Під назвою Янів (польськ. Janów) це поселення (можливо, містечко) вперше згадується у 1639 р. в списку маєтків брацлавського старости, чернігівського воєводи і гетьмана польного коронного Марціна на Гусятині Калиновського (загинув у 1652 р. в битві під Батогом). Список був складений у XVIII ст. Документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України в Києві [фонд 47 (Кам’янецький земський суд), опис 1, одиниця зберігання 42, аркуші 130, 131зв.], а також у Головному архіві давніх актів у Варшаві (Archiwum Główne Akt Dawnych) в родовому архіві Браніцьких (zespół Zbiór Branickich z Suchej, № 310/392, с. 80-81).
(Джерело: Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2006, Том 252, с. 556-647. – Передрук у кн.: Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2008, с. 268).
В подимному
реєстрі Брацлавського воєводства 1643 р., який зберігається в Любліні (Archiwum
Państwowe w Lublinie, zespół 16/0: Trybunał koronny lubelski, seria 3.4, sygnatura 284, str. 48) зазначено, що пан
краківський (краківський каштелян Станіслав Конєцпольський – Stanisław Koniecpolski) сплатив з 10 димів (осель) міста
Янова (Janów) податку 10 польських злотих. (Див. також статтю: Крикун М., Петренко О. Подимний реєстр Брацлавського воєводства 1643 року // Записки. товариства імені
Шевченка. Львів, 2017, т. 270: Праці історико-філософської секції, с. 415-448).
У статусі містечка або слободи Янів над річкою Кам’яницею Брацлавського воєводства зустрічається в заставному записі, даному Марціном Калиновським Миколаю і Христині Байбузянці Добриловським на це містечко у Вінницькому замку і записаному у вінницькій гродській книзі 12 квітня 1647 р.
(Джерело: Архив Юго-Западной России, часть 7, том 1: Акты о заселении Юго-Западной России. Киев, 1886, с. 455-458).
Слободу Янів зафіксував також на одній із перших карт України, створеній у 1650 р., знаменитий французький інженеро Ґ. Боплан (Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000; див. також: Map, A.2.b.iv Delineatio Specialis et Accurata Ukrainæ {Top Sheet 3} 1650 / Reproduced with the permission of the Bibliothèque nationale, Paris).
Згодом село Янів, незаселене (vacat), зустрічається в Подимниму реєстрі Брацлавського воєводства 1716 р., який зберігається в державному архіві у Кракові (Archiwum państwowe w Krakowie, zespół Archiwum Podhoreckie Andrzeja Potockiego, № I, 43).
В подимному реєстрі 1775 р. цього ж воєводства (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що село Янів належить до Обозівського ключа Уманської волості і в ньому нараховується 86 димів.
В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що село Янів біля містечка Теплика належить до Уманської парафіі.
В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив) вказано, що село має 81 димів і належить до Ольгопільського уїзду.
На рубежі XVIII-XIX ст. село належало до Гайсинського уїзду і мало 75 димів.
У 1784 р. село належало до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане Надбузькому повіту.
Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр.
Янів (Janów) зазначений також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).
Реєстр церков Теплицького деканату, поданий 1781 року, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 27. Село Янів (Janow): сповідалося 399 осіб, не сповідалося - 138, охрещено - 9, померло - 5, шлюбів - 2.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1782, травня 12/23 в Радомишлі.
Парафія: <...> 29. Янів, церква Покрови Пресвятої Богородиці: будинків - 74, сповідалося 345 осіб; дітей - 85; народилося: хлопчиків - 6, дівчаток - 10; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 2, жінок - 2.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).
Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з виданим Консисторією примірником.
Парафія: <...> 32. Янів: будинків - 78, сповідалося 367 осіб; дітей - 96; народилося: хлопчиків - 17, дівчаток - 15; шлюбів - 3; померло: чоловіків - 10, жінок – 13.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1786, дня 3 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 32. Янів: будинків - 69, сповідалося 240 осіб; дітей - 61; народилося: хлопчиків - 2, дівчаток - 4; шлюбів – 2; померло: чоловіків - 2, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації дня 19.VI за нов. ст. 1793 року в Радомишлі.
Парафія: <...> 32. Янів: будинків - 95, дорослих: чоловіків - 149, жінок - 128, дітей: хлопчиків - 86, дівчаток - 87.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).
Під номером 55 це село (рос. Янов) зазначене на карті Подільської губернії 1797 . Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].
Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 88. Янів (рос. Янов): дворів: у 1775 р. - 86, у 1797 р. - 75, осіб - 289.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 20924).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г. Крикуном і публікуються за його неодмінно приязною згодою).
Гайсинський повіт.
<...>
§ ІV. Міста і села в різних частинах.
<...> В Янові:
в Чарномського Алойзія (Alojzy Czarnomski) і Лукаша, Судді граничного, душ чоловік 89;
в Меєра Юзефа (Józef Meier), Депутата, душ чоловік 210
Ґрунт чорний, ліс дубовий старий.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. S. 183).
Янів (Janów), село, Гайсинський повіт <Подільської губернії>, на пограниччі з Київською губернією, парафія <католицька> - Гранів, мешканців 608, землі селян, двірської разом з Комарівкою – 2125 десятин, хат - 112. Церква з 35 десятинами землі. Власність Чарномських (Czarnomscy).
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Filipa Sulimierskiego, redaktora Wędrowca, magistra nauk fizyczno-matematycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Bronisława Chleboskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego. Tom III. Warszawa: Nakładem Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1882, s. 423).
Янів, село, розташоване у верхній частині долини, відомої під назвою „Кам’янки”. Долина ця простяглась на декілька верстов і пролягає через багато сіл. В селі Янові є невеликий став, який влітку у сильну спеку майже весь висихає. Клімат місцевості сприятливий для здоров’я мешканців і для рослинності. Ґрунт чорноземний, що дає досить добрі врожаї.Мешканців у с. Янові 1137 осіб обох статей; з них 10 осіб євреїв і 6 осіб римо-католиків поляків, які служать в економії; решта мешканців – селяни-українці, православного віросповідання, що займаються виключно землеробством, а у кого немає землі, то ті займаються польовими роботами у місцевого поміщика за грошову винагороду, а також ходять на заробітки на залізницю, до парового млина і олійні в сусідньому селі Комарівці; з ремесел більше всього поширене в селі ткацтво. В с. Янові поблизу садиби священика досі існує старий дерев’яний храм, побудований ще у 1777 році. На даний час він хоче вже розвалитись і служби в ньому не відправляються. Ще в 1887 р. з нього був перенесений іконостас у новозбудовану церкву. Старий храм побудований з дубового дерева, з окремо від нього віддаленою дзвіницею. Храм цей збираються тепер знести. Можна гадати, що скасований старий храм , побудований у 1777 р., був першим парафіяльним храмом з часу утворення парафії. У 1880 р. з дозволу Подільського єпископа Маркела розпочато було будівництво нової парафіяльної церкви, але не біля старої, а на нововідведеному погості, на віддалі 200 сажнів від старої церкви. Підрядник домовився побудувати новий храм за 7000 крб. Після побудови церкви і розрахунку з підрядником незабаром помічено було, що купол став осідати і скошуватись. Для усунення цього недоліку був запрошений інший підрядник який зобов’язався за 1300 крб. перебудувати купол і перев’язати стіни церкви залізними поясами. Церква була закінчена і освячена у 1887 р. на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Новий храм – однокупольний, побудований разом із дзвіницею, вкритий бляхою і помальований олійними фарбами всередині і зовні. У 1898 р. упоряджений був у церкві новий двоярусний іконостас. Із достославних пам’яток зберігається в церкві святий антимінс, висвячений на службу Божу Синодальним членом преосвященим Інокентієм, архиєпископом Ризьким, року від світостворення зтг (6303), від Різдва Христового аp?чє (1795), квітня з (7). Цей антимінс, правдоподібно, був першим після прилучення церкви з унії у православ’я. Церковної землі: садибної 2 десятини, орної у 3-х змінах 30 десятин, сінокісної 3 десятини, а всього 35 десятин. Церковно-парафіяльна школи відкрита у 1864 р.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. С. 359-360. № 496; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).
Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
<...>
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Янів
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 5.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 5.
Пора року промислу – весь рік.
Загальна кількість дворів – 241.
Загальна кількість чоловіків – 685.
Загальна кількість жінок – 683.
Усього людей – 1268.
Кількість дворів з різним промислом – 17.
Кількість людей, зайнятих промислом – 17.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А.. Киев, 1916, с. 246).
<...> Кустарна деревообробка.
У Теплицькій волості за даними експедиційного обстеження в селах Стражгород, Розкошівка, Янів, Кам’янка виявлено, що кількість кустарів коливається від 2 до 6.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).
У статусі містечка або слободи Янів над річкою Кам’яницею Брацлавського воєводства зустрічається в заставному записі, даному Марціном Калиновським Миколаю і Христині Байбузянці Добриловським на це містечко у Вінницькому замку і записаному у вінницькій гродській книзі 12 квітня 1647 р.
(Джерело: Архив Юго-Западной России, часть 7, том 1: Акты о заселении Юго-Западной России. Киев, 1886, с. 455-458).
Слободу Янів зафіксував також на одній із перших карт України, створеній у 1650 р., знаменитий французький інженеро Ґ. Боплан (Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000; див. також: Map, A.2.b.iv Delineatio Specialis et Accurata Ukrainæ {Top Sheet 3} 1650 / Reproduced with the permission of the Bibliothèque nationale, Paris).
Згодом село Янів, незаселене (vacat), зустрічається в Подимниму реєстрі Брацлавського воєводства 1716 р., який зберігається в державному архіві у Кракові (Archiwum państwowe w Krakowie, zespół Archiwum Podhoreckie Andrzeja Potockiego, № I, 43).
В подимному реєстрі 1775 р. цього ж воєводства (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що село Янів належить до Обозівського ключа Уманської волості і в ньому нараховується 86 димів.
В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що село Янів біля містечка Теплика належить до Уманської парафіі.
В Реєстрі Вознесенського намісництва 1795 р.(зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив) вказано, що село має 81 димів і належить до Ольгопільського уїзду.
На рубежі XVIII-XIX ст. село належало до Гайсинського уїзду і мало 75 димів.
У 1784 р. село належало до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане Надбузькому повіту.
Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр.
Янів (Janów) зазначений також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).
Реєстр церков Теплицького деканату, поданий 1781 року, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 27. Село Янів (Janow): сповідалося 399 осіб, не сповідалося - 138, охрещено - 9, померло - 5, шлюбів - 2.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1782, травня 12/23 в Радомишлі.
Парафія: <...> 29. Янів, церква Покрови Пресвятої Богородиці: будинків - 74, сповідалося 345 осіб; дітей - 85; народилося: хлопчиків - 6, дівчаток - 10; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 2, жінок - 2.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).
Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з виданим Консисторією примірником.
Парафія: <...> 32. Янів: будинків - 78, сповідалося 367 осіб; дітей - 96; народилося: хлопчиків - 17, дівчаток - 15; шлюбів - 3; померло: чоловіків - 10, жінок – 13.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1786, дня 3 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 32. Янів: будинків - 69, сповідалося 240 осіб; дітей - 61; народилося: хлопчиків - 2, дівчаток - 4; шлюбів – 2; померло: чоловіків - 2, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).
Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній Конгрегації дня 19.VI за нов. ст. 1793 року в Радомишлі.
Парафія: <...> 32. Янів: будинків - 95, дорослих: чоловіків - 149, жінок - 128, дітей: хлопчиків - 86, дівчаток - 87.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).
Під номером 55 це село (рос. Янов) зазначене на карті Подільської губернії 1797 . Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].
Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 88. Янів (рос. Янов): дворів: у 1775 р. - 86, у 1797 р. - 75, осіб - 289.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 20924).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г. Крикуном і публікуються за його неодмінно приязною згодою).
Гайсинський повіт.
<...>
§ ІV. Міста і села в різних частинах.
<...> В Янові:
в Чарномського Алойзія (Alojzy Czarnomski) і Лукаша, Судді граничного, душ чоловік 89;
в Меєра Юзефа (Józef Meier), Депутата, душ чоловік 210
Ґрунт чорний, ліс дубовий старий.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. S. 183).
Янів (Janów), село, Гайсинський повіт <Подільської губернії>, на пограниччі з Київською губернією, парафія <католицька> - Гранів, мешканців 608, землі селян, двірської разом з Комарівкою – 2125 десятин, хат - 112. Церква з 35 десятинами землі. Власність Чарномських (Czarnomscy).
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Filipa Sulimierskiego, redaktora Wędrowca, magistra nauk fizyczno-matematycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Bronisława Chleboskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego. Tom III. Warszawa: Nakładem Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1882, s. 423).
Янів, село, розташоване у верхній частині долини, відомої під назвою „Кам’янки”. Долина ця простяглась на декілька верстов і пролягає через багато сіл. В селі Янові є невеликий став, який влітку у сильну спеку майже весь висихає. Клімат місцевості сприятливий для здоров’я мешканців і для рослинності. Ґрунт чорноземний, що дає досить добрі врожаї.Мешканців у с. Янові 1137 осіб обох статей; з них 10 осіб євреїв і 6 осіб римо-католиків поляків, які служать в економії; решта мешканців – селяни-українці, православного віросповідання, що займаються виключно землеробством, а у кого немає землі, то ті займаються польовими роботами у місцевого поміщика за грошову винагороду, а також ходять на заробітки на залізницю, до парового млина і олійні в сусідньому селі Комарівці; з ремесел більше всього поширене в селі ткацтво. В с. Янові поблизу садиби священика досі існує старий дерев’яний храм, побудований ще у 1777 році. На даний час він хоче вже розвалитись і служби в ньому не відправляються. Ще в 1887 р. з нього був перенесений іконостас у новозбудовану церкву. Старий храм побудований з дубового дерева, з окремо від нього віддаленою дзвіницею. Храм цей збираються тепер знести. Можна гадати, що скасований старий храм , побудований у 1777 р., був першим парафіяльним храмом з часу утворення парафії. У 1880 р. з дозволу Подільського єпископа Маркела розпочато було будівництво нової парафіяльної церкви, але не біля старої, а на нововідведеному погості, на віддалі 200 сажнів від старої церкви. Підрядник домовився побудувати новий храм за 7000 крб. Після побудови церкви і розрахунку з підрядником незабаром помічено було, що купол став осідати і скошуватись. Для усунення цього недоліку був запрошений інший підрядник який зобов’язався за 1300 крб. перебудувати купол і перев’язати стіни церкви залізними поясами. Церква була закінчена і освячена у 1887 р. на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Новий храм – однокупольний, побудований разом із дзвіницею, вкритий бляхою і помальований олійними фарбами всередині і зовні. У 1898 р. упоряджений був у церкві новий двоярусний іконостас. Із достославних пам’яток зберігається в церкві святий антимінс, висвячений на службу Божу Синодальним членом преосвященим Інокентієм, архиєпископом Ризьким, року від світостворення зтг (6303), від Різдва Христового аp?чє (1795), квітня з (7). Цей антимінс, правдоподібно, був першим після прилучення церкви з унії у православ’я. Церковної землі: садибної 2 десятини, орної у 3-х змінах 30 десятин, сінокісної 3 десятини, а всього 35 десятин. Церковно-парафіяльна школи відкрита у 1864 р.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. С. 359-360. № 496; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).
Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
<...>
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Янів
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 5.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 5.
Пора року промислу – весь рік.
Загальна кількість дворів – 241.
Загальна кількість чоловіків – 685.
Загальна кількість жінок – 683.
Усього людей – 1268.
Кількість дворів з різним промислом – 17.
Кількість людей, зайнятих промислом – 17.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А.. Киев, 1916, с. 246).
<...> Кустарна деревообробка.
У Теплицькій волості за даними експедиційного обстеження в селах Стражгород, Розкошівка, Янів, Кам’янка виявлено, що кількість кустарів коливається від 2 до 6.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).
Немає коментарів:
Дописати коментар