Цвіліхівка: Матеріали для закоханих в краєзнавство Тепличчини

Цвіліхівка

У Центральному Державному Історичному Архіві України у Києві зберігається метрична книга церкви св. Іоана Богослова села Цвіліхівки за 1777-1794 рр. (Фонд 224. - Оп. 1. Спр. 1370).

Село вперше згадується у 1622 р. під назвою Зацвіліхівка (польськ. Zacwilichowka) в актах коронного трибуналу, сесії якого відбувались в Любліні.
У тих же актах під 1624 р. зустрічається містечко Цвільково (Cwilkowo alias Zacwilichowka). У витязі з сумарію актів Головного коронного трибуналу в Любліні, зробленому польським істориком Олександром Яблоновським, зафіксовано суть наступної судової справи: „Серпня 12. Станіслава Зацвіліховського, з воєводства Брацлавського, проти Сенявського з приводу наслання слуг і підданих на містечко Цвільково або Зацвіліхівку дідичне і з приводу знищення цього містечка – протестація.
[Джерело: Źródła dziejowe. Tom XXІ: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym: T. IX, cz. 1: Ziemie Ruskie - Ukraina (Kijów - Bracław) / Opracował Alexander Jabłonowski. Warszawa, 1894. - Wyciągi z summariusza aktów trybunału lubelskiego. Z ksiąg województwa bracławskiego. (Księga VІ). 1624. - S. 648].
Інший варіант назви поселення – слобода Зацвіліхівська (Zacwilichowska słoboda) - згадується в тарифі подимного реєстру Брацлавського воєводства, який був вписаний у вінницьку гродську книгу 16 листопада 1629 р. Ця книга не збереглась, але з неї був зроблений випис даного реєстру. У 1717 р. цей випис був повторно вписаний у вінницьку гродську книгу. Звідси реєстр був опублікований у книзі: Архив Юго-Западной России, издаваемый Коммиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Часть 7, том 2: Акты о заселении Юго-Западной России (1471-1668). Киев, 1890, с. 394-412. У виписі з цього тарифу вказано, що в слободі Зацвіліхівській 46-ма димами (за кожний дим бралося податку по півзолотого) володів Станіслав Зацвіліхівський (Stanisław Zacwilichowski). (Див. також: Źródła dziejowe. Tom XX: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym: T. IX, cz. 1: Ziemie Ruskie - Ukraina / Opracował Alexander Jabłonowski. Warszawa, 1894. - S. 135).
(Джерело: Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2006, Том 252, с. 556-647. – Передрук у кн.: Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2008, с. 228). 
В подимному реєстрі Брацлавського воєводства 1643 р., який зберігається в Любліні (Archiwum Państwowe w Lublinie, zespół 16/0: Trybunał koronny lubelski, seria 3.4, sygnatura 284, str. 53) зазначено, що воєвода чернігівський Адам Калиновський сплатив з 35 димів села Цвіліхівки (в ориґіналі помилково: Zacwiłohunka) 35 польських злотих. (Див. також статтю: Крикун М., Петренко О. Подимний реєстр Брацлавського воєводства 1643 року // Записки. товариства імені Шевченка. Львів, 2017, т. 270: Праці історико-філософської секції, с. 415-448)

На мапі 1650 р. знаменитого французького інженера Ґ. Боплана село йменоване теж як Зацвіліхівка (Zacvilichuwka) (Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000; див. також: Map, A.2.b.iv Delineatio Specialis et Accurata Ukrainæ {Top Sheet 3} 1650 / Reproduced with the permission of the Bibliothèque nationale, Paris). На цій карті село позначене на правому березі річки, що впадає у р. Кублич.

В подимному реєстрі 1775 р. Брацлавського воєводства (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що в селі Цвіліхівці (Cwilichowka), яке належить до Гранівського ключа, нараховується 33 димів.

В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що Цвіліхівка належить до Гранівського ключа і Гранівської парафії.

На рубежі XVIII-XIX ст. в селі Цвіліхівці було 50 дворів і належала вона до Гайсинського уїзду.

У 1791 р. село належало до Брацлавського повіту

Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр.

Село зазначене (як Cwilichówka) також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).

Реєстр церков Гранівського деканату, поданий 1781 року дня 7 травня за н.ст.
<Парафія>: <...> 40. Цвіліхівка (Cwilichowka): сповідані душі – 150; нездатні до сповіді – 48; охрещені – 10; померлі – 3; шлюбів – 2.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі (ЦДІАСП), ф. 823, оп. 3, спр. 919).

Таблиця Гайсинського деканату, подана у 1782 році.
Парафія: <...> 3. Цвіліхівка: будинків - 49, сповідалося 272 особи; дітей - 51; народилося: хлопчиків - 1, дівчаток - 4; шлюбів – 3; померло: чоловіків - 2, жінок - 3.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

Таблиця Гайсинського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1785, дня 4/15 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 3. Цвіліхівка: будинків - 36, сповідалося 300 осіб; дітей - 38; народилося: хлопчиків - 5, дівчаток - 5; померло: чоловіків - 5, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

Таблиця Гайсинського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня за н. ст. в Радомишлі.
Парафія: <...> 3. Цвіліхівка: будинків - 34, сповідалося 230 осіб; дітей - 101; народилося: хлопчиків - 3, дівчаток - 6; шлюбів - 4; померло: чоловіків - 2, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

Таблиця Гайсинського деканату, списана в 1787 р. дня 2 травня за н. ст.
Парафія: <...> 3. Цвіліхівка: будинків - 40, сповідалося 203 осіб; дітей - 71; народилося: хлопчиків - 8, дівчаток - 6; шлюбів - 5; померло: чоловіків - 1, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).

Таблиця з Гайсинського деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1793, 19.VI в Радомишлі.
Парафія: <...> 3. Цвіліхівка: осель - 44, чоловіків: до 15 років - 90, понад 15 років – 81; жінок: до 15 років - 88, понад 15 років – 101; придатні до сповіді 257, непридатні до сповіді – 103.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 27. Цвіліхівка (рос. Цвелиховка): дворів: у 1775 р. - 33, у 1797 р. - 50, осіб - 164.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г.Крикуном і публікуються за його незмінно люб'язною згодою).

Гайсинський повіт
<...> Міста і села з правом громади (wsi obywatelskie).
<...> Гумніцької (Humnicka) Фаустини, Майорової
у Цвіліхівці душ чоловік 211.
Село лежить в чудовій місцевості, стави має великі, ліс мішаний і дубовий.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823, с. 173)

Цвіліхівка (Cwilichówka), село, Гайсинський повіт Подільської губернії, 220 мешканців чоловічої статі. Селянської землі 520 десятин. Належить до графів Холоневських (Chołoniewscy), які володіли також містечком Зятківцями. Має великі стави.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Filipa Sulimierskiego, redaktora Wędrowca, magistra nauk fizyczno-matematycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Bronisława Chleboskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego. Tom I. Warszawa: Nakładem Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880, s. 717).

1863 р. – Священику с. Цвіліхівки Михайлу Гладковичу призначити допомогу 25 крб. з надісланих Священим Синодом до Подільської єпархії 28 тис. крб.
(Джерело: „Подольскія епархіальныя ведомости ”, 1864, часть оффициальная , № 3, с. 35).

Цвіліхівка, село – розташоване однією частиною на східньому схилі, іншою – на південному схилі, а рештою – на рівнині. Посередині села містяться два невеликих стави, які беруть свій початок з польових боліт. Село оточене лісами, і тому кліматичні умови місцевості можна вважати сприятливими для здоров’я. Ґрунт чорноземний. Мешканців у с. Цвіліхівці 768 осіб обох статей; всі вони православного віросповідання, за національністю – українці, за <соціальним> станом – селяни; займаються винятково землеробством; іновірців у селі немає. До побудови нині існуючого храму був у селі дерев’яний храм, який існував до 1880 р. Нині існуючий храм дерев’яний, в ім’я святого Іоанна Богослова, побудований у 1889 р. на кошти парафіян; вартість його 7150 крб. Іконостас у церкві старий, перенесений з попереднього храму. Парафія Цвіліхівка була приписана з 1875 р. по 1897 р. до парафії Кивачівки, а з 1897 р. стала самостійною. Церковної землі: садибної 3 десятини, орної 29 десятин 1349 сажнів, сінокісної 6 десятин 1666 сажнів, а всього 39 десятин 615 сажнів. Причтові приміщення для священика нові, побудовані у 1898 р., а для псаломщика залишились попередні зістарілі. Церковно-парафіяльна школа існує з 1861 р.; у 1897 р. побудований для школи окремий будинок, в якому вона розташовується.
(Джерело: Труды Подольского Историко-Статистического Комитета. Вып. 9. Каменец-Подольск, 1901, стор. 321; № 450).

1904 р., 24 квітня. – Священик Петро Фрусевич із Цвіліхівки Гайсинського уїзду (Івано-Богословська церква) переведений до с. Крушинівки Ольгопільського уїзду.
(Джерело: „Подольскія епархіальныя ведомости ”, 1904, часть оффициальная , № 19, с. 242-243).

Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
<...>
<...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці <...>
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Цвіліхівка
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 6.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 6
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 1.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 1.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 169.
Загальна кількість чоловіків – 464.
Загальна кількість жінок – 473.
Усього людей – 937.
Кількість дворів з різним промислом – 15
Кількість людей, зайнятих промислом - 15
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А.. Киев, 1916, с. 240).