понеділок, 30 травня 2011 р.

Надія Воловодівська про ціни на газ і "дружні відносини" з Москвою

Tut z urjadu vypytaly, hto i jak z Evropejskoji Uniji platyt' za haz. To
pobaczyly, szczo z ukrajinciv cupljat' des' na 200 dol. za tys. kubicznyh metriv doroz'cze, niz' z Nimciv, i malo szczo platjat' za tranzyt. Ce z odnoji storony pohano, a z druhoji - pokazuje, szczo druznist' czy nedruznist' vidnosyn - roli ne hraje. A uhoda pro Czornomors'kyj flot bula velykym prokolom v polityci Janukovycza. Abo dobrym urokom dlja PTUsznykiv.

пʼятниця, 27 травня 2011 р.

Діалог на тему книги Василя Шкляра

O.P. Czytaju "Czornoho vorona" Vasylja Szkljara. Knyzhka duzhe perenasyczena emocijamy. Vydno, toj Vasyl pysav jiji, vklavszu u neji vsju svoju duszu. I szczo zh? Moskal' panuje j dosi v Ukrajini, a Zhyd zahribaje dali vse nasze dobro i vysmoktuje zhyttjevi soky z Ukrajinskoho narodu. Cikavo, szczo todi, koly ty dyskutuvala z Halyczanamy pid pam'jatnykom Franka, a Szkljara vitaly v aktovomu zali Lvivskoho Universytetu, - keruvav tym usim Mychajlo Slaboszpyckyj, - to heroja dnia pryvitav Roman Ivanyczuk, skazavszy, szczo nareszti dizhdalys slavnoho tvoru vid molodszoho pokolinnja pysmennykiv. A Szklar (vin z 1951 r.) u vidpovid skazav, szczo vin buv dzhmelem na Ivanyczukovych malvach. Ja czytav joho biohrafiju na Wikipediji, to vin, ne dovczyvszys v Kyjivskomu Universyteti, szczob ne vyletity z njoho (studentom na kolhospnych robotach babyvsja bomboju, - tak pyszut), perevivsja do Virmenskoho Universytetu. I znaje dobre virmensku i starovirmensku movy. V rozmovi z UNIAN vin pojasnjuje, szczo joho perekruczujut v presi, a bahato j szlut' na joho adresu narikan' vidnosno zaklykiv do podiliv terytoriji Ukrajiny. Vin szcze na poczatku nezalezhnosti kazav, ranisze vid inszych, szczo z Donbasom i Krymom budut trudnoszczi. Ale nikoly ne hovoryv, szczob jakus tam terytoriju komus viddaty, bo "ja, kazhe, ne polityk, a pys'mennyk". A jakby dijszlo do vidbyrannja, to j zhyttja ne pozhaliv by, szczob cjoho ne dopustyty. Ot i vir pislja cjoho tym diennikaram! Dobre, szczo ja vczasno vykynuv z bloga svoju repliku z cjoho pryvodu.

N.V. Szkljar meni vyhljadaje, jak potuz'nje dopovnennja, czy inszyj, czoloviczyj intelekt v porivnjanni z O.Zabuz'ko. Tez' vony oboje harno podaly normal'ni ljubovni stosunky miz' dvoma, z'inka z svoho baczennja, a czolovik iz svoho. A pislja proczytannja romanu Szkljara moz'na bude porivnjaty teperisznju literaturu z sovic'koju, hto b to ne buv.
Sytuacija z moskaljamy ne taka prosta, vony tjahnut' z Ukrajiny za haz najvyszczymy cinamy v EU. Probujut' jakos' naszi urjadovci z halepy, stvorenoji manipuljantkoju vyplutatys'. Ale Moskva tysne zusibicz, aby dali dojity ukrajinciv.
Vylizlo, szczo cja manipuljantka kupyla v USA vakcynu doroz'cze, niz' malo b buty na 16 mln. dol. To czerez sud amerykanci majut' tu pereplatu povernuty. Dobre bulo b, jakby opozycija spravz'nja, koly b pryhodyla do vlady, povertala zloczynni diji poperdnih keruvan' v ramky zakonu.

субота, 21 травня 2011 р.

Пологи: Матеріали до історичного краєзнавства Тепличчини

Пологи
У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві (ЦДІАУ) зберігається метрична книга церкви Святої Покрови (с. Пологи, 1752-1796. - Фонд 224. Опис 1. Справа 1034).

Угода з наймитами і наймичками
Ч. 7.
Термінатка, що вимовили наймичці Явдосі, року 1764, контуш на тандиті, за колко мощно виторговати, плахта за копу, люб грошій копа, за копу запаска сержова, сорочок штири, дві тонких, а дві гребіних. Рік, щоби от Зеленого четверга. На тоє свідетель отець Ян Сугутівський, Євстафій Киркаловський, Стефан Безпалків.
с. Пологи, Гайсинського повіту.
Джерело: Неселовський Опанас. Наймити та наймички на Поділлі в XVII ст.: (Матеріяли до історії економіки Поділля) // Записки Кам’янець-Подільського інституту народної освіти, 1927, т. 2, с. 25).

В подимному реєстрі 1775 р. (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що в селі Полохах (Połochy) Теплицького ключа Уманської волості нараховується 66 димів.

В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що село Полог, біля Теплика, належить до Уманської парафії.

В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив - ВУА) вказано, що село має 84 дими і належить до Ольгопільського уїзду.

На рубежі XVIII-XIX ст. в селі було 85 дворів, і належало воно до Гайсинського уїзду.

У 1791 р. село належало до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане до Надбузького повіту.

Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр. На час виконання реєстрів село належало до Брацлавського повіту.

Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego. - РГВИА, фонд ВУА, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).

Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 24. с. Полог (польськ. Połoh): сповідалося 245 осіб; не сповідалося – 41; охрещено – 10; померли - 6; шлюбів – 4.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1782, дня 12/23 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 1. Полог, церква Покрови: будинків –50, сповідалися 247 осіб; дітей - 66; народилося: хлопчиків - 6, дівчаток - 5; шлюбів – 2; померло: чоловіків - 3, жінок - 1.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з примірником, одержаним із Консисторії.
Парафія: <...> 4. Полог: будинків - 50, сповідалося 330 осіб; дітей - 90; народилося: дівчаток - 6; шлюбів - 2.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня (за н.ст.) в Радомишлі.
Парафія: <...> 4. Полог: будинків - 50, сповідалося 330 осіб;не сповідалось 8 осіб; дітей - 56; народилося: хлопчиків - 9, дівчаток - 9; шлюбів – 6; померло: чоловіків - 12, жінок - 15.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральну Конгрегацію дня 19.VI за н. ст. 1793 р. в Радомишлі.
Парафія: <...> 4. Полог: будинків - 70, дорослих: чоловіків – 269, жінок – 229; дітей: хлопчиків – 57, дівчаток – 66.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 78. Полог: у 1775р. осель - 66; у 1797 р. осель - 85, осіб - 211.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).

(Всі подані вище матеріали виявлені професором Львівського університету Миколою Григоровичем Крикуном і публікуються за його незмінною згодою).

Гайсинський повіт.
<...>
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
Старостівни Абрамовичової Розалії в <...> Пологу (Połoh) душ чоловік 396. Чорнозем і дубові запусти.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. S. 170).

<...> Затверджені: <...> б) Депутатами Училищних і Єпархіальних з’їздів: <...> 5 округу Гайсинського уїзду с. Полога, священик Юліан Козицький.
(Джерело: Подольскія епархіальныя ведомости, 1875, 1 сент., № 17, отделъ I, с. 314).

Пологи (Полог, польськ. Połoh) – село при впадінні Теплички ( в оригіналі – Teplika) до Удича (Udicz, Hadycz), притоки Богу, Гайсинський повіт, окружна поліція і парафія Тернівка (Tarnówka), волость М’ягкохід (Miahkochód), поштова станція Теплик, має 180 осель, 892 мешканців,2247 десятин селянської землі, 1383 десятин двірської землі. Церква в ім’я Святої Покрови, побудована в 1753 р., оновлена у 1884 р.; наділена 35 десятинами землі і має 1387 парафіян. Село раніше належало до Абрамовичів (Abramowiczowie), тепер до Лисовських (Lisowscy).
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chleboskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego według planu Filipa Sulimierskiego. Tom VIІІ. Warszawa: Wyłącznym Nakładem Władysława Walewskiego, 1887, s. 722).

Поліг (Пологъ) – село, розташоване в долині по обох боках річки Удич. Здоровшою місцевістю можна вважати середину села; краї ж села, розташовані при болотах, несприятливі для здоров’я. Ґрунти землі – чорноземні, а прилеглі до ярів – глинисті. Поліг отримав свою назву від вигляду місцевості, на якій він розташований, котра являє собою схил до річки. Мешканців 1699 осіб обох статей; усі вони – українці православного віросповідання, займаються землеробством; крім двох єврейських сімей, в селі немає інших іновірців. Люд до свого храму прив’язаний і охоче робить пожертви на його благополіпшення. В селі Полозі існував храм, побудований у 1753 р., дерев’яний на кам’яній основі, на честь Покрови Божої Матері; внаслідок зістаріння він був знесений, а на місці його побудований новий дерев’яний храм на кам’яній основі, теж на честь Покрови Пресвятої Богородиці, й освячений 11 листопада 1896 р. Новий храм побудований засобами парафіян і коштує 18.000 карбованців. Іконостас у храмі п’ятиярусний. З придатного матеріалу старої церкви побудована на парафіяльному цвинтарі каплиця. Дзвіниця при церкві кам’яна. Церковної землі в користуванні причту 88 десятин 602 сажні, в тому числі присадибної 3 десятини 100 сажнів, орної в трьох змінах 51 десятина 2332 сажнів, сінокосної 33 десятини 670 сажнів. Причтові приміщення вибудовані коштом поземельного збору у 1899 р. Церковно-парафіяльна школа відкрита у 1886 р. і міститься у власному будинку.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. - С. 352; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).

Затвердження на посади церковних старостів:
<...> Свято-Покровської <церкви> села Полога <...> селянин Максим Подол.
(Джерело: Подольскія епархіальныя ведомости, 1904, часть оффициальная, № 1-2, с. 3).

Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючої армії на Далекому Сході, на користь поранених вояків, родин убитих вояків і на зміцнення військового флоту.
<...> При рапорті Благочинного 4 округи Гайсинського уїзду священика Петровського від 18 лютого за № 239, від парафіян с.с. Полога 50 крб. 75 коп. <...>
(Джерело: Те саме, 1904, № 18, с. 223).
<...> При рапортах від 18 березня за №№ 341 і 339 від парафіян с.с. <...> Полога<...> 154 крб. 38 коп. <...>
(Джерело: Те саме, 1904, № 22, 29 трав.)

Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
<...>
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Пологи
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 10.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 10.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 2.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 2.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 441.
Загальна кількість чоловіків – 842.
Загальна кількість жінок – 866.
Усього людей – 1708.
Кількість дворів з різним промислом – 35
Кількість людей, зайнятих промислом - 35
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А.. Киев, 1916, с. 246).

Нагороджено орденом Леніна тракториста Теплицької МТС Івана Варламовича Курку (працював в Пологах).
[Джерело: За більшовицьку перемогу (Теплик), 1939, 10 лют., № 21 (980)].

Фотографія з І.В.Курки.
[Джерело: Те саме, 1939, 5 лип., № 93 (1053), с. 1].

субота, 14 травня 2011 р.

Надія Воловодівська до подій 9 травня

Czuju po radio vsjaki rozpovidi pro toj holm Slavy. Meni pryhadujet'sja, szczo des' davno ja czytala, szczo tam nemaje pohovanyh uczasnykiv vijny, jaki zahynuly do 1945 r. Czy to ja pomyljajus'? Duz'e pidijszla b do podij 9 travnja cytaty z Ol'hy Kobyljans'koji: "Ne smert' straszna, a nasza temnota". De b to poszukaty ukrajins'kyh istorykiv, szczob pidnjaly arhivy i opysalay vs'omu hrystyjans'komu ljudu, hto tam pohovanyj. I haj by na tomu holmi postavyly krapku. Bo na Marsovomu poli svjaszczennyky, vkljuczjuczy evrejs'koho rabyna, vidsluz'yly panahydu, i to bulo po-ljuds'ky.

середа, 11 травня 2011 р.

Надія Воловодівська про бойовий характер львівських хлопців

Htos' iz l'viv'jan dyvyvsja moskovs'ki novyny, to kazav, szczo l'vivjan pokazaly bandytamy. Meni zdavalos', szcze jak ja til'ky pryjihala sjudy (до Львова. - О.П.), szczo miscevi hlopci ohoczi pobytys'. To tym moskaljam, jakby jih ne boronyv 'Berkut' i milicija, nadavly b po zav'jazku. Lvivskyj holova obizvav tyh moskaliv neofaszystamy. Ta bijka bula na Pahorbi Slavy i na Marsovony poli. A v misti bulo tyho i spokijno.

неділя, 8 травня 2011 р.

Надія Воловодівська про московське бидло і Юрія Шереха

Czula po radio, szczo jide do L'vova natural'na banda iz zatoczkamy, ahresyvna. I veze sjudy jakus' kil'kist starszyh ljudej, jakyh zbyrajet'sja obkydaty kaminnjam i vse to zaznimkuvaty. Szczo ti stari, czy znajut', dlja czoho jih sjudy vezut',czy ni nevidomo. Taka ahresija posylylas' tym, szczo instytut im. Razumkova proviv opytuvannia krymczan, czy vony hoczut' buty v skladi Ukrajiny, to 73% skazaly, szczo tak. I to take zlo napalo na tyh ubljudlkiv. Vony v Simferopoli tez robyly provokaciji i oczoljuje jih vidomyj komunjaka Hracz. Misceva vlada prosyt' bat'kiv ne puskaty hlopciv do centru i vystavljaje 2 tys. miliciji. Ne rozumiju, czomu SBU i prezydentovi taka kolotnecza pidhodyt'? Bo v us'omu bude vynna spoczatku Ukrajina, a potim L'viv.
Take z' moskovs'ke bydlo teryrozuvalo i Szereha. Tam, v USA, zibralas' bula bilohvardijs'ka neczyst' i vsi roky perebuvannja vczenoho v USA namahalas' joho znyszczyty. Do reczi, vin dobre znav pol's'ku i poljaky joho pidtrymuvaly. Joho prac' po istoriji ukrajins'koji movy czerez c'kuvannja vyjszlo malo, ale ti praci moz'ut' buty v pol'skyh bibliotekah. Cikavo, czy je vony tam? To, szczo pysze avtor, szczo v USA vczenyh zamanjuvaly, a potim buly nad nymy, jak rabovlasnyky. Tak mohlo buty i v inszyh (nehumanitarnych) haluzjah nauk. Tak szczo taka vil'na i demokratyczna Ameryka, to i ne duz'e takoju je.

середа, 4 травня 2011 р.

Надія Воловодівська про враження від "Листів" Оксани Забужко до Юрія Шевельова

Poczala czytaty vybrani lysty Zabuz'ko (до Юрія Шевельова.- О.П.). Tam je duz'e bahato takoho novoho, szczo my nikoly i ne zdohaduvalys'. Napryklad, dlja krajin soctaboru, krim SRSR, isnuvav plan Marszala, zavdjaky jakomu tym krajinam postavljalas' literatura i naukovi praci, szczo buly v USA i inszyh demokratycznyh krajinah. Tomu ti krajiny, i v tomu czysli Pol'szcza, plavno vvijszly v cyvilizovanyj svit. A ukrajin'ska elita prosto bula vidsiczena vid znan'. Moz'lyvo i czerez ce na tuteszni naukovi praci u sviti dyvljat'sja skeptyczno. Holovne z' - to vtraty v humanitarnyh dyscyplinah. Najhirsze te, szczo, jak vydno po ministru vyszczoji i prosto szkoly, sytuacija zalyszyt'sja takoju nadovho.