Саша (польськ. Sasza) – село, Гайсинський повіт, <Подільська губенія >, окружна поліція і волость Теплик, <католицька> парафія Тернівка (Tеrnówka), за 42 версти від Гайсина, має 90 осель, 660 мешканців, 901 десятина селянської землі. Належить до Теплицького ключа Олександри графині Потоцької.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chlebowskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, Kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego, według planu Filipa Sulimierskiego i z pomocą zgromadzonych przez niego materiałów. Tom X. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1889, s. 335-336).
<...> VI. Гайсинський уїзд.
<...> 3. В басейні річки Удича, притоки Богу.
Саша, село. <Виявлено> три кургани на орному полі.
(Джерело: Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии. – В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве. Т. 1. Москва, 1901. С. 247; Записки Императоского Русского Археологического Общества. СПб., 1896, т. VIII, вып. 1-2, с. 275).
<...> VI. Гайсинський уїзд.
<...> 3. В басейні річки Удича, притоки Богу.
Саша, село. 3 кургани на орному полі.
(Джерела: „Записки Императоского Русского Археологического Общества”, 1896, т. VIII, вып. 1-2, с. 275; Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии. – В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве. Т. 1. Москва, 1901. С. 247).
<…> До парафії <Ташлик-Вищий> належить село Саша. Це село розташоване на рівній відкритій місцевості по обох боках незначної безіменної річки. <…> Приписна парафія с. Саша заснована у 1823 р. місцевим власником графом Салезієм Потоцьким з приводу народження у нього дочки Олександри, на честь якої він наказав вибудувати село на вільній місцевості, заселивши його селянами з інших своїх маєтків; це село з самого заснування було приписним до парафії Вищий-Ташлик. <…>
<…> В приписній парафії Саші храм перший раз побудований у 1873 р.; храм – дерев’яний, однокупольний, на кам’яній основі. <Церковної землі>: присадибної 1200 сажнів, орної - 20 десятин, а всієї землі - 79 десятин 52 сажні <…>. Церковно-парафіяльна школа відкрита у 1865 р.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. - С. 355, 356; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).
Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючій армії на Далекому Сході, на користь поранених воїнів, родин убитих воїнів і на зміцнення військового флоту <...> при рапорті від 24 лютого за № 270 від церков, причтів і парафіян: <...> приписної парафії Саші 14 крб. 62 коп.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1904, № 19, с. 242-243).
Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
<...>
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Саша
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 28.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 33.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 7.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 7.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 232.
Загальна кількість чоловіків – 588.
Загальна кількість жінок – 585.
Усього людей – 1173.
Кількість дворів з різним промислом – 64
Кількість людей, зайнятих промислом - 71
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А.. Киев, 1916, с. 246).
<...> <Кустарна деревообробка.>
У Теплицькій волості за даними експедиційного обстеження найбільшими пунктами <цього промислу> є: <...> села Ташлик-Нижчий з 22 кустарями, село Саша - з 20 і містечко Теплик - з 19. <…>.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).
Немає коментарів:
Дописати коментар