Мала Мочулка (1932-1933 рр.): Матеріали до історичного краєзнавства

Переднє слово укладача.

У цьому і наступних дописах подаємо деякі відомості,  що стосуються с. Малої Мочулки, починаючи з початку 30-х років минулого століття (ті, які вдалося на даний час зібрати).

Ці матеріали вибрані з тогочасної районної газети (вона від часу до часу змінювала свою назву, але не суть) практично без змін. Очевидно, що вони тенденційні, пронизані пануючою тоді ідеологією, але тим не менше містять чимало фактичних даних про мешканців села і події, які у ньому відбувались. Ясна річ, що поза цими, офіційними даними, що складають поверхневий шар інформації, міститься багатошарова глибока і об'ємна інформація, яку ще треба буде видобувати.

Сподіваюсь, що для тих, хто цікавиться історією села (або й інших сіл Тепличчини), подані матеріали стануть приводом для глибших пошуків.

Олекса Піддубняк.   

    

Постанова Президії Тепликського РВК від 5 січня 1932 року про виконання пляну хлібозаготівлі по району за станом на 1-І 1932 р.

<...> По с. М. Мочулці за бездіяльність президії Сільради, за безвідповідальність в роботі, за сухе адміністрування в хлібозаготівлі та відсутність масової роботи по селу в наслідок чого виконано хлібозаготівлю по одноосібному 36. відс., а тому Президію  М. Мочульської Сільради розпустити та віддати до суду. <...>; Голова РВК Білошапка. 
[„За більшовицьку перемогу” (Теплик), 1932, 10 січ., № 2(19), с. 1].

Куркулям не місце в колгоспі.

До нашого колгоспу "Комунар" (с. М. Мочулка) (один з трьох "колгоспиків", що припадав на центр села - О.П.) проліз куркуль Буцман Г. (йдеться про Тодосія Буцмака - О.П.). До вступу в колгосп він мав 6 ґа землі, знущався над бідняками. Підчас колективізації 1930 р. він проліз і протягом 2-х років ховався в колгоспі.
Буцман даже проліз головою правління.
Дійшло до того, що він лишався п'яним на полі, а коні пускав самих до колгоспу бігти, де і було розгублено багато куплених речей. Його тепер з голови колгоспу знято, але це мало.  Буцмана треба з колгоспу вигнати. - Музика.
“Комунар" (с. М. Мочулка) (один з трьох "колгоспиків", що припадав на центр села - О.П.) проліз кур (Джерело: Те саме, с. 2).

Зведення про стан хлібозаготівлі по району на 5/І-1932 р.
<...> М. Мочулка...66,7%
<...> По району плян виконано на ...66,95%
Колгоспи виконали плян на ...93,9%
Одноосібні г-ва ...47,7%
Куркульсько-заможний сектор...59,7%
Приріст за 5 днів 0,5%
(Джерело: Те саме, с. 2).

Згноїв хліб.
Барвинський Т. гром. с. М. Мочулки бувший царський жандар шкодить хлібозагатівлі своєю антирадянською аґітацією. Крім цього він сам ховає й гноїть хліб. Так, хлібозаготівельна комісія знайшла в нього 9 мішків збіжжя, з якого частина згнила.
Ми вимагаємо жандаря, зривника хлібозаготівлі найсуворіше покарати. - Пасека.
(Джерело: Те саме, 1932, 15 січ., № 3(20), с. 1).

Куркульський прихвостень проліз у сільраду.
Активіст повинен завжди бути покликаним у виконанні міроприємств партії та радвлади. Зовсім не так робить член сільради М. Мочулки Лебедюк Дмитро. Він хлібозаготівель не виконав й заховав 35 пудів збіжжя. Хіба це активіст? Він тільки прикрився в сільраді, але це явний куркульский прихвостень. З сільради та активу треба його вигнати. - Поляк.
(Джерело: Те саме, 1932, 30 січ., № 6(23), с. 2).

Куркульським лазутчикам нанести суворого вдару.
У правління колгоспу "Перемога" с. М. Мочулки проліз куркульський аґент бувш. євангеліст Тягун (йдеться про Василя Тягуна - О.П.), який зриває колгосп із середини.
Останнім часом без відому правління він продає на приватний ринок коні.
Дії Тягуна треба розцінювати, як навмисний підрив проведення посівкампанії. Тягуна треба вигнати з правління й притягти до права. - Колгоспник.
(Джерело: Те саме, 1932, 5 лют., № 7(24), с. 1).

Гарячих сніданків немає.
Безвідповідально ставляться вчителі М.-Мочулки до організації гарячих сніданків. Гарячих сніданків досі немає. Вчителі кажуть, що це не їхня справа.
Цьому стану РайІН[О] спілці Робос треба покласти край.  Виницький.
(Джерело: Те саме, 1932, 5 лют., № 7(24), с. 2).

Вибрикам клясового ворога дати нещадного відкоша.
Підкуркульник Вдовиченко Калістрат увесь час чинить опір хлібозаготівлі. Крім того, що сам не здає хлібозаготівлі, він ще разом із попом Овчаруком шалено агітує за зрив хлібозаготівлі серед одноосібників. Коли ж ударна комсомольська бриґада прийшла до його хати й почала пояснювати, що треба хлібозаготівлю виконати, то члени його родини почали плакати, що місяцями хліба вже не бачили. Бриґада цьому не повірила та перевірила його господарство, де знайдено декілька центнерів захованого і закопаного хліба. Знайдений хліб Вдовиченко Їлина розсипала по снігу та почала топтати, кричучи: "ні мені, ні державі". Піп Овчарук допомагав галасувати. Вчинок Вдовиченка є явно антирадянський вибрик клясового ворога. Прокуратура повинна найрішучіше вдарити по клясовому ворогу - цього вимагають колгоспні маси. Ніколаєнко. М.Мочулка
(Джерело: Те саме, 1932, 15 лют., № 9(26), с. 1).

Сівбі - здорового коня й відремонтоване знаряддя.
Готування до сівби - закинута ділянка роботи колгоспу "Комунар" с. М.Мочулки. Машини та знаряддя не ремонтується темпами, які б забезпечили своєчасну підготовку до сівби, - на 60 відс[отків] відремонтовано. До коней явне шкідницьке ставлення. В догляді коней знеосібка, наслідком чого коні хворіють. Знеосібку потрібно негайно ліквідувати, а також перевірити склад конюхів, вигнавши звідти підкуркульників. Ставшийся прорив найближчими днями повинен бути ліквідований. Бриґадир.
(Джерело: Те саме, 1932, 15 лют., № 9(26), с. 2).

Мишарівка крокує переможним шляхом.
Мишарівська сільрада змагається з М Мочульською. Першої п'ятиденки перемога дісталася М Мочулці, бо вона краще розгорнула масово-організаційну роботу й дала більше центнерів хліба. За це М Мочулка була нагороджена перехідним червоним прапором. Одержання прапора М Мочулкою зтурбувало актив Мишарівки <...> Гебе.
(Джерело: Те саме, 1932, 26 лют., № 11(28), с. 1).

Розгромити демобілізаційні настрої, опортуністичну практику в селах Кивачівці й М. Мочулці, що припинили хлібозаготівлю.
Ганьба М. Мочулці, що дає опортуністичні темпи в хлібозаготівлі.
Три п’ятиденки як М. Мочулка тримає ганебний прапор в своїх руках. Протягом усього часу, що Мишарівка змагається з М. Мочулкою, вона ганебно відстає. Особливо в останню п’ятиденку в нашому селі послаблена  масова робота на кутку. Провід села не розуміє, що переключаючись на готування до весняного сіву, треба боротись за вивершення пляну. Хлібозаготівлю замінено в нас балаканиною про хліб. Уповноважений по селу т. Скрипник, що спочатку гаряче взявся за розгортання соцзмагання, тепер цю роботу майже закинув. М. Мочулка повинна взяти темпи в роботі й домогтись здачі чорного прапора. На боротьбу за вивершення пляну повинно бути ще більше мобілізовано маси й розгорнути соцзмагання.  Ударник.
(Джерело: Те саме, 1932, 5 берез., № 12(29), с. 1).

Лікнепроботу зовсім занедбали.
До лікнепроботи безвідповідальне ставлення М. Мочульської сільради.Лише 10 грудня було почато в них навчання. Це вимагало взяти такі темпи в навчанні неписьменних, які дали б змогу повнотою виконати програм. Але керівники лікнепу нехтують своїми обов’язками. Остапчук О. майже припинив навчання в своєму лікнепі тому, що „учні не відвідують”, з боку ж сільради не вжито жодних заходів. Лебідь П. – керівник другого лікнепу, розпустив зовсім лікнеп, бо „навантажений громадською роботою” (а керування лікнепом не громадська робота?!..) Ліквідація неписьменности під загрозою зриву. Коли негайно не будуть взяті ударні темпи в навчанні, то відповідним органам треба вжити найсуворіших заходів, як до Мочульської сільради, так і до керівників лікнепу.  Т. О.
(Джерело: Те саме, 1932, 5 берез., № 12(29), с. 2).

Оголосили себе „ударниками”.
Колектив ЛКСМУ с. М-Мочулки, обмірковуючи питання до обміну комсомольського квитка, „оголосив себе ударником” по переведенню підготовки роботи до посівкампанії на папері, і наслідків практичної роботи ніяких не має. Члени колективу на чолі з секретарьом тов. Репуленком  не хотять брати шефства над уздоровленням колгоспного коня та ніякої – роботи на кутках не переводять.
Слід колективу ЛКСМУ с. м. Мочулки своїми практичними діями над уздоровленням коней, бойовою підготовчою роботою до посівкампанії виправдати себе до дня обліку комсомольського квитка.  Олійник.
(Джерело: Те саме, 1932, 3 квіт., № 18(35), с. 3 (насправді: с.5)).

Своєчасне переведення сіву – під зривом.
Куркулі в с.  м. Мочулці одверто ведуть розкладнецьку роботу серед бідноти на кутках про продаж та знищення коней „нехай кажуть сіють тракторами” наслідком ціеї роботи, за остані дні по М. Мачулці розбазарено 8 пар коней, що ставить під загрозою своєчасному переведенню більшовицького сіву.
Сільраді та колективу ЛКСМУ. м. Мочулки негайно припинити розбазарювання коней притягаючи таких до відповідальности.  О.
(Джерело: Те саме, 1932, 3 квіт., № 18(35), с. 4 (насправді: с.6)).

В авангарді більшовицькоі сівби.
Включаючись в авангард більшовицької сівби колгоспи: М. Мочулка „Дніпробуд” <...> 14 квітня виїхали сіяти.
(Джерело: Те саме, 1932, 15 квіт., № 20(36), с. 1).

За темпи і якість посіву.
<...> Наш район на передодні розгортання сівби, проте села Кожухівка, Пологи, М. Мочулка, Брідок, Лозовата, Кивачівка та Залужа до сівби не готові, ще не створено насінньових фондів, для забезпечення засіву заплянованої площі.
З таким яскраво опортуністичним ставленням найважливійшого, народньо-господарського завдання треба покінчити <...>
 (Джерело: Те саме, 1932, 15 квіт., № 20(36), с. 1).

Візьміть приклад.
Активіст, ударник, с. м. Мочулки Лигойда С. застосувавши нові методи масової роз’ясовчої роботи на кутку, чим згуртував навколо себе колгоспно-бідняцько середняцькій актив, по-більшовицькому бореться за збір насіння та підготовку до сіву.
Від редакції. Активу с. М. Мочулки використавши методи тоботи т. Лигойди по-ударному закінчити підготовку до сіву, та не гаючи часу по-більшовицькому перевести сівбу.
 (Джерело: Те саме, 1932, 1932, 18 квіт., № 21(38), с. 1).

Про посуд забули.
Організовуючи спільне господарське харчування управа М. Мочульської артілі „Дніпробуд” відповідного посуду для їжі не придбала, даючи колгоспникам їсти з нечистої одної миски на 5-6 чоловік.
Управі артілі „Дніпробуд” негайно придбати належний посуд для спільного харчування, та покращити санітарний вигляд столовки.
 (Джерело: Те саме, 1932, 27 квіт., № 24(41), с. 1).

Сівбу ранніх закінчили.
Колгоспи В-Мочулки „8-го Березня”, М-Мочулки „Дніпробуд” та Бджільної „Н-Життя”, під керівництвом парторганізації правдиво організували постійні виробничі бригади, й на засадах соцзмагання та вдарництва закінчили сів ранніх ярих повністю до заплянованої площі і переключили свою роботу на підготовку грунту для посіву олійних та бобових культур.  Упр. к-пу.
 (Джерело: Те саме, с. 1).

Зведення про перебіг весняної посівкампанії по Теплицькому району, станом на 15 травня 1932 р. по колгоспному та одноосібному секторах.
Назви сіл:
<...> Мала Мочулка
Колгоспи:
Посіяно, га 239; 343*
%% до сіву 30; 43*
Індивідуальні
Посіяно, га 57; 232*
%% до сіву 9; 29*
По району
Колгоспи
Посіяно, га 6533; 12021*
%% до сіву 33,2; 55*
Індивідуальні
Посіяно, га 1843; 6303*
%% до сіву 11,8; 33*
 (Джерело: Те саме, 1932, 20 трав., № 30(47), с. 4; * 3 червн., № 35(52), с. 2)

Постанова.
Виїздна трійка Рай-КК.КП(б)У за іґнорування масової роботи, недооцінку бідняка і середняка-одноосібника, за покриття масового виходу з колгоспу і потурання в роботі куркулеві – уповноваженого РПК по с. М.-Мочульці Кримського А.Ш., службовця, члена партії з 1931 р., звання уповноваженого позбавити і з лав партії виключити. Голові с-ради т. Паламарчукові винести догану з попередженням; в разі не буде виправлено помилок в найближчі дні, буде з лав партії виключений, з передачею до суду, голову виробничого т-ва Остапчука передати до суду, нарслідчому прискорити справу розслідування. Довести до відому Райком ЛКСМУ та КК.КСМУ про примиренське ставлення до мобілізації КСМ на ліквідацію цього прориву секретаря КСМ осередку т. Репуленко. <...> Голова КК КП(б)У СОРОКІН.
 (Джерело: Те саме, 1932, 6 червн., № 37(54), с. 1).
P.S. Йдеться про розбір колгоспу навесні 1932 р. За спогадами моєї с.п. матері Теклі Омелянівні, тут згадується Фотій Остапчук (батько Юхтима Остапчука): „Як засудили, так ніхто його більше не бачив. Засудили за кооперацію, він був головою кооперації. Репуленко був з Теплика.”

Чому робота занепала? (М. Мочулка).
Обробіток ц-буряка і хід збиральної кампанії по одноосібному сектору в ганебному прориві. В с-раді панує демобілізаційний настрій.Замість скерувати роботою мобілізувати весь сільський актив, голова с-ради т. Паламарчук заходився женитись.
Забув Паламарчук про господарчо-політичні кампанії, за відповідальність, яку він несе.
РВК траба (!) за це нагадати.  Горішний.
 (Джерело: Те саме, 1932, 25 лип., № 54(71), с. 1).

„Боряться” з втратами (с. М-Мочулка).
Колгосп ім. „Дніпробуд” при наявности 7 дільниць озимини тримає лише одного сторожа. Між копами справжнє пасовисько. Коні і корови одноосібного сектору розкидають копи, толочать і їдять озимину. „Хай-би колгосп краще залишив невижатої пшениці пару гектарів для корів одноосібного сектору, то хоч трудоднів не вистачали б”, - обурено заявляють де-які колгоспники голові к-пу –Буцмаку. Колоски на полі збирають цілими браґадами по 15-20 чоловік. Але на цю роботу підібрали таких, що трудоднів не мають, і вони замість роботи лежать в бур’яні на сонці.
Відповідним органам слід приглянутись до такої безгосподарности - Куліш

(Джерело: Те саме, 1932, 31 лип., № 56(73), с. 3).

<...> Уповноважений РПК по с. М-Мочулки Солошенко<...>

(Джерело: Те саме, 1932, 9 серп., № 59(79), с. 1).

(За спогадами моєї мами, Теклі Омелянівни, Солошенко, з Великої Мочулки, був потім головою колгоспу „12-річчя Жовтня”. Згодом з нього сміялись, бо звільнили з посади голови колгоспу і він пішов за сторожа. Старий був, чи що?)

„Ударник” за кінське поголів’я.

Велике лихо зазнав колгосп „Дніпробуд”, що через сап вибуло з роботи десятки коней. Ветробітники району 2 тижні тому намітили 6 коней для знищення, все-ж без остаточного рішення райветінспектора т. Рутковського коні не могли бути знищені. Тим часом зараза не припинилась. Рутковський вимагав від колгоспу вислати за ним коні. Колгосп, який був зацікавлений в припиненні зарази серед коней, три рази висилав за Рутковським коні, але повернулися без них, через пусте – що не довезуть Рутковського. От-же ми просимо Теплицьку МТС негайно дати для Рутковського автогрузовик, спасати наше тягло від загину, бо, крім 6 сапних для знищення, вже маємо 19 підозрілих. Колгоспники просять також прослідкувати, в який бік цей видатний „ударник” вдаряє.  О. П. С.

(Джерело: Те саме, 1932, 21 серп., № 63(80), с. 3. – На обгортковому папері).

Масова робота відсутня.

У с. М.-Мочулці масової роботи серед одноосібного сектору не переводять. Будинок хати-читальні використовують для дит. ясел. Плян хлібозаготівлі по одноосібному сектору не розробляли, наслідком чого помічається розбазарювання хліба.

РВК треба поцікавитись, яку роботу переводить голова с-ради – Паламарчук.  Світовий.

(Джерело: Те саме, 1932, 21 серп., № 63(80), с. 4. - На обгортковому папері).

Зведення.

Про виконання хлібо заготівлі по Теплицькому району на 26-VIII 32 року.

Назва сіл:

Колгоспи (завдання – виконано)

М. Мочулка  1788 – 293,6

Разом  58946 – 12173

Одноосібники (завдання – виконано)

М. Мочулка  1368 – 4,9

Разом  35571 – 386

Твердоздатчики (завдання – виконано)

М. Мочулка  230,5 – 

Разом  6533,8 – 155,3

(Джерело: Те саме, 1932, 27 серп., № 65(82), с. 4).

(Загальний план виконання був 10000 пудів).

Хліб не скиртують.

У м. Мочульському к-пі „Дніпробуд” скошений хліб не скиртують. Причина цьому та, що бриґади не закріплені за різними ділянками роботи, [...]них кілька днів їх перекидають на іншу роботу. Колгоспники на боротьбу з втратами не мобілізовані. Оперативности та керівництва з боку М.Т.С. та участкового агронома відсутня. СільЗСІ треба перевірити правління, на чолі якого стоїть Буцмак.   <Автоp>: В.

(Джерело: Те саме, 1932, 31 серп., № 66(83), с. 3).

З постанови президії Теплицької РВК від 25-VIII б. р.

Про надання пильг(!) родинам червоноармійців по податкам на 1932 рік

За неприділення належної уваги по наданню пильг родинам чєрвоноармійців(!) та ненадсилки відповідних відомостей  до РВК по селу М.-Мочулки, голову сільради – Пономарчука(!), з роботи зняти. <...>

Голова РВК Білошапка.

Секретар Шелест.

(Джерело: Те саме, 1932, 3 верес., № 67(84), с. 1).

РК ЛКСМУ та газеті „За Більш. Перем.”

РАПОРТУЮТЬ

На відзнаку XVIII МЮД’у комсомол Тепликщини(!) організував червону валку хліба в кількости 13, 020 пуд.

КСМ осередок В.-Мочулки в 2100 пуд.

Теплика в 1488 пуд.

Карабелівки в 2700 - -

Глибочка в 678 - -

Кивачівки в 730 - -

М.-Мочулки в 600 пуд.

КСМ осередки зобов’язується(!) боротись за успішне дотермінове виконання річних плянів хлібозаготівель. (Джерело: Те саме, 1932, 9 верес., № 69(86), с. 1).

Голови с-рад, що зривають виконання фінпляну III-го кварталу

 <...>

Чорна дошка.

Села, що по опортуністичному(!) пустились на самоплив.

<...> М. Мочулка голова сіль.-виконкому Дмитренко  - 6,8 процента;

(Джерело: Те саме, 1932, 12 верес., № 70(87), с. 2).

Возка буряка під загрозою.

За станом на 28-IX Мало-Мочульський колгосп „Дніпробуд” має накопаного буряка понад 2500 центнерів. До вивозки буряка ще не приступали, відповідають, що „на днях приступимо”. Затягування з вивозкою буряка складає умови великого розриву між копанням та вивозкою буряка, що невигідно для колгоспу; тим, що викопаний буряк в’яне й втрачає свою дійсну вагу, і що доставка буряка в осіннє бездоріжжя забирає багато часу, енергії та коштів. Ось ці чинники, правління колгоспу, мусить зважити організувавши вивозку, в такий спосіб аби викопаний буряк було зразу-же вивезено на цукроварню.

Бриґадний.

(Джерело: Те саме,, 1932, 3 жовт., № 78(95), с. 4).

(Моя с.п. мати, Текля Омелянівна, розповідала, щоо дід Дмитро Малоніс звечора набирає буряків, до схід сонця вже з биками під Соболівкою (там цукроварня). Вертається, робить ще одну ходку. А потім ще звечора знов набирає буряків на ранок.

Далі мати розповідає: „У 1936 році до Нового року аозили на станцію буряк, а до Паски грузили. Возили зразу на Соболівку, а тоді, як „скресло” (розвезло), то – на станцію.

А тоді пішли „п’ятисотенниці”: Дунька Довгань, Манька Руденчишина (Наконечна Марія). У Дуньчиній ланці були: Їринка Піддубняк, Гольґа Андрейова (Косюк), Дарка Чепелючка, Параска Химичина  (прізвище не пам’ятаю), віддана була потім за Гавенка.

На Ґардинському шляху (з Пологів на Кублич) колгосп поставив хату. Як було холодно, там пили чай. А для числильщиків буряків робили курені, там чистили буряки. Ту хату у війну розібрали.”

Зведення.

Про виконання пляну хлібозаготівлі  по Теплицькому р-ну за станом на 25-X 32 року

Назва сіл та колгоспів:

Колгоспи у відсотках. Контактники у відсотках.Твердоздатчики у відсотках.

М.-Мочулка  77,2;  18,1;  10

Разом  81,2;  22,1;  19,6

(Джерело: Те саме, 1932, 28 жовт., № 86(103), с. 1).

Кричківський з полови варить кашу.

Розповідають пайщики с. М.-Мочульського споживчого товариства, що голова їхньої кооперації Кричківський винайшов, що з просяної полови можна варити смашну кашу. Цими днями споживче тоовариство молотило засіяне ними просо. Коли віяли, то воно пополовину пішло в полову. Замість лишити полову свиням, які поставлені на відгодівлю, Кричківський забрав два мішки полови для власного споживання, з якої зараз варить пшоняну кашу.

РСС потрібно цей факт перевірити.  Світовий.

(Джерело: Те саме, 1932, 28 жовт., № 86(103), с. 4).

Дизертири з наряди(!).

20-Х ц. р. Райвиконкомом та РПК скликано нараду голів с-рад та секретарів п-осередків. Хоч оповіщення розіслані були на села ще 14-Х всеж таки голів с-рад на нараду прибуло лише 23 чол. На нараді обговорювали досить важливі питання як про хлібозаготівлю, мобкоштів, возка ц-буряка, закінчення сіву, по яким питанням нарада дала конкретні вказівки, що до переведення цих робіт на селі. Нецікава була нарада лише для голів с-рад таких сел: Метанівка – Лебедь, Сокиряни – Собко, Карабелівка – Слободян, М-Мочулки - Дмитренка та Цвіліхівки – Присяжний, які не пробувши на нараді й години дезертирували. Презідія РВК зазначеним головам с-рад винесла догану.

(Джерело: Те саме, 1932, 31 жовт., № 87 (104), с. 2).

Зведення.

Про виконання пляну хлібозаготівлі  по Теплицькому р-ну за станом на 1-XI 32 року

Колгоспи у відсотках. Контактники у відсотках.

<...> М-Мочулка 10 18,2 <...>

Разом 20 23.

(Джерело: Те саме, 1932, 1 лист., № 88 (105), с. 1)

Надати рішучого зламу темпам бурякозбирання.

<...> Особливо ганебно відстають з возовицею по колгоспах сел: М-Мочулка, Мишарівка та Глибочок. По колгоспу с. М-Мочулки „Дніпробуд” вивезено лише 2 відсотки буряка. Накопаний буряк в’яне й згодовується худобою, що свавільно ходить по бурякових плантаціях. Потрібної кількости тягла та робочої сили правліннями колгоспів не використовується <...>.  Завадський.

(Джерело: Те саме, 1932, 1 лист., № 88 (105), с. 2)

Зведення хлібоздачі на 10-ХІ.

Назви сіл  Виконання по селу у відсотках;

М-Мочулка  41,4.

(Джерело: Те саме, 1932, 12 лист., № 90 (107), с. 1)

З постанови бюро РКП.

<...> Запропонувати фракції РСС на протязі 24-х годин забрати ввесь остро-дефіцитний крам <із сіл Шиманівка, Орлівка, Соболівка, Янів, Завадівка – О.П.> й перекинути в села, які стоять на передодні закінчення виконання пляну хлібозаготівлі, та по більшовицькому боряться за хліб, а саме Кам’янки, Комарівка, Степанівка, Цвіліхівка та Стражгород.

Попередити села Кожухівку, Мишарівку, Метанівку, Побірку, Михайлівку, В-Мочулку, М-Мочулку, Росошу, що коли вони не покладуть край своїм опортуністичним ставленням до справи хлібозаготівлі, й не забезпечуть в найближчі дні справжнього перелому в роботі по хлібозаготівлі, до них буде вжито таких-же самих заходів.

<...> Секретар Р.П.К. Бережанський.

[Джерело: Те саме, 1932, 18 лист., № 92 (109), с. 1].

Теплицький район.

Села Іванів, Кивачівка, Соболівка, Теплик, колгоспи „Жовтень”, ім. Леніна були занесені на „чорну дошку” постановою Вінницького обливиконкому від 19.11.1932 р.

За даними з різних джерел у районі в 1932-1933 рр. від голоду загинуло майже 10 тис. людей. ...

Мартиролог укладений на основі даних книг Реєстрів актів цивільного стану (Держархів Віницької обл., фонд. Р-6129, опис 7, справа 29) та свідчень очевидців Голодомору, зібраних пошуково-дослідними групами.

 Пам'ятник жертвам Голодомору на маломочульському цвинтарі

c. Мала Мочулка

Померлі у 1932-1933 рр. від голоду..

Багрій Петро Лукашович

Баленюк Тимофій

Барвінський Іван

Бербец Антін Прокопович

Бербец Григорій Мусійович

Бербец Катерина

Бербец Ксеня

Бербец Ликера

Бербец Марко

Бербец Мусій

Бербеци, семеро дітей

Бербец Домна Трохимівна

Бербец Йосип

Бербец Ксеня Тимофіївна

Бербец Микола Трохимович

Бербец Пантелеймон Йосипович

Бербец Прокіп

Бербец Фросина

Берладин Андрій Онисович

Берладин Варвара

Берладин Євдоким Тимофійович

Берладин Марія Онисівна

Берладин Мирон Онисович

Берладин Панас

Буцмак Марфа

Буцмак Тимофій

Буцмак Трохим Наумович

Вдовиченко Григорій

Вдовиченко Іван

Вдовиченко Калістрат Іванович

Вдовиченко Михайло Юхтимович

Вдовиченко Степан Юхтимович
Вдовиченко Юхтим Петрович

Вінницький Семен

Вовкотруб Яків Фадейович

Вовкотруб Олександр Фадейович

Гавенко Лукія

Гавенки, шестеро дітей

Гаєвський Пронь

Гайдей Володимир

Гайдей Дмитро Романович

Гайдей Ірина Іванівна

Гайдей Семен Савович

Гарда Влас

Гарда Іван

Гарда Лавро

Гарда Текля Власівна

Гарда Федір Власович

Гарда Валентина Омелянівна

Гарда Євтух

Гарда Мотрона Семенівна

Глуха Дарія

Глуха Юхима

Глухий Василь Трифонович

Глухий Дементій

Глухий Іван Корнійович

Глухий Іван

Глухий Омелян

Глухий Трифон

Горленко Федора

Горленки, двоє дітей

Грабчук Іван Терентійович

Грабчук Конон

Губенко Явдокія

Дудник Андрій Каленович

Дудник Марія Каленівна

Дудник Семен Каленович

Дудник Марія Каленівна

Дудник Микола Каленович

Дудник Павло

Дудник Фросина Каленівна

Дудник Юхтим Каленьович

Іванчук Мотря

Іванчук Стась

Іванчук Степаня

Іванчук Тодор

Іванчуки, двоє дітей

Кильбада Олександра Наумівна

Кирилюк Марія Павлівна

Кисла Ганна Степанівна

Кислий Андрій Григорович

Кислий Ілько Михтодійович

Кислий Михайло Данилович

Кислий Михтодій Микитович

Кицик Мусій Максимович

Кицик Мусій Олексович

Кицик Терен Максимович

Ковальчук Настя

Ковальчуки, 5 осіб

Косюк Марина Климівна

Косюк Петро

Косюк Юхима Петрівна

Лебедюк Галина Петрівна

Лебедюк Данило Фадейович (з ним ще одна особа)

Лебедюк Іван Володимирович

Лебедюк Іван Петрович

Лебедюк Марфа Олексіївна

Лебедюк Михайло Григорович

Лебедюк Настасія Григорівна

Лебедюк Олександр Петрович

Лебедюк Прокіп Володимирович

Левацький Степан

Легойда Гаврило

Легойда Омелян Терентійович

Легойда Терен Іванович

Легойда Юхим Гаврилович

Малоніс Михайло Кузьмович

Малоніс Мусій Наумович

Малоніс Сильвестр Наумович

Малоноси, двоє дітей

Мандибура Домна

Мандибура Поліна

Мандибура Федора

Мандибура Яків

Наконечний Нестор

Немировська Юхима Євсеївна

Немировський Мойсей Порфирович

Ніколаєнко Павло

Ніколаєнко Карпо Савович

Піддубняк, дитина

Піддубняк Анастасія

Піддубняк Гнат

Піддубняк Іван Омелянович (це мій святої пам'яті дядько, якому було 4 рочки. – О.П.)

Піддубняк Ксеня

Піддубняк Ніна Савівна

Піддубняк Сидір Кирилович

Піддубняк Степаня Степанівна (це моя святої пам'яті бабуня, яка не прожила й 40 років. – О.П.)

Піддубняк Трохим Прокопович

Піддубняки, двоє дітей

Покиньборода Кіндрат Спиридонович

Покиньборода Марфа Спиридонівна

Приймак Тодосій Якович

Приймак Филимон Якович

Рекута Галина Терентіївна (з нею ще одна особа)

Рекута Євген Терентійович (з ним ще одна особа)

Рекута Лідія Терентіївна

Рекута Михайло Максимович

Рекута Петро

Рекута Терень Максимович

Рижук Трохим

Рижук Христина

Семенюк Віра

Семенюк Микита

Семенюк Фросина

Семенюк, дитина

Сопотніцька Анна Іванівна

Сопотніцька Анна Сергіївна

Сопотніцький Йосип Сергійович

Сопотніцький Михайло Сергійович

Сопотніцький Сергій Іванович

Сполітак Петро Іванович

Сполітак Володимир Іванович

Сполітак Дмитро Іванович

Сполітак Іван Володимирович

Сполітак Прокіп Івановч

Твердохліб Іван Андрійович

Тишленко Яків Андрійович

Тонкошкура Дарія

Тонкошкура Юхтим

Трачук Ганна Карпівна

Трачук Євдоким Онисович

Трачук Онись

Трачук Параска Карпівна

Трачук Пистина

Трачук Трохим Кирилович

Трачук Федір Іллія

Трачуки, двоє дітей

Чайка Іван Тихонович

Чайка Ірина

Чайка Петро Тихонович (з ним ще одна особа)

Чайка Юстина Тихонівна

Швець Іван Трохимович

Швець Василь Кузьмович
Швець Йосип Кузьмович

Швець Павло Кузьмович

Швець Петро Кузьмович

Швець Софія

Шевці, двоє дітей.

Свідчення Дудник А.І., Тигипко Г.Ф., Лисак Н.Г., Піддубняк Т.О. та ін. (Наскільки мені відомо, дані в селі збирав Петро Зозуля. - О.П.).

(Джерело: Лациба, В.П., Вижга В.В., Кравченко П.М., Мельничук І.П., Петренко В.І., Подкур Р.Ю. (упоряд.). Національна книга пам’яті жерв Голодомору 1932-1933 років в Україні; Відпов. ред. Лациба В.П.; Укр. ін-т нац. пам’яті; Вінниц. обл. держ. адміністрація; Вінниц. обл. рада. Вінниця, 2008. – Розділ 1. Мартиролог Голодомору, с. 762-764).

Ось такий чорний слід залишив комунізм у нашому селі.