Надія Воловодівська про зустріч львів'ян з Василем Шклярем

Ja s'ohodni bula v misti, vidvidala zustricz hromady L'vova z V.Szkljarem. Orhanizuvav universytet im. Franka. Ljudy zibralys' bilja pamjatnyla Franku, a z aktovoho zalu na ekran nadvori transljuvalas' zustricz. Pryjszlo povno partij i hromads'kyh orhanizacij popiarytys'. Vystavyly bahato literatury pro Banderivs'kyj ryh, szcze kupu vsjakoji vsjaczyny. Knyhy Szkljara ne bulo, ale skazaly, szczo prynesut', to ja zaczekala i kupyla insze vydannja,niz' te, szczo dala nevistczyna mama. Ale halyczany jakis' dyvni ljudy. Poczaly rozkazuvaty te z', szczo j lvivske radio, szczo treba robyty halyc'ku model z Ukrajiny, szczo pysmennyka nide tak ne zustriczajut', jak v Halyczyni i t.d. Piszla zvidty szvydsze, bo poczala dyskusiju, szczo to buv povstan's'kyj ruh central'noji Ukrajiny, a meni poczaly dokazuvaty, szczo tam bula UPA tez'. Ot tomu ne hodz'u na taki zibrannja, bo bojus', aby hto ne pobyv. Z'artuju.
Ale jakyj czas nastav z literaturnyh dorobkiv! Je stil'ky cikavoji presy. Te z' vydannja, szczo vydrukuvalo kuplenu knyhu, vydalo Astol'fa de Kristi 'Pravda pro Rosiju'. Kolys' czula pro neji. Szcze baczyla spohady osaula pro ti z' podiji, szczo opysav Szkljar. Dobre, szczo tema probylas' na zahal. Treba b pidtrymaty postanovku fil'mu, ale ne zi L'vova. Bo to bula b znovu zasluha Halyczyny, a tym czasom iniciatyva jde z Kyjeva.

Надія Воловодівська про інтерв'ю Віктора Ющенка

Proczytala ti mirkuvannja (в інтерв'ю, яке взяли Юрій Рубан і Юлія Зерній у Віктора Ющенка; "Україна молода" за 18.03.201. - О.П.) i hirko stalo, szczo na portreti Mazepa trymaje micno bulavu, a vyjszlo, szczo ne vtrymav. Tak samo stalos' i z avtorom. Bahato jomu v tomu dopomohly, ale bulava perejszla v ruky PTUsznykiv, i vony za neji vzjalys' dobre. Kaz'ut', szczo minimum na 10 r. Ale dobre, szczo v interv'ju je sproba znajty motyvy do jednosty naciji.

Надія Воловодівська про зловживання комунальників

Hodyla s'ohodni oplatyla za haz, svitlo i telefon. Ljudej majz'e nemaje. Czula, szczo za mynulyj misjac' zaplatyly til'ky 50%. Ce moz'e trohy prytrymaje tu honytvu, hto bil'sze zdere. Czula po radio, szczo skazav odyn urjadovec'. Hroszi za komunposluhy vtikajut' v ofszorni zony. Ljudy probujut' zastavyty miscevu vladu zrobyty finansovyj zvit za komunal'ne majno, ale nihto nikoho ne czuje.

Надія Воловодівська про виступ Степана Хмари

Vczora czula S.Hmaru szczodo toji spivpraci buvszoho prezydenta i nyniszn'oho (див. блоґ від 06.03.2011. - О.П.). To vin skazav, szczo rozpuskajut' special'no nepravdyvi czutky. Joho stavlennja do manipuljantky tez' take, szczob vona zabralas' iz polityky. Bo tam ukrajins'kymy interesamy i ne pahne. A ot taki molodi polityky, jak A.Parubij i V.Kyrylenko, na VR vzjalys' jiji zahyszczaty, niby nemaje nahal'niszyh problem. Tez' hotujut' z jiji dopomohoju svij final.

Надія Воловодівська про протест львівських вчителів

Bula v misti (Львові. О.П.). Mis'ka i oblasna hromada oz'yvaje. Kolo pam'jatnyka Szevczenku zibralys' osvitjany. Protestuvaly proty nedofinansuvannja osvity, nyz'kyh zarobitkiv. Odyn vczytel', molodyj specialist, szczo pryjszov v szkolu pislja VUZu, skazav, szczo v n'oho stavka 900 hrn., i to navit' na taku zarplatu ministerstvo ne vydilylo hroszej. Zate na Evro 2012 finansy szczedro vydajut'sja, kosztorysy robit podvojily v ocinci. I tam nemaje nijakoho nedofinansuvannja.

Діалог на цукрово-городню тему

O.P. V Polszczi poczalys' velyki spekuljaciji na cukor. Vczora ministr hospodarky zaklykav ne skupovuvaty cukor, bo vin v czervni podeszevszaje. A tymczasom spekuljatyvni ciny rostut. Na bazari cukor po 4-40 zol. za kh, a v dejakych kramnycjach i po 4-80 (szcze tyzhden' tomu; a buv bila 3 zol.). Cjomu, mizh inszym, spryjaje Unija, jaka vstanovyla kvoty na vyrobnyctvo produkciji.

N.V. Podoroz'czannja cukru des'to i tut nemynucze. Vz'e ministr skazav, szczo zvidkys' joho majut' zavesty. Ale zh vykruczujut' z ljudej soky! I dobri lunajut' zaklyky do ljudej bratys' za obrobitok zemli. Hocz dlja svojih potreb, a to ljud het' zakynuv navit' daczni diljanoczky. I tut z'e podoroz'czala zemlja, jaku kupyla na rozsadu. Vsi sluhajut' zaklyky, torhivlja tez'.

Надія Воловодівська про хазарів і галицьких боярів

Vczora (11.03. - О.П.) prem'jer davav preskonferenciju, za rik prem'jarstva.
To ne hovoryv, a svaryvsja. I ty podyvys', ti hazary nikudy ne dilys'. Czytaju v Meisa za Kahanovycza, ce tez' - hazary. Bo v iudejiv kahana ne bulo, a vin buv v hazariv. Oto tym rus'kym knjazjam bulo jih vynyszczyty, a ne ljakaty.

Nasz najstarszyj hazar czohos' jizdyt' v Izrajil'. Czujet'sja, szczo sered toji bratvy szczos' kojit'sja, ale duz'e skryto. Aby lysz ne klykaly, jak ti halyc'ki bojary, czuz'ynciv na naszu zemlju.

Надія Воловодівська про українську освіту

V Mejsa je rozdil pro dijal'nist Hvyl'voho. To Hvyl'ovyj pobaczym, szczo Stalin vernuvsja do polityky Stolypina v оsviti. A toj zaprovadyv taku taktyku: ljudjam treba daty stil'ky znan', szczob vony ne osjahnuly lohiky i ne mohly analizuvaty sytuaciju. To tryvalo do Hruszczovs'koji vidlyhy, tak szczo nam prosto povezlo z tym proryvom v osviti. A koly vczylys' naszi dity (70-8о-ті рр.- О.П.), to na bat'kivs'kyh zborah jakas' z orhaniv zapevnjala, szczo dlja srsr ne treba henijiv, tomu vsi majut' maty serednij riven' znan' i rozumniszyh ditej treba prytrymuvaty v jihnih starannjah. I ot zaraz cej vyhryst z bratkamy starajut'sja povernuty ti czasy. Poslidovno i nastijlyvo, i dilamy. Nad vczyteljamy navysla zahroza skoroczennja. A znajesz skil'ky v studentiv-chimikiv Lvivskoho Universytetu par inozemnoji? Odna na 2 tyzni. Z zarubiznoji literatury (в школах.- О.П) vkljuczyly til'ky rosijs'ku. I tak dali.

Надія Воловодівська про радіо-невігласів

Vczora czula po radio, szczo 19 bereznja Misjac' bude maty najmenszu vidstan' vid Zemli. Ale ce nijak ne vplyne na pojavu kataklizmiv. Prosto ljudy zabobonni. I szczo z', majemo syl'nyj zemletrus v Japoniji.

Надія Воловодівська про небувале зростання пенсії і соцоптування

Hodyla s'ohodni zabrala pensiju, meni dobavyly az' 20 hrn. Zate prynesly platiz'ky za z'ytlo i teplo, to tyh 20 ne te, szczo ne vystarczyt', a zovsim treba bahato platyty.
Ale czula s'ohodni po radio pro socopytuvannja l'vivjan. Vony vladi staly bil'sze dovirjaty, rejtynh prezydenta roste, tak szczo z'izn' stanovitsja luczsze, z'it' stanovitsja veselej.

Надія Воловодівська про дорожнечу та її замовчування

Hodyla s'ohodni na posztu, vidislala sestri nasinnja, vzjaly 13 hrn za vahu 80 hrm. Cja poszta bere za peresylku malo ne stil'ky, skil'ky kosztuvav by kvytok v odnu storony (zi Lvova na Vinnyczczynu).
Zvidty podalas' na bazar. Prodavciv z fruktamy i inszymy ovoczamy bahato, a pokupciv malo. Vydno, ljud zovsim zuboz'iv. Ciny na vse lizut' vhoru. Cukor vz'e doroz'czyj na 16%, podoroz'czala olija, kukurudzjana v tim czysli. Zate urad hovoryt', szczo ciny zrosly, zhidno statystyky, na 0,9%. A szczo ljud movczyt', jazyk v upravlinciv bez kostej, to vse moz'na hovoryty.

Діалог про Мейса

O.P. Dyvyvsja v interneti pro Meisa. Vin za nacionalnistju czeroki. Ce taka narodnist na pivnoczi Ameryky. Mozhe v URE je. Cikavyj alfavit jichnjoji movy: tam je dejaki kyrylyczni litery. Meni zdajetsja, szczo Meis tomu zajnjavsja naszoju istorijeju, szczo dolja joho narodu podibna, jakszczo ne neszczaslyvisza.

V.N. U svoij knyzi James Meis rozkazuje pro joho rodovid, v n'oho je czastoczka czeroki, ale nevelyka. I spravdi, dolja toho narodu tez' trahiczna. I vin zhaduje szcze dekil'koh z'urmalistiv z riznyh krajin, jaki perszi pidnjaly tryvohu pro holod v Ukrajini, ce Gareth Jones z Anhliji. Joho za ti publikaciji zatravyly i vin piszov iz z'yttja zovsim molodym. A takoz' Eugene Lyons i Malcolm Muggeridge. A Meisa zatravyla rosijs'ka hromada v USA. A ukrajins'ka ne zmohla vidstojaty. Tak, jak evreji majut't' v Ukrajini svojih pravednykiv, tak i nasz narod mav by szanuvaty cyh ljudej. Ale ce bude, jak stanemo nacijeju, a ne naselennjam.

Надія Воловодівська про шкільну історичну картографію України

S'ohodni z'urnalisty zaprosyly na peredaczu po radio istoryka, szczo pidhotovyv, i kerivnyka kartohraficznoho vydavnyctva, szczo vydrukuvalo kartu biblijnyh podij, naukovu, ukrajins'koju. Z'alilus' oboje, szczo v Ukrajini nemaje kart po istoriji Ukrajiny dlja szkil. Navit' ohoczyh zajmatys' cijeju problemoju nemaje. Jak prydyvytys' pyl'nisze, to i ahrarna sfera pusta. Ale z' instytuty z'yvut'. Paradoks.

Діалог на тему про можливі урядові зміни

N.V. Vczora czula, miz' ljudej, szczo nynisznij prezydent klycze V.Juszczenka na prym'jerstvo. Ce,jak v svij czas Kuczma joho poklykav, bo buv povnyj zaval. Meni zdajet'sja, szczo vin by spravyvsja. Ale, jak v inszyh krajinah, VR maje buty rozpuszczena i vin mav by sformuvaty novyj urjad. Cja VR stala javno destruktyvnoju. Szczos' take prohljadajet'sja, szczo jde do toho, szczo VR perestaje buty miscem dlja perehovuvannja vid kryminalu. A v holovi ves' czas brynyt': czy ce suspil'stvo varte dobryh sprav? Tjaz'ki vysnovky snujut'sja pro narod.

O.P. Za Juszczenka cikavo. Ale kraszcze b, aby vin ne zhodzhuvavsja. Vzhe na odyn kompromis buv piszov, szczo pislja toho na njoho zvalyly vsich dochlych kotiv. Chaj kotjatsja svojeju dorohoju z usima jichnimy poputnykamy.

N.V To za poperedn'oho prezydenta i teperiszn'oho. Baczyt'sja meni nebezpeka v tomu, szczo nynisznij vtratyv vsjaku pidtrymku, navit' vid svojih, a ne jihnich i pohotiv. Aby lysz tym ne sprobuvaly skorystatys' naszi voriz'en'ky. V cij sytuaciji mala b buty skladnjuszcza hra zi storony hacional'nyh syl, bo odna storona maje pidtrymku odnoji superderz'avy, a insza - menszoji, ale duz'e pidstupnoji. I maly b buty nastorz'i zdorovi nacional'ni syly, aby nas ne rozprodaly za 'ponjuszku tabaka'. Jak na mene, to pytannja, vtrutytys', czi ni, ne stojit'. A jak spravytys' vmilo z vyklykom. Smijus' iz sebe, ot strateh.

Надія Воловодівська про проблеми з елітою

Sune v Ukrajinu vsjakyj nepotrib. Czula, szczo urjad kupyv v kytajciv hreczku, a vona nejistyvna. Rosijany vidislaly nazav, a naszi-papaszi vyriszyly, szczo hohlam i tak sojdet', i VR dala zhodu na vviz.
V Ukrajini prohljadajet'sja jakijs' nezrozumilyj ruh. Tak, urjadovci jizdjat' do pivnicznoho susida i robljat' te, szczo tam jim radjat'. Ne hoczet'sja navit' prypuskaty, ale vyhljadaje, szczo zverhnyky vtraczajut' kontrol' nad podijamy. I bil'szist' u VR nabyraje oznak jaksravoho antyukrajinstva. James Mejs pysze, szczo v Ukrajini je velyka problema z elitoju, vona ne zahal'noukrajins'ka, a rehional'na.
Ce v jakijs' miri nahaduje Liviju, tam tez' elita rodovo-klanova i nejasno, hto za szczo boret'sja.

Надія Воловодівська про прийняття закону про корупцію

Po radio pryjmajut' na VR zakon pro korupciju, to czuty, szczo vzjaly za osnovu 'rozmytu lohiku', taku, szczo majz'e vidsutnja. Bo povpysuvaly PTUsznyky u toj zakon, szczo buv pidhotovlenyj za Juszczenka, taki statti, jaki dajut' pravo kontrolju za korupcijnymy dijamy same tym orhanam, de vona najbil'sza. Vsuperecz navit' tij kuczmivs'kij konstytuciji. Take vraz'ennja, szczo robyt'sja tak, jak v prykazci- nazlo voroham...

Надія Воловодівська: Заклик до полтавчан встановити пам'ятник Іванові Мазепі у Полтаві

В. Наливайченку, С. Коротаєвському - журналісту „ера-радіо”, небайдужим полтавчанам.

Daniel Beauvois „Trójkąt Ukraiński”, UMCS, Lublin, 2005 (iз вступу):
„Дуже давно бачення рицарської України знайшло свій сильний резонанс у Франції... (у Вольтера і Шерера (Scherrer)), але лише Байрон з Англії надав поширення того бачення в Європі. Він написав поему під назвою „Маzepa, a tale of the russien Ukraine” в Равенні у вересні 1818 р. і опублікував її у 1819 р. Історія цього звитяжця, давнього пажа Яна Казімира, прив’язаного до коня, вигнаного в степ чоловіком коханки і прихищеного козаками, які пізніше обрали його своїм Гетьманом, описав теж Пасек (J. Ch. Passek) у своїх „Спогадах”, а трагічна велич його долі розбурхала уяву багатьох художників. В музеї у Нансі зберігаються два портрети Мазепи: один авторства Жеріко (Géricault) 1823 р., інший - пензля Пот’є (H. Poterlet). В 1824 р. Делакруа (Delacroix) намалював ще один. В музеї в Авіньйоні є полотно Горація Верне (Horace Vernet) з 1826 р., назване „Мазепа серед вовків”, а в музеї в Руані - портрет Луїса Буланже (Louis Boulanger), під назвою „Мазепа”, яким захоплювався Віктор Гюго. Зображено на ньому мускулястих татарів, що тримають за вуздечку коня, до котрого прив’язано Мазепу, і заздрісного чоловіка, що споглядає цю сцену, та круків, які чигають на свою здобич.
Віктор Гюго написав під враженням від цього портрету один із своїх найкращих віршів із циклу „Orientales”... Той біг переходить наприкінці в тріумф генія: „Він мчить, летить... Він пада... / І знов встає – королем!”.
Популярність цього мотиву зростала: його знаходимо і в „Полтаві” Пушкіна, і на картині Шасеріо (Chassériau) в 1855 р. ... Ще в 1870 р. в малярстві Девіля (Devilly) знаходимо цю тему, так само і в музиці з неї черпаються романтичні інспірації: Ліст, після відвідин Києва в 1847 р., де зустрів свою музу, Кароліну Зайн-Віттґенстейн (Івановську), написав присвячену їй симфонічну поему „Мазепа”. Педротті (Pedrotti) скомпонував оперу в 1861 р., а Чайковський написав в 1884 р. оперу під тією ж назвою.
В Німеччині Мазепа став героєм трагедії Ґотшаля (R. von Gottschall), написаної 1859 р.
Зрозуміло, що в Польщі цей мотив теж набув широкої популярності... „
(Пер. з польськ. авторки).

До журналіста „Ери”.
Поразки і перемоги, успіхи і недолі. Невдачі нераз дають більше роздумів над зробленими помилками, ніж перемоги. І події того й того рівня треба знати. Колись один із диседентів-шестидесятників в інтер’ю розповів, що він зрозумів помилку Мазепи і вирішив діяти по-іншому. То уроки є, і добре, що вчимось на помилках давно минулих історичних подій.

Полтавчани, чи маєте іншу історичну постать такого європейського розголосу? То чому б не встановити пам’ятник Іванові Мазепі? В музеї Ханенків мали б бути принаймні копії згаданих полотен.

P.S. Поема Віктора Гюго „Мазепа” в українському перекладі Ігоря Оржицького опублікована у харківському часописі „Березіль” (1992, № 1, с. 132-136).