривши, дізналися, що головна причина в тому, що погано підготувалися до вивозки, бо й досі 4 вози не відремонтовано, план вивозки буряків не виконується. Легковажно відносяться до вивозки буряків також начальники соболівських автоколон тт. Торохтій і Дищук. Вони не врахували, що в цьому колгоспі 245 га буряків, і замість двох машин аж на восьмий день копання вислали одну і то поломану машину. Така "возовиця" буряків призводить до втрат білого золота.
В. Майко.
[Джерело: Те саме, 1939, 22 верес., № 133 (1093), с. 2].

Проводи призовників.
В ряди доблесної Червоної Армії Мала Мочулка дає в цьому році 19 молодих патріотів, до кінця відданих великій справі Леніна - Сталіна. Серед прийнятикх в РСЧА - 10 комсомольців, два кандидати в члени ВКП(б). Багато з них стахановці колгоспного виробництва. 14 жовтня було організовано проводи призовників. На вечір до колгоспного клубу зібралося понад 300 колгоспників і колгоспниць. Голова колгоспу тов. Дмитренко зробив доповідь про призов у РСЧА і міжнародне становище. Після доповіді виступили призовники, колгоспники. По закінченні офіційної частини виступив колгоспний драматичний гурток. До пізньої ночі веселились колгоспники і молодь. Прощаючись з призовниками, колгоспники вручили їм подарунки та побажали великих успіхів в бойовій і політичній підготовці.
П. Чепелюк.
[Джерело: Те саме, 1939, 15 жовт., № 144 (1104), с. 2]. 

Про утворення виборчих округів по виборах в Теплицьку районну Раду депутатів трудящих.
<...> Виборчий округ - 12.
Село М.-Мочулка, дільниця Весела, Дубина, Шевченка, від Грабчук Агафії до Грабчука Гаврила.
Виборчий округ - 13.
Село М.-Мочулка, дільниця Рудка, Шевченка, від Грабчука Гаврила.до Мандибури Івана
<...>
[Джерело: Те саме, 1939, 27 жовт., № 149 (1109), с. 1]. 

Склад дільничних виборчих комісій 

<...>: М.-Мочульська виборча дільниця.
Голова дільничої виборчої комісії - Зозуля Гнат Петрович - від м.-мочульської комуністичної організації. 
Заступник голови дільничої виборчої комісії - Грабчук Андрей Спиридонович - від м.-мочульської комуністичної організації.
Секретар дільничої виборчої комісії - Багрій Микола Дмитрович - від м.-мочульської комуністичної організації.
Члени комісії:
Закревський Павло Карпович - від м.-мочульської комуністичної організації.
Дубовенко Марфа Миколіївна - від м.-мочульської комуністичної організації.
Баліцький Іван Федорович - від колгоспників к-пу "Дніпробуд".
Гаєвський Іван Тимохтійович - від колгоспників к-пу "Дніпробуд".
Малонос Марія Олексіївна - від колгоспників к-пу "Дніпробуд".
Власюк Никифір Іванович - від колгоспників к-пу "Дніпробуд".
[Джерело: Те саме, 1939, 5 лист., № 157 (1117), с. 2].

Висунення в кандидати в депутати до Теплицької районної Раду депутатів трудящих: 
<...> М.-Мочульський виборчий округ № 13:
Мельничука Василя Зінов'євича, 1897 року народження, члена ВКП(б), працює секретарем теплицького райкому КП(б)У, проживає в м. Теплику, - висунутий загальними зборами колгоспників с. М.-Мочулки, на яких було присутніх 490 чоловік.
[Джерело: Те саме, 1939, 21 лист., № 165 (1125), с. 2].
Дмитренка Тодосія Панкратовича, 1901 року народження, члена ВКП(б), працює головою артілі "Дніпробуд", проживає в с. М.-Мочулці, - висунутий зборами мало-мочульських колгоспників.
[Джерело: Те саме, 1939, 23 лист., № 166 (1126), с. 2].

В с. М.-Мочулці ввечері 5 грудня понад 200 колгоспників прибули на збори з нагоди Дня Сталінської Конституції. Доповідь про треті роковини великого всенародного свята зробив тов. Лещенко. Після доповіді була поставлена п'єса "Волосний суд".
Чепелюк.
[Джерело: Те саме, 1939, 9 груд., № 174 (1134), с. 2].

Керівник передового колгоспу
Комуніст тов. Дмитренко вже кілька років працює головою колгоспу "Дніпробуд". Умілим підходом до мас, своїми організаторськими здібностями він зумів мобілізувати колгоспників на боротьбу за високів прожаї зернових і технічних культур. За це колгосп "Дніпробуд" удостоївся великої честі бути учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 року. Учасниками виставки також були тов. Дмитренко і передовики колгоспного виробництва тт. Рекута і Гарда.
І коли на зборах колгоспників стало питання, кого висунути кандидатом у депутати районної Ради, дніпробудівці єдинодушно висунули Тодосія Панкратовича Дмитренка.
Днями відбулася зустріч виборців 12 виборчого округу з своїм кандидатом. Колгоспний клуб не міг вмістити всіх тих, що прийшли на мітинг. Довірена особа по виборах до айонної Ради тов. М.П. Мельниченко знайомить їх з біографією, розповідає про роботу Тодосія Панкратовича. Його життєвий шлях, як і міліонів радянських патріотів, - жива ілюстрація досягнень країни, соціалізму і трудящих, здобутих під керівництвом великої партії Леніна - Сталіна.
- Товариш Дмитренко своєю роботою заслужив наше довір'я, - говорить ланкова Параска Гуренко. - Він добре керує колгоспом, піклується про колгоспників. 24 грудня я віддам свій голос за кандидатів блоку комуністів і безпартійних, за тов. Дмитренка. До цього я закликаю всіх виборців 12 виборчого округу.
Слово бере колгоспник Трохим Вовкотруб. Він знає Тодосія Панкратовича ще з малих років, на очах мало-мочульських селян він виріс. Вовкотруб висловлює свою впевненість в тому, що тов. Дмитренко, як депутат, вірно служитиме народові.
На мітингу виступло 14 колгоспників і колгоспниць. Вітаючи свого кандидата, вони запевняють, що в день виборів всі, як один, віддадуть свої голоси за кандидатів сталінського блоку комуністів і безпартійних, за кандидатів, до кінця відданих справі  партії Леніна - Сталіна.
З відповіддю на привітання виборців виступив наприкінці тов. Дмитренко, який дякував за виявлене йому високе довір'я і пообіцяв це довір'я виправдати у повсякденній своїй праці.
Т. Лещенко.
[Джерело: Те саме, 1939, 21 груд., № 180 (1140), с. 2].  

Мала Мочулка (1932-1933 рр.): Матеріали до історичного краєзнавства

Переднє слово укладача.

У цьому і наступних дописах подаємо деякі відомості,  що стосуються с. Малої Мочулки, починаючи з початку 30-х років минулого століття (ті, які вдалося на даний час зібрати).

Ці матеріали вибрані з тогочасної районної газети (вона від часу до часу змінювала свою назву, але не суть) практично без змін. Очевидно, що вони тенденційні, пронизані пануючою тоді ідеологією, але тим не менше містять чимало фактичних даних про мешканців села і події, які у ньому відбувались. Ясна річ, що поза цими, офіційними даними, що складають поверхневий шар інформації, міститься багатошарова глибока і об'ємна інформація, яку ще треба буде видобувати.

Сподіваюсь, що для тих, хто цікавиться історією села (або й інших сіл Тепличчини), подані матеріали стануть приводом для глибших пошуків.

Олекса Піддубняк.   

    

Постанова Президії Тепликського РВК від 5 січня 1932 року про виконання пляну хлібозаготівлі по району за станом на 1-І 1932 р.

<...> По с. М. Мочулці за бездіяльність президії Сільради, за безвідповідальність в роботі, за сухе адміністрування в хлібозаготівлі та відсутність масової роботи по селу в наслідок чого виконано хлібозаготівлю по одноосібному 36. відс., а тому Президію  М. Мочульської Сільради розпустити та віддати до суду. <...>; Голова РВК Білошапка. 
[„За більшовицьку перемогу” (Теплик), 1932, 10 січ., № 2(19), с. 1].

Куркулям не місце в колгоспі.

До нашого колгоспу "Комунар" (с. М. Мочулка) (один з трьох "колгоспиків", що припадав на центр села - О.П.) проліз куркуль Буцман Г. (йдеться про Тодосія Буцмака - О.П.). До вступу в колгосп він мав 6 ґа землі, знущався над бідняками. Підчас колективізації 1930 р. він проліз і протягом 2-х років ховався в колгоспі.
Буцман даже проліз головою правління.
Дійшло до того, що він лишався п'яним на полі, а коні пускав самих до колгоспу бігти, де і було розгублено багато куплених речей. Його тепер з голови колгоспу знято, але це мало.  Буцмана треба з колгоспу вигнати. - Музика.
“Комунар" (с. М. Мочулка) (один з трьох "колгоспиків", що припадав на центр села - О.П.) проліз кур (Джерело: Те саме, с. 2).

Зведення про стан хлібозаготівлі по району на 5/І-1932 р.
<...> М. Мочулка...66,7%
<...> По району плян виконано на ...66,95%
Колгоспи виконали плян на ...93,9%
Одноосібні г-ва ...47,7%
Куркульсько-заможний сектор...59,7%
Приріст за 5 днів 0,5%
(Джерело: Те саме, с. 2).

Згноїв хліб.
Барвинський Т. гром. с. М. Мочулки бувший царський жандар шкодить хлібозагатівлі своєю антирадянською аґітацією. Крім цього він сам ховає й гноїть хліб. Так, хлібозаготівельна комісія знайшла в нього 9 мішків збіжжя, з якого частина згнила.
Ми вимагаємо жандаря, зривника хлібозаготівлі найсуворіше покарати. - Пасека.
(Джерело: Те саме, 1932, 15 січ., № 3(20), с. 1).

Куркульський прихвостень проліз у сільраду.
Активіст повинен завжди бути покликаним у виконанні міроприємств партії та радвлади. Зовсім не так робить член сільради М. Мочулки Лебедюк Дмитро. Він хлібозаготівель не виконав й заховав 35 пудів збіжжя. Хіба це активіст? Він тільки прикрився в сільраді, але це явний куркульский прихвостень. З сільради та активу треба його вигнати. - Поляк.
(Джерело: Те саме, 1932, 30 січ., № 6(23), с. 2).

Куркульським лазутчикам нанести суворого вдару.
У правління колгоспу "Перемога" с. М. Мочулки проліз куркульський аґент бувш. євангеліст Тягун (йдеться про Василя Тягуна - О.П.), який зриває колгосп із середини.
Останнім часом без відому правління він продає на приватний ринок коні.
Дії Тягуна треба розцінювати, як навмисний підрив проведення посівкампанії. Тягуна треба вигнати з правління й притягти до права. - Колгоспник.
(Джерело: Те саме, 1932, 5 лют., № 7(24), с. 1).

Гарячих сніданків немає.
Безвідповідально ставляться вчителі М.-Мочулки до організації гарячих сніданків. Гарячих сніданків досі немає. Вчителі кажуть, що це не їхня справа.
Цьому стану РайІН[О] спілці Робос треба покласти край.  Виницький.
(Джерело: Те саме, 1932, 5 лют., № 7(24), с. 2).

Вибрикам клясового ворога дати нещадного відкоша.
Підкуркульник Вдовиченко Калістрат увесь час чинить опір хлібозаготівлі. Крім того, що сам не здає хлібозаготівлі, він ще разом із попом Овчаруком шалено агітує за зрив хлібозаготівлі серед одноосібників. Коли ж ударна комсомольська бриґада прийшла до його хати й почала пояснювати, що треба хлібозаготівлю виконати, то члени його родини почали плакати, що місяцями хліба вже не бачили. Бриґада цьому не повірила та перевірила його господарство, де знайдено декілька центнерів захованого і закопаного хліба. Знайдений хліб Вдовиченко Їлина розсипала по снігу та почала топтати, кричучи: "ні мені, ні державі". Піп Овчарук допомагав галасувати. Вчинок Вдовиченка є явно антирадянський вибрик клясового ворога. Прокуратура повинна найрішучіше вдарити по клясовому ворогу - цього вимагають колгоспні маси. Ніколаєнко. М.Мочулка
(Джерело: Те саме, 1932, 15 лют., № 9(26), с. 1).

Сівбі - здорового коня й відремонтоване знаряддя.
Готування до сівби - закинута ділянка роботи колгоспу "Комунар" с. М.Мочулки. Машини та знаряддя не ремонтується темпами, які б забезпечили своєчасну підготовку до сівби, - на 60 відс[отків] відремонтовано. До коней явне шкідницьке ставлення. В догляді коней знеосібка, наслідком чого коні хворіють. Знеосібку потрібно негайно ліквідувати, а також перевірити склад конюхів, вигнавши звідти підкуркульників. Ставшийся прорив найближчими днями повинен бути ліквідований. Бриґадир.
(Джерело: Те саме, 1932, 15 лют., № 9(26), с. 2).

Мишарівка крокує переможним шляхом.
Мишарівська сільрада змагається з М Мочульською. Першої п'ятиденки перемога дісталася М Мочулці, бо вона краще розгорнула масово-організаційну роботу й дала більше центнерів хліба. За це М Мочулка була нагороджена перехідним червоним прапором. Одержання прапора М Мочулкою зтурбувало актив Мишарівки <...> Гебе.
(Джерело: Те саме, 1932, 26 лют., № 11(28), с. 1).

Розгромити демобілізаційні настрої, опортуністичну практику в селах Кивачівці й М. Мочулці, що припинили хлібозаготівлю.
Ганьба М. Мочулці, що дає опортуністичні темпи в хлібозаготівлі.
Три п’ятиденки як М. Мочулка тримає ганебний прапор в своїх руках. Протягом усього часу, що Мишарівка змагається з М. Мочулкою, вона ганебно відстає. Особливо в останню п’ятиденку в нашому селі послаблена  масова робота на кутку. Провід села не розуміє, що переключаючись на готування до весняного сіву, треба боротись за вивершення пляну. Хлібозаготівлю замінено в нас балаканиною про хліб. Уповноважений по селу т. Скрипник, що спочатку гаряче взявся за розгортання соцзмагання, тепер цю роботу майже закинув. М. Мочулка повинна взяти темпи в роботі й домогтись здачі чорного прапора. На боротьбу за вивершення пляну повинно бути ще більше мобілізовано маси й розгорнути соцзмагання.  Ударник.
(Джерело: Те саме, 1932, 5 берез., № 12(29), с. 1).

Лікнепроботу зовсім занедбали.
До лікнепроботи безвідповідальне ставлення М. Мочульської сільради.Лише 10 грудня було почато в них навчання. Це вимагало взяти такі темпи в навчанні неписьменних, які дали б змогу повнотою виконати програм. Але керівники лікнепу нехтують своїми обов’язками. Остапчук О. майже припинив навчання в своєму лікнепі тому, що „учні не відвідують”, з боку ж сільради не вжито жодних заходів. Лебідь П. – керівник другого лікнепу, розпустив зовсім лікнеп, бо „навантажений громадською роботою” (а керування лікнепом не громадська робота?!..) Ліквідація неписьменности під загрозою зриву. Коли негайно не будуть взяті ударні темпи в навчанні, то відповідним органам треба вжити найсуворіших заходів, як до Мочульської сільради, так і до керівників лікнепу.  Т. О.
(Джерело: Те саме, 1932, 5 берез., № 12(29), с. 2).

Оголосили себе „ударниками”.
Колектив ЛКСМУ с. М-Мочулки, обмірковуючи питання до обміну комсомольського квитка, „оголосив себе ударником” по переведенню підготовки роботи до посівкампанії на папері, і наслідків практичної роботи ніяких не має. Члени колективу на чолі з секретарьом тов. Репуленком  не хотять брати шефства над уздоровленням колгоспного коня та ніякої – роботи на кутках не переводять.
Слід колективу ЛКСМУ с. м. Мочулки своїми практичними діями над уздоровленням коней, бойовою підготовчою роботою до посівкампанії виправдати себе до дня обліку комсомольського квитка.  Олійник.
(Джерело: Те саме, 1932, 3 квіт., № 18(35), с. 3 (насправді: с.5)).

Своєчасне переведення сіву – під зривом.
Куркулі в с.  м. Мочулці одверто ведуть розкладнецьку роботу серед бідноти на кутках про продаж та знищення коней „нехай кажуть сіють тракторами” наслідком ціеї роботи, за остані дні по М. Мачулці розбазарено 8 пар коней, що ставить під загрозою своєчасному переведенню більшовицького сіву.
Сільраді та колективу ЛКСМУ. м. Мочулки негайно припинити розбазарювання коней притягаючи таких до відповідальности.  О.
(Джерело: Те саме, 1932, 3 квіт., № 18(35), с. 4 (насправді: с.6)).

В авангарді більшовицькоі сівби.
Включаючись в авангард більшовицької сівби колгоспи: М. Мочулка „Дніпробуд” <...> 14 квітня виїхали сіяти.
(Джерело: Те саме, 1932, 15 квіт., № 20(36), с. 1).

За темпи і якість посіву.
<...> Наш район на передодні розгортання сівби, проте села Кожухівка, Пологи, М. Мочулка, Брідок, Лозовата, Кивачівка та Залужа до сівби не готові, ще не створено насінньових фондів, для забезпечення засіву заплянованої площі.
З таким яскраво опортуністичним ставленням найважливійшого, народньо-господарського завдання треба покінчити <...>
 (Джерело: Те саме, 1932, 15 квіт., № 20(36), с. 1).

Візьміть приклад.
Активіст, ударник, с. м. Мочулки Лигойда С. застосувавши нові методи масової роз’ясовчої роботи на кутку, чим згуртував навколо себе колгоспно-бідняцько середняцькій актив, по-більшовицькому бореться за збір насіння та підготовку до сіву.
Від редакції. Активу с. М. Мочулки використавши методи тоботи т. Лигойди по-ударному закінчити підготовку до сіву, та не гаючи часу по-більшовицькому перевести сівбу.
 (Джерело: Те саме, 1932, 1932, 18 квіт., № 21(38), с. 1).

Про посуд забули.
Організовуючи спільне господарське харчування управа М. Мочульської артілі „Дніпробуд” відповідного посуду для їжі не придбала, даючи колгоспникам їсти з нечистої одної миски на 5-6 чоловік.
Управі артілі „Дніпробуд” негайно придбати належний посуд для спільного харчування, та покращити санітарний вигляд столовки.
 (Джерело: Те саме, 1932, 27 квіт., № 24(41), с. 1).

Сівбу ранніх закінчили.
Колгоспи В-Мочулки „8-го Березня”, М-Мочулки „Дніпробуд” та Бджільної „Н-Життя”, під керівництвом парторганізації правдиво організували постійні виробничі бригади, й на засадах соцзмагання та вдарництва закінчили сів ранніх ярих повністю до заплянованої площі і переключили свою роботу на підготовку грунту для посіву олійних та бобових культур.  Упр. к-пу.
 (Джерело: Те саме, с. 1).

Зведення про перебіг весняної посівкампанії по Теплицькому району, станом на 15 травня 1932 р. по колгоспному та одноосібному секторах.
Назви сіл:
<...> Мала Мочулка
Колгоспи:
Посіяно, га 239; 343*
%% до сіву 30; 43*
Індивідуальні
Посіяно, га 57; 232*
%% до сіву 9; 29*
По району
Колгоспи
Посіяно, га 6533; 12021*
%% до сіву 33,2; 55*
Індивідуальні
Посіяно, га 1843; 6303*
%% до сіву 11,8; 33*
 (Джерело: Те саме, 1932, 20 трав., № 30(47), с. 4; * 3 червн., № 35(52), с. 2)

Постанова.
Виїздна трійка Рай-КК.КП(б)У за іґнорування масової роботи, недооцінку бідняка і середняка-одноосібника, за покриття масового виходу з колгоспу і потурання в роботі куркулеві – уповноваженого РПК по с. М.-Мочульці Кримського А.Ш., службовця, члена партії з 1931 р., звання уповноваженого позбавити і з лав партії виключити. Голові с-ради т. Паламарчукові винести догану з попередженням; в разі не буде виправлено помилок в найближчі дні, буде з лав партії виключений, з передачею до суду, голову виробничого т-ва Остапчука передати до суду, нарслідчому прискорити справу розслідування. Довести до відому Райком ЛКСМУ та КК.КСМУ про примиренське ставлення до мобілізації КСМ на ліквідацію цього прориву секретаря КСМ осередку т. Репуленко. <...> Голова КК КП(б)У СОРОКІН.
 (Джерело: Те саме, 1932, 6 червн., № 37(54), с. 1).
P.S. Йдеться про розбір колгоспу навесні 1932 р. За спогадами моєї с.п. матері Теклі Омелянівні, тут згадується Фотій Остапчук (батько Юхтима Остапчука): „Як засудили, так ніхто його більше не бачив. Засудили за кооперацію, він був головою кооперації. Репуленко був з Теплика.”

Чому робота занепала? (М. Мочулка).
Обробіток ц-буряка і хід збиральної кампанії по одноосібному сектору в ганебному прориві. В с-раді панує демобілізаційний настрій.Замість скерувати роботою мобілізувати весь сільський актив, голова с-ради т. Паламарчук заходився женитись.
Забув Паламарчук про господарчо-політичні кампанії, за відповідальність, яку він несе.
РВК траба (!) за це нагадати.  Горішний.
 (Джерело: Те саме, 1932, 25 лип., № 54(71), с. 1).

„Боряться” з втратами (с. М-Мочулка).
Колгосп ім. „Дніпробуд” при наявности 7 дільниць озимини тримає лише одного сторожа. Між копами справжнє пасовисько. Коні і корови одноосібного сектору розкидають копи, толочать і їдять озимину. „Хай-би колгосп краще залишив невижатої пшениці пару гектарів для корів одноосібного сектору, то хоч трудоднів не вистачали б”, - обурено заявляють де-які колгоспники голові к-пу –Буцмаку. Колоски на полі збирають цілими браґадами по 15-20 чоловік. Але на цю роботу підібрали таких, що трудоднів не мають, і вони замість роботи лежать в бур’яні на сонці.
Відповідним органам слід приглянутись до такої безгосподарности - Куліш

(Джерело: Те саме, 1932, 31 лип., № 56(73), с. 3).

<...> Уповноважений РПК по с. М-Мочулки Солошенко<...>

(Джерело: Те саме, 1932, 9 серп., № 59(79), с. 1).

(За спогадами моєї мами, Теклі Омелянівни, Солошенко, з Великої Мочулки, був потім головою колгоспу „12-річчя Жовтня”. Згодом з нього сміялись, бо звільнили з посади голови колгоспу і він пішов за сторожа. Старий був, чи що?)

„Ударник” за кінське поголів’я.

Велике лихо зазнав колгосп „Дніпробуд”, що через сап вибуло з роботи десятки коней. Ветробітники району 2 тижні тому намітили 6 коней для знищення, все-ж без остаточного рішення райветінспектора т. Рутковського коні не могли бути знищені. Тим часом зараза не припинилась. Рутковський вимагав від колгоспу вислати за ним коні. Колгосп, який був зацікавлений в припиненні зарази серед коней, три рази висилав за Рутковським коні, але повернулися без них, через пусте – що не довезуть Рутковського. От-же ми просимо Теплицьку МТС негайно дати для Рутковського автогрузовик, спасати наше тягло від загину, бо, крім 6 сапних для знищення, вже маємо 19 підозрілих. Колгоспники просять також прослідкувати, в який бік цей видатний „ударник” вдаряє.  О. П. С.

(Джерело: Те саме, 1932, 21 серп., № 63(80), с. 3. – На обгортковому папері).

Масова робота відсутня.

У с. М.-Мочулці масової роботи серед одноосібного сектору не переводять. Будинок хати-читальні використовують для дит. ясел. Плян хлібозаготівлі по одноосібному сектору не розробляли, наслідком чого помічається розбазарювання хліба.

РВК треба поцікавитись, яку роботу переводить голова с-ради – Паламарчук.  Світовий.

(Джерело: Те саме, 1932, 21 серп., № 63(80), с. 4. - На обгортковому папері).

Зведення.

Про виконання хлібо заготівлі по Теплицькому району на 26-VIII 32 року.

Назва сіл:

Колгоспи (завдання – виконано)

М. Мочулка  1788 – 293,6

Разом  58946 – 12173

Одноосібники (завдання – виконано)

М. Мочулка  1368 – 4,9

Разом  35571 – 386

Твердоздатчики (завдання – виконано)

М. Мочулка  230,5 – 

Разом  6533,8 – 155,3

(Джерело: Те саме, 1932, 27 серп., № 65(82), с. 4).

(Загальний план виконання був 10000 пудів).

Хліб не скиртують.

У м. Мочульському к-пі „Дніпробуд” скошений хліб не скиртують. Причина цьому та, що бриґади не закріплені за різними ділянками роботи, [...]них кілька днів їх перекидають на іншу роботу. Колгоспники на боротьбу з втратами не мобілізовані. Оперативности та керівництва з боку М.Т.С. та участкового агронома відсутня. СільЗСІ треба перевірити правління, на чолі якого стоїть Буцмак.   <Автоp>: В.

(Джерело: Те саме, 1932, 31 серп., № 66(83), с. 3).

З постанови президії Теплицької РВК від 25-VIII б. р.

Про надання пильг(!) родинам червоноармійців по податкам на 1932 рік

За неприділення належної уваги по наданню пильг родинам чєрвоноармійців(!) та ненадсилки відповідних відомостей  до РВК по селу М.-Мочулки, голову сільради – Пономарчука(!), з роботи зняти. <...>

Голова РВК Білошапка.

Секретар Шелест.

(Джерело: Те саме, 1932, 3 верес., № 67(84), с. 1).

РК ЛКСМУ та газеті „За Більш. Перем.”

РАПОРТУЮТЬ

На відзнаку XVIII МЮД’у комсомол Тепликщини(!) організував червону валку хліба в кількости 13, 020 пуд.

КСМ осередок В.-Мочулки в 2100 пуд.

Теплика в 1488 пуд.

Карабелівки в 2700 - -

Глибочка в 678 - -

Кивачівки в 730 - -

М.-Мочулки в 600 пуд.

КСМ осередки зобов’язується(!) боротись за успішне дотермінове виконання річних плянів хлібозаготівель. (Джерело: Те саме, 1932, 9 верес., № 69(86), с. 1).

Голови с-рад, що зривають виконання фінпляну III-го кварталу

 <...>

Чорна дошка.

Села, що по опортуністичному(!) пустились на самоплив.

<...> М. Мочулка голова сіль.-виконкому Дмитренко  - 6,8 процента;

(Джерело: Те саме, 1932, 12 верес., № 70(87), с. 2).

Возка буряка під загрозою.

За станом на 28-IX Мало-Мочульський колгосп „Дніпробуд” має накопаного буряка понад 2500 центнерів. До вивозки буряка ще не приступали, відповідають, що „на днях приступимо”. Затягування з вивозкою буряка складає умови великого розриву між копанням та вивозкою буряка, що невигідно для колгоспу; тим, що викопаний буряк в’яне й втрачає свою дійсну вагу, і що доставка буряка в осіннє бездоріжжя забирає багато часу, енергії та коштів. Ось ці чинники, правління колгоспу, мусить зважити організувавши вивозку, в такий спосіб аби викопаний буряк було зразу-же вивезено на цукроварню.

Бриґадний.

(Джерело: Те саме,, 1932, 3 жовт., № 78(95), с. 4).

(Моя с.п. мати, Текля Омелянівна, розповідала, щоо дід Дмитро Малоніс звечора набирає буряків, до схід сонця вже з биками під Соболівкою (там цукроварня). Вертається, робить ще одну ходку. А потім ще звечора знов набирає буряків на ранок.

Далі мати розповідає: „У 1936 році до Нового року аозили на станцію буряк, а до Паски грузили. Возили зразу на Соболівку, а тоді, як „скресло” (розвезло), то – на станцію.

А тоді пішли „п’ятисотенниці”: Дунька Довгань, Манька Руденчишина (Наконечна Марія). У Дуньчиній ланці були: Їринка Піддубняк, Гольґа Андрейова (Косюк), Дарка Чепелючка, Параска Химичина  (прізвище не пам’ятаю), віддана була потім за Гавенка.

На Ґардинському шляху (з Пологів на Кублич) колгосп поставив хату. Як було холодно, там пили чай. А для числильщиків буряків робили курені, там чистили буряки. Ту хату у війну розібрали.”

Зведення.

Про виконання пляну хлібозаготівлі  по Теплицькому р-ну за станом на 25-X 32 року

Назва сіл та колгоспів:

Колгоспи у відсотках. Контактники у відсотках.Твердоздатчики у відсотках.

М.-Мочулка  77,2;  18,1;  10

Разом  81,2;  22,1;  19,6

(Джерело: Те саме, 1932, 28 жовт., № 86(103), с. 1).

Кричківський з полови варить кашу.

Розповідають пайщики с. М.-Мочульського споживчого товариства, що голова їхньої кооперації Кричківський винайшов, що з просяної полови можна варити смашну кашу. Цими днями споживче тоовариство молотило засіяне ними просо. Коли віяли, то воно пополовину пішло в полову. Замість лишити полову свиням, які поставлені на відгодівлю, Кричківський забрав два мішки полови для власного споживання, з якої зараз варить пшоняну кашу.

РСС потрібно цей факт перевірити.  Світовий.

(Джерело: Те саме, 1932, 28 жовт., № 86(103), с. 4).

Дизертири з наряди(!).

20-Х ц. р. Райвиконкомом та РПК скликано нараду голів с-рад та секретарів п-осередків. Хоч оповіщення розіслані були на села ще 14-Х всеж таки голів с-рад на нараду прибуло лише 23 чол. На нараді обговорювали досить важливі питання як про хлібозаготівлю, мобкоштів, возка ц-буряка, закінчення сіву, по яким питанням нарада дала конкретні вказівки, що до переведення цих робіт на селі. Нецікава була нарада лише для голів с-рад таких сел: Метанівка – Лебедь, Сокиряни – Собко, Карабелівка – Слободян, М-Мочулки - Дмитренка та Цвіліхівки – Присяжний, які не пробувши на нараді й години дезертирували. Презідія РВК зазначеним головам с-рад винесла догану.

(Джерело: Те саме, 1932, 31 жовт., № 87 (104), с. 2).

Зведення.

Про виконання пляну хлібозаготівлі  по Теплицькому р-ну за станом на 1-XI 32 року

Колгоспи у відсотках. Контактники у відсотках.

<...> М-Мочулка 10 18,2 <...>

Разом 20 23.

(Джерело: Те саме, 1932, 1 лист., № 88 (105), с. 1)

Надати рішучого зламу темпам бурякозбирання.

<...> Особливо ганебно відстають з возовицею по колгоспах сел: М-Мочулка, Мишарівка та Глибочок. По колгоспу с. М-Мочулки „Дніпробуд” вивезено лише 2 відсотки буряка. Накопаний буряк в’яне й згодовується худобою, що свавільно ходить по бурякових плантаціях. Потрібної кількости тягла та робочої сили правліннями колгоспів не використовується <...>.  Завадський.

(Джерело: Те саме, 1932, 1 лист., № 88 (105), с. 2)

Зведення хлібоздачі на 10-ХІ.

Назви сіл  Виконання по селу у відсотках;

М-Мочулка  41,4.

(Джерело: Те саме, 1932, 12 лист., № 90 (107), с. 1)

З постанови бюро РКП.

<...> Запропонувати фракції РСС на протязі 24-х годин забрати ввесь остро-дефіцитний крам <із сіл Шиманівка, Орлівка, Соболівка, Янів, Завадівка – О.П.> й перекинути в села, які стоять на передодні закінчення виконання пляну хлібозаготівлі, та по більшовицькому боряться за хліб, а саме Кам’янки, Комарівка, Степанівка, Цвіліхівка та Стражгород.

Попередити села Кожухівку, Мишарівку, Метанівку, Побірку, Михайлівку, В-Мочулку, М-Мочулку, Росошу, що коли вони не покладуть край своїм опортуністичним ставленням до справи хлібозаготівлі, й не забезпечуть в найближчі дні справжнього перелому в роботі по хлібозаготівлі, до них буде вжито таких-же самих заходів.

<...> Секретар Р.П.К. Бережанський.

[Джерело: Те саме, 1932, 18 лист., № 92 (109), с. 1].

Теплицький район.

Села Іванів, Кивачівка, Соболівка, Теплик, колгоспи „Жовтень”, ім. Леніна були занесені на „чорну дошку” постановою Вінницького обливиконкому від 19.11.1932 р.

За даними з різних джерел у районі в 1932-1933 рр. від голоду загинуло майже 10 тис. людей. ...

Мартиролог укладений на основі даних книг Реєстрів актів цивільного стану (Держархів Віницької обл., фонд. Р-6129, опис 7, справа 29) та свідчень очевидців Голодомору, зібраних пошуково-дослідними групами.

 Пам'ятник жертвам Голодомору на маломочульському цвинтарі

c. Мала Мочулка

Померлі у 1932-1933 рр. від голоду..

Багрій Петро Лукашович

Баленюк Тимофій

Барвінський Іван

Бербец Антін Прокопович

Бербец Григорій Мусійович

Бербец Катерина

Бербец Ксеня

Бербец Ликера

Бербец Марко

Бербец Мусій

Бербеци, семеро дітей

Бербец Домна Трохимівна

Бербец Йосип

Бербец Ксеня Тимофіївна

Бербец Микола Трохимович

Бербец Пантелеймон Йосипович

Бербец Прокіп

Бербец Фросина

Берладин Андрій Онисович

Берладин Варвара

Берладин Євдоким Тимофійович

Берладин Марія Онисівна

Берладин Мирон Онисович

Берладин Панас

Буцмак Марфа

Буцмак Тимофій

Буцмак Трохим Наумович

Вдовиченко Григорій

Вдовиченко Іван

Вдовиченко Калістрат Іванович

Вдовиченко Михайло Юхтимович

Вдовиченко Степан Юхтимович
Вдовиченко Юхтим Петрович

Вінницький Семен

Вовкотруб Яків Фадейович

Вовкотруб Олександр Фадейович

Гавенко Лукія

Гавенки, шестеро дітей

Гаєвський Пронь

Гайдей Володимир

Гайдей Дмитро Романович

Гайдей Ірина Іванівна

Гайдей Семен Савович

Гарда Влас

Гарда Іван

Гарда Лавро

Гарда Текля Власівна

Гарда Федір Власович

Гарда Валентина Омелянівна

Гарда Євтух

Гарда Мотрона Семенівна

Глуха Дарія

Глуха Юхима

Глухий Василь Трифонович

Глухий Дементій

Глухий Іван Корнійович

Глухий Іван

Глухий Омелян

Глухий Трифон

Горленко Федора

Горленки, двоє дітей

Грабчук Іван Терентійович

Грабчук Конон

Губенко Явдокія

Дудник Андрій Каленович

Дудник Марія Каленівна

Дудник Семен Каленович

Дудник Марія Каленівна

Дудник Микола Каленович

Дудник Павло

Дудник Фросина Каленівна

Дудник Юхтим Каленьович

Іванчук Мотря

Іванчук Стась

Іванчук Степаня

Іванчук Тодор

Іванчуки, двоє дітей

Кильбада Олександра Наумівна

Кирилюк Марія Павлівна

Кисла Ганна Степанівна

Кислий Андрій Григорович

Кислий Ілько Михтодійович

Кислий Михайло Данилович

Кислий Михтодій Микитович

Кицик Мусій Максимович

Кицик Мусій Олексович

Кицик Терен Максимович

Ковальчук Настя

Ковальчуки, 5 осіб

Косюк Марина Климівна

Косюк Петро

Косюк Юхима Петрівна

Лебедюк Галина Петрівна

Лебедюк Данило Фадейович (з ним ще одна особа)

Лебедюк Іван Володимирович

Лебедюк Іван Петрович

Лебедюк Марфа Олексіївна

Лебедюк Михайло Григорович

Лебедюк Настасія Григорівна

Лебедюк Олександр Петрович

Лебедюк Прокіп Володимирович

Левацький Степан

Легойда Гаврило

Легойда Омелян Терентійович

Легойда Терен Іванович

Легойда Юхим Гаврилович

Малоніс Михайло Кузьмович

Малоніс Мусій Наумович

Малоніс Сильвестр Наумович

Малоноси, двоє дітей

Мандибура Домна

Мандибура Поліна

Мандибура Федора

Мандибура Яків

Наконечний Нестор

Немировська Юхима Євсеївна

Немировський Мойсей Порфирович

Ніколаєнко Павло

Ніколаєнко Карпо Савович

Піддубняк, дитина

Піддубняк Анастасія

Піддубняк Гнат

Піддубняк Іван Омелянович (це мій святої пам'яті дядько, якому було 4 рочки. – О.П.)

Піддубняк Ксеня

Піддубняк Ніна Савівна

Піддубняк Сидір Кирилович

Піддубняк Степаня Степанівна (це моя святої пам'яті бабуня, яка не прожила й 40 років. – О.П.)

Піддубняк Трохим Прокопович

Піддубняки, двоє дітей

Покиньборода Кіндрат Спиридонович

Покиньборода Марфа Спиридонівна

Приймак Тодосій Якович

Приймак Филимон Якович

Рекута Галина Терентіївна (з нею ще одна особа)

Рекута Євген Терентійович (з ним ще одна особа)

Рекута Лідія Терентіївна

Рекута Михайло Максимович

Рекута Петро

Рекута Терень Максимович

Рижук Трохим

Рижук Христина

Семенюк Віра

Семенюк Микита

Семенюк Фросина

Семенюк, дитина

Сопотніцька Анна Іванівна

Сопотніцька Анна Сергіївна

Сопотніцький Йосип Сергійович

Сопотніцький Михайло Сергійович

Сопотніцький Сергій Іванович

Сполітак Петро Іванович

Сполітак Володимир Іванович

Сполітак Дмитро Іванович

Сполітак Іван Володимирович

Сполітак Прокіп Івановч

Твердохліб Іван Андрійович

Тишленко Яків Андрійович

Тонкошкура Дарія

Тонкошкура Юхтим

Трачук Ганна Карпівна

Трачук Євдоким Онисович

Трачук Онись

Трачук Параска Карпівна

Трачук Пистина

Трачук Трохим Кирилович

Трачук Федір Іллія

Трачуки, двоє дітей

Чайка Іван Тихонович

Чайка Ірина

Чайка Петро Тихонович (з ним ще одна особа)

Чайка Юстина Тихонівна

Швець Іван Трохимович

Швець Василь Кузьмович
Швець Йосип Кузьмович

Швець Павло Кузьмович

Швець Петро Кузьмович

Швець Софія

Шевці, двоє дітей.

Свідчення Дудник А.І., Тигипко Г.Ф., Лисак Н.Г., Піддубняк Т.О. та ін. (Наскільки мені відомо, дані в селі збирав Петро Зозуля. - О.П.).

(Джерело: Лациба, В.П., Вижга В.В., Кравченко П.М., Мельничук І.П., Петренко В.І., Подкур Р.Ю. (упоряд.). Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні; Відпов. ред. Лациба В.П.; Укр. ін-т нац. пам’яті; Вінниц. обл. держ. адміністрація; Вінниц. обл. рада. Вінниця, 2008. – Розділ 1. Мартиролог Голодомору, с. 762-764).

Ось такий чорний слід залишив комунізм у нашому селі.