Росоша: Матеріали до історичного краєзнавства Тепличчини

Росоша

В подимному реєстрі 1775 р. (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D.Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що в селі Росоше (польськ. Rososze), Теплицького ключа, Уманської волості, нараховується 51 димів.

В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що село Росоше біля містечка Теплика і біля села Види (пол. Widy), належить до Уманської парафії.

В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив - ВУА) вказано, що це село разом з селом Вили (рос. Вилы) має 88 димів і належить до Ольгопільського уїзду.

На рубежі XVIII-XIX ст. в селі було 83 двори (невідомо, чи враховувалось с.Вили), і воно належало до Гайсинського уїзду.

У 1791 р. село належало до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане Надбузькому повітові.

Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр. На час виконання реєстрів село належало до Брацлавського повіту.

Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego. - РГВИА, фонд ВУА, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).

Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 21. с. Росоша (Rososza): сповідалося 169 осіб; не сповідалося – 130; охрещено – 12; померли - 5; шлюбів – 3.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1782, дня 12/23 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 20. Росоше (Rososzе), церква Воздвиження: будинків –54, сповідалися 268 осіб; дітей - 75; народилося: хлопчиків - 3, дівчаток - 4; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 5, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з примірником, одержаним із Консисторії.
Парафія: <...> 23. Росоше: будинків - 40, сповідалося 103 осіб; дітей - 90; народилося: хлопчиків – 3, дівчаток – 3; шлюбів – 1; померло: чоловіків - 16, жінок - 3.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня (за н.ст.) в Радомишлі.
Парафія: <...> 23. Росоше: будинків - 53, сповідалося 320 осіб; не сповідалась 1 особа; дітей - 102; народилося: хлопчиків - 6, дівчаток - 4; шлюбів – 1; померло: чоловіків - 3, жінок - 2.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральну Конгрегацію дня 19.VI за н. ст. 1793 р. в Радомишлі.
Парафія: <...> 23. Росоше: будинків - 37, дорослих: чоловіків – 105, жінок – 24; дітей: хлопчиків – 100, дівчаток – 22.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 84. Росоша (рос. Россоша): у 1775 р. осель - 51; у 1797 р. осель - 79, осіб - 276.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).

(Всі подані вище матеріали виявлені професором Львівського університету Миколою Григоровичем Крикуном і публікуються за його доброзичливою згодою).

Гайсинський повіт.
<...>
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
Єловицького Вацлава, колишнього Майора польських військ в Росошах (Rososzach) душ чоловік 246. Дубовий запуст.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. S. 175).

Росоше (польськ. Rososze) – село над Удичем (Udycz, Hadycz), Гайсинський повіт, на пограниччю Київської <і Подільської> губеній, окружна поліція і волость Теплик, <католицька> парафія Тернівка (Tеrnówka), за 40 верстов від Гайсина, 42(!) версти від Немирова, має 117 осель, 880 мешканців, 969 десятин селянської землі, 908 десятин двірської землі, 42 десятини церковної землі. Церква в ім’я Святого Хреста збудована у 1882 р. 1488 парафіян. Село було колись власністю Юр'євичів (Jurjewiczów), тепер – Ліпковських (Lipkowscy).
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chlebowskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, Kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego, według planu Filipa Sulimierskiego i z pomocą zgromadzonych przez niego materiałów. Tom IX. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1888, s. 767).

Росоше (рос. Россоше) – село, розташоване при річці Удичі, притоці Богу (рос. Буг), на кордоні Київської губернії <з Подільською>, за 10 верстов на схід від містечка Теплика, де <міститься> найближче поштове відділення. Місцевість, з чорноземним ґрунтом, за кліматичними умовами здорова. Росоше колись належало Юр’євичам, тепер – Ліпковським. Парафіян нараховується чоловічої статі 964 і жіночої – 1000, всього 1964 осіб; вони – селяни-українці, які займаються, головним чином, хліборобством. Церква парафіяльна на честь Воздвиження Христа Господнього - дерев’яна, з такою ж дзвіницею, побудована у 1879 році коштом парафіян. Церковної землі присадибної, левадної, орної й сінокісної з лісом 45 десятин 376 сажнів. Всі причтові приміщення є лише для священика, а для псаломщика – один тільки будинок. Церковно-парафіяльна школа - з 1868 р., розташовується у власній будівлі.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. - С. 353-354; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).

<...> VI. Гайсинський уїзд.
<...> 3. В басейні річки Удича, притоки Богу.
Росоше, село. 3 кургани на орному полі.
(Джерело: Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии. – В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве. Т. 1. Москва, 1901. С. 247; Записки Императоского Русского Археологического Общества. СПб., 1896, т. VIII, вып. 1-2, с. 275).

<...> 14 липня <1904 р.> дозволено пофарбувати знадвору Свято-Христо-Воздвиженську церкву в селі Росоші Гайсинського уїзду.
(Джерело: Подольскія епархіальныя ведомости, 1904, 1 сент., № 17, с. 211).

Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
<...>
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Росоше
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 10.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 10.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 387.
Загальна кількість чоловіків – 1000.
Загальна кількість жінок – 955.
Усього людей – 1995.
Кількість дворів з різним промислом – 23
Кількість людей, зайнятих промислом - 23
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А.. Киев, 1916, с. 246).

<...> <Кустарна деревообробка.>
У Теплицькій волості за даними експедиційного обстеження найбільшими пунктами <цього промислу> є: <...> села Росоше і Ташлик-Вищий - по 15 осіб <кустарів> в кожному <…>.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).