Брідок: Матеріали до краєзнавства Тепличчини

БрідокУ Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігається метрична книга церкви св. Іоана Богослова села Брідка, 1759-1796. - Фонд 224. Опис 2. Справа 44.

Таблиця Гайсинського деканату, подана у 1782 році.
Парафія: <...> 2. Брідок, Івана Богослова: будинків 55; сповідалося 325 осіб; дітей – 57; народилося: хлопчиків - 4, дівчаток - 3; шлюбів – 2; померло жінок 5.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

Таблиця Гайсинського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1785, дня 4/15 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 2. Брідок: будинків - 53, сповідалося 246 осіб; дітей - 87; народилося: хлопчиків - 14, дівчаток - 12; шлюбів – 1; померло: чоловіків - 11, жінок - 15.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

Таблиця Гайсинського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня за н. ст. в Радомишлі.
Парафія: <...> 2. Брідок: будинків - 53, сповідалося 303 особи; дітей - 89; народилося: хлопчиків - 6, дівчаток - 2; шлюбів - 3; померло: чоловіків - 2, жінок - 2.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

Таблиця Гайсинського деканату, списана в 1787 р. дня 2 травня за н. ст.
Парафія: <...> 2. Брідок: будинків - 50, сповідалося 240 осіб; дітей - 80; народилося: хлопчиків - 10, дівчаток - 14; шлюбів - 9; померло: чоловіків - 4, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).

Таблиця з Гайсинського деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1793, 19.VI в Радомишлі.
Парафія: <...> 2. Брідок: осель - 59, чоловіків: до 15 років - 53, понад 15 років – 172; жінок: до 15 років - 75, понад 15 років – 163; придатні до сповіді 348, непридатні до сповіді – 123.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).

Під номером 78 це село (рос. Бродок) зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 49. Брідок: дворів: у 1775 р. - 77, у 1797 р. - 79, осіб - 184.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г.Крикуном і публікуються за його люб'язною згодою).

<...> В селі Брідку приєднані з унії до православ’я у 1794 р. церква в ім’я св. Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова та священик Григорій Ніровецький (насправді, священик Зелінський. - О.П.).
(Джерело: Труды Комитета для историко-статистического описания Подольской епархии. Каменец-Подольск, 1876, вып. 2, с. 16).

Облята* ерекції** до церкви села Брідка,
від ш.(ляхетного) й.(ого) в.(еличності) Станіслава Потоцького,
воєводи київського, даної.
Року тисяча вісімсот третього, місяця червня одинадцятого дня.
При відкритті земських книг Гайсинського і Ольгопільського повітів передо мною, Стефанем Романіушем Залевським, писарем земським цих повітів, до уряду його імператорської величності й актів земських Гайсинського і Ольгопільського повітів особисто прийшовши, ур.(рядник) Захаріаш Пежинський ерекцію від й.(ого) в.(еличності) Станіслава Потоцького, воєводи київського, до церкви села Брідка на вічні часи дану, на простому папері виписаній, з прилученням гербового паперу вартістю тридцять копійок до тих же актів в обляті, подав наступного змісту: Станіслав з Потоку на Станіславові, Бродах, князівстві Зборівському, Лютошині і Немирові Потоцький, воєвода і генерал зем.(ський), київський, галицький, коломийський, снятинський, лежайський etc. староста, свідомо чиню на прийдешні часи, кому про те знати належатиме, що я, маючи прихильність до поширення хвали Божої, вирішив у володіннях своїх дідичних, в селі, Брідок названому, що розташоване у Немирівській волості і Брацлавському воєводстві, церкву в ім’я святого Івана Богослова de nova raduo*** спорудити, для пастерського партикулярного благословення якої запрошуючи для поради священиків, які перед тим ґрунти мали бути виділені, так і тепер стільки поля через вісімнадцять днів і сіножатей на кошару двадцять, і що всі духовні у володіннях моїх українських використовують, виділити призначую, і ґрунти на будинок з городом, фільварком etc. надаю, ті ж ґрунти у священика при тій церкві, що спадково навічно залишитися мають, від всіляких податків, повинностей двірських, рогівщини худібної, десятин збіжжевих, пецельних****, овечих і від всіляких обтяжень, що посполитим належаться, звільняю, і лише при самій повинності, належній до зверхності духовної їх, зберегти бажаю. Це моє ерекційне право гідністю своєю підтверджую, щоб мої нащадки нічим його не баламутили і не порушували. А для ще більшої достойності при звичайній печаті рукою моєю власною підписуюся. Дано в Залозцях***** дня двадцять четвертого березні тисяча сімсот п’ятдесять другого року. У цієї ерекції, до обляти поданої, підпис руки, при втисненні печаті насухо, такими словами: Ста.(ніслав) Потоцький, воєвода київський (підпис). І та ерекція, так як в ній мається, дослівно у нинішні книги земські Гайсинського і Ольгопільського повітів записана.
Читав з копією. Захаріаш Пежинський, (рукою власною).
* Запис документа до судово-адміністративних книг; акт-випис з книг, сила юридичної доказовості якої рівноцінна акту-ориґіналу.
** Документ про заклад (установу).
*** Заново (лат.); буквально: з нового кореня.
**** Від „пец” (польськ. pec) – півімперіал (монета в царській Росії).
***** Тепер село Залізці Зборівського району Тернопільської області.
(Джерело: Переклад з польського ориґіналу, виявленого п. Анатолієм Ковтуном (Толею з Брідка) у Хмельницькому державному архіві; інші дані випадково не впали в поле зору краєзнаця, який, тим не менше, люб'язно згодився на подання документа до цього блоґу).

Гайсинський повіт.
<...>
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Потоцького Станіслава, Графа, Генерал-Ад’ютанта і Кавалера.
<...> Ключ Бубнівський:
<...> в Брідку душ чоловік 286.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 179).

<...> У 1863 р. - Священику села Брідка Василеві Думанському призначена допомога („пособие”) 40 крб. із 28 тис. крб., надісланих Св. Синодом Подільській єпархії.
(Джерело: Подольские епархиальные ведомости, 1864, часть официальная, № 3, с. 35)

Брідок (Brodek, Brudek), село над річкою Свиняркою (Świniarka; мабуть, помилково: назва річки - Самець. - О.П.), Гайсинський повіт, волость Соболівка (за 4 верстви), парафія і суд Ладижин, 29 верстов до Гайсина, 178 будинків, 756 мешканців, церква, млин. Належить до теплицьких добр Костянтина Потоцького, має 792 десятини двірської землі.
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Clebowskiego przy wspołudziale, od połowy tomu VI, Józefa Krzynickiego, według planu Filipa Sulimierskiego. Tom XV. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1900, s. 232).

З опису про Соболівку:
<...> Від нього [Якима Денисюка, одного з членів оточення гетьмана Мазепи. – О.П.] походить рід селян Денисюків в Соболівці й сусідньому селі Брідку, з яких прозивалися ще Мазепчуками.
(Джерело: Труды Подольского Историко-Статистического Комитета. Вып. IX: Приходы и церкви Подольской Епархии / Под ред. Е. Сецинского. Каменец-Подольск, 1909, 390).

Брідок, село, знаходиться за 4 верстви на південь від містечка Соболівки, де є поштове відділення, і за 15 верстов від залізничної станції „Гайсин”; розташоване на низині, при невеличкій річці Самці (Самець. - О.П.), яка колись називалась ще Бродом, від чого отримало свою назву й село. Кліматичні умови місцевості сприяють здоров’ю; ґрунт – чорноземний. За переказами Брідок виник не раніше початку XVIII ст.; старожили вказують навіть місце першої хати в поселенні. Брідок з часу свого заснування входив до складу маєтків графів Потоцьких і в даний час належить графу Костянтину Костянтиновичу Потоцькому. За винятком декількох католиків, які є службовцями в економії, решта парафіян усі православні, українці-селяни, кількістю 704 чоловіків і 647 жінок. Головне заняття населення – землеробство; близкість цукрових заводів – у містечку Соболівці й селі Красносілці – дає місцевим селянам можливість мати сталі заробітки. Перший парафіяльний храм у Брідку був побудований з дерева коштом парафіян близько 1756 р.; він проіснував недовго, оскільки незабаром з невідомої причини згорів. Незабаром парафіяни розпочали будівництво нової церкви, але захотіли зробити це лише власними силами, без посередництва будівельника-спеціаліста; улаштували цегельний завод, розподілили між собою, не виключаючи навіть дітей, всі роботи і заклали цегляний храм без кам’яного фундаменту, дуже громіздкий, без архітектурного плану. Незнання будівельного мистецтва далось взнаки на міцності будівлі; храм, завершений у 1797 р., швидко зістарівся і, хоча й проіснував до 1876 р., останнім часом в кожну хвилину загрожував падінням, а тому був зовсім розібраний; старе церковище ввійшло до складу парафіяльної садиби, а на місці престолу поставлений хрест з огорожею довкола. У 1876 р. був закладений, а в 1879 р. освячений нинішній однокупольний дерев’яний храм на честь святого Апостола Іоанна Богослова, побудований старанністю парафіян і священика Василя Думанського, за допомогою казни у розмірі 2000 крб.; вартість будівлі 12.000 крб. Іконостас перенесений із старої церкви, триярусний, оновлений у 1879 р. У 1863 р. до парафіяльної церкви були пожертвувані Государинею Імператрицею срібні позолочені начиння вартістю 150 крб. Парафіяльний цвинтар існує з часу утворення поселення і розміщений біля церкви. Першим парафіяльним священиком у Брідку був уніат Зелінський; з 1797 р. по 1802 р. тут священичив Григорій Ніровецький, потім до 1831 р. син його Яків Ніровецький, з 1831 по 1847 р. Іван Крижанівський, а з 1847 по 1887 р. Василь Думанський, за якого була побудована нинішня церква і відкрита школа. Церковної землі 64 десятини 1072 сажнів, у тому числі присадибної 3 десятини 2280 сажнів. Прицерковні будівлі всі зведені у 1889 р., замість згорілих, коштом з поземельного збору з додатком від парафіян. Церковно-парафіяльна школа діє з 1862 р.; міститься у власному будинку, побудованому у 1895 році.
(Джерело: Труды Подольского Историко-Статистического Комитета. Вып. IX: Приходы и церкви Подольской Епархии / Под ред. Е. Сецинского. Каменец-Подольск, 1909, 322-323. – № 452).

<...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці <...>
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Брідок:
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 20.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 20.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 3.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 3.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 296.
Загальна кількість чоловіків – 741.
Загальна кількість жінок – 643.
Усього людей – 1384.
Кількість дворів з різним промислом – 36.
Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 36.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 191, 244. - Розділ IV. Праця у ткацькому промислі).

<...> <Кустарна деревообробка.>
У Соболівській волості <за даними експедиційного обстеження> найбільші пункти <цього промислу> містечко Соболівка з 22 ремісниками, село Глибочок з 17 і село Метанівка з 11; в інших (Михайлівка, Антонівка, Шиманівка, Побірка, Петрашівка, Брідок) від 2 до 7.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).

Село Брідок.
<...> До революції в селі було 1805 десятин землі. 820 десятинами користувався пан Думанський, 710 десятин було у куркулів і лише 275 було у бідняків. Про якість бідняцької землі і говорити нічого; вона була розкидана по горбках і долинах на самих неудобних місцях. Урожай селяни збирали дуже низький – по 35-40 пудів видавала десятина.
<...> Село було безкультурне, неписьменне. Існувала церковно-приходська школа, в якій вчилося 25-30 дітей заможної верхівки. Для більшого затемнення населення існувала церква і шинок. Вся влада знаходилась в руках старости, поміщика і попа.
<...> <Зараз> замість попівської школи <...> неповна середня школа, в якій вчиться коло 300 дітей. З церкви збудовано колбуд, село виписує до 400 примірників газет і журналів <...>
П.Пилипак.
(Джерело: “За більшовицьку перемогу” (Теплик), 1939, 16 груд., № 177 (1137), с. 2)

PS: Napysav z Irkuts’ku Oleksandr Denysjuk, batko jakoho zhyv v Sobolivci i Bridku. Djakuje za blogovi materialy z krajeznavstva Teplyczczyny i, zhalijuczys, szczo ne znaje polskoji movy i dostupu do polskych archiviv, pytaje, czy ja czasom ne znachodyv informaciji pro joho predka Jakyma Denysjuka, szczo niby-to poselyvsja v Sobolivci u 1709 r. Ja jomu vidpoviv, szczo tezh ne maju dostupu do varszavskych i krakivskych archiviv, szczo takozh je ljubytelem krajeznavstva, i poradyv jomu zvernutys do A.H. Kovtuna, jakyj zibrav czymalo czoho pro Bridok, a takozh rozpoviv pro I. K. Furdyka, jakyj je czy ne najbilszym znavcem henealohiji Denysjukiv. Os' takyj cikavyj vypadok z naszym blohom.