Веселівка: Матеріали до краєзнавства Тепличчини

Веселівка
Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
Церкви-парафії: <...> 45. с. Ташлик Кривий (Великий) [Taszlik Krzywy (Wielki)]: сповідалося 690 осіб; не сповідалося – 190; охрещено – 40; померли -8; шлюбів – 6.
(Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1782, дня 12/23 травня в Радомишлі.
Парафія: <...> 31. Кривий Ташлик (Krzywy Taszlik), церква Кузьми і Дем’яна: будинків – 110, сповідалося 534 особи; дітей - 133; народилося: хлопчиків - 14, дівчаток - 9; шлюбів – 6; померло: чоловіків - 3, жінок - 5.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

Таблиця Теплицького деканату з люстрації року 1785 згідно з примірником, одержаним із Консисторії.
Парафія: <...> 34. Кривий Ташлик: будинків - 95, сповідалося 404 особи; дітей - 141; народилося: хлопчиків - 10, дівчаток -13; шлюбів - 4; померло: чоловіків - 2, жінок - 4.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня (за н.ст.) в Радомишлі.
Парафія: <...> 34. Ташлик Кривий: будинків - 80, сповідалося 400 осіб; не сповідалося – 6; дітей - 45; народилося: хлопчиків - 17, дівчаток - 16; шлюбів – 5; померло: чоловіків - 3, жінок - 2.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

Таблиця Теплицького деканату, подана згідно преамбули (Arygni) на генеральній Конгрегації року 1787, 12/23 травня в Радомишлі, укладена дня 5 травня 1787 року.
Парафія: <...> 34. Ташлик Кривий: будинків - 80, сповідалося 400 осіб; не сповідалося – 6; дітей - 45; народилося: хлопчиків - 17, дівчаток - 16; шлюбів – 5; померло: чоловіків - 3, жінок - 2.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).

Таблиця Теплицького деканату, подана на генеральну Конгрегацію дня 19.VI за н. ст. 1793 р. в Радомишлі.
Парафія: <...> 34. Ташлик Кривий: будинків - 106, дорослих: чоловіків – 270, жінок – 251; дітей: хлопчиків – 72, дівчаток – 70.
(Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).

Під номером 83 і назвою Кривой (Ташлык) (рос.) це село зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].

Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
VI. Гайсинський повіт.
<...> 91. Ташлик Кривий [Ташлык Крывой (Nizszy)]: дворів: у 1775 р. - 53, у 1797 р. - 110, осіб - 375.
(Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
(Подані вище матеріали віднайдені професором М.Г. Крикуном і публікуються за його незмінною згодою).

Гайсинський повіт.
<...>
§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
<...> Потоцького Станіслава, Графа, Генерал-Ад’ютанта і Кавалера.
<...> Ключ Теплицький:
<...> в Ташлику Кривому душ чоловік 339.
(Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 180)

<...> Изъявлены Архипастерские <...> признательность и благословение прихожанам гайсинского уезда села Ташлыка, помещице того же села графине Потоцкой, орендному владельцу Смолинскому, иностранцу Прачу и однодворцу Пенсицкому за пожертвование в пользу тамошней церкви первыми 500 рублей, второю 60 рублей, третьим 20 рублей, четвертым 20 рублей и пятым 100 рублей <...>
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости ”, 1873, № 15, 1 августа, отдел I, с. 185).
Примітка: Однодвірці були окремою групою державних селян у Росії, що вийшла з дрібних „служилих людей”, які у XVI-XVII ст. охороняли південні і південно-східні кордони. Деякі з них мали кріпаків, але більшість були власниками лише одного двору. В Україні однодвірці з’явились у XVIII ст. як переселенці. У 1866 р. однодвірці були зрівняні з селянами.

<...> В Гайсинском уезде <...> отчислены из 5-го во 2-ой округ [благочиния] села:
<...> Высший Ташлык <...>
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости ”, 1875, часть I, № 7, 1 апреля, с. 141).

<...> Разрешено построить новые деревянные церкви: Гайсинского уезда: в селах Высшем Ташлыке, Чернятке, а в селе Шляховой кладбищенскую церковь.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1875, № 16, 15 августа., Отдел I. – С. 278-279).

Ташлик Кривий або Вищий (Taszlik Krzywy albo Wyższy), село над річкою Удичем, притокою Богу, Гайсинський повіт, на пограниччі з Київською губернією, окружна поліція і волость – Теплик, парафія католицька і станція поштова – Тернівка, за 44 верстви від Гайсина, має 196 осель, 1024 мешканців, 971 десятину селянської землі, 1000 десятин – двірської, 55 десятин – церковної. Має церкву православного віросповідання Кузьми і Дем’яна, побудовану у 1748 р. Належить до теплицького ключа сукцесорки Олександри Потоцької, яка володіє у тому ключі 2532 десятинами (Мочулка Велика і Мала, Бджільна, Саша, Ташлик Вищий і Нижчий, Теплик і Залужжя).
(Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chleboskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównej Warszawskiej, według planu Filipa Sulimierskiego. Tom XIІ. Warszawa: Nakładem z zasiłku kasy pomocy dla osób pracujących na polu naukowem imienia D-ra Mianowskiego, 1892, s. 222).

<...> VI. Гайсинський уїзд.
<...> 3. В басейні річки Удича, притоки Бугу.
<...> Ташлик Вищий (Кривий): 5 курганів, з них 2 у селі і 3 на орних полях.
(Джерела: „Записки Императорского Русского Археологического Общества”, 1896, т. VIII, вып. 1-2. – С. 275; Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии. – В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве. Т. 1. Москва, 1901. – С. 247).

Старий млин у Веселівці над річкою Удичем (мал. автора, 1992 р.)

Ташлик-Вищий, село, розташоване у вельми глибокій балці, по якій протікає річка Удич. У цьому селі є ще й друга балка, що простягається зі сходу на захід і закінчується тут же в селі біля річки Удича; по цій балці тече невеличка річка, яка впадає до Удича; по обох берегах цієї річки також розміщено близко 40 селянських садиб. Місцевість [села] сприятлива для здоров’я. Ґрунти тут чорноземні й родючі. До парафії належить село Саша. Це село розташоване на рівній відкритій місцевості по обох берегах невеличкої безіменної річки. Називається це село тепер „Вищим-Ташликом” відносно іншого „Ташлика”, яке розташоване за три верстви від нього і має назву „Нижчий-Ташлик”, оскільки цей останній розміщений по течії річки Удича нижче. За деякими документами Вищий Ташлик називався у XVIII ст. „Кривим Ташликом”, наприклад, в ерекції на церковні угіддя 1756 р.(акт юридичного закріплення за церквою земельних угідь. - О.П.). Ця назва пояснюється тим, що Вищий-Ташлик розташований не по прямій лінії, як Нижчий Ташлик, а по кривій, по двох балках. <...> Мешканці парафії споконвіку були православними, потім у XVIII ст. навернені були до унії, а наприкінці минулого століття повернуті до православ’я. Парафіян числиться 2103 осіб обох статей; крім того, в селі тимчасово проживає римо-католиків 3 особи і євреїв 20 осіб. Були спроби до переселення мешканців [села] два рази – у 1892 і 1893 рр. Вони піддались на фальшиві поголоски, що уряд задурно дає вільні і родючі землі в Семипалатинській області й на Амурі і при цьому своїм коштом допроваджує їх туди залізницею, і там на місці дає їм задармо всі необхідні засоби на обзаведення господарством. Поясненню священика і волосного правління щодо фальшивості цих чуток [люди] не повірили. При цьому серед них поширилась чутка, що їм треба лише добратись до Києва, а там їх чекає дармовий потяг до плодовитих країв і дармове дорожне харчування. Усіх переселенців набралось 200 душ і [вони] поділились на дві партії. Перша партія зі 100 осіб відправилась до Києва і звернулась до начальства, яке розпорядилось вислати їх назад до Подільської губернії, на місце попереднього їхнього проживання; другу партію, що збиралась їхати до Києва, повернули назад з Христинівської станції. Таким чином, перший намір переселитися закінчився зубожінням усіх тих мешканців. Друга спроба мешканців на переселення була в 1893 р. на запрошення одного волинського поміщика. Виселенці купили у поміщика землю в розстрочку; заплативши завдаткових по 10 крб. за десятину, жителі переселились, але у перше ж літо переконались у своїй помилці: земля виявилась поганої якості і неврожайна, а тому переселенці повернулись назад розореними. Після повернення вони лише повернули свої садиби, а орна земля залишилась за їхніми купівельниками - заможними селянами. У 1896 р. в селі Вищому-Ташлику були встановлені ярмарки один раз на два тижні. Найбільша вада мешканців – пияцтво. Існуючий зараз храм в ім’я святих Козьми і Даміана зведений на погості (церковній ділянці з цвинтарем. – О.П.) колишнього старого храму в ім’я тих самих святих. Будівництво храму було розпочате у 1875 р., а закінчене у 1879 році. Новий храм, дерев’яний, однокупольний, на кам’яному фундаменті, побудований на пожертви парафіян і коштує 11 500 крб. Іконостас у ньому дерев’яний, одноярусний. Існуючий тут попередньо старий храм був побудований у 1781 р. за дозволом унійного архиєпископа Іасона Смогоржевського; він був першим храмом у цьому селі, що видно з ерекції, даної у 1755 р. власником Салезієм Потоцьким, де сказано, що В[ищий]-Ташлик є новоосадженим поселенням і що тут лише був намір побудувати храм в ім’я святих безсрібників і чудотворців Козьми і Даміана. Цей храм був дерев’яний, продовгуватий, але згодом був розширений двома бічними приділами й отримав вигляд хреста. У 1881 році він був розібраний, а придатний матеріал використаний на огорожу парафіяльного цвинтаря; купол його, знятий повністю, був поставлений як пам’ятник, на місці колишнього престолу; з колишньої дзвіниці зроблена прицерква сторожка. <...> Церковної землі: садибної - 3 десятини 717 сажнів, орної у трьох змінах – 38 десятини 1015 сажнів, сінокісної – 16 десятин 1920 сажнів, в числі сінокісної землі 10 десятин лісу <...>. Причтові приміщення, побудовані у 1830 р., зістаріли. Церковно-парафіяльна школа відкрита у 1865 р.; для неї недавно громада побудувала новий великий будинок. У квітні 1898 р. у В[ерхньому]-Т[ашлику] відкрита народна чайна і читальня при ній.
(Джерело: Труды Подольского Историко-Статистического Комитета. Вып. 9. Каменец-Подольск, 1901, с. 355-356. - № 490).

Ташлик, село у Балтському уїзді Подільської губернії, отримало свою назву від однойменних з ним сіл Гайсинського уїзду, переселенці з яких тут осіли.
(Джерело: Труды Подольского Историко-Статистического Комитета. Вып. 9. Каменец-Подольск, 1901, с. 67).

Список членов Подольского Церковного Историко-Археологического Общества:
<...>Члены-соревнователи (всего 66).
<...> 11. Гиньковский Т. П., священник Высшего-Ташлыка Гайсинского уезда.
(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости ”, 1904, часть официальная, № 15, с. 20-24).

Награждение нагрудными серебряными медалями на Александровской ленте - [учащегося церковной школы] Гайсинского уезда села Высшего Ташлыка Саввы Шляховенко.
(Джерело: Там само, № 16, с. 181).

Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючої армії на Далекому Сході, на користь поранених вояків, родин убитих вояків і на зміцнення військового флоту.
<...> При рапорті Благочинного 4 округи Гайсинського уїзду священика Петровського від 24 лютого за № 270, від церков, притчів і парафіян с.с. <...> Ташлика-Вищого 14 крб. 91 коп. <...>

(Джерело: Там само, № 19, с. 242-243). 

Видача книг для збору пожертвування на користь церков: <...> с. Ташлика-Нижнього Гайсинського уїзду <...>.

(Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1896, № 2, с. 12).

Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
Дані кореспондентського обстеження:
<...> Вищий Ташлик:
Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 50.
Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 50.
Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 10.
Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 10.
Пора року промислу – взимку.
Загальна кількість дворів – 545.
Загальна кількість чоловіків – 990.
Загальна кількість жінок – 995.
Усього людей – 1985.
Кількість дворів з різним промислом – 82.
Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 82.
(Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А.. Киев, 1916. – С. 246).

<...> <Кустарна деревообробка.>
У Теплицькій волості за даними експедиційного обстеження найбільшими пунктами <цього промислу> є: <...> Ташлик -Вищий - 15 осіб.
(Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).