Петрашівка: Матеріали до краєзнавства Тепличчини

Петрашівка. У Центральному Державному Історичному Архіві в Києві (ЦДІАУК) зберігаються метричні книги церкви св. Миколая с.Петрашівки (1752-1796, фонд 224, опис 1, одиниця зберігання 1000; 1755-1781, опис 1, одиниця зберігання 1001).

Перші письмові згадки про село Петрашівку (Pietraszowka) заховалися під роками 1585 і 1632 в документах, що зберігаються у фондах Львівської національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України (відділ рукописів, ф. 141, оп. 3, од. зб. 133).
(Джерело: Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2006, Том 252, с. 556-647. – Передрук у кн.: Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2008, с. 247).

В подимному реєстрі 1775 р. Брацлавського воєводства (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) міститься інформація про те, що Петрашівка на той час мала 77 димів і належала до Соболівського ключа.

В Офірному реєстрі того ж воєводства під 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що село Петрашівка належить до Ладижинського ключа і Брацлавської парафіі.

На рубежі XVIII-XIX ст. Петрашівка адміністративно підпорядковувалась Гайсинського уїздові і в ній нараховувалось 79 дворів.у.

У 1791 р. село належало до Брацлавського повіту.

Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр.

Петрашівка зазначена також (під номером 413) на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт., № 701) і Олександра Яблоновського (під назвою Petraszówka) (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).

Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 54. с. Петрашівка (Pietraszowka): сповідалося 470 осіб; не сповідалося – 104; охрещено – 25; померли - 4; шлюбів – 2.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).

Таблиця Гайсинського деканату, подана у 1782 році.
Парафія: <...> 21. Петрашівка, церква св. Миколая: будинків 60; сповідалось 287 осіб; дітей – 96; народилося: хлопчиків - 5, дівчаток - 9; шлюбів – 5; померло: чоловіків – 3, жінок - 9.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

Таблиця Гайсинського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1785, дня 4/15 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 20. Петрашівка: будинків - 50, сповідалося 205 осіб; дітей - 90; народилося: хлопчиків - 16, дівчаток - 16; шлюбів – 7; померло: чоловіків - 12, жінок - 12.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

Таблиця Гайсинського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня за н. ст. в Радомишлі.
Парафія: <...> 20. Петрашівка: будинків - 68, сповідалося 239 осіб; дітей - 191; народилося: хлопчиків - 10, дівчаток - 2; шлюбів - 3; померло: чоловіків - 5, жінок - 9.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

Таблиця Гайсинського деканату, списана в 1787 р. дня 2 травня за н. ст.
Парафія: <...> 20. Петрашівка: будинків - 60, сповідалося 206 особи; дітей – 74; народилося: хлопчиків - 10, дівчаток - 9; шлюбів - 3; померло: чоловіків - 8, жінок - 7.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).

Таблиця з Гайсинського деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1793, 19.VI в Радомишлі.
Парафія: <...> 20. Петрашівка: осель - 73, чоловіків: до 15 років - 121, понад 15 років – 172; жінок: до 15 років - 111, понад 15 років – 146; придатні до сповіді 454, непридатні до сповіді – 93.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).

Під номером 101 це село (рос. Петрашовка) зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 48. Петрашівка (Петрашовка): дворів: у 1775 р. - 77, у 1797 р. – 79, осіб - 194.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
(Подані вище матеріали виявив професор М.Г.Крикун, який люб’язно дозволив їх опублікувати у цьому блозі).

В с. Петрашівці приєднані з унiї до православ’я 27 вересня 1794 р. церква в ім’я Святителя Миколая і священик Андрій Стефанович.
[Джерело: Труды Комитета для историко-статистического описания Подольской епархии (Каменец-Подольск), 1876, вып. 2, с. 16].

<...> Петрашівка <переведена> в 5-й округ благочинія <в Гайсинському уїзді>.
[Джерело: Подольские епархиальные ведомости (Каменец-Подольск), 1875, № 7, отдел I, с. 141].

Петрашівка (Pietraszówka) – фільварок маєтку Теплик, Гайсинського повіту, орної землі 460 десятин.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chleboskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego według planu Filipa Sulimierskiego. Tom VIІІ. Warszawa: Wyłącznym Nakładem Władysława Walewskiego, 1887, s. 114).

Петрашівка - село розашоване на низинних берегах річки Сухої Тьми, за 4 версти від впадіння її до ріки Бог. Село поділене на чотири частини, які одержали свою назву від прізвищ перших поселенців у кожній з них; центральна, найстаріша частина, називається Петрашівкою, східна – Фаріонівкою, поруч з нею Праданівка, а західна, забудована з 1709 р., - Ганбівка. Поселення виникло у першій половині XVIII ст. і до даного часу є володінням графів Потоцьких. На північ від Петрашівки розташоване за 10 верстов містечко Соболівка з поштовим відділенням; найближча залізнична станція „Гайсин” за 18 верстов. Православного населення в парафії 807 чоловіків і 820 жінок; окрім того, в селі мешкають 8 чоловіків і 12 жінок євреїв. Парафіяни - українці, належать до селянського стану; займаються переважно землеробством. Парафіяльна Свято-Миколаївська церква сумісно із дзвіницею побудована на кошти парафіян у 1889 р. і освячена преосвященим Донатом у 1890 р. Вона дерев’яної будівлі, однокупольна, вкрита бляхою. Новий триярусний іконостас вставлений у 1890 р.; ікони мальовані на цинковій блясі. Стара парафіяльна церква, теж Свято-Миколаївська, існувала до 90-х років ; це був перший в парафії храм - дерев’яний, побудований на кошти парафіян ще у 1754 р. У 1895 р. церква була розібрана, і з частини матеріалу побудовано на цвинтарі каплицю. Священиком при церкві у 1758 р., як видно з напису на старому богослужебному часослові, був Теодор Борецький, перший настоятель в Петрашівці. Цвинтар віддалений від церкви на 1715 сажнів; коло нього є два старих кладовища. Церковної землі 72 десятини 786 сажнів, в тому числі садибної з левадою 5 десятин 170 сажнів, орної 47 десятин 1252 сажні і сінокосів з левадою 19 десятин 1764 сажні. Причтові приміщення, запроектовані у 1897 р., нові. У 1862-1879 рр. існувала в Петрашівці церковно-парафіяльна школа, перетворена потім в міністерське однокласне народне училище; крім того, з 1898 р. відкрита школа грамоти для дівчаток.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. - С. 336-337; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).

Гайсинський повіт.
<...>
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Потоцького Станіслава, графа, Генерал-Ад’ютанта і Кавалера
<...> Ключ Бубнівський:
<...> в Петрашівці душ чоловік 262.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 179)

<...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці <...>
Дані кореспонденського обстеження:
<...> Петрашівка:
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 10.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 10.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 1.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 1.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 351.
Загальна кількість чоловіків – 847.
Загальна кількість жінок – 771.
Усього людей – 1618.
Кількість дворів з різним промислом – 20.
Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 20.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 191, 244).

<...> <Кустарна деревообробка.>
У Соболівській волості <за даними експедиційного обстеження> найбільші пункти <цього промислу> містечко Соболівка з 22 кустарями, село Глибочок з 17 і село Метанівка з 11; в інших (Михайлівка, Антонівка, Шиманівка, Побірка, Петрашівка, Брідок) від 2 до 7.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).

<...> Петрашівські комсомольці викрили свого бувшого секретаря Собка О., батько якого був запеклий петлюрівець. Недарма тут КСМ орг<аніза>ція працювала погано <...>.
[Джерело: За більшовицьку перемогу (Теплик), 1939, 26 січ., № 14].

Чернега Д.В. Петрашівка на день виборів.
<...> Більш як 700 га родючої землі займали куркулі, неосяжним оком простір займав піп Сініцький.
<...> У селі був шинок і церква. <...> На все село було „приходське училище”, в якому навчалися діти заможної верхівки, куркулів, попів та їх підлабузників і незначна частина дітей бідного селянства <...>
[Джерело: Те саме, 1939, 25 груд., № 182, с. 2].