Важне: Матеріали до історичного краєзнавства Тепличчини

Важне

Вежна (польськ. Weżna), містечко. Вперше згадується у 1628 р. в документі, який зберігається в Головному архіві давніх актів у Варшаві (Archiwum Główne Akt Dawnych - AGAD) в родовому архіві Браніцьких (zespół Zbiór Branickich z Suchej, № 310/392, с. 22).

Друга згадка стосується 1630 р. і зафіксована в Актах коронного трибуналу в Любліні, найвищої судової інстанції в Польській Короні (це – польськомовні короткі перекази - реґести - записів у трибунальських книгах). Документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові (фонд 773, опис 1, одиниця збірки 187, арк. 115).

Наступна згадка про це містечко датується 1645 р. в документі, що зберігається у відділі рукописів Львівської Національної бібліотеки імені Василя Стефаника Національної академії наук України (ф. 141, оп. 1, од. зб. 187, с. 115).

Під назвою Вежне (Weżne), теж як містечко, фігурує воно в подимному реєстрі Брацлавського воєводства 1629 р., опублікованому у збірнику документів "Архив Юго-Западной России, издаваемый Коммиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Часть 7, том 2: Акты о заселении Юго-Западной России (1471-1668)" (Киев, 1890, с. 394-412).

У 1635 р. воно зафіксоване також під назвою Вожне (Wożne), про що свідчить подимний реєстр маєтків брацлавського і вінницького старости Адама Калиновського 1639 р. (див.: AGAD, zespół Zbiór Branickich z Suchej, № 310/392, с. 80-81, те саме в Центральному державному історичному архіві України в Києві - ЦДІА в Києві, ф. 256, оп. 1, од. зб. 320, арк. 24-24зв.), а також у списку маєтків брацлавського старости, чернігівського воєводи і гетьмана польного коронного Марціна Калиновського (рідний брат Адама Калиновського, загинув у 1652 р. в битві під Батогом), складеного у XVIII столітті (ЦДІА в Києві, ф. 256, оп. 1, од. зб. 320, арк. 25-26).

Дивну назву Зушна (Zuszna) подав йому славетний французький інженер Ґ. Боплан на своїй Спеціальній мапі України, складену у 1650 р. (Див. також: Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000). З позначень на цій карті випливає, що на той час поселення мало церкву.

(Джерело: Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2006, Том 252, с. 556-647. – Передрук у кн.: Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2008, с. 215.).

Cучасну назву села – Важне (Ważne ) знаходимо в Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що це село підпорядковане Степанівці і належить до Гранівського ключа і Гранівської парафії.

У 1791 р. село належало до Надбузького повіту

Інформація про євреїв у Важному і Степанівці міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1790, 1791, 1795, 1797 рр. (Брацлавський повіт).

Згодом село належало до Гайсинського уїзду.
Село зазначене (як Ważne) також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г.Крикуном і публікуються за його доброзичливою згодою).

Гайсинський повіт
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Кіблицький Ключ
Ґрафині Коморовської:
в Степанівці і Важному чоловік душ 506.
Земля жирна, ліс мішаний і дубовий.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 175).

Важне (Ważne, mylne Ważna), село над річкою Кубличем, притокою Собу, Гайсинський повіт, окружна поліція і волость - Теплик, православна парафія - Степанівка, католицька парафія і суд - Ґранів, за 27 верстов від Гайсина. Має 58 садиб, 462 мешканців, 249 десятин селянської землі, 385 десятин землі двірської; гуральня. Колишня власність Коморовських (Komorowscy), тепер - Сломовських (Słomowscy).
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany Pod Redakcyą Bronisława Chleboskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b[yłej] Szkoły Głównej Warszawskiej, według planu Filipa Sulimierskiego. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1893, Tom XIII, s. 153. - Автор: Dr. [Eugeniusz] M[aryański]).

<...> Степанівка, село, з приписаним до нього селом Важною. Усіх мешканців в селі Степанівці з присілком Важною 1445 осіб обидвох статей. У зв’язку із збільшенням народонаселення деякі з мешканців переселились на проживання в Балтський уїзд. <...>
<...> В парафії є дві школи: церковно-парафіяльна школа в с. Степанівці і школа грамоти в с. Важній.
<...> За бажанням мешканців села Важної відкрита у них школа грамоти у 1888 р., для якої у 1897 р. побудовано окремий будинок.
(Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. - С. 354-355; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).

<...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці, і лише у м. Бершаді, Ольгопільського уїзду, промислом займаються також євреї-міщани. <...>
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Важне:
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 25.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 25.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 3.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 6.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 133.
Загальна кількість чоловіків – 392.
Загальна кількість жінок – 371.
Усього людей – 763.
Кількість дворів з різним промислом – 46.
Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 51.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 191, 240. - Розділ IV. Праця у ткацькому промислі).

<...> <Кустарна деревообробка.>
У Кіблицькій волості за даними експедиційного обстеження найбільшими пунктами <цього промислу> є: <...> Важне - 13 осіб.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).

В районній газеті „За більшовицьку перемогу” (Теплик) від 28 січня 1939 р., № 15 (974), с. 2 надрукована стаття М. Погребняка „Село Важне колись і тепер”.