Розкошівка: Матеріали до краєзнавства Тепличчини (персонально для знаного майстра сільсько-господарського виробництва і футболіста Сергія Пшеничного)

Розкошівка

Одна з перших письмових згадок про поселення міститься в інвентарі Уманської волості 1768 р., де воно йменується як слобода Роскошівка (польськ. słoboda Roskoszowka).

В подимному реєстрі 1775 р. (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що в у цій слободі, яка належала до Теплицького ключа Уманської волості, нараховується 58 димів.

В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що слобода Роскошівка належить до Уманської парафії.

На рубежі XVIII-XIX ст. в поселенні містилося 53 двори і належало воно до Гайсинського уїзду.

У 1791 р. село належало до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане до Надбузького повіту.

Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр. На час виконання реєстрів село належало до Брацлавського повіту.

Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).

Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 40. с. Роскошівка (польськ. Roskoszowka): сповідалося 297 осіб; не сповідалося – 105; охрещено – 6; померли - 2; шлюбів – 2.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1782, дня 12/23 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 25. Роскошівка: будинків –54, сповідалися 304 осіб; дітей - 115; народилося: хлопчиків - 7, дівчаток - 12; шлюбів – 2; померло: чоловіків - 13, жінок - 8.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з примірником, одержаним із Консисторії.
Парафія: <...> 28. Роскошівка: будинків - 50, сповідалося 150 осіб; не сповідалося 2 особи; дітей - 73; народилося: хлопчиків – 1, дівчаток - 3; шлюбів – 1; померло: чоловіків - 5, жінок - 8.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня (за н.ст.) в Радомишлі.
Парафія: <...> 28. Роскошівка: будинків - 49, сповідалося 289 осіб; дітей - 132; народилося: хлопчиків - 16, дівчаток - 10; шлюбів – 1; померло: чоловіків - 6, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральну Конгрегацію дня 19.VI за н. ст. 1793 р. в Радомишлі.
Парафія: <...> 28. Розкошівка: будинків - 72, дорослих: чоловіків – 112, жінок – 102; дітей: хлопчиків – 28, дівчаток – 78.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).

Під номером 64 це село (рос. Роскошовка) зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 88. Роскошівка (Роскошовка): у 1775р. осель - 58; у 1797 р. осель - 49, осіб - 144.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).

(Всі вище подані матеріали виявлені професором Львівського університету Миколою Григоровичем Крикуном і публікуються за його приязною згодою).

Гайсинський повіт
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Потоцького Станіслава, Графа, Генерал-Ад’ютанта і Кавалера.
<...> Ключ Теплицький:
<...> в Розкошівці душ чоловік 175.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 180)
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. S. 173).

<1863 р.>: Священикові села Роскошівки Захарію Пашуті <призначена> допомога 25 крб. <з 28 тис. крб, надісланих Священим Синодом Подільській єпарїі>.
[Джерело: Подольские Епархиальные Ведомости, 1864, № 3, с. 35. (Часть официальная)].

<...> В Гайсинському уїзді <... село> Роскошівка <переведене> в 1-й округ блигочиння <...>
[Джерело: Подольские Епархиальные Ведомости, 1875, 1 апреля, № 7, с. 141].

Роскошівка (Roskoszówka), село біля витоків річки Теплички, притоки Удича (Гадича), повіт Гайсинський, окружна поліція і волость Теплик, <католицька> парафія Тернівка, за 39 верстов від Гайсина, має 90 осель, 516 мешканців, 859 десятин селянської землі, 52 десятини церковної землі. Церква св. Параски, зведена у 1766 р., має 787 парафіян. Належить до Бубнівського ключа Олександри Потоцької.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chlebowskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, Kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego, według planu Filipa Sulimierskiego i z pomocą zgromadzonych przez niego materiałów. Tom IX. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1888, s. 757).

Призначений виконуючим обов’язки псаломщика в село Роскошівку Гайсинського уїзду послушник Подільського Архиєрейського Дому Павло Мишевський – 25 серпня.
[Джерело: Подольские Епархиальные Ведомости, 1895, 4 сент., № 36, с. 547].

Роскошівка (рос. Роскошовка), село – розташоване на низинній рівнині, яка на сході переходить в гірський кряж; вздовж села протікає безіменна річка. Ґрунт – чорноземний. Назву село отримало від родючої властивості ґрунту. Населення споконвіку православне і складається з селян-українців, яких тепер числиться 834 особи; всі вони, за невеликим винятком, займаються хліборобством. Судячи з кількості селянського наділу, можна було б гадати, що це заможні люди, а насправді вони бідні, і причиною цього є огульне п’янство. Очевидно, це п’янство є причиною й індеферентного ставлення парафіян до своєї церкви й богослужіння; всі недільні і святкові дні вони проводять зазвичай на торзі в сусідньому містечку. Церква в селі Роскошівці – в ім’я святої Параскеви, дерев’яна, побудована у 1766 р., а в 1878 р. розширена двома бічними приділами. Іконостас у ній простий, гладкий, ікони зношені і поганого живопису; начинням церква бідна. Церковної землі: садибної - 2 десятини 582 сажні, орної - 35 десятин 326 сажнів, сінокосу - 16 десятин 2100 сажнів, ставища - 1 десятина 1250 сажнів, а всього - 55 десятин 1858 сажнів. Причтові приміщення: будинок для священика, побудований парафіянами у 1848 р.; псаломщики мешкають у власному будинку. Церковно-парафіяльна школа до 1895 року не мала свого будинку, а містилась в будинку псаломщика, який був одночасно й учителем. У 1895 р. завдяки клопотанням священика Доброгорського облаштовано для школи осібне приміщення.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. - С. 353; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).

Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці, і лише у м. Бершаді, Ольгопільського уїзду, промислом займаються також євреї-міщани. <...>
Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
<...>
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Роскошівка
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 10.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 18.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 181.
Загальна кількість чоловіків –480.
Загальна кількість жінок – 455.
Усього людей – 935.
Кількість дворів з різним промислом – 17
Кількість людей, зайнятих промислом - 30
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А.. Киев, 1916, с. 246).

<...> Кустарна деревообробка.
У Теплицькій волості за даними експедиційного обстеження в селах Стражгород, Розкошівка, Янів, Кам’янка виявлено, що кількість кустарів коливається від 2 до 6.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).

А в Розкошівці Дощі ідуть
А в Страж-городі Річки бринуть
Якби бриніли то бриніли
А до Явдоні просто сіли

Рушнички крає Старостам дає
Тому Михайлі з Торочками
Тому Михайлі з Торочками
Не гуляй далі з Дівочками!

(Джерело: Купальські пісні. Українські народні пісні. Пісенник / Упорядник О.Ю.Чебанюк - Київ: Музична Україна, 1989. - 196 с.)